Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Трудовий договір: поняття, умови, порядок укладання, форми, види




Трудовий договір вважається основним інститутом трудового права і розглядається як конкретний юридичний факт, на підставі якого виникають трудові правовідносини. Відповідно до ст. 21 КЗпП трудовий договір - це угода між працівником (робітни­ком чи службовцем) і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник або уповноважений ним орган чи фізична особа зо­бов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечу­ вати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Необхідно зазначити, що працівник має право укладати трудо­вий договір водночас на кількох підприємствах, в установах, ор­ганізаціях, якщо це не обмежено законодавством, колективним договором або угодою сторін (ч.2 ст. 21).

Порівняльний аналіз доводить, що трудовий договір відріз­няється від колективного договору сторонами його укладання, по­рядком укладання, здійсненням контролю за його виконанням, а головне - змістом. Як уже зазначалося, колективний договір регу­лює як трудові, так і тісно пов'язані з ними правовідносини, тобто має ширше застосування. Щодо трудового договору, то він має більш локальний (обмежений) характер, оскільки регулює лише трудові відносини між окремим працівником і власником або упов­новаженим ним органом чи фізичною особою.

Поділ трудового договору на види здійснюється за різни­ми критеріями:

а) за терміном дії (безстрокові і строкові);

б) за підставами виникнення трудових правовідносин (звичайні, контрактна форма, укладені на підставі призначення чи обрання на посаду);

в) за характером і кількістю виконуваних трудових функцій (з державними службовцями, тимчасовими і сезонними працівниками; укладеними за сумісництвом та за суміщенням);

г) такі, що укладені з молодими фахівцями, неповнолітніми, інвалідами, іноземцями, особами без громадянства.

Але найбільш традиційним критерієм вважається поділ трудо­вого договору за терміном його дії, що й зафіксовано у ст. 23 КЗпП, яка визначає такі його види:

а) безстрокові, які укладаються на невизначений термін. Цей вид є найбільш поширеним і в Україні, і за кордоном. Його тривалість не обмежена часом, а розірвання чи припинення здійснюється за згодою сторін або за наявності інших законних підстав;

б) строкові, укладені на визначений термін, встановлений за погодженням сторін. У трудовому законодавстві цей вид має певні обмеження його застосування, укладається за взаємною згодою
сторін на обумовлений строк, який визначається:

- певним часовим відрізком;

- настанням конкретного юридичного факту (наприклад, повер­нення на роботу обраного на виборну посаду працівника; вихід на роботу жінки, яка перебувала у відпустці по догляду за дитиною);

- виконанням певної роботи;

- іншими передбачуваними законодавством випадками;

в) такі, що укладаються на час виконання певної роботи. Тимчасовість виконуваної роботи зумовлена, наприклад, сезонним характером роботи; тривалою відпусткою працівника, за яким зберігається місце роботи чи посада; виконанням допоміжних робіт, не пов'язаних з основним профілем підприємства, установи
чи організації.

Різновидом трудового договору є контракт. Юридично він закріплений у ч. З ст. 21 КЗпП з березня 1991 року. Відповідно до неї термін дії контракту, права, обов'язки і відповідальність сторін (у тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення й організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватись угодою сторін.

За змістом загальних положень контракт нічим не відрізняєть­ся від звичайного трудового договору. Це означає, що встановлені в ньому норми робочого часу і часу відпочинку, розмір мінімальної заробітної плати, умови праці і т. ін. не повинні бути меншими (погіршувати становище працівника), ніж це передбачено чинним трудовим законодавством. Разом з тим, згідно з Положенням про порядок укладання контрактів при прийнятті (найманні) на роботу працівників № 170 від 19.03.1994 р. при укладанні контракту мо­жуть бути передбачені: особливі умови праці за окремими про­фесіями та видами робіт, з урахуванням їх специфіки та про­фесійних особливостей; порядок встановлення заробітної плати; додаткові пільги, гарантії та компенсації за рахунок коштів робото­давця; ос виплати відповідної компенсації за використання власного авто­мобіля працівником для службових поїздок; додаткові, порівняно з визначеними на законодавчому рівні, підстави дострокового при­пинення трудових правовідносин; зобов'язання роботодавця ком­пенсувати моральну та матеріальну шкоду, заподіяну працівникові в разі дострокового розірвання контракту і т. ін.

Контракт відрізняється від трудового договору й такими особ­ливостями:

а) він укладається тільки в письмовій формі;

б) укладається лише у випадках, прямо передбачених законодавством України;

в) може бути тільки тимчасовим, тобто строковим;

г) у ньому можуть передбачатися додаткові порівняно з чинним законодавством права та обов'язки власника чи уповноваженого ним органу і працівника.

