ДОДАТОК А 1 страница

Вступ

У вступі потрібно обгрунтувати актуальність теми, вказати об’єкт та предмет дослідження, мету даної, конкретної курсової роботи, а не взагалі мету написання курсових робіт (проектів), та перелічити завдання, які необхідно вирішити в курсовій роботі для досягнення поставленої мети.

4.3 Теоретичні основи економічного аналізу та особливості методики аналізу об’єкта, обраного за темою курсової роботи (розд. 1 КР)

У першому розділі курсової роботи слід розкрити місце і роль економічного аналізу в управлінні підприємством, його сутність, методи та прийоми, або роль його окремих напрямів, в залежності від обраної теми курсової роботи, особливості його здійснення. В цьому розділі студент повинен розкрити тему курсової роботи, розглянути теоретичні засади тих питань, формули показників, практичне дослідження, розрахунки з яких буде наведено в другому і третьому розділах. Тобто, необхідно, крім наукових засад економічного аналізу взагалі, розглянути методику аналізу інвестиційного проекту відповідно до концепції проектного аналізу і зокрема, яке призначення кожного із напрямів (аспектів) аналізу інвестиційної проекту, які завдання треба виконати розробникам (фахівцям) проекту, щоб проект був обґрунтованим та щоб були визначені умови його успішного функціонування.

Вивчаючи аспекти аналізу: технічний, ринковий, соціальний, інституційний тощо, студент повинен зрозуміти і пояснити в цьому розділі, а саме: до яких змін в виробництві та зовні повинна привести реалізація проекту реконструкції та з витратами яких ресурсів пов’язано введення в експлуатацію проекту.

Поряд з аспектами (напрямами) аналізу інвестиційних проектів в курсовій роботі необхідно привести перелік, послідовність та формули розрахунку показників виробництва і показників ефективності за проектом саме тих, які було використано студентом у процесі виконання курсової роботи з інвестування, аналіз яких доцільно провести в розд. 2 і розд. 3 даної КР. Отже, уже в першому розділі слід принципово розглянути, що являє собою аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства в умовах інвестування та яким чином можна проаналізувати вплив інвестування, в даному випадку у реконструкцію виробництва, доцільне воно чи ні, яку систему і підсистеми показників, які методичні підходи для цього потрібно використати та застосовано раніше в попередній курсовій роботі.

4.4 Аналіз інвестиційного проекту реконструкції виробництва

(розд. 2 КР)

4.4.1 Аналіз аспектів розробки інвестиційного проекту (розд. 2.1 КР)

В процесі традиційних напрямків аналізу інвестиційних проектів: маркетингового аналізу, технічного, соціального, інституційного, екологічного, фінансового та економічного спеціалісти – аналітики, менеджери та інші встановлюють глибину і комплексність пророблення всіх питань, пов’язаних з підготовкою, розробкою та реалізацією проекту.

Слід відмітити, що розрахунки та обґрунтування проекту інвестування в реконструкцію виробництва, виконані раніше, тобто на стадії курсового проектування з курсу інвестування, відповідають попередньому етапу підготовки проекту та у зв’язку з цим супроводжуються обмеженістю і неточністю вихідної інформації. За вказаними обставинами, аналіз кожного із функціональних аспектів розробки проекту у даному випадку має значною мірою принциповий характер, ніж конкретний, особливо соціального, інституційного, економічного та інших. Тому поряд з конкретними (наявними) результатами впливу проекту реконструкції, що визначені в попередній курсовій роботі з інвестування, за думкою автору даної курсової роботи, можуть мати місце пропозиції щодо розширення і уточнення інформації та відносно очікуваних можливих результатів реконструкції. В той же час для технічного аналізу потрібно використати загальну характеристику підприємства, опис технології з урахуванням її удосконалення, вплив проекту на екологію тощо за даними курсової роботи з інвестування. Оцінку конкурентоспроможності продукції та зміни в цьому напряму на краще, аналіз кон’юнктури ринку, маркетингову стратегію можна використати в комерційному (маркетинговому) аналізі.

Вся інформація щодо кон’юнктури ринку, оцінки конкурентоспроможності продукції може бути використана з метою аналізу відповідності ситуації, що сформувалась, стосовно майбутніх проектних рішень за досліджуваним варіантом курсової роботи. (МВ самостійної роботи). Таким же чином необхідно охарактеризувати інші аспекти, використовуючи попередню інформацію та власні розрахунки в проектній частині КР з інвестування.

