Статтею. 8 страница

5) вчиняє інші дії, необхідні для підготовки до судового розгляду.

3. Під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасни­ків судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержу­ється правил, передбачених розділом II цього Кодексу. За відсутності зазна­чених клопотань сторін кримінального провадження застосування заходів забезпечення кримінального провадження, обраних під час досудового роз­слідування, вважається продовженим.

1. Суд, маючи підстави для рішення про призначення судового розгляду на підставі обвинувального акта, клопотання про застосування примусових за­ходів виховного характеру або клопотання про застосування примусових за­ходів медичного характеру, проводить безпосередню підготовку до судового розгляду, мета якої полягає в організаційному забезпеченні його нормального перебігу.

2. Підготовка до конкретного судового розгляду полягає в тому, що суд з урахуванням думок учасників підготовчого судового засідання попередньо ви­значає найбільш зручні дату та місце проведення судового розгляду, причому

місцем повинно бути, як правило, спеціально обладнане приміщення - зал су­дових засідань; встановлює, чи немає підстав для здійснення кримінального провадження в закритому судовому засідання впродовж усього судового про­вадження або його окремих частин виключно у випадках, передбачених ч. 2 ст. 27 КПК; з'ясовує, хто персонально повинен брати участь у майбутньому су­довому розгляді; на підставі клопотань учасників судового провадження вирі­шує питання про судовий виклик (ст. 134 КПК) певних осіб до суду для допиту, витребування конкретних речей і документів для дослідження в ході судового розгляду, а також вчиняє інші дії, необхідні для підготовки до судового розгля­ду, наприклад: доручає забезпечити виклик додаткового наряду охоронців по­рядку з урахуванням особливим умов майбутнього судового розгляду; доручає встановити додатковий екран для демонстрації відеозаписів; вирішує питання про влаштування приїжджих учасників судового розгляду тощо.

3. У зв'язку з підготовкою до судового розгляду суд за клопотанням учас­ників судового провадження може обрати, змінити чи скасувати заходи забез­печення кримінального провадження, передбачені ст. 131 КПК, а саме: судо­вий виклик, привід (ст. ст. 134, 140 КПК), накладення грошового стягнення (ст. 144 КПК), тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом (ст. ст. 148, 153 КПК), відсторонення від посади (ст.ст. 154, 158 КПК), тимча­совий доступ до речей і документів (ст. 159 КПК), тимчасове вилучення майна (ст.ст. 167, 169 КПК), арешт майна (ст. 170 КПК). Особливу увагу слід приділити питанню про зміну чи скасування запобіжного заходу, обраного щодо обвину­ваченого (ст. 176 КПК). З'ясовуючи питання стосовно запобіжного заходу, суд повинен враховувати не лише положення, передбачені в КПК, а й вимоги п.п. З і 4 ст. 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини. У кожному випадку прийняття рішення про обрання, заміну чи скасування заходу забезпечення кримінального провадження суд виносить ухвалу. При розгляді з цього приводу клопотань учасників судово­го провадження суд повинен чітко дотримуватись процедур, передбачених Роз­ділом II КПК «Заходи забезпечення кримінального провадження».

Якщо учасники підготовчого судового засідання щодо якихось із заходів забезпечення кримінального провадження чи всіх заходів разом клопотань не заявлять, то застосування не змінених або не скасованих окремих з них чи всіх разом продовжується. Важливо зазначити, що клопотання заявлені і не задово­лені під час досудового розслідування можуть бути заявлені знову під час під­готовчого судового засідання та в разі необхідності - і в ході судового розгляду.

Стаття 316. Закінчення підготовчого провадження і призначення судового розгляду

1. Після завершення підготовки до судового розгляду суд постановляє ухвалу про призначення судового розгляду.

2. Судовий розгляд має бути призначений не пізніше десяти днів після постановления ухвали про його призначення.

1. Встановивши у підготовчому судовому засіданні, що немає ніяких пра­вових перешкод для обґрунтованого призначення судового розгляду на підставі обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів вихов­ного характеру або клопотання про застосування примусових заходів медично­го характеру, вирішивши повною мірою всі питання, пов'язані з підготовкою до судового розгляду, особливо щодо заходів забезпечення кримінального про­вадження, передбачені ст. 315 КПК, суд, не вирішуючи наперед питання про ви­нуватість, постановляє ухвалу про призначення судового розгляду. Враховуючи вимоги ст. 62 Конституції України та п. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав люди­ни і основоположних свобод, ухвалу за результатами підготовчого проваджен­ня не може бути викладено у формулюваннях, які порушують принцип пре­зумпції невинуватості. Ухвала про призначення судового розгляду оскарженню не підлягає, однак заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на вирок або на ухвалу про застосування чи незастосування примусових заходів виховного або медичного характеру (ч. 2 ст. 392 КПК).

