Образотворча діяльність як додатковий засіб діагностики інтелектуальної недостатності

Відбір дітей у спеціальні установи є дуже відповідальною разом із тим дуже важким справою. Попри посилену увагу до цього питання із боку дефектологів, і представників ряду інших галузей знань, вивчення дітей у цілях виявлення розумової відсталості і попередження помилок у діагностиці залишається однієї з найбільш кардинальних проблем дефектології.

У зв'язку з ним багато хто з педагогів-дефектологів, психологів, клініцистів ведуть активний пошук науково обґрунтованих методів відбору. До них слід віднести і образотворчу діяльність, зокрема малювання.

Малюнок легко піддається всебічному аналізу. Ця обставина давно приваблювало багатьох фахівців, що намагалися встановити кореляцію (співвідношення) між малюнком і станом інтелекту.

Р.Кершенштейнер ще1914г. показав, що здатність до малювання і розумовою розвитком спостерігається певна залежність.

Високий рівень графічної діяльності неможливий без відповідного рівня інтелектуального розвитку. Наявність більш-менш чітких зображень свідчить, що який малює може користуватися певними пізнавальними і графічними можливостями. А відсутність предметних зображень в малюнках дитини шкільного віку дозволяє припустити, що в неї є певні відставання розвитку.

Отже, малюнок цілком можливо і доцільно залучити у діагностичних цілях.

Деякі сучасні зарубіжні фахівці використав цілях діагностики розумової відсталості метод тестів. Серед цих тестів чимало графічних. Особливо велике поширення отримав тест, запропонований Ф.Гудинаф (США).

Суть його у цьому, що дитині пропонується графічне завдання (намалювати постать людини), та був проводиться кількісний підрахунок елементів малюнка. За підсумками такого аналізу зображення математичного опрацювання даних визначається коефіцієнт інтелектуальної обдарованості (>JQ), що й служить вирішальним критерієм в оцінці розумових здібностей дитини.

Простота, доступність і зручність статистичної обробки відомостей, добутих цим методом, вражає, проте, слід говорити про його об'єктивність і наукову достовірність. Використання графічних тестів не розкриває особливості особистості обстежуваного, а лише, відповідає рівню його образотворчих навичок чи констатує недорозвиток окремих психічних функцій.

Відомий психолог А.М. Шуберт вказувала на приблизний характер результатів тестових випробувань, і застерігала дослідників від захоплення цим методом, оскільки він може призвести до грубих помилок і зашкодити дитині.

На необхідність, і важливість залучення дитячих малюнків для психолого-педагогічного вивчення дитині вказують Л. В.Занков, Н.П.Сакулина,В.Я. Василевська, О.В.Правдина, А.А. Венгер,Т.Н. Головіна, С.Д.Забрамная та інших.

Дослідники відзначають, що РВ малюнки, носять специфічний характер. Вказується і сподіваюся, що спільна рівень розвитку малювання у старшокласників спеціальної школи нижче, ніж в нормальних учнів молодших класів.

Малювання — найкращий спосіб налагодження відносин із малоконтактними, мовчазними чи замкнутими дітьми. У зв'язку з цим працівники медико-педагогічних комісій і діагностичних груп нерідко починають проводити обстеження, запропонувавши дитині виконати будь-якої малюнок: за вибором («Намалюй, що завгодно, що вмієш, що любиш»); за задумом («Що подаруємо мамі»); на задану тему («намалюємо картинку до казці "Колобок"»);

Оскільки малюнки дітей із різними ступенями розумової відсталості якісно відрізняються один від одного, то проведений з урахуванням рівнів образотворчої діяльності аналіз робіт можна використовувати з метою диференціальної діагностики. І тут, хоча й умовно, можна використовувати деякі орієнтири, запропоновані А. М.Лозовим:

I. Для «вільних» малюнків розумово відсталих дітей 8 — 10 років із легкої інтелектуальної недостатністю характерно таке:

· самостійний вибір теми;

· різноманітна тематика малюнків;

· відхилення у процесі малювання від початкового образотворчої завдання й доповнення малюнка новими об'єктами;

· нелогічність значеннєвий боку малюнка;

· площинне, примітивна і схематичне зображення предметів.

· На відміну з інших груп розумово відсталих ці діти виявляють деяку критичність до свого малюнку.

· зображувальна діяльність, зазвичай, супроводжується позитивними емоціями.

· Орієнтовний час роботи над малюнком — до 20 хвилин.

2. Для малюнків дітей із помірним ступенем інтелектуальної недостатності характерні:

· обмеженість тематики і значна обумовленість обраної теми попередньої образотворчої діяльністю;

· крайня примітивність зображення;

· відсутність логічного зв'язок між зображуваними об'єктами;

· переважне використання однієї чи двох кольорів,

· контурне розфарбування чи його повну відсутність.