Важливо пам’ятати, що всю інформацію не слід приводити в курсовій роботі. На її основі потрібно зробити грунтовні висновки і саме їх відобразити як аргументи подальшої розробки досліджуваного варіанта чи навпаки відказу від нього. При цьому необхідно торкнутись якомога більше питань з усіх функціональних аспектів проектного аналізу, наприклад, з приводу відповідності організаційної структури, створення робочих місць, покращення екологічності технології тощо.

Отже, на даному етапі попереднього обгрунтування майбутнього досліджуваного проекту інформації недостатньо, тому під час виконання даної курсової роботи доцільно проаналізувати наявну інформацію щодо зовнішніх умов і перспектив розвитку підприємства та принципово обговорити, при яких умовах ця економічна ідея може перетворитись в реальний проект.

4.4.2 Аналіз проектних техніко-економічних показників виробництва продукції, показників ефективності проекту реконструкції, аналіз беззбитковості і чутливості (розд. 2.2-2.4 КР)

У цьому підрозділі необхідно всі розраховані раніше проектні показники за певним, тим же варіантом, що і в попередній курсовій роботі, систематизувати та констатувати їх рівень поки що без співставлення з аналогічними показниками діючого виробництва. Точно такий же підхід прийняти і до визначення показників ефективності проекту.

Для урахування ризиків та визначення меж погіршення умов, при яких проект може залишатись беззбитковим, потрібно зробити аналіз беззбитковості і аналіз чутливості проекту, розрахувати внутрішню норму дохідності проекту, зробити висновки щодо доцільності запропонованого проекту.

4.5 Аналіз виробничо-фінансової діяльності підприємства в умовах реконструкцій (розд. 3 КР)

Підприємство, будучи відкритою складною великою техніко-економічною системою, має в наявності безліч видів виробничих ресурсів: основних виробничих фондів, оборотних фондів, трудових, сировинних, паливно-енергетичних, фінансових, інформаційних ресурсів. Саме від ступеня їх використання залежать витрати виробництва продукції, відповідно - його прибутковість та фінансовий стан підприємства. Проект реконструкції виробництва спрямовано на розширення потужності виробництва харчової кислоти і розширення виробничої програми завдяки організації виробництва реактивної кислоти і утилізації відходів.

4.5.1 Аналіз використання виробничої потужності

Під виробничою потужністю розуміють реально максимально можливий випуск продукції необхідної якості у встановленому асортименті за визначений період часу при повному використанні устаткування і площ, застосуванні передової технології та найбільш досконалої організації виробництва.

На досліджуваному підприємстві виробнича потужність визначається згідно з “Інструкцією щодо визначення виробничих потужностей діючих підприємств харчових кислот”. Слід зазначити, що процес виробництва на даному підприємстві безупинний, тому щорічно все виробництво відразу зупиняється на місяць на капремонт. Інших зупинок не передбачено технологічним режимом.

Для визначення збалансованості технологічного процесу необхідно побудувати профіль потужності. З цією метою визначається потужність на всіх стадіях виробництва. Величина виробничих потужностей основних стадій до реконструкції показана в табл. 4.1.

Таблиця 4.1 - Потужність окремих стадій виробництва харчової кислоти

Стадії технологічного процесу	Найменування устаткування	Кількість устаткування, шт.	Потужність, т/рік
Цех глибинної ферментації:
1) стадія ферментації розчинів	ферментатор		1568,4
Хімічний цех:
2) стадія нейтралізації	нейтралізатор		1687,5
3) стадія фільтрації та відмивання цитрату кальцію	нутч-фільтр		3991,68
4) стадія розщеплення цитрату кальцію	реактор		2637,36
5) стадія фільтрації і відмивання гіпсу	вакуум-фільтр
6) випарна стадія першого розпарювання	випарний апарат		1482,6
7) випарна стадія другого розпарювання	випарний апарат
8) стадія кристалізації	кристалізатор		1450,92
9) стадія центрифугування	центрифуга

Використовуючи розрахункові дані табл. 4.1, що відбивають профіль потужності виробництва (див. рис. 2), можна стверджувати, що його потужність за наявним "вузьким місцем" (стадія кристалізації) дорівнює
1450,2 т/рік і складає лише 36-55 % від потужності ряду інших основних стадій.