2. День і година початку судового розгляду призначаються з урахуванням визначених судом під час підготовчого судового засідання дати і місця прове­дення судового розгляду, але не пізніше десяти днів після постановления ухва­ли про його призначення. Відлік днів починається з наступного дня після по­становления ухвали про призначення судового розгляду.

Стаття 317. Матеріали кримінального провадження (кримінальна справа) та право на ознайомлення з ними

1. Документи, інші матеріали, надані суду під час судового проваджен­ня його учасниками, судові рішення та інші документи і матеріали, що мають значення для цього кримінального провадження, долучаються до обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення від кри­мінальної відповідальності і є матеріалами кримінального провадження (кримінальною справою).

2. Після призначення справи до судового розгляду головуючий пови­нен забезпечити учасникам судового провадження можливість ознайоми­тися з матеріалами кримінального провадження, якщо вони про це заяв­лять клопотання. Під час ознайомлення учасники судового провадження мають право робити з матеріалів необхідні виписки та копії.

3. Матеріали про застосування заходів безпеки стосовно осіб, які бе­руть участь у кримінальному судочинстві, для ознайомлення не надаються.

1. Стадія підготовчого судового провадження завершується ознайомлен­ням учасників судового провадження з матеріалами кримінального проваджен­ня. В ч. 1 ст. 317 КПК визначається зміст поняття «матеріали кримінального провадження», які можуть також мати назву «кримінальна справа». Осно­вним документом кримінальної справи є обвинувальний акт (клопотання про

застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопо­тання про звільнення від кримінальної відповідальності), до якого долучають­ся: (а) згідно з ч. 4 ст. 291 КПК - реєстр матеріалів досудового розслідування (реєстр відповідно до ст. 109 КПК містить: номер та найменування процесуаль­ної дії, проведеної під час досудового розслідування, а також час її проведення; реквізити процесуальних рішень, прийнятих під час досудового розслідуван­ня; вид заходу забезпечення кримінального провадження, дата і строк його за­стосування); цивільний позов, якщо він був пред'явлений під час досудового розслідування; розписка підозрюваного про отримання копії обвинувального акта, копії цивільного позову, якщо він був пред'явлений під час досудового розслідування, і реєстру матеріалів досудового розслідування; розписка або інший документ, що підтверджує отримання цивільним відповідачем копії ци­вільного позову, якщо він був пред'явлений під час досудового розслідування не до підозрюваного; (б) довідка прокурора про те, що сторони кримінального провадження письмово підтвердили протилежній стороні, а потерпілий - про­курору факт надання їм доступу до матеріалів досудового розслідування із за­значенням найменування таких матеріалів згідно зі ст. 290 КПК. Слід мати на увазі, що якщо сторона кримінального провадження не здійснить передбачено­го в цій статті відкриття матеріалів іншій стороні, то суд не має права допустити відомості, що містяться в них, як докази; (в) всі ухвали, постановлені судом під час підготовчого провадження, клопотання учасників судового провадження та інші матеріали, що мають значення для даного кримінального провадження, надані ними суду.

Важливо особливо підкреслити, що до обвинувального акта чи одного з означених клопотань обов'язково необхідно долучити складені під час прове­дення слідчої (розшукової) дії процесуальні документи, в яких містяться до­кази, що можуть вказувати на невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення (ч. 5 ст. 20 КПК). Тут чітко виявляється дія загальновизнаного цивілізованого принципу кримінального судочинства favor defensionis.

2. Після призначення дати судового розгляду в учасників судового прова­дження є кілька днів (максимум - десять) до першого засідання суду, щоб озна­йомитись з матеріалами кримінального провадження, якщо всі вони або окремі з них заявлять про це клопотання. У такому разі головуючий зобов'язаний за­безпечити можливість ознайомлення з названими матеріалами і не перешко­джати їм під час ознайомлення робити з матеріалів необхідні виписки та копії.

Приписи цієї статті забезпечують інтереси учасників судового прова­дження і дозволяють їм пересвідчитись у повноті та об'єктивності досудового розслідування і підготовчого провадження. Під час підготовчого судового засі­дання учасники судового провадження повідомляються про їхнє право ознайо­митись з кримінальною справою, про що робиться відповідний запис у журналі судового засідання.

