НУХТ, 2003

Кітов М.Г., 2003

КИЇВ НУХТ 2003

Текст лекції

СУСПІЛЬНОЇ СВІДОМОСТІ

ФІЛОСОФІЯ ЯК ОСОБЛИВА ФОРМА

Основні напрями некласичної філософії, їх проблематика.

Відмінності класичної і некласичної філософії.

Класична філософія

Ø Буття є цілісне, глибинно узасаднене, внутрішньо концентроване

Ø Розум є вищою і найціннішою частиною людської психіки

Ø Розум здатний висвітлити глибини психіки й оро-зумнити їх

Ø Розум може належним чином організувати людське життя й взаємини з буттям

Некласична філософія

Ø Поза сприйняттям та уявленням говорити про буття безглуздо

Ø У Нерозумні або позаро-зумні чинники у людській психіці виходять на перший план; масштабами й силою дії вони перевершують розум

Ø Розум нездатний опанувати більш потужніші нерозумні чинники психіки

Ø Розум не може гармонізувати людського життя, а іноді заважає цьому

Новітня філософія відтворює у структурі власного знання втрату віри людини в самоочевидну перевагу логічного та наукового раціоналізму, який припускає, що реальна дійсність у цілому може бути витлумачена і осмислена, що постає поштовхом для цих змін. Якщо класичну філософію можна означити, як філософію розуму і пізнання, то сучасна філософія – це спроба творчого осмислення інтелектуальних та вольових засобів взаємодії людини зі світом. На перший план виступають проблеми людської суб’єктивності, духовного досвіду людини, культури, історії, етики, мови. Таким чином, на зміну «філософії мислення» приходить «філософія життя».

Окреслюючи основні тенденції розвитку новітньої філософії, слід виділити такі напрями:

- ірраціоналістично-гуманістичний: «філософія життя», екзистенціалізм, психоаналітична філософія, філософська антропологія, герменевтика, феноменологія, релігійний (неотомізм, персоналізм).. Ірраціоналістичний вектор розвитку філософського знання, який, на нашу думку, є прогресивнішим з точки зору повноти відтворення соціокультурних трансформацій ХІХ-ХХ ст.,

- раціоналістично-науковий: позитивізм, неопозитивізм, постпозитивізм аналітична філософія, структуралізм, марксизм.

з дисципліни “Філософія”

для студентів усіх спеціальностей

денної і заочної форм навчання

та аспірантів

СХВАЛЕНО

на засіданні кафедри

філософії

Протокол № 1

від 30.08.02 р.

Кітов М.Г. Філософія як особлива форма суспільної свідомості: Текст лекції для студ. всіх спец. ден. і заоч. форми навч. та аспірантів – К.: НУХТ, 2002. - 23 с.

М.Г. Кітов, канд. філос. наук

З М І С Т

1. До питання визначення філософії............................................ 4

2. Виникнення філософії...............................................................11

3. Типи філософування.................................................................17

Контрольні запитання....................................................................21

Теми рефератів...............................................................................21

Література.......................................................................................22

Сучасне філософування настільки плюралістичне і позбавлене певних канонів, що межує з хаосом. Тому зовсім не випадково серед сучасних філософів виникають навіть думки про “смерть філософії”. Зокрема французький філософ Ж.Р. Ревель пише: “сучасна криза філософії не є класичною внутрішньо притаманною філософії кризою. Це – криза, котра ставить під сумнів саме існування філософії. Ніколи ще в своїй історії філософія не проповідувала з такою запальністю своєї незалежності по відношенню до всякої іншої духовної діяльності. Це – холод смерті, котрий переживає філософія” (цит. за: [12, с.12])*.

Розмірковуючи над сучасним станом філософії можна безпомилково стверджувати лише одне: і безмежний філософський плюралізм, і думки про “смерть філософії” – це результат кризової ситуації, в яку потрапила філософія через досить високий рівень свого розвитку. Такі кризові ситуації виникали в філософії регулярно. Але якщо раніше вони стосувалися лише окремих типів філософування, то сучасна криза – глобальна і пов’язана, на мій погляд, із застарілим розумінням самої сутності філософії як специфічної сфери духовності. Тому і вихід з кризи можливий лише через критичне переосмислення застарілих уявлень про філософію. Причому критичне переосмислення має бути глобальним і всебічним, а починати його доцільно з найпростішого, етимологічного тлумачення філософії.

Дата добавления: 2015-05-26