Завдання № 9

Завдання № 8

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про міжнародне приватне право» з метою встановлення змісту норм права іноземної держави суд чи інший орган може звернутися в установленому законом порядку до Міністерства юстиції України чи інших компетентних органів та установ в Україні чи за кордоном або залучити експертів.

Хто, на Ваш погляд, може бути експертом у даному випадку? Чи повинна ця особа бути судовим експертом у розумінні ст. 10 Закону України «Про судову експертизу»? До яких «компетентних органів та установ» може звернутися суд для встановлення змісту іноземного права? Чи зобов’язаний суд спочатку звернутися до Міністерства юстиції України для встановлення змісту іноземного права?

Для вирішення спору по суті український суд зобов’язаний застосувати право Федеративної Республіки Німеччина. Позивач надав суду висновок однієї німецької юридичної фірми, в якому, з посиланням на норми німецького законодавства, були викладені рекомендації щодо того, як слід вирішити спір.

Чи повинен суд керуватися таким висновком при винесенні рішення? Які документи можуть підтверджувати зміст норм права іноземної держави? Якщо особи, які беруть участь у справі, подають суду документи, що підтверджують зміст норм права іноземної держави, чи може суд вирішити справу лише на підставі цих документів?

Тести 1. Відповідно до Закону України «Про міжнародне приватне право», якщо зміст права іноземної держави в розумні строки не встановлений, незважаючи на вжиті згідно із законодавством заходи:А) застосовується право, яке має найбільш тісний зв’язок із спірними правовідносинами;Б) застосовується право держави зі схожою правовою системою;В) застосовується право України;Г) суд відмовляє у задоволенні позову. 2. Згідно із Законом України «Про міжнародне приватне право» обов’язок встановлення змісту норм права іноземної держави покладається на:А) суд чи інший орган;Б) позивача;В) відповідача;Г) судового експерта. 3. Згідно із Законом України «Про міжнародне приватне право» норми права іноземної держави застосовуються:А) згідно із тлумаченням правових понять, що містяться у них, відповідно до права України;Б) згідно із тлумаченням правових понять, що містяться у них, відповідно до доктрини міжнародного приватного права;В) згідно з їх офіційним тлумаченням, практикою застосування і доктриною відповідної іноземної держави;Г) згідно лише з доктриною іноземної держави. 4. Відповідно до Закону України «Про міжнародне приватне право» при визначенні права, що підлягає застосуванню, суд чи інший орган керується тлумаченням норм і понять згідно з:А) доктриною міжнародного приватного права;Б) правом тієї держави, до якої належить позивач;В) правом України, якщо інше не передбачено законом. При цьому якщо норми і поняття, що потребують правової кваліфікації, не відомі праву України або відомі під іншою назвою або з іншим змістом і не можуть бути визначені шляхом тлумачення правом України, то при їх правовій кваліфікації також враховується право іноземної держави;Г) виключно правом України. 5. За Законом України «Про міжнародне приватне право» зворотне відсилання до права України:А) не приймається в жодному випадку;Б) приймається, якщо вирішується питання, чи була дотримана форма правочину;В) приймається, якщо договір, з якого виникли спірні відносини, був укладений на території України;Г) приймається у випадках, що стосуються особистого та сімейного статусу фізичної особи. 6. Згідно із Законом України «Про міжнародне приватне право» наслідком обходу закону є:А) відмова у задоволенні позову;Б) застосування права держави, яке підлягає застосуванню відповідно до норм Закону України «Про міжнародне приватне право»;В) вирішення спору ex aequo et bono;Г) застосування права України.7. Відповідно до Закону України «Про міжнародне приватне право», якщо застосування права іноземної держави залежить від взаємності, вважається, що вона:А) існує, оскільки не доведено інше;Б) відсутня, оскільки не доведено інше. 8. Застосування права іноземної держави на засадах взаємності може бути встановлене:А) приватноправовим договором;Б) законом України;В) законом України або міжнародним договором;Г) законом іноземної держави. 9. Згідно із Законом України «Про міжнародне приватне право» наслідком відмови застосування іноземного права у зв’язку з його несумісністю з публічним порядком України є:А) відмова у задоволенні позову;Б) застосування права України;В) застосування права, яке має найбільш тісний зв’язок з правовідносинами, а якщо це неможливо – застосування права України;Г) застосування особистого закону позивача. 10. Відповідно до Закону України «Про міжнародне приватне право» застосування права іноземної держави охоплює:А) приватноправові норми цієї держави, які регулюють відповідні відносини;Б) усі норми права цієї держави, які регулюють відповідні відносини;В) норми договірного права цієї держави;Г) норми спадкового права цієї держави. Контрольні питання 1. Які стадії правозастовчого процесу можна виділити, якщо застосовується колізійний метод правового регулювання?2. Що таке акумуляція колізійної прив’язки?3. Що таке розщеплення колізійної прив’язки?4. Які наслідки обходу закону?5. Які Ви знаєте способи вирішення проблеми зворотної відсилки?6. Хто повинен встановлювати зміст іноземного права, якщо колізійна норма відсилає до іноземного правопорядку?7. Що таке застереження про публічний порядок? Для чого воно використовується?8. Чи існує залежність між застосуванням іноземного права українським судом та застосуванням права України судом відповідної іноземної держави?

Тема 6. Фізичні особи як суб’єкти міжнародного приватного права

Дата добавления: 2015-05-31