Названі матеріали найбільш доцільно пред'являти обвинуваченому й за­хиснику одночасно, хоча за бажанням вони можуть знайомитись з криміналь-

ною справою і окремо один від одного. Якщо у кримінальному провадженні є кілька обвинувачених, кожному з них пред'являються всі матеріали кримі­нального провадження, а не лише в тій частині, яка стосується безпосередньо кожного з них.

Ознайомлення з кримінальною справою має відбуватися в окремій кімнаті приміщення суду в присутності уповноваженого працівника канцелярії суду. Очевидно, що факт ознайомлення конкретного учасника судового провадження з кримінальною справою повинен бути зафіксований працівником канцелярії в журналі реєстрації відвідувачів суду.

Якщо учасники судового провадження не скористалися правом на озна­йомлення з матеріалами кримінального провадження, це не перешкоджає по­дальшому провадженню. Визначальним тут є положення, за яким клопотання про бажання ознайомитись з матеріалами кримінального провадження має бути задоволене обов'язково, а головуючий без зволікань і бюрократичних перешкод повинен забезпечити учасникам судового провадження, які заявили відповідне клопотання, можливість ознайомитись з цими матеріалами.

3. Учасникам судового провадження не надаються для ознайомлення ма­теріали про застосування заходів безпеки щодо осіб, які беруть участь у кри­мінальному судочинстві. Ці матеріали зберігаються окремо від кримінальної справи.

Глава 28. Судовий розгляд

§ 1. Загальні положення судового розгляду

Стаття318. Строки і загальний порядок судового розгляду

1. Судовий розгляд має бути проведений і завершений протягом ро­зумного строку.

2. Судовий розгляд здійснюється в судовому засіданні з обов'язковою участю сторін кримінального провадження, крім випадків, передбачених цим Кодексом. У судове засідання викликаються потерпілий та інші учас­ники кримінального провадження.

3. Судове засідання відбувається у спеціально обладнаному примі­щенні - залі судових засідань. У разі необхідності окремі процесуальні дії можуть вчинятися поза межами приміщення суду.

1. Під розумним строком судового розгляду закон розуміє розгляд спра­ви судом протягом часу, необхідного для виконання завдань кримінального судочинства, зокрема, забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, аби кожен, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений і щоб до кожно­го учасника кримінального провадження була застосована належна право­ва процедура ("див. ст. 2 КПК). Отже, розумними вважаються строки, що є об'єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень.

Встановлення законодавцем вимоги проведення судового розгляду про­тягом розумного строку зумовлено характером кримінальної процесуальної діяльності, яка дуже часто пов'язана з обмеженням конституційних прав та свобод людини і громадянина. Такі обмеження здійснюються шляхом застосу­вання до учасників кримінального провадження заходів, зокрема запобіжних, передбачених у ст. 131 КПК (наприклад, тимчасове обмеження у користуван­ні спеціальним правом, тимчасове відсторонення від посади, домашній арешт, тримання під вартою тощо). У ч. 4 ст. 28 КПК передбачено, що кримінальне провадження щодо особи, яка тримається під вартою, неповнолітньої особи має бути здійснено невідкладно і розглянуто в суді першочергово.

Забезпечення проведення судового провадження у розумні строки покла­дається на суд. Про розумність строків провадження у кримінальній справі та критерії для визначення розумності строків див. коментар до ст. 28 КПК.

Початок перебігу строку, протягом якого має бути проведений і заверше­ний судовий розгляд, розпочинається з моменту отримання судом обвинуваль­ного акта і реєстру матеріалів досудового розслідування (див. ст. 291 КПК; і закінчується з набранням вироком, ухвалою суду законної сили.

2. Вимога закону про обов'язкову участь сторін кримінального проваджен­ня є додатковою гарантією захисту прав учасників кримінального провадження. Так, обов'язкова участь обвинуваченого під час судового розгляду дозволяє суду з'ясувати ті питання, які без обвинуваченого перевірити важко: питання, пов'язані іі встановленням особи обвинуваченого, обставини, що виключають проваджен­ня у справі, обставини, які мають значення при вирішенні питання про покарання.

У передбачених законом випадках, судовий розгляд у судовому засіданні може бути проведений без деяких учасників кримінального провадження (див. ст.ст. 323-327 КПК), однак у будь-якому випадку воно не може бути проведене без участі судді (суду), обвинуваченого, прокурора та захисника у криміналь­ному провадженні, де участь захисника є обов'язковою. У випадку, якщо захис­ник не має можливості безпосередньо брати участь у судовому провадженні за станом здоров'я або з інших поважних причин, судове провадження може здій­снюватись у режимі відеоконференції під час трансляції з іншого приміщення, зокрема, яке знаходиться поза межами приміщення суду (дистанційне судове провадження) за правилами, визначеними ст. 336 КПК.

3. Для забезпечення явки осіб у судові засідання законом передбачений осо­бливий порядок здійснення судового виклику осіб, участь яких є обов'язковою. Суд викликає учасників судового провадження шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв'язком, здійснення виклику по телефону або телефонограмою з обов'язковим додер­жанням інших правил здійснення виклику, передбачених КПК (див. ст.ст. 135-137 КПК). У ст. 138 КПК встановлено перелік випадків (обставин), які визна­ються поважними причинами неприбуття особи за викликом.

4. У передбачених законом випадках окремі процесуальні дії можуть вчи­нятись поза межами приміщення суду. До таких дій, зокрема, відносяться: до­пит свідка, потерпілого (див. ч.9 ст. 352 і ч. 2 ст. 353 КПК), огляд речових доказів, які не можна доставити в судове засідання (див. ч. 2 ст. 357 КПК), огляд певного місця (див. ст. 361 КПК) тощо. Вимоги щодо оформлення залу судового засідання визначені КПК та іншими нормативно-правовими актами. Новелою є вимога законодавця провести заміну у судах загальної юрисдикції металевих загороджень, які відокремлюють підсудних від складу суду і присут­ніх громадян, на загородження із скла чи органічного скла (див. абз. 5 п. 2 ч. 21 перехідних положень КПК).

Стаття 319. Незмінність складу суду

1. Судовий розгляд у кримінальному провадженні повинен бути про­ведений в одному складі суддів. У разі якщо суддя позбавлений можливості брати участь у судовому засіданні, він має бути замінений іншим суддею, який визначається у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу. Після заміни судді судовий розгляд розпочинається спочат­ку, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті та статтею 320 цього Кодексу.

2. Суд вмотивованою ухвалою може прийняти рішення про відсут­ність необхідності розпочинати судовий розгляд і початку та здійснювати повторно всі або частину процесуальних дій, які вже здійснювалися під час судового розгляду до заміни судді, якщо таке рішення не може негативно вплинути на судовий розгляд та за умови дотримання таких вимог:

1) сторони кримінального провадження, потерпілий не наполягають на новому проведенні процесуальних дій, які вже були здійсненні судом до заміни судді;

2) суддя, що замінив суддю, який вибув, ознайомився з ходом судово­го провадження та матеріалами кримінального провадження, наявними в розпорядженні суду, згоден з прийнятими судом процесуальними рішення­ми і вважає недоцільним нове проведення процесуальних дій, що вже були проведені до заміни судді.

У випадку, передбаченому цією частиною, докази, що були досліджен­ні під час судового розгляду до заміни судді, зберігають доказове значення та можуть бути використані для обгрунтування судових рішень.

1. Незмінність судді встановлена законом з метою забезпечення прийняття судом законного рішення, щоб кожен, хто є учасником судового провадження, не був позбавлений права на справедливий суд. Незмінність складу суду багато в чому забезпечує спокійне й прискіпливе дослідження кожним із суддів обста­вин справи і наданих суду доказів та прийняття завдяки цьому обгрунтованого рішення.

Водночас, слід зауважити, що в деяких випадках конкретний суддя може втратити можливість продовжувати участь у засіданні через нездолані обста­вини (тривала хвороба судді, його смерть, обставини, що виключають участь судді в розгляді справи, тощо), що вимагає заміни цього судді іншим суддею, яка проводиться за допомогою автоматизованої системи документообігу суду за принципом ймовірності з додержанням черговості та наявності у кожного із суддів проваджень (див. ч. З ст. 35 КПК). Якщо ж суддя не може продовжувати участь у судовому засіданні тимчасово (нетривала поїздка з поважних причин до рідних, короткочасне захворювання тощо), то закон не обмежує керівників суду у виборі рішення: залежно від ситуації такий суддя може бути замінений, хоча такий варіант мало сприяє здійсненню ефективного правосуддя, а в іншому випадку в засіданні може бути оголошена перерва, після якої розгляд справи продовжується. Практика судочинства віддає рішучу перевагу другому варіанту.

2. За загальним правилом після проведення заміни судді розгляд справи розпочинається з початку, однак суд своєю вмотивованою ухвалою може при­йняти рішення про відсутність необхідності розпочинати судовий розгляд з початку та здійснювати повторно всі або частину процесуальних дій, які вже здійснювались під час судового розгляду до заміни судді, якщо таке рішення не може негативно вплинути на судовий розгляд та за умови дотримання ви­мог, передбачених п.п. 1, 2 ч. 2 ст. 319 КПК. У такому випадку докази, що були

досліджені під час судового розгляду до заміни судді, зберігають доказове зна­чення та можуть бути використані для обгрунтування судових рішень.

