Методи оцінки руху грошових коштів

Аналіз грошових потоків підприємства має здійснюватися з урахуванням вимог системного підходу та комплексного вивчен­ня економічних явищ і процесів підприємства, що реалізуються, у структурі методики фінансового аналізу. Аналіз грошових по­токів підприємства передбачає визначення таких основних струк­турних елементів:

• цілей і завдань аналізу;

•сукупності синтетичних і аналітичних показників та їх взає­мозв'язків;

• факторів, що впливають на зміну показників;

• конкретних методів аналізу;
• джерел інформації.

Головною метою аналізу руху грошових коштів є оцінка спроможності підприємства заробляти грошові кошти в розмірі і в строки, необхідні для здійснення запланованих витрат.

Сформульована основна мета фінансового аналізу в процесі управління грошовими коштами може бути досягнута завдяки вирішенню таких завдань:

1. Визначення обсягів і джерел грошових коштів, що над­ходять на підприємство. У процесі здійснення такого напряму аналізу доцільно зупинитися на розгляді таких питань:

• чи не відбулося надходження грошових коштів за рахунок збільшення короткострокових зобов'язань, які потребують пога­шення в майбутньому;

• чи не збільшився акціонерний капітал за рахунок додаткової емісії акцій;

• чи не було розпродажу майна (основних засобів, виробни­чих запасів);

• чи скорочуються запаси матеріальних цінностей, незавер­шеного виробництва, готової продукції на складі.

2. Дослідження основних напрямів використання грошо­вих коштів. У цьому зв'язку слід проаналізувати питання:

• чи не спостерігається зниження показників оборотності ак­тивів;

• чи немає уповільнення оборотності поточних активів;

• чи не зростають абсолютні значення запасів і дебіторської заборгованості;

• чи не було різкого збільшення обсягів виробництва товарів, що потребує додаткових грошових потоків;

• чи не було надмірних виплат акціонерам понад рекомендо­ваних норм розподілу чистого прибутку;

• чи своєчасно здійснюються платежі до бюджету та державні цільові фонди;

• чи не було тривалої заборгованості персоналу по заробітній платі.

3. Оцінка причин дефіциту грошових коштів. Такими при­чинами можуть бути:

• низька рентабельність продажу, активів і власного капіталу;

• відволікання грошових коштів у зайві виробничі запаси та незавершене виробництво, вплив інфляції на запаси;

• випереджаючі темпи зростання дебіторської заборгованості відносно темпів зростання обсягів реалізації;

• великі капітальні витрати, що не забезпечені відповідними джерелами фінансування;

• високі виплати податків і зборів, а також суми дивідендів акціонерам;

• надмірна частка позикового капіталу в пасиві балансу і пов'язані з цим високі виплати відсотків за користування креди­тами та позиками;

• зниження коефіцієнта оборотності оборотних активів, тобто залучення в оборот підприємства додаткових грошових коштів.

4. Аналіз достатності власних коштів для здійснення інвес­тиційної діяльності. Джерелами грошових коштів для інвести­ційної діяльності підприємства можуть бути надходження у фор­мі амортизаційних відрахувань та чистого прибутку, доходи без­посередньо від інвестиційної діяльності, надходження за рахунок джерел довгострокового фінансування (емісія акції та корпоратив­них облігацій, довгострокові кредити та позики).

Порівнюючи розмір фінансування запланованих підприємст­вом певних напрямів інвестиційної діяльності з величиною чис­того фошового потоку від операційної діяльності, визначають величину додаткових коштів, необхідних для залучення із зовніш­ніх джерел. Чим більша величина чистого грошового потоку, що формується в результаті операційної діяльності, тим менша по­греба в додатковому залученні позикових коштів для здійснення інвестиційної діяльності. За інших рівних умов таку ситуацію слід розглядати як позитивну, оскільки це дає змогу зменшити фінансові витрати, пов'язані з обслуговуванням боргу, та забез­печити фінансову незалежність від зовнішніх інвесторів і креди­торів.

5. Оцінка причин невідповідності величини грошових кош­тів сумі отриманого прибутку. При аналізі фінансового стану підприємства необхідно розрізняти, що прибуток за звітний пері­од і грошові кошти, отримані підприємством протягом періоду, — не одне й те саме. Прибуток виражає приріст авансованої вартос­ті, що характеризує ефективність управління підприємством. На­явність прибутку не означає наявності у підприємства вільних грошових коштів, доступних для витрачання. Ситуація, коли під­приємство є прибутковим, але не має коштів, щоб розрахуватися чі своїми робітниками та контрагентами, має місце в трансфор­маційній економіці.

Аналіз руху грошових коштів якраз дає змогу пояснити розбіж­ності між величиною грошових коштів підприємства за звітний період та величиною отриманого за цей період прибутку.

Дата добавления: 2015-05-26