Теоретична концепція, на якій базуєть­ся той чи інший тест

Використання тестів.

Відсутність довірчої обстановки.

Втрата індивідуального підходу — стресогенність».

Небезпека профанації.

Можливість «сліпих» помилок.

Недоліки тестування.

Сліпа віра низькокваліфікованих виконав­ців в те, що тест повинен працювати правиль­но автоматично, породжує іноді серйозні по­милки: обстежуваний не зрозумів інструкцію, дослідник неправильно застосував ключі при обробці тестового матеріалу і т.ін.

Це ефект діяльності «профанів» в буквальному розумінні слова, кі за допомогою декількох тестів намагаються розв'язувати всі авдання, тобто знайти тести на всі «випадки життя».

Тест - загальна «гребінка», під яку підганяють всіх людей, і ожливість пропустити унікальну індивідуальну особистість, нестан-артну людину досить велика.

У людей із низькою стресостійкістю можуть виникати навіть рзлади саморегуляції - вони починають хвилюватися і роблять рмилки в елементарних для себе завданнях. Вчасно вивчити таку еакцію на тест — задача, яка під силу кваліфікованому досліднику.

4. «Втрата індивідуального підходу — репродуктивність». Тести знань, як правило, апелюють до стандартного застосування готових знань, що ускладнює можливість розкрити свою адивідуальність при наявності стандартних умов. З точки зору ви-влення творчих здібностей людини, тести надто обмежені для цієї адачі. В будь-якому випадку тести творчі мають справу з достат-ьо абстрактним матеріалом, а тести досягнень (знань), адаптовані а життєво-важливому матеріалі (професійно релевантному), дебільшого виконані у формі стандартного набору завдань із зада-им набором відповідей.

В процесі тестування втрачається можливість живого спілку-ання із обстежуваним, який позбавлений відчуття того, що психо-ог зацікавлений в ньому особисто, в тому, щоб допомогти йому осо-исто. В цьому плані мають перевагу діалогічні методи.

Ефективне використання тесту залежить від врахування багатьох факторів, серед яких найважливішими є:

Психологічний конструкт є теоретичною побудовою, запропоно-аною для пояснення й організації окремих аспектів існуючого знання, наприклад, про особистісні риси чи особливості та їхні прояви поведінці. Цей конструкт, будучи частиною авторської концепції, ^;овинен бути цілком відмежований від інтерпретацій, що випливають їнглих теорій. Користувач тесту повинен бути достатньою мірою знайомлений з теоретичними підставами застосовуваної методики, Це дозволить йому зіставити і погодити власну концепцію конструк-^а з концепцією автора тесту і здійснювати адекватну інтерпретацію.

2. Діагностичні цілі і призначення тесту, що тісно пов'язані теоретичною концепцією автора тесту. Застосування тесту не г призначенням неприпустимо.

3. Область застосування тесту, під якою мається на увазі осоі ливе соціальне середовище чи сфера суспільної практики (виро ництво, медицина, сімейне життя і т.п.); контингент обстежувана (виділений за статтю, віком, освітою, станом здоров'я, професійни досвідом і т.д.). Довільне розширення чи зміни області застосувань тесту вкрай небажано, тому що може призвести до перекрученр. результатів. У противному випадку необхідне проведення додаткс вого дослідження з апробації і стандартизації тесту на новій вибір обстежуваних.

4. Весь комплекс зведень, зумовлених стандартними вимогам до психологічних тестів, у тому числі:

а) психометричні характеристики процедури, зведення про валідність і надійність;

б) тверда регламентація процедури обстеження (точне дотримає ня інструкції, строго визначені способи представлення стимульног матеріалу, невтручання дослідника в діяльність обстежуваного й ін. дотримання якої необхідне для того, щоб не була втрачена точніст вимірів.

Основними психометричними характеристиками особистісног опитувальника є: надійність, валідність, репрезентативність, дис кримінативність і наявність нормативних даних.

Дата добавления: 2015-05-26