Ще однією підставою для продовження судового розгляду після заміни судді є перебування в залі судового засідання протягом судового розгляду за­пасного судді. Запасний суддя призначається у справах, для проведення яких потрібен значний час, та в порядку, передбаченому ст. 320 КПК. В ч. 2 ст. 320 КПК прямо зазначається, що після введення запасного судді судовий розгляд подовжується.

3. Порушення вимог закону щодо незмінності складу суду є безумовною підставою для скасування судового рішення (див. п. 2 ч. 2 ст. 412 КПК).

Стаття 320. Запасний суддя

1. У кримінальному провадженні, для проведення якого потрібен зна­чний час, повинен бути призначений запасний суддя, який перебуває в залі судового засідання протягом судового розгляду. Рішення про необхідність призначення запасного судді приймає суд, що здійснюватиме судове прова­дження, одночасно з призначенням підготовчого судового засідання. Про при­значення запасного судді робиться відмітка в журналі судового засідання.

2. Якщо під час судового засідання суддю замінює запасний суддя, су­довий розгляд продовжується. Судовий розгляд у такому разі закінчує суд у новому складі.

1. КПК 1960 р. не мав положення про запасного суддю, однак мав схоже за своїм змістом положення про запасного народного засідателя, який викликався для можливої участі у справі, для розгляду якої необхідний значний час, з тим, щоб уникнути затягування судового процесу.

2. Запасний суддя призначається для можливої участі у справі, для роз­гляду якої потрібен значний час, з тим, щоб уникнути затягування судового розгляду. Питання про необхідність призначення запасного судді вирішується судом, який буде здійснювати судове провадження під час призначення підго­товчого судового засідання і вирішення питання про виклик учасників судового провадження (ч. 1 ст. 314 КПК) з огляду на обсяг конкретної справи, кількість обвинувачених, потерпілих, свідків та інших обставин, які вказують на те, що розгляд справи буде тривалим. Про призначення запасного судді обов'язково робиться відмітка в журналі судового засідання.

3. Згідно з ч. 2 ст. 314 та ч. 1 ст. 344 КПК головуючий оголошує в підго­товчому судовому засіданні після оголошення складу суду прізвище запасного судді. Учасники судового провадження мають право заявити відвід призначено­му запасному судді (див. ст.ст. 75, 344 КПК). Виконання цих процесуальних дій повинно відбуватись лише в підготовчому засіданні, а інакше вступ запасного судді до складу суду замість судді, що вибув, не допускається.

Запасний суддя, який замінив суддю, має такий самий обсяг прав та обов'язків у здійсненні правосуддя, як і інші судді, що входять до складу суду.

Про заміну судді та про причини такої заміни обов'язково робиться відмітка в журналі судового засідання. Після проведення заміни судовий розгляд продо­вжується і закінчується у новому складі суддів.

С т а т т я 321. Головуючий у судовому засіданні

1. Головуючий у судовому засіданні керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності та порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками кримінального провадження їхніх процесу­альних прав і виконання ними обов'язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення з'ясування всіх обставин кримінального провадження, усу­ваючи з судового розгляду все, що не має значення для кримінального про­вадження.

2. Головуючий у судовому засіданні вживає необхідних заходів для за­безпечення в судовому засіданні належного порядку.

1. Головуючим у судовому засіданні є професійний суддя, який головує під час колегіального розгляду справи або розглядає справу одноособово (див. п. 2 ч. 1 ст. З КПК).

Головуючий як суддя не має переваги над іншими суддями в колегіально­му розгляді й вирішенні справи. Водночас, він має великі організаційні повно­важення, пов'язані з керівництвом судового розгляду, здійсненням учасника­ми кримінального провадження їхніх процесуальних прав і виконанням ними обов'язків, спрямовує судовий розгляд у русло передбаченої законом процеду­ри, усуває поточні перешкоди нормальному ходу судового провадження, зокре­ма, діями з підтримання порядку в судовому засіданні.

Принципово визначена роль головуючого полягає у створенні в судовому провадженні атмосфери неупередженості, однаково урівноваженого ставлення до сторін і сторін між собою, забезпеченні реальної змагальності в процесі та свободи сторін у наданні ними суду доказів і у доведенні перед судом їх пере­конливості, реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання про­цесуальних обов'язків (див. коментар до ст. 22 КПК).

2. Оскільки головуючий зобов'язаний керувати судовим засіданням та усувати із судового розгляду все, що не стосується розглядуваної справи, він має право знімати запитання учасників судового розгляду, