Питання для обговорення. Тема 1. Поняття, предмет і методи міжнародного приватного права

ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

Тема 1. Поняття, предмет і методи міжнародного приватного права

1. Колізія права як передумова виникнення міжнародного приватного права.

2. Предмет та методи міжнародного приватного права.

3. Склад норм міжнародного приватного права.

4. Поняття міжнародного приватного права.

5. Система міжнародного приватного права.

6. Функції міжнародного приватного права.

7. Основні етапи розвитку міжнародного приватного права.

8. Сучасні тенденції розвитку міжнародного приватного права.

Нормативні акти

Закон України «Про міжнародне приватне право» від 23 червня 2005 року // Відомості Верховної Ради України. – 2005. – № 32. – Ст. 422; з наступними змінами і доповненнями.

Література

Ануфриева Л.П. Международное частное право: В 3–х т. Том. 1. Общая часть: Учебник. – М.: Издательство БЕК, 2002. – с. 7–102.

Ерпылева Н.Ю. Понятие, предмет, система и источники международного частного права. //Международное частное и публичное право. – 2002. – № 1. – С. 18–29.

Кисіль В.І. Міжнародне приватне право: питання кодифікації. – К.: Україна, 2000. – 429 с.

Корчиго Е.В., Катков Д.Б. Некоторые вопросы российской доктрины международного частного права (МЧП). // Государство и право. – 2001. – № 10. – С. 76–88.

Лунц Л.А. Курс международного частного права. Общая часть. – М.: Юрид. лит., 1973. – С. 11–60; 125–170.

Международное частное право: Учебник / Ануфриева Л.П., Бякишев Г.К., Дмитриева Г.К и др.; Отв. ред. Дмитриева Г.К. – М.: ТК Велби, Изд–во Проспект, 2004. – С. 7–67.

Мережко А.А. Коллизионное право США. – К.: Юстиниан. – 2003. – 123 с.

Мережко А. Эволюция международного частного права. // Юридическая практика. – 24.04.02. – № 17. – <http://yurpractika.com/article.php?id=10001150> (03.05.09).

Мережко О.О.Історія виникнення та розвитку міжнародного приватного права та його науки // Актуальні пробл. міжнар. відно­син. – 1999. – Вип. 14, ч. 1. – С. 65–72.

Міжнародне приватне право. Науково-практичний коментар Закону / За ред. доктора юридичних наук, проф. А. Довгерта. – Х.: ТОВ «Одіссей», 2008. – 352 с.

Фединяк Г.С., Фединяк Л.С. Міжнародне приватне право: Підручник. – 3–є вид., доп. і перероб. – К.: Атіка, 2003. – С. 3– 35.

Фединяк Г.С., Фединяк Л.С. Міжнародне приватне право: Підручник. – 4–те вид., переробл. і доп. – К.: Атіка, 2009. – С. 5– 16.

Чубарєв В.Л. Міжнародне приватне право: Навчальний посібник. – К.: Атіка, 2008. – С. 7–35.

Юлдашев О.Х. Міжнародне приватне право: Академічний курс: Підруч. для студ. вищ. навч. закл. – К.: Концерн «Видавничий дім «Ін Юре», 2004. – С. 14– 30.

Методичні вказівки

При вивченні даної теми студенти повинні усвідомити, що передумовою виникнення міжнародного приватного права є колізія між правом різних держав. Така колізія може виникати з різних причин: по-перше, у зв’язку із тим, що у відносини вступають особи різної національної належності; по-друге, у тих випадках, коли юридичні факти, що є причинами виникнення, зміни чи припинення правовідносин, мають місце в одній країні (чи у різних країнах), а їх наслідки – в іншій (інших) країні (країнах). Розташування об’єкту правовідносин на території іноземної держави також є причиною колізії між правом різних держав.

Колізія виявляється у можливості застосування права двох і більше держав до одних і тих самих відносин. В свою чергу, право різних держав може по-різному регулювати такі відносини.

