Опитувальники суб'єктивного шкалування

Опитувальники.

Ця група методів спрямована на виявлення якісно різнорідних переживань стану, які більшою чи меншою мірою можуть бути усві­домлені людиною. Виділені симптоми входять до складу опитуваль-ника у вигляді розгорнутих словесних формулювань, які мають стверджувальну форму чи форму запитання. Характеристика ста­ну людини будується на основі загального числа зазначених симп­томів та аналізу їх якісної своєрідності.

До труднощів, які виникають при використанні опитувальників в діагностичних цілях, належать: відсутність адекватних прийомів кількісної оцінки отриманих результатів; сумарна оцінка загально­го числа відмічених симптомів — надто грубий показник, особливо якщо при цьому не враховується порівняльна значимість присут­ності тієї чи іншої ознаки; в опитувальниках, як правило, не визна­чається ступінь вираженості кожного симптому. Названі недоліки значно компенсуються за допомогою методик суб'єктивного шкалу-вання стану.

Ця група методик призначена для більш тонкої оцінки стану. Обстежуваного просять співставити свої відчуття з рядом ознак, формулювання кожного із яких максимально стисле. Вони пред­ставлені, як правило, парою полярних ознак. Передбачається, що людина здатна оцінити ступінь вираженості кожного симптому, співставляючи інтенсивність внутрішнього переживання із заданою оціночною шкалою. Для оцінки суб'єктивного стану, як правило, використовується тест диференційованої самооцінки утоми запропонований В.А.Доскіним та співавторами, який ґрунтується на попередньому виділенні основних компонентів психічних станів. Автори вважають, що пси­хічні стани всебічно характеризуються за допомогою трьох категорій ознак: самопочуття, активності та настрою (САН) та інтегральної оцінки суб'єктивного стану. Кожна із категорій представлена деся­тьма полярними ознаками, ступінь вираженості яких встановлюєть­ся за семибальною шкалою. При цьому діагностика стану базується не тільки на абсолютних оцінках ознак стану, які знижуються при втомі, але ж і на показниках їх співвідношення. У людини, яка відпочила, всі три категорії ознак оцінюються близькими цифрами. З наростанням утоми збільшується їх дивергенція за рахунок більшого зниження показників самопочуття та активності в порів­нянні з суб'єктивною оцінкою настрою. Така інформація є корисною для більш тонкої диференціації станів.

Важливого значення для суб'єктивної оцінки стану набуває застосування опитувальника Спілбергера-Ханіна для оцінки ситу­ативної та особистісної тривожності. Психічна стійкість людини вимірюється порогом її емоційного реагування на ту чи іншу за­грозливу ситуацію.

Однак, враховуючи певну користь, яку можуть надати суб'єк­тивні методики для оцінки психічних станів, слід враховувати ту обставину, що ми отримуємо інформацію про психічні стани з точки зору самого суб'єкта, і її достовірність повинна підкріплюватися об'єктивно отриманими даними.

Дата добавления: 2015-05-26