Викладене вище свідчить про незбалансованість процесу та необхідність, за наявності попиту в досліджуваній продукції, розшивки «вузьких місць» зі збільшенням потужності всього виробництва. Відповідно до маркетингових досліджень така можливість є. Тому проектом передбачено, що реконструкція забезпечить більш повне використання потужності одних і розширення – інших з доведенням до проектного рівня. Виробнича потужність по окремих продуктах установлена номером варіанта курсової роботи та висвітлена у наступному розділі.

Рисунок 2 - Профіль наявної виробничої потужності харчової кислоти

4.5.2 Аналіз виробничої програми і реалізації продукції

Виробнича програма являє собою перелік продукції за асортиментом і відповідно до планового річного випуску продукції, прийнятого умовно на рівні потужності. Для базового варіанта курсової роботи обгрунтування виробничої програми наведено нижче:

харчової кислоти в розрахунку на потужність виробництва, тобто валового випуску (3000 т/рік);

харчової кислоти фасованої (470 т/рік);

реактивної кислоти (500 т/рік);

харчової кислоти упакованої (1879,5 т/рік), що розраховується з різницею між валовим випуском і кількістю напівфабрикату, що переробляється в реактивну (1,3*500), направляється на фасовку (1,001*470) і дорівнює для базового варіанта:

3000-1,3*500-1,001*470=1879,5 т/рік;

товарної реалізованої кислоти (2349,5 т/рік) як суми

1879,5+470=2349,5 т/рік;

У склад виробничої програми слід також включити продукцію із відходів:

міцелію сухого в розрахунку на випуск 690 т/рік (3000*0,23);

фільтрату кальцію – 4500 т/рік (3000*1,5);

цитрогіпса – 3900 т/рік (3000*1,3).

Таблиця 4.2 – Виробнича програма виробництва до і після реконструкції

т/рік (зразок)

Найменування продукції	До реконструкції	Після реконструкції (базовий варіант КР)	Відхилення
абс., ±	відн., %
Харчова кислота (всього), у тому числі		3000,0
Харчова кислота пакована		1879,5
Харчова кислота фасована	-	470,0
Реактивна кислота	-	500,0
Міцелій	-	690,0
Фільтрат кальцію	-	4500,0
Цитрогіпс	-	3900,0

За даними аналогічної таблиці, складеної для свого варіанта КР, зробити порівняння складу виробничої програми до інвестування і після.

Обсяг реалізованої продукції визначається за формулою:

РП = ТП + (O₁- O₂) + (НП₁ - НП₂), (4.1)

де РП - обсяг реалізованої продукції, грн. у рік;

ТП - випуск виробленої продукції, грн. у рік;

О₁, О₂ - залишки готової продукції на складі на початок та кінець періоду, грн. у рік;

НП₁, НП₂ - залишки відвантаженої, але не реалізованої продукції на початок та кінець звітного періоду.

В процесі аналізу в даній курсовій роботі слід підкреслити, що у нинішніх нестабільних умовах підприємством “Цитрон” реалізація продукції ведеться на умовах 100 %-ої попередньої оплати, тому НП₁ і НП₂=0 і тому обсяг реалізованої продукції дорівнює обсягу виробленої.

Таблиця 4.3 - Динаміка структури реалізації кислоти (зразок)

Ринки	Попередній рік	Звітний рік	Проект плану
Внутрішній	94 %	52,4 %
Зовнішній	6 %	47,6 %

Ураховуючи підвищення рівня конкурентоспроможності кислоти, на нашу думку, тенденція сталості та деякого збільшення обсягу експорту, що намітилася, повинна зберегтися. Викажіть своє бачення можливості збереження чи збільшення абсолютної величини обсягу експорту харчової кислоти і залежно від цього визначити відносну величину.

4.5.3 Аналіз використання основних виробничих фондів (ОВФ)

Останнім часом на підприємстві “Цитрон” основні виробничі фонди не вводилися і не виводилися. Середньорічна вартість ОВФ складає 6264 тис. грн. Реконструкція виробництва викличе різке збільшення вартості ОВФ.

