Амортизаційні відрахування

ПРИКЛАД

Підприємство “А” на початок року утримує частку (40%) у власному капіталі підприємства “Б” з балансовою оцінкою 660 тис.грн. Підприємство “А” веде облік інвестиції в асоційоване підприємство “Б” за методом участі в капіталі. Власний капітал підприємства “Б” за рік збільшився на 120 тис.грн., в тому числі: - збільшення додаткового капіталу (дооцінка ОФ) – 20 тис.грн - нерозподілений прибуток – 80 тис.грн.
Відображення змін фінансової інвестиції в обліку інвестора - підприємства “А”:
Вартість фінансової інвестиції на початок року	660 тис.грн
Частка інвестора у збільшенні нерозподіленого прибутку підпр-ва Б	80 х 40% = 32 тис.грн
Частка інвестора у збільшенні додаткового капіталу підпр-ва Б	20 х 40% = 8 тис.грн
Вартість фінансової інвестиції на кінець року	660 + 32 + 8 = 700 тис.грн
В пасивах балансу інвестора (підприємства “А”) відповідне збільшення вартості фінансової інвестиції (на 40 тис.грн.) – відображається як: - збільшення прибутку інвестора – (в сумі 32 тис.грн.) - збільшення його іншого додаткового вкладеного капіталу (в сумі 8 тис.грн.)

Амортизація – це грошова оцінка зносу, на яку зменшується вартість основних засобів, інших матеріальних необоротних активів, нематеріальних активів. Нарахування амортизації здійснюється шляхом регулярних нарахувань протягом періоду корисної експлуатації об’єкту, який встановлюється підприємством при зарахуванні цього об’єкту на баланс і може ним переглядатись у випадку змін очікуваних вигод від його використання..

Нарахування амортизації об’єкта основних засобів призупиняється на період його реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання та консервації.

Амортизаційні відрахування включають до складу витрат підприємства за відповідний період, ці кошти залишаються в розпорядженні підприємства.

Амортизація основних засобів.

Амортизація нараховується на всі об’єкти основних засобів, крім землі.

При нарахуванні амортизації можуть застосовуватись такі методи:

- прямолінійний метод

- метод зменшення залишкової вартості.

- метод прискореного зменшення залишкової вартості

- кумулятивний метод

- виробничий метод

- “податковий” метод

Прямолінійний метод амортизації – нарахування амортизаційних коштів здійснюється рівними сумами на протязі всього періоду експлуатації. Річна сума амортизації визначається за формулою: А = (В / Т)

Де А – річна сума амортизації; В – вартість, що амортизується;

Т – кількість років терміну корисного використання об`єкту

Метод зменшення залишкової вартості.

Річна сума амортизації визначається за формулою: А = В х Нам	Річна норма амортизації (у відсотках) визначається за формулою: Нам = (1 - ^ТÖ ОФлікв/ ОФп) х 100
де А – річна сума амортизації В – вартість, що амортизується (залишкова вартість об’єкта на початок звітного року або первісна вартість на дату початку нарахування амортизації) Нам – норма амортизації Т – кількість років корисного використання об`єкту ОФп – первісна вартість об`єкту ОФлікв – ліквідаційна вартість об`єкту

Метод прискореного зменшення залишкової вартості.

Річна сума амортизації визначається за формулою: А = В х Нам	Річна норма амортизації (у відсотках) визначається за формулою: Нам = (2 / Т) х 100
де А – річна сума амортизації В – вартість, що амортизується (залишкова вартість об’єкта на початок звітного року або первісна вартість на дату початку нарахування амортизації) Нам – норма амортизації Т – кількість років корисного використання об`єкту

Кумулятивний метод амортизації.

Річна сума амортизації визначається за формулою: А = В х Нам	Кумулятивний коефіцієнт (тобто норма амортизації), визначається за формулою: Нам = [(T – t) + 1 ] / å t
де А – річна сума амортизації В – вартість, що амортизується (первісна вартість) Нам – кумулятивний коефіцієнт (норма амортизації) Т – загальна кількість років корисного використання об`єкту t – порядковий номер року від початку експлуатації å t – сума порядкових номерів років корисного використання

Виробничий метод амортизації - доцільно застосовувати для окремих об`єктів активної частини основних засобів (обладнання, транспортних засобів) у випадках прямої залежності між мірою їх зношення і кількістю виробленої продукції.

Щомісячна сума амортизації визначається за формулою: А = Qф х Нам	Норма амортизації визначається за формулою: Нам = В / Qз
де А – щомісячна сума амортизації Qф– фактичний місячний обсяг продукції (робіт, послуг) Qз– загальний обсяг продукції, який підприємство передбачає виробити із застосуванням об`єкту основних фондів Нам – виробнича ставка амортизації В – вартість, що амортизується (первісна вартість)

“ Податковий” метод амортизації. Крім того, підприємства можуть використовувати в бухгалтерському обліку порядок розрахунку амортизації, визначений Законом України “Про оподаткування прибутку підприємств”.