Трудовим законодавством встановлені єдині вимоги що до порядку укладання трудового договору. Насамперед слід зазначити, що за загальним правилом учасником трудових правовідносин може бути особа, яка досягла 16-річного віку, у винятковому порядку за визначених законодавством умов, дозволяється працювати особам з 15 років та учням з 14 років. Певною мірою цим і зумовлено, що при укладанні трудового договору роботодавець має право вимагати від особи, що наймається на роботу, трудову книжку і документ, що посвідчує особу. Ті, хто влаштовується вперше, подають довідку з місця проживання, а звільнені із служ­би в армії - військовий квиток.

Законодавством забороняється вимагати від осіб, які влашто­вуються на роботу, деякі відомості та документи, подання яких не передбачено законодавством (ст. 25 КЗпП). Однак у деяких випад­ках, коли зайняття посади чи виконання певної роботи вимагає наявності відповідної освіти, кваліфікації, медичного огляду (наприклад, неповнолітнім або працівникам, робота яких пов'яза­на з обслуговуванням населення) та інших показників, необхідно додатково надавати відповідні документи.

Трудовим законодавством встановлено заборону необгрунтова­ної відмови у прийнятті на роботу (ст. 22 КЗпП), а згідно із Законом України «Про зайнятість населення» від 01.03.1991 р передбачено бронювання 5 % загальної кількості робочих місць для визначених цією статтею категорій громадян.

Роботодавець, відповідно до ст. 25-1 КЗпП, має право запро­ваджувати обмеження щодо спільної роботи осіб, які є близькими родичами чи свояками.

Заслуговує на увагу і той факт, що за певних обставин на ре­алізацію громадянами своєї трудової правосуб'єктності має вплив судимість. Як правило, враховується тільки судимість, яка настала

внаслідок кримінального покарання за корисливі злочини та коли особа претендує на посаду з матеріальною відповідальністю. Однак, відповідно до законів, що стосуються роботи на державній службі, в міліції, в прокуратурі, адвокатської діяльності та інших, до уваги береться лише сам факт судимості за вчинені раніше злочини.

Порядок укладання трудового договору в юридичній літературі умовно поділяють на такі етапи:

а) звернення особи до роботодавця з пропозицією про найняття на роботу;

б) розгляд роботодавцем цієї пропозиції і прийняття по ній рішення;

в) видання наказу чи розпорядження про зарахування особи на роботу;

г) оформлення трудової книжки.

Під час першого етапу громадянин попередньо веде переговори з роботодавцем (уповноваженою ним особою) і з'ясовує мож­ливість свого працевлаштування. При отриманні згоди подається письмова заява, до якої згідно з ч. 2 ст. 24 КЗпП додаються доку­мент, що посвідчує особу; трудова книжка; у передбачених зако­нодавством випадках - інші документи (про освіту, кваліфікацію, стан здоров'я і т. ін.). Останнім часом утвердилась практика по­дання так званого резюме (де зазначаються відомості про попередню трудову діяльність, власні побажання щодо використання себе на посаді, умов праці, її оплати і т. ін.). Нерідко процедура розгляду поданої заяви і документів вимагає погодження у відповідних відділах та службах підприємства, а та­кож отримання із відповідних державних служб додаткових відо­мостей про особу, яка працевлаштовується.

При укладанні трудового договору може бути зазначено угодою сторін випробування з метою вивчення професійних якостей працівника, про що обов'язково повинно бути зазначено в наказі (розпорядженні) про найняття на роботу. Випробування не вста­новлюється для осіб, перелік яких поданий у ч. З ст. 26 КЗпП.

При встановленні випробування обов'язково визначається його термін, який не може перевищувати трьох місяців, а в окремих ви­падках (для державних службовців, керівників) за погодженням з відповідним комітетом профспілки - шести місяців. Для робітників випробувальний термін не може перевищувати одного місяця.

Різноманітність трудових договорів потребує певної їх класифікації для розуміння сутності та практики застосування Трудові договори поділяються на групи за трьома ознаками: формою, строками та змістом. За першою ознакою трудові доті говори поділяють на усні й письмові. За другою ознакою тру­дові договори поділяють на такі: а) на невизначений строк;

б) на визначений строк, установлений чинним законодавством;]

в) на час виконання певної роботи. Третя ознака уможливлює класифікацію трудових договорів за змістом: договори за конкурсом, з виборними працівниками, за суміщенням, сумісництвом тощо. Головне їх значення полягає в тому, що вони мають певні особливості або специфічний зміст. Так, особливістю трудового договору за конкурсом є те, що передумовою ук­ладення такого трудового договору є проходження конкурсу, і лише акт конкурсної комісії визначає, хто з претендентів витримав вимоги конкурсу й може укладати з власником трудовий договір.

 

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-05-26; Просмотров: 774; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.011 сек.