Образотворча діяльність як засіб корекції розвитку дітей з інтелектуальними вадами

Серед різноманітних видів діяльності (навчальна, трудова, ігрова) розумово відсталі школярі виокремлюють образотворчу діяльність і надають їй перевагу, як найбільш цікавій. Найбільш любимим заняттям є малювання, завдяки своїй доступності, наочності і конкретності вираження воно наближається до гри.

Невипадково малювання оцінювалось вже у початковий період становлення науки про виховання та навчання дітей з недоліками розумового розвитку. Воно розглядалось дослідниками у різних аспектах:

· як засіб педагогічного впливу,

· як засіб психолого – педагогічного вивчення дитини,

· як засіб визначення ступеня розумової відсталості.

Заняття малюванням слугує важливим засобом всебічного розвитку учнів і досить ефективним засобом корекції відхилень розвитку.

Образотворча діяльність знаходиться у тісній взаємодії із загальним розвитком дитини, оскільки у процесі зображення приймають участь не та чи інша окрема функція, а їх комплекс у цілому.

Під впливом правильно організованого навчання удосконалюються пізнавальні процеси:

· диференціюється сприймання,

· збагачуються уявлення,

· розвиваються спостережливість та довільна увага,

· відбуваються позитивні зрушення у виконанні розумових операцій.

· удосконалюється емоційно – вольова та рухово – моторна сфери.

· збагачується та розвивається мови дітей.

· виступає засобом соціальної та трудової адаптації учнів.

Своєрідність діяльності дітей – олігофренів чітко проявляється у різних видах малювання (декоративне, тематичне, з натури). Аналіз процесу зображувальної діяльності і продуктів цієї діяльності дозволяють виявити характерні для учнів спец шкіл риси, що полягають у:

Ø Недостатньому попередньому осмисленні особливостей об’єкта, що наочно сприймається, відсутність вміння належним чином встановити певні зв’язки і відносини між його окремими частинами;

Ø Недостатньо розвинутому вмінні використовувати зразок як опору при виконанні завдання і обумовлені цим недоліки планування при побудові малюнку;

Ø Слабо розвинутому вмінні виправляти свої дії у відповідності до вимог зображувальної задачі з-за порушення самоконтролю;

Ø Механічне (шаблонне) використання раніше засвоєного способу виконання малюнку при виконанні нового завдання;

Ø Сильно обмеженій здатності малювати за уявою предмети та явища, що раніше не зображувались;

Корекційно – розвивальний вплив зображувальної діяльності на особистість дитини може здійснюватись при дотриманні наступних психолого – дидактичних положень:

Ø Систематичне дотримання принципу корекційної направленості навчання на всіх етапах роботи над малюнком;

Ø Облік особливостей різних груп розумово відсталих, що дозволяє організувати диференційований педагогічний вплив; навіть приблизний поділ учнів класу на декілька груп у відповідності з їх пізнавальними та графічними можливостями може слугувати ряду практичних цілей;

Ø Мобілізація здорових та збережених можливостей учнів з метою поглибленого аналізу предмету і його правильного відображення у малюнку;

Ø Активізація інтелектуальної діяльності учнів в процесі їх роботи над малюнком; в ході такої активізації вчитель спонукає дітей до попереднього осмислення структури об’єкта зображення, визначенню послідовності побудови малюнку, співставлення малюнку з об’єктом, здійснення контролю за виконанням графічних дій і т.д.

Ø Спонукання учнів до словесного позначення дій, що виконуються та їх результату

Ø Словесне позначення (вчителем) зразку, що демонструється; і процесу створення (у дидактичних цілях) малюнку;

Ø Формування інтересу до малювання та підвищення мотивації зображувальної діяльності.

Ø Організація пропедевтичного періоду навчання; у цей період закладаються основи перцептивних дій, тобто формується вміння досліджувати предмети та їх властивості (форма, розмір, колір, просторові відношення);

Принципово важливе значення у здійсненні ціле направленого навчально виховного процесу має зміст навчання. Ефективність корекційної роботи на уроках малювання підвищується, якщо завдання, що виконуються:

Ø Активно впливають на сенсорні процеси, пізнавальну діяльність, емоційно – вольову та рухово – моторну сфери;

Ø Відповідають можливостям розумово відсталих дітей (цим можливостям повинні відповідати структура об’єкта зображення, кількість предметів, що зображуються, під час тематичного малювання дітям необхідно пропонувати зображувати достатньо конкретні предмети та явища);

Ø Активізують та стимулюють інтелектуальну та практичну діяльність;

Ø Дозволяють формувати та закріплювати графічні вміння та навички(володіння олівцем та пензлем, регулювання рухів у відповідності до завдань зображення, правильне відтворення просторових властивостей предметів);

Ø Передбачають закріплення знайомих дій на різному по змісту матеріалі;

Ø Сприяють всебічному розвиткові;

Ø Мають практичне та суспільне значення;

Ø Приносять радість та відчуття задоволення;

Ø Можуть бути виконані (як правило) протягом одного уроку.

Дата добавления: 2015-06-25