Норми амортизації встановлюються у відсотках до балансової вартості за групами основних фондів в такому розмірі (в розрахунку на квартал):

група 1	будівлі, споруди, їх структурні компоненти та передавальні пристрої, в тому числі жилі будинки та їх частини	2 відсотки
група 2	автомобільний транспорт та вузли (запасні частини) до нього; меблі; побутові електронні, оптичні, електромеханічні прилади та інструменти, інше конторське (офісне) обладнання, прилади	10 відсотків
група 3	будь-які інші основні фонди, не включені до груп 1, 2, 4	6 відсотків
група 4	електронно-обчислювальні машини, інші машини для автоматичного оброблення інформації, їх програмне забезпечення, засоби зчитування або друку інформації, інші інформаційні системи, телефони, мікрофони і рації.	15 відсотків

Сума амортизаційних відрахувань визначається шляхом застосування норм амортизації до балансової вартості основних фондів на початок періоду (кварталу).

Нарахування амортизації основних засобів групи 1 здійснюється пооб’єктно, а груп 2,3,4 – в цілому по групі.

Балансова вартість групи (об’єкта) основних фондів на початок розрахункового кварталу визначається за формулою:

Б(а) = Б(а-1) + П(а-1) - В(а-1) - А(а-1),

Б(а) - балансова вартість групи основних фондів на початок розрахункового кварталу;

Б(а-1) - балансова вартість групи основних фондів на початок попереднього кварталу, (що передував розрахунковому);

П(а-1) - сума витрат, понесених на придбання основних фондів, здійснення капітального ремонту, реконструкцій, модернізацій та інших поліпшень основних фондів, що підлягають амортизації, протягом попереднього кварталу

В(а-1) - сума виведених з експлуатації основних фондів за попередній квартал

А(а-1) - сума амортизаційних відрахувань, нарахованих у попередньому кварталі.

Деякі особливості “податкового” обліку основних засобів.

Підприємства в податковому обліку мають право:

- протягом звітного періоду віднести до валових витрат будь-які витрати, пов'язані з поліпшенням основних фондів, що підлягають амортизації, у тому числі витрати на поліпшення орендованих основних фондів у сумі, що не перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів станом на початок такого звітного періоду

- застосовувати щорічну індексацію балансової вартості груп основних фондів та нематеріальних активів на коефіцієнт індексації, який визначається за формулою:

Кі = 1 + [І_(а-1) - 10]:100, де

І _(а-1) - індекс інфляції попереднього року.

Як видно з наведеної формули, здійснення індексації можливе лише, якщо рівень річної інфляції перевищує 10-відсотковий “поріг”.

Облік балансової вартості основних фондів групи 1, ведеться по кожній окремій будівлі, споруді або їх структурному компоненту та підсумовується в цілому по групі 1. Облік балансової вартості основних фондів, груп 2, 3 і 4, ведеться за сукупною балансовою вартістю відповідної групи основних фондів незалежно від часу їх введення в експлуатацію.

Амортизація окремого об'єкта основних фондів групи 1 провадиться до досягнення балансовою вартістю такого об'єкта ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Амортизація основних фондів груп 2, 3 і 4 провадиться до досягнення балансовою вартістю групи нульового значення.

Строки і порядок нарахування амортизації. Нарахування амортизації проводиться щомісячно. Щомісячна сума амортизації визначається як 1/12 річної суми амортизації (при застосуванні будь-якого з методів, крім виробничого і податкового). Нарахування амортизації починається (припиняється) з місяця, наступного за місяцем введення в експлуатацію (вибуття) об’єкта основних засобів.

Нарахування амортизації інших необоротних матеріальних активів здійснюється, спираючись на один з таких методів (за рішенням підприємства)

1) Прямолінійний

2) Виробничий

Амортизація малоцінних необоротних матеріальних активів і бібліотечних фондів може нараховуватись такими методами:

- 50% вартості, що амортизується, - в 1-му місяці використання, а 50% - в останньому

- 100% вартості, що амортизується, - в першому місяці використання.

Для амортизації нематеріальних активів застосовується прямолінійний метод, за яким кожний окремий вид нематеріального активу амортизується рівними частками виходячи з його первісної вартості протягом строку, який визначається підприємством самостійно виходячи із строку корисного використання таких нематеріальних активів, але не більше 20 років (за правилами податкового обліку - не більше 10 років) безперервної експлуатації.

Дата добавления: 2015-05-26