Розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу: підстави порядок

Розірвання трудового договору з ініціативи працівника: підстави і порядок.

До специфіки припинення трудового договору з ініціативи працівника належать такі ознаки:

а) виявлення ініціативи лише самого працівника;

б) обов'язкове письмове попередження власника про розірвання договору в строк, передбачений законом;

в) наявність трудового договору, укладеного на невизначений строк.

Трудовий договір, укладений на невизначений строк (ст. 38 КЗпП), працівник може розірвати, попередивши про це власника або упов­новажений ним орган письмово за два тижні. У випадках, які пе­рераховані в ч. 1 цієї статті, власник або уповноважений ним орган зобов'язані розірвати трудовий договір у термін, який просить

працівник. У визначений працівником термін він має право ро­зірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо власник або уповноважений ним орган не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору.

З ініціативи власника або уповноваженого ним органу трудовий д оговір, укладений на невизначений строк, а також строковий тру­довий договір до закінчення строку його чинності (ст. 40 КЗпІІ) мо­жуть бути розірвані лише у випадках:

1) змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, ус­танови, організації, скорочення чисельності або штату працівників;

2) виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров'я, які перешкоджають продовженню даної роботи;

3) систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення;

4) прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох го­дин протягом робочого дня) без поважних причин;

5) нез'явлення на роботу протягом більше чотирьох місяців поспіль внаслідок тимчасової непрацездатності, не рахуючи відпустки по вагітності і родах, якщо законодавством не встанов­лений триваліший строк збереження місця роботи (посади) при певному захворюванні. За працівниками, які втратили працездат­ність у зв'язку з трудовим каліцтвом або професійним захворю­ванням, місце роботи (посада) зберігається до відновлення працез­датності або встановлення інвалідності;

6) поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу;

7) появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння;

8) учинення за місцем роботи розкрадання (в тому числі дрібно­го) майна власника, встановленого вироком суду, що набрав за­конної сили, чи за постановою органу, до компетенції якого вхо­дить накладання адміністративного стягнення або застосування заходів громадського впливу.

У ст. 41 КЗпП передбачені додаткові підстави, які дають право власникові чи уповноваженому ним органу розірвати трудовий до­говір із працівником за своєю ініціативою. Такими підставами є:

1) одноразове грубе порушення трудових обов'язків керівником і головним бухгалтером підприємства, установи, організації всіх форм власності і їх заступниками, а також службовими особами митних органів, державних податкових інспекцій, яким присвоєно персональні звання, службовими особами державної контрольно-ревізійної служби та органів державного контролю за цінами;

1.1) винних дій керівника підприємства, установи, організації, внаслідок чого заробітна плата виплачувалася несвоєчасно або в розмірах, нижчих від установленого законом розміру мінімаль­ної заробітної плати;

2) винних дій працівника, який безпосередньо обслуговує гроші або товарні цінності, якщо ці дії дають підстави для втрати довір'я до нього з боку власника або уповноваженого ним органу;

3) вчинення працівником, який виконує виховні функції, аморального проступку, не сумісного з продовженням даної роботи.

Дата добавления: 2015-05-26