КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Стадії стресу за Г.Сельє
Таблиця 11.1
Екстремальні ситуації поділяють на короткочасні і тривалі. Короткочасні екстремальні ситуації -коли актуалізуються програми реагування, що у людини завжди «напоготові». Короткочасний стрес — це бурхлива витрата «поверхневих» адаптаційних резервів і поряд з цим початок мобілізації «глибоких». Якщо «поверхневих» резервів недостатньо для відповіді на екстремальні реагування середовища, а темп мобілізації «глибоких» резервів недостатній для відшкодування адаптаційних резервів, що витрачаються, то об'єкт може загинути при зовсім невитрачених «глибоких» адаптаційних резервах. Тривалі - які вимагають адаптаційної перебудови психічних систем людини. Тривалий стрес — це мобілізація і витрата «поверхневих» і «глибоких» адаптаційних резервів. Його плин може бути прихованим, тобто відбиватися в зміні показників адаптації, що вдається реєструвати тільки спеціальними методами. Максимально стерпні тривалі стресори викликають виражену симптоматику стресу. Адаптація до таких факторів може бути за умови, що організм людини встигає, мобілізуючи глибокі адаптаційні резерви, «підбудовуватися» до рівня тривалих екстремальних вимог середовища. Симптоматика тривалого стресу нагадує початкові загальні симптоми соматичних, а часом психічних хворобливих станів. Такий стрес може переходити в хворобу. В основі короткочасного і тривалого стресу лежать ідентичні механізми, але працюючі в різних ритмах (з різною інтенсивністю). У залежності від виду стресора і механізму його впливу виділяються різні види стресу. Найбільш загальна класифікація запропонована Р.Лазарусом, що виділив фізіологічний і психологічний види стресу. Фізіологічний стрес являє собою безпосередню реакцію організму на вплив однозначно визначеного стимулу, як правило, фізико-хімічної природи. Відповідні цьому типу стану реакції характеризуються головним чином вираженими фізіологічними зрушеннями і відповідними суб'єктивними відчуттями фізичного дискомфорту. Психологічний стрес характеризується включенням складної ієрархії психічних процесів, які опосередковують вплив стресора на організм людини. Найбільш типовими змінами зі спектру психологічних і поведінкових проявів є зміни в протіканні різних психічних процесів, в емоційних реакціях, зміна мотиваційної структури діяльності, порушеннях рухової і мовної поведінки аж до її повної дезорганізації. Одним з найбільш цікавих аспектів вивчення стресу є аналіз процесу реагування на екстремальний вплив. Стійкість людини до виникнення різних форм стресових реакцій визначається насамперед індивідуально-психологічними особливостями і мотиваційною орієнтацією особистості. Емоційний стрес поділяють на емоційне порушення, напругу і напруженість. При цьому порушення розглядають як стан, що характеризується активацією різних функцій організму у відповідь на дію емоціогенних факторів. Емоційне порушення не пов'язане з якою-небудь активною або вольовою дією. Емоційна напруга — це стан, що характеризується активізацією різних функцій у зв'язку з активними вольовими актами, цілеспрямованою діяльністю чи підготовкою до неї, чеканням якої-небудь діяльності або небезпеки. Емоційна напруженість — це стан, що характеризується таким ступенем емоційних реакцій, що обумовлює тимчасове зниження стійкості психічних процесів і працездатності. Серед різноманітних варіантів розуміння напруженості найбільш розроблене поняття «психічна напруженість», яке характеризує особливості поведінки в стресогенних ситуаціях. За Н.ІНаєнко, стан психічної напруженості виникає при виконанні людиною продуктивної діяльності у важких умовах і впливає на ефективність. За типом впливу на ефективність діяльності Н.І.Наєнко виділяє операційну й емоційну напруженість. Операційна напруженість виникає при актуалізації процесуальних мотивів діяльності. У цьому стані відбувається зближення об'єктивного значення діяльності та її особистісний зміст для людини, її потреби, інтереси і прагнення спрямовані на зміст і процес діяльності, що сприяє збереженню високого рівня ефективності. Психічне здоров'я людини власне й означає свідоме керування своєю поведінкою в екстремальних умовах шляхом побудови ефективних моделей поведінки.
Дата добавления: 2015-05-26; Просмотров: 807; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |