Розвитку проекту

Оцінка економічної ефективності як аргумент для продовження та

Проблема фінансування соціальної сфери взагалі та соціальних програм і проектів зокрема є досить актуальною на сучасному етапі розвитку українського суспільства. Особливо гостро постає питання виділення ресурсів, коли мова йде про такі соціальні проекти, в яких важко виміряти та наочно показати результати впливу діяльності в межах проекту на цільову групу, на ситуацію в певному середовищі, місцевості тощо.

Аналіз економічної ефективності є інструментом, який дозволяє керівникам програм приймати обґрунтовані рішення щодо оптимального використання ресурсів. Оцінка і порівняння вартості та результатів застосування різних програм дозволяє оцінити їх ефективність і потреби в ресурсах на майбутнє [54]. Ефективність визначається досягненням запланованої мети з мінімальними витратами або досягненням максимального позитивного показника в межах даного бюджету. Результати аналізу економічної ефективності представлені у вигляді індексу економічної ефективності (наприклад, вартість однієї консультації для користувача проекту, вартість одного наданого презерватива або вартість одного попередженого випадку ВІЛ-інфікування тощо) [55].

Головною ознакою аналізу економічної ефективності є те, що він дає уявлення про різні шляхи досягнення однієї і тієї ж мети. Результати аналізу надаються у вигляді вартості індексу економічної ефективності для кожного альтернативного шляху. Коефіцієнт ефективності розраховується для кожної стратегії шляхом ділення загальної вартості проекту на індекс економічної ефективності (наприклад, кількість попереджених випадків ВІЛ-інфікування). Для визначення більш ефективних стратегій проводиться порівняння цих коефіцієнтів. Стратегія з найнижчою вартістю індексу економічної ефективності є найбільш економічно ефективною. Саме її необхідно обрати (детальніше розрахунки показані у роботі “Аналіз економічної ефективності проектів: допомога тим, хто приймає рішення з профілактики ВІЛ/СНІДу в Україні” на веб-сайті Державного інституту проблем сім`ї та молоді: http://www.org.ua).

Таким чином, економічна ефективність відображає, наскільки добре спрацьовує програма. І для визначення показників економічної ефективності проекту необхідно провести аналіз вартості, аналіз результатів, змін, наслідків діяльності за проектом.

Головні цілі аналізу вартості: (А) Дослідити ефективність діяльності та гарантувати якомога краще використання наявних ресурсів, визначити, наскільки затрати можуть бути зменшені чи спрямовані на отримання більшої вигоди за ту ж саму ціну. (Б) Оцінити фінансову ефективність діяльності та визначити засоби, які б гарантували належне використання ресурсів у майбутньому.

Загальні затрати складаються з вартості усіх ресурсів, використаних у ході діяльності, і включають фінансові та нефінансові затрати. Нефінансові затрати – це вклади у матеріалах чи робочій силі та альтернативні видатки (вартість ресурсів, які не були використані в ході реалізації проекту, наприклад, втрачений робочий час). Вартість цих вкладів може бути підрахована на основі звітів чи за результатами цільових перевірок діяльності за проектом.

Аналіз економічної ефективності передбачає порівняння затрат на одиницю послуг між двома чи більше проектами. Простий аналіз грошової вигоди є корисним в економічній оцінці проектів.

З 1994 р. Група дослідження ВІЛ Лондонської школи гігієни та тропічної медицини (ЛШГТМ) у співробітництві з Програмою боротьби зі СНІДом ООН (UNAIDS)розробила модель аналізу економічної ефективності програм профілактики ВІЛ/СНІДу в країнах, що розвиваються, та країнах з перехідною економікою. В результаті цієї роботи розроблено методологію оцінки ефективності, легку для застосування в різних країнах.

Інструментарій оцінки ефективності програм профілактики ВІЛ складається з таких компонентів: 1) інструкції з розрахунку витрат для здійснення різних стратегій профілактики ВІЛ/СНІДу; 2) набору моделей, що дозволяють оцінити вплив різних видів профілактичної діяльності на динаміку поширення ВІЛ та ЗПСШ [56]. Інструментарій розроблено як гнучкий та легкий у користуванні для тих, хто приймає рішення, для керівників програм та організацій, що працюють у галузі профілактики ВІЛ/СНІДу. Інструментарій може бути використаний для оцінки вартості, впливу та економічної ефективності профілактичних програм у різному соціальному та економічному середовищі.

Відповідна оцінка вартості існуючих програм профілактики може мати важливий вплив на прийняття рішень щодо політики в цій галузі на національному та міжнародному рівнях. Програми профілактики ВІЛ у різних країнах і навіть в одній країні можуть радикально відрізнятися. Хоча витрати залежать перш за все від мети програми та місцевих умов, необхідно дотримуватися послідовності при проведенні аналізу. Таким чином, результати роботи, що була проведена в певному контексті, можуть мати значення та допомогти виконавцям програми, яка реалізується зовсім в інших умовах. З цією метою ЛШГТМ була розроблена “Інструкція з розрахунку витрат для здійснення стратегій профілактики ВІЛ/СНІДу”.

Інструкція розроблена таким чином, що дозволяє проводити оцінку проектів на національному, регіональному, обласному та місцевому рівнях. Її використання не потребує попереднього досвіду або спеціальної економічної освіти. Вона пропонує опис різних стратегій профілактики ВІЛ/СНІДу, основні концепції аналізу вартості та детальний, крок за кроком, опис процесу аналізу вартості, в тому числі рекомендації щодо збору даних та узагальнення отриманих результатів.

Таблиця 3.3.1 містить результати аналізу економічної ефективності трьох проектів, що були спрямовані на профілактику ВІЛ/СНІДу серед груп ризику – споживачів ін’єкційних наркотиків (мм. Одеса та Київ) та жінок секс-бізнесу (м. Одеса). Відповідний звіт розміщений на на веб-сайті Державного інституту проблем сім`ї та молоді (http://www.org.ua). Дослідження, проведені в інших місцях, доводять, що вартість одного попередженого випадку ВІЛ, яка дорівнює 300 – 400 доларам США, свідчить про ефективність проекту [57;58].

Ці дослідження проводилися в африканських країнах з низьким рівнем доходів, тому важко сказати, наскільки ці результати можуть бути застосованими в Україні. Однак вартість одного попередженого випадку ВІЛ-інфікування при реалізації проекту “Одеса – СІН”, яка дорівнює 194 доларам США (нижня межа 124 долари, верхня – 382) дозволяє говорити про економічну ефективність проекту.

Крім того, середня вартість попередженого випадку ВІЛ-інфікування при реалізації проекту “Одеса – ЖСБ”, яка дорівнює 252 або 377 доларам США, з урахуванням вартості послуг ЗМІ, свідчить про відносну економічну ефективність проекту. Однак верхня межа вартості є занадто високою. Тобто результати проекту необхідно сприймати з деякими застереженнями.

Враховуючи низький рівень охоплення цільової групи проектом “Київ – СІН” та той факт, що діяльність у межах проекту протікає повільно, цілком природною є досить висока вартість одного попередженого випадку інфікування (551 – 569 доларів США залежно від того, враховується вартість послуг ЗМІ чи ні). При цьому верхня та нижня межі вартості суттєво відрізняються. Нижня межа свідчить про те, що проект можна вважати відносно ефективним з економічної точки зору. Але знов–таки результати необхідно сприймати з деякими застереженнями.

Таблиця 3.3.1

Економічна ефективність проектів протягом одного року*

“ Одеса – СІН”	Середня розрахункова вартість	Верхня та нижня межі
Вартість одного попередженого випадку ВІЛ-інфікування (в гривнях)		560-1719
Вартість одного попередженого випадку ВІЛ-інфікування (в доларах США)		124-382

“Одеса – ЖСБ”
Без урахування вартості послуг ЗМІ
Вартість одного попередженого випадку ВІЛ-інфікування (в гривнях)		670-4099
Вартість одного попередженого випадку ВІЛ-інфікування (в доларах США)		149-911
З урахуванням вартості послуг ЗМІ
Вартість одного попередженого випадку ВІЛ-інфікування (в гривнях)		1002-6131
Вартість одного попередженого випадку ВІЛ-інфікування (в доларах США)		223-1362

“Київ – СІН”
Без урахування вартості послуг ЗМІ та вартості часу, який затратили волонтери, безкоштовно працюючи на проект
Вартість одного попередженого випадку ВІЛ-інфікування (в гривнях)		864-7434
Вартість одного попередженого випадку ВІЛ-інфікування (в доларах США)		192-1652
З урахуванням вартості послуг ЗМІ та вартості часу, який затратили волонтери, безкоштовно працюючи на проект
Вартість одного попередженого випадку ВІЛ-інфікування (в гривнях)		893-7683
Вартість одного попередженого випадку ВІЛ-інфікування (в доларах США)		198-1707

^*Зверніть увагу: в загальній вартості проекту “Одеса – СІН” не враховано вартість послуг ЗМІ, а в загальна вартості проекту “Одеса – ЖСБ” не враховано вартість часу волонтерів, які безкоштовно працювали в межах проекту.

У процесі будь якої окремої оцінки неможливо дослідити всі впливи, однак вони повинні бути враховані для уточнення. Важливо відрізняти широкі питання, які стосуються ефективності, доречності та впливу в наслідок діяльності проекту від інших, конкретно визначених, питань огляду (наприклад, аналіз того, як проект вплинув на підвищення рівня кваліфікації залученого персоналу, або визначення змін у суспільній думці тощо).

· Ефективність. Чи проект/програма досягають задовільного прогресу до визначених цілей? Цілі описують на що спрямований проект та завдяки якій діяльності це має бути реалізовано. Наприклад, покращуючи роботу акушерок, досягти певного відсотка своєчасно щеплених дітей, або – провести навчання певної кількісті робітників системи охорони здоров'я для правильного використання нових тест-систем. Досягнення цілей за рахунок вкладених ресурсів і дозволяє говорити про ефективність чи неефективність проекту.

· Продуктивність. Чи досягненні ефекти відповідають вкладеним ресурсам, якщо порівнювати з альтернативними підходами до досягнення тих же самих цілей? Проект може досягнути тієї ж цілі за більш низькою ціною чи досягати більшого за тією ж ціною. Тобто продуктивність або економічна ефективність відповідає на запитання - Яка ціна досягнення цілей проекту?

· Доречність. Чи цілі проекту все ще доречні? Яка вартість проекту відносно інших пріоритетів та витрачених зусиль? Чи є поставлена проблема все ще актуальною? Чи дійсно проектні дії релевантні стратегії розвитку країни та чи дійсно саме вони забезпечили досягнення запланованих цілей? Відповіді на ці запитання дають поняття доречності чи недоречності щодо продовження, поширення, повторення проекту.

· Вплив. Як результати проекту змінили ситуацію? Які соціальні, економічні, технічні, оточуючого середовища та інші зміни виявилися на рівні окремих індивідуумів, громади та інституцій? Вплив може бути відчутний одразу чи може вимагатидовгої дії, тривалого часу. Можла ситуація, коли крім навмисного (запланованого та очікуваного) впливу спостерігатиметься й неочікуваний., Крім того, слід пам’ятати про позитивний та негативний впливи, а також про різні рівні вияву впливу - на макро рівні (наприклад на рівні сектору) та мікро. Вивчення впливу породжує питання: Що нового проект дав бенефіціаріям? Яким був та буде у подальшому ефект? Іноді вбачають різницю між наслідками та впливом, а іноді ці поняття використовуються як синоніми. Наслідки зазвичай є зміни, які відбуваються під час проекту, у той час як вплив відноситься до можливого результату після певних змін. Показати, що проект справив специфічний вплив дуже складний, тому що багато факторів за межами проекту впливають на результат.

Усталеність. Чи зможе діяльність проекту продовжуватися? Два обов'язкових аспекти усталеності для соціальних проектів та програм є: соціально–інституційний та економічний. Тобто важливим є розуміння чи приймають бенефіціарії програму (проект), чи відповідає вона їхнім потребам, чи зможе діяльність продовжуватися за умов існуючого фінансування, чи хможуть керівники знайти необхідні та додаткові ресурси, щоб покривати поточні витрати, чи достатню кваліфікацію мають ті фахівці та волонтери, що можуть бути залучені до реалізації? Відповіді на ці запитання дозволять зробити висновок щодо усталеності проекту (програми) та її перспектив. ***

У міжнародній практиці велике значення надається моніторингу й оцінці конкретних соціальних проектів. Моніторинг дозволяє проводити періодичний огляд діяльності за проектом, аналізувати відповідність її відповідність запланованій, здійснювати систематичний контроль за реалізацією проекту, вносити необхідні корективи залежно від зміни умов та ситуації. Оцінка важлива для прийняття рішень про подальший розвиток конкретних програм та проектів. Оцінювання може проводитися з метою визначення ефективності, з метою поліпшення змісту програми, розширення сфери діяльності, планування майбутньої діяльності тощо.

Моніторинг та оцінка – це взаємодоповнюючі елементи, які виступають практичним інструментом менеджменту. Разом вони дозволяють поліпшити функціонування програми, коригувати її діяльність, вирішувати питання перерозподілу ресурсів, визначати кращий досвід, планувати необхідні тренінги, приймати обгрунтовані управлінські рішення тощо. Наступний розділ присвячений моніторингу як комплексній технології.

Дата добавления: 2015-06-25