· властиві, ще, підвищений рівень відволікань підчас малювання й поява афективних станів,

· слабка критичність до результатів діяльності.

· час виконання малюнка — 10 хвилин.

3. Для графічної діяльності дітей із глибоким ступенем розумової відсталості характерні:

· невміння самостійно розпочати малювання;

· обмежений використання раніше засвоєних графічних елементів;

· відсутність предметного зображення;

· використання, зазвичай, одного, випадкового кольору.

· Ці діти зазвичай починають маніпулювати олівцем, переміщати аркуш паперу на столі, нерідкі прояви афективних реакцій.

· Не критичне ставлення до своєї діяльності.

· Тривалість роботи над малюнком — менш 5 хвилин.

Повторимо, що використання цих критеріїв для диференціальної діагностики вимагає обережності і творчої підходу.

Слід спеціально підкреслити, що у деяких випадках малюнки не Можуть служити істинним показником зниження інтелекту. Іноді з деяких причин малюнок не відбиває реальні розумові здібності дитини. Тому графічне зображення предметів і явищ навколишнього світу може у якості єдиної критерію Оцінки інтелектуального розвитку.

Вивчення малюнків для встановлення діагнозу проводиться разом із аналізом решти даних психолого-педагогічного обстеження. У цьому результати контролю над процесом малювання істотно доповнять відомості, отримані про дитині фахівцями з допомогою інших методів, що дозволить скласти повну і об'єктивну характеристику, зробити правильні висновки, дати відповідні рекомендації.

3. Образотворча діяльність як метод вивчення і навчання дітей.

Сприятливими для одержання нових даних про дитину є уроки малювання. Спостереження дітей під час малювання дозволяють знайти в них риси, котрі на інших уроках можуть залишатися непоміченими.

У результаті образотворчої діяльності учні докладно розглядають і вивчають особливості реальних предметів, осмислюють їх будова, форму, колір та інші властивості, виконують різноманітні розумові операції.

Діагностика процесу образотворчої діяльності, і навіть аналіз результатів цієї бурхливої діяльності (малюнків) дають можливість істотно доповнити дані, отримані учителем під час занять з інших навчальних дисциплін.

Вивченню підлягають основні риси діяльності школярів:

· спрямованість, стійкість, свідомість, активність, продуктивність, мотивація

· Фіксується, чи цілеспрямовано діє учень під час виконання завдання, на що конкретно спрямована його діяльність,

· чи за призначенням використовуються навчальні приналежності, відзначаються випадки їх неадекватного використання.

· виявляє вона інтерес до малювання і про що висловлюється, наскільки цей інтерес тривалий на що спрямований.

· чи помічає учень прорахунки у графічних діях, чи виправляє допущені помилки і яким способами це робить

· чи здатна вона правильно організувати свою діяльність,

· працює у відповідності до вказівок вчителя, або «зсковзує» в інший, простіший вид роботи, чизовсім цурається виконання завдання.

· Заняття дозволяють досить швидко визначити стан моторики учня, його провідну руку, ступінь координованості виконуваних дій та їх якість.

· виявляються здібності розрізняти форму, розмір, колір і зорово -просторові співвідношення

· На заняттях перевіряється, чи може учень, користуватись інструкцією (без показу і зразка)

· діяльність створює сприятливі умови вивчення специфічних особливостей розумово відсталих школярів у плані орієнтування, у просторі й уміння розташовувати об'єкти на площині листи паперу.

· Педагогічна діагностика учнів передбачає різнобічну перевірку їх графічної підготовленості, тобто. перевірку того, як дитина володіє олівцем під час проведення вертикальних, горизонтальних і похилих ліній, як відтворює замкнуті лінії

· фіксується, як учень використовує допомогу педагога в процесі малювання.

Спостереження дитину у процесі продуктивної діяльності допомагають нагромадити дані, які особливості особи і діяльності учня. Знання цих особливостей істотно доповнює педагогічну характеристику дитину і дозволяє точніше планувати корекційно-виховну роботу на всіх уроках і у позакласний час.

ЛЕКЦІЯ № 2

ТЕМА: Особливості зображувальної діяльності в учнів спеціальної школи (2год).

ПЛАН:

1. Особливості образотворчої діяльності дітей з інтелектуальними вадами.

2. Зорово-рухова готовність до зображувальної діяльності.

3. Особливості сприймання і передачі форми предметів у малюнку.

4. Відображення в малюнках просторових відношень предметів.

5. Колір в малюнках дітей з інтелектуальними вадами.

Дата добавления: 2015-06-25