Для подолання колізії або для її повного уникнення була створена система спеціальних норм, які складають міжнародне приватне право.

Предметом регулювання міжнародного приватного права є міжнародні приватні відносини.

«Міжнародність» відносин у даному випадку означає наявність у них іноземного елементу. При цьому слід звернути увагу студентів, як саме може виявлятися іноземний елемент у відносинах.

Приватний характер відносин виявляється у тому, що вони засновані на засадах юридичної рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасниківі.

Тому, предметом регулювання міжнародного приватного права традиційно є цивільно-правові, сімейні відносини, певна частина трудових відносин з іноземним елементом.

У багатьох країнах до предмету міжнародного приватного права належать відносини міжнародного цивільного процесу, хоча вони не є приватноправовими.

При цьому слід підкреслити те, що лише одночасна наявність іноземного елементу та «приватності» відносин дозволяє віднести їх до предмету регулювання міжнародного приватного права.

Міжнародне приватне право має власні методи регулювання, які обумовлені специфікою його предмету. Зокрема, розрізняють колізійний та матеріально-правовий методи.

Разом із тим, оскільки ця галузь права регулює саме приватноправові відносини їй притаманний диспозитивний метод регулювання, який властивий приватному праву в цілому. Основні характеристики цього методу: рівність сторін, автономія волі, вільне волевиявлення.

Використання колізійного методу дозволяє вирішити, право якої держави слід застосувати для вирішення конкретної справи. Він пов’язаний із застосуванням колізійних норм, що містять правила вибору права, яке підлягає застосуванню. Колізійні норми можуть міститися як у внутрішньому законодавстві, так і у міжнародних договорах.

У зв’язку із тим, що вибір права здійснюється за допомогою норм, які відсилають до права певної держави, вказаний метод ще іменують відсилочним та опосередкованим.

Виділяють декілька етапів правозастосування у випадку використання колізійного методу: 1) аналіз фактичних обставин справи; 2) вибір права за допомогою колізійної норми (вирішення колізійного питання); 3) застосування матеріальних норм обраного права.

Доцільно також звернути увагу студентів на проблеми застосування колізійного методу (наприклад, на непередбачуваність застосовуваного права, «колізію колізій», «кульгаючі відносини»).

Використання матеріально-правового методу означає застосування до приватних відносин з іноземним елементом матеріально-правових норм, які є спільними для різних держав. Таким чином, використання матеріально-правового методу дозволяє уникнути колізій між правом різних держав, оскільки у цьому разі проблема вибору права не існує взагалі.

Матеріально-правові норми, які є спільними для різних держав, містяться у міжнародних договорах, створення яких є результатом уніфікації правових норм. При цьому викладач, якщо вважає за необхідне, може детальніше зупинитися на етапах уніфікації матеріально-правових норм, а також інших питаннях, пов’язаних з уніфікацією.

Важливо пояснити студентам, що незважаючи на очевидні переваги матеріально-правового методу, він також має певні складнощі у використанні. Вони виявляються у процесі створення, тлумачення уніфікованих норм, у тому, що держави не завжди бажають приєднуватися до міжнародних договорів, вважаючи, що певні групи відносин повинні регулюватися виключно національним законодавством (наприклад, сімейні, спадкові відносини).

Розглядаючи методи міжнародного приватного права, слід наводити приклади колізійних та матеріально-правових норм, з тим щоб студенти могли краще зрозуміти, у чому полягають особливості їх застосування.

Міжнародне приватне право як галузь права є системою правових норм. В залежності від способу регулювання, що використовується у них, розрізняють колізійні та матеріально-правові норми.

Особливістю колізійних норм є те, що вони не регулюють прав та обов’язків учасників відносин, а лише вказують, право якої держави слід застосувати для визначення цих прав та обов’язків. Тому ці норми мають характер відсилочних.

