Практичні роботи. Тема: Структура, властивості та біологічне значення карбонових кислот та їх функціональних похідних (гідрокси-

Протокол № 4 Дата:

Тема: Структура, властивості та біологічне значення карбонових кислот та їх функціональних похідних (гідрокси-, кето-, фенолокислот).

№	Назва експерименту	Рівняння реакції	Умови	Спостере- ження	Висновок
1	2	3	4	5	6
1.	Відкриття щавлевої кислоти у вигляді кальцієвої солі. Принцип метода:Щавлева кислота та оксалат натрію добре розчинні у воді, а оксалат кальцію – нерозчинний. Хід роботи:В пробірку вміщуємо кристали щавлевої кислоти, 10 краплин води та перемішуємо до повного розчинення. Додаємо 1 краплину розчину хлориду кальцію.
2.	Доказ наявності двох карбоксильних груп в складі винної кислоти. Принцип метода:Винна кислота, як дикарбонова, утворює кислі та середні солі (тартрати). Кисла калієва сіль (винний камінь) не розчинна у воді, а середня змішана калієво-натрієва сіль (сегнетова) добре розчинна. Хід роботи:В пробірку наливаємо 10 краплин розчину винної кислоти, додаємо 3-4 краплини розчину KOH та енергійно струшуємо (до утворення осаду). Вміст пробірки розділяємо на дві частини. До першої частини додаємо надлишок KOH, до другої – NaOH до повного розчинення осаду.
3.	Доказ наявності двох гідроксильних груп в складі винної кислоти. Принцип метода:Винна кислота та її солі (сегнетова сіль) мають дві вільні гідроксильні групи, здатні розчиняти у лужному середовищі гідроксид міді (ІІ) з утворенням розчинної хелатної комплексної сполуки темно-синього кольору – реактиву Фелінга. Ця реакція є якісною на багатоатомність.Хід роботи:В чисту пробірку наливаємо 4 краплини NaOH та 2 краплини CuSO4. В пробірку з тартратом натрія-калія (друга частина вмісту з 2-го експерименту) додаємо свіжоосаджений Cu(OH)2. Утворюється реактив Фелінга.
4.	Взаємодія салолу з FeCl3. Принцип метода:Салол має вільний фенольний гідроксил, який виявляється взаємодією з хлоридом заліза (ІІІ). Утворюється комплекс фіолетового кольору. Хід роботи:В пробірку вміщуємо 10 краплин розчину салолу та додаємо 1 краплину розчину FeCl3.
5.	Взаємодія аспірину з FeCl3. Принцип метода:Аспірин не має вільного фенольного гідроксилу, не вступає у взаємодію з хлоридом заліза (ІІІ), не змінює кольору. Хід роботи:В пробірку вміщуємо порошок аспірину, 10 краплин води та перемішуємо. Додаємо 1 краплину FeCl3.Спостерігаємо за зміною забарвлення.

Література

Основна:

1. Ю. І. Губський, “Біоорганічна хімія”, Вінниця: “Нова книга”, 2004, С. 126-139, 153-171.

Додаткова:

2. Н. А. Тюкавкина, Ю. И. Бауков, “Биоорганическая химия”, М.: Медицина, 1991, С. 68-80,197-200, 211-213, 231-232, 240-242, 247-274.

Тема заняття 5. Вищі жирні кислоти. Ліпіди. Фосфоліпіди.

Цілі заняття:

Ø Закріпити знання про будову ліпідів – структурних компонентів клітини;

Ø вміти проводити характерні для карбонових кислот якісні реакції.

Дата добавления: 2015-05-26