Аналіз структури та наявності основних виробничих фондів характеризується даними табл. 4.3, яка повинна відображати порівняння та відхилення в структурі ОВФ й у абсолютній величині їх вартості до і після впровадження проекту. Для цього потрібно спочатку заповнити дані про вартість ОВФ та їх складові за кошторисом, розшифрувавши вартість ОВФ на активну і пасивну частини з послідовним розчленуванням на їх складові за умови додержання фактичних співвідношень останніх. І тільки після цього традиційно установити відхилення.

Таблиця 4.4 - Аналіз структури та наявності основних фондів

Склад ОВФ	До реконструкції	Після реконструкції	Відхилення
сума, тис. грн.	пит. вага, %	Сума, тис. грн.	пит. вага, %	абс. (+ -)	Відн., %
ОВФ – усього		96,06
у тому числі
Машини й устаткування		30,33
Передатні пристрої		0,05
Разом активна частина		30,38
Будинки		54,76
Споруди		5,16
Транспортні засоби		3,43
Продовження таблиці 4.4
Інструменти й інвентар		2,33
Разом пасивна частина		65,68
Невиробничі ОФ		3,94
Усього основних фондів		100,0
Знос основних фондів	2851,4

Табл. 4.4 показує, що активна частина основних виробничих фондів складає лише 30,38 % від загальної їх вартості, що говорить про можливість удосконалювання їх структури. Зміни в структурі ОВФ, пов’язані з реконструкцією, потрібно проаналізувати за даними свого варіанта.

Для характеристики технічного стану основних фондів використовують коефіцієнти придатності та зносу.

ОВФ_ост

К_прид =; (4.2)

ОВФ_перв

До реконструкції:

К_{прид.на поч} = (6264 - 2758) / 6264 = 0,5616;

К_{прид.на кін} = (6264 - 2851,4) / 6264 = 0,5447.

До реконструкції:

Знос

К_знос =; (4.3)

ОВФ_перв

К_{знос. на поч} = 2758:6264 = 0,44;

К_{знос. на кін} = 2851,4:6264 = 0,46

Як видно, за звітний період знос основних виробничих фондів наблизився до 46-ти відсотків.

При розрахунку аналогічних коефіцієнтів після реконструкції потрібно урахувати, що сума зносу збільшиться на річну величину амортизаційних відрахувань від додаткової суми ОВФ.

Після реконструкції відносна величина суми зносу повинна зменшитись, про що свідчать наступні розрахунки…

Далі слід визначити та порівняти ефективність використання ОВФ до і після реконструкції. Основними показниками, що характеризують ефективність використання основних виробничих фондів, є фондовіддача, фондоємність, фондоозброєність. Ці показники розраховуються на базі середньорічної вартості ОВФ, що враховує період введення в експлуатацію додаткових ОВФ. Для даного випадку при визначенні середньорічної вартості ОВФ прийняти за перший місяць їх функціонування – січень, що дасть можливість визнати вартість ОВФ на початок і кінець року за проектом плану однаковою.

Таблиця 4.5 - Аналіз ефективності використання ОВФ

Показники	Од. вим.	Фактично (в умовах проекту)^х)	Після рекон-струк-ції	Відхилення
абс. (+ -)	відн., %
1 Вироблена продукція	тис. грн/рік	24531,0
2 Середньорічна вартість ОВФ	тис. грн/рік
3 Фондоємність	грн/грн
4 Чисельність ППП	чол.
5 Фондовоозброєність	грн/чол	31,32
6 Фондовіддача	грн/грн

Примітка:

^х)Фактична вироблена продукція до реконструкції повинна бути відображена в умовах проекту, тобто повинна бути розрахована на базі звітної собівартості 15870,75 грн/т за ціною на кислоту, яка забезпечить 6,6 % рентабельності, яка мала місце до реконструкції, що визначено в курсовій роботі з «Інвестування».

Далі потрібно навести аналіз, як зміняться показники використання ОВФ після реконструкції, попередньо привести у встановленому порядку формули, за якими ці показники слід розраховувати. Відхилення фондовіддачі та інших показників може пояснюватись як збільшенням випуску продукції, так і збільшенням (зменшенням) питомої вартості ОВФ. Установити, на скільки чоловік збільшиться за проектом чисельність ПВП, що спричинить за собою ріст (падіння) фондоозброєності на певний %. Після всіх розрахунків, привести підсумкове речення щодо змін ступеня використання ОВФ у результаті реконструкції. Збільшення фондоозброєності можна рахувати виправданим за умов зростання фондовіддачі.

4.5.4 Аналіз трудових показників

Приріст плану випуску продукції промислового підприємства, що визначає загальний обсяг виробництва усіх видів продукції, встановлює і необхідну для його виконання додаткову чисельність персоналу.

Аналіз забезпеченості підприємства “Цитрон” персоналом представлено у табл. 4.6.

Таблиця 4.6 - Аналіз забезпеченості підприємства «Цитрон» робочою силою

Показники	До реконст-рукції	Після реконст-рукції	Відхилення за проектом плану	Проект плану до звітного року, %
абс.,(+,-)	відн.,%
Промислово-виробничий персонал
усього ПВП, чол.
у тому числі:
робітники
керівники
фахівці
службовці
Непромисловий персонал
Чисельність усього

Продуктивність праці визначається за формулою

ТП

ПП =, (4.4)

Ч

де ТП - проектний (фактичний) випуск зробленої продукції, тис. грн/рік;

Ч - проектна (фактична) чисельність, чол.

Аналіз продуктивності праці характеризується даними табл. 4.7.

Таблиця 4.7 - Аналіз продуктивності праці

Показники	Од. вим.	Звітний рік (в умовах проекту)	Проект плану	Відхилення	Відношення за проектом плану до звітного року, %
абс., (+,-)	відн.,%
Вироблена продукція	тис.грн/рік	В цінах проекту
Чисельність ПВП	чол.
у тому числі: робітники	чол.
Продуктивність праці
Продовження таблиці 4.7
1 робітника	тис.грн /чол.
1 працюючого	тис.грн /чол.

В даній таблиці спочатку розрахувати фактичні показники в умовах проекту, тобто за ціною, фондом заробітної плати, прийнятими в проекті з інвестування, а потім проектні, після чого визначити відхилення та проаналізувати ситуацію: з цих даних випливає, що продуктивність одного робочого і працюючого вище (нижче) фактичної. Це пояснюється одночасним збільшенням вартості випуску продукції на … %, при збільшенні чисельності робітників на … %. Пояснити, що у порівнянні зі звітним роком матиме місце значне зростання чи падіння продуктивності праці, на … % тощо.

Обгрунтувати, про що свідчить ця зміна продуктивності праці: інвестування виробництва на підприємстві сприятиме підвищенню чи зниженню ефективності використання ним трудових ресурсів у зв’язку зі збільшенням випуску готової продукції та максимальним наближенням його до потужності виробництва. Економічне зростання можливе за умов підвищення конкурентоспроможності продукції з її досягнутим рівнем (див. додаток Ж).

Структуру фонду оплати праці приведено в табл. 4.8.

Як свідчать звітні дані підприємства, у структурі кадрів за фактом 77,5 % складають робітники, 11 % - керівники, 11 % - фахівці і 0,5 % - службовці, а основна заробітна плата робітників, за даними табл. 4.8 – лише близько 70 %, додаткова ще нижче - 66,2 %, що свідчить про низьку мотивацію їх праці. Після реалізації інвестиційна ситуація може стати наступною…

Таблиця 4.8 - Співставлення структури фонду оплати праці до і після реалізації проекту

Склад фонду оплати праці	Фактично (в умовах проекту)	Проект плану
	тис. грн/рік	%	тис. грн /рік	%
Фонд оплати праці, усього	В умовах проекту (за зарплатою по проекту і фактичною вагою категорій) працюючих в загальній чисельності персоналу	100,0
у тому числі: ПВП	98,3
робітники	65,4
Фонд основної зарплати, усього	66,6
у тому числі: ПВП	65,4
робітники	45,3
Фонд додаткової зарплати, усього	28,2
у тому числі ПВП	27,8
робітники	18,4
Інші заохочення і виплати, усього	5,2
у тому числі: ПВП	5,2
робітники	1,7

4.5.5 Аналіз собівартості продукції та фінансових результатів діяльності

Дата добавления: 2015-05-26