В залежності від механізму створення і прийняття колізійні норми поділяються на внутрішні та міжнародні.

Внутрішні – це норми, які держава розробляє і застосовує у межах своєї юрисдикції. Вони містяться у внутрішніх законодавчих актах відповідної держави (наприклад, у Законі України «Про міжнародне приватне право»).

Міжнародні колізійні норми створюються і приймаються у результаті узгодження волі держав – учасниць відповідної міжнарожаної угоди.

Матеріально-правові норми визначають права та обов’язки суб’єктів права, тобто регулюють відносини безпосередньо. Тому їх іменують прямими.

За механізмом створення і прийняття вони також поділяються на міжнародні та внутрішні.

Міжнародні матеріально-правові норми містяться у міжнародних договорах, внутрішні – у внутрішньому законодавстві (наприклад, норми Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», Закону України «Про режим іноземного інвестування»).

Викладач, якщо вважає за доцільне, може розкрити різні доктринальні точки зору, щодо того, чи є матеріально-правові норми нормами міжнародного приватного права.

До складу норм міжнародного приватного права також входять норми міжнародного цивільного процесу. Вони регламентують діяльність суду та інших правозастосовчих органів під час розгляду спорів із відносин, ускладнених іноземним елементом, визнання і виконання рішень із них.

Розкриваючи питання щодо змісту норм, які регулюють цивільний процес, можна звернути увагу на дискусію з приводу належності норм міжнародного цивільного процесу до міжнародного приватного права.

Вивчаючи тему, необхідно висвітлити точки зору щодо місця міжнародного приватного права у правовій системі. Так, згідно з однією із них міжнародне приватне право належить до міжнародного права у широкому розумінні. Представники іншої точки зору наголошують на тому, що міжнародне приватне право входить до системи внутрішнього права кожної держави. Третя точка зору полягає у тому, що міжнародне приватне право – це полісистемний комплекс, який частково належить до міжнародного публічного права, а частково до внутрішнього приватного права держави. Четверта точка зору у тому, що міжнародне приватне право має наднаціонально-правову природу і складається із особливих норм, які не належать ні до внутрішнього права, ні до міжнародного права.

Після того, як викладач розкрив питання щодо колізії права, предмету, методів, норм міжнародного приватного права, його місця у правовій системі, він може дати визначення міжнародного приватного права як галузі права, яке, звичайно, буде залежати від його власного бачення означених питань. Одним із можливих визначень є наступне.

Міжнародне приватне право – це галузь права, яка складається із системи колізійних та матеріально-правових норм, що регулюють приватноправові відносини з іноземним елементом на підставі юридичної рівності, вільного волевиявлення, майнової відокремленості учасників відносин.

Також слід звернути увагу студентів на те, що термін «міжнародне приватне право» вживається для позначення не лише галузі права, але й науки та навчальної дисципліни. Система науки міжнародного приватного права та навчальної дисципліни складається із Загальної та Особливої частин, а також Міжнародного цивільного процесу, Міжнародного комерційного арбітражу, Міжнародного інвестиційного арбітражу. Загальна частина складається із вчення про предмет та метод, систему норм, джерела, колізійну норму, правозастосування, правове положення суб’єктів та право власності. Спеціальна частина присвячена дослідженню (вивченню) договірних, недоговірних зобов’язань, спадкових, трудових, шлюбно-сімейних відносин з іноземним елементом.

Функціями міжнародного приватного права є регулятивна та охоронювальна. В окремих випадках (якщо неможливо застосувати уніфіковані матеріально-правові норми) для виконання цих функцій слід подолати колізію між правом різних держав. Тому, серед функцій міжнародного приватного права виділяють функцію «вирішення колізійного питання».

Завершуючи розгляд теми «Поняття міжнародного приватного права», викладач може виділити основні періоди розвитку міжнародного приватного права, характеризуючи кожен із них, а також звернути увагу на сучасні тенденції його розвитку.

Дата добавления: 2015-05-31