Тема 5. Методи філософії управління освітою

Досліджуючи свій предмет, кожна наука використовує певні методи. Філософія управління освітою не є виключенням. Термін «метод» походить від грецького слова methodas, яке буквально означає: «шлях до чогось», «шлях пізнання», вчення, теорію. У найбільш загальному філософському значенні воно означає засіб пізнання як певну систему прийомів і операцій з метою мисленого відтворення предмета, що вивчається.

Найголовніші методи вивчення даного предмета такі:

- Діалектичний метод. Він передбачає вивчення явищ і процесів: а) у їх загальному зв′язку й взаємозалежності; б) у стані безперервного розвитку; в) коли кількісні зміни, які виникають у процесі розвитку ведуть до якісних. Джерелом розвитку будь-яких процесів згідно із цим методом визначається єдність і боротьба протилежностей.

- Метод наукової абстракції. Абстрагування – спосіб заміщення спостережуваного об'єкта уявним конструктом (абстрактним об'єктом) за допомогою двох взаємозв'язаних розумових процедур – відволікання і об'єктивування, при якому, з одного боку, в зміст конструкта включається лише частина з безлічі спостережуваних емпіричних даних, а з іншого – цей зміст наділяється статусом самостійного буття. Результати абстрагування прийнято називати абстракціями. Даний метод включає в себе й такі методи пізнання, як аналіз і синтез. Зокрема, у процесі аналізу предмет дослідження розчленовується, мислення йде від конкретного до абстрактного. У процесі синтезу явище досліджується у взаємодії його складових частин. Мислення тут іде у в зворотному порядку – від абстрактного до конкретного. Отже, аналіз сприяє відкриттю істотного в явищі, а синтез завершує розкриття суті, дає можливість побачити, у яких формах ця суть проявляється в реальній дійсності.

- Методи індукції та дедукції. У процесі використання цих методів відбувається перехід знання про одиничне та окреме у знання про загальне, і навпаки. Його використовують для з'ясування причинно-наслідкових зв'язків між педагогічними явищами, узагальнення емпіричних даних на основі логічних міркувань від конкретного до загального. За методом індукції на підставі загальних знань роблять висновки про конкретне. Метод дедукції передбачає формулювання висновків шляхом від загального до конкретного. Основою дедуктивного методу є наукові положення, що не вимагають дослідно-експериментального підтвердження, а сприймаються як аксіоми.

- Метод узагальнення – перехід від одиничного до загального, від менш загального до більш загального.

- Конкретизація. Цей розумовий процес передбачає надання предмету конкретного вираження. Під час конкретизації відбувається збагачення педагогічних понять новими ознаками, оскільки цей метод спрямований на висвітлення розвитку предмета як цілісної систем

Дата добавления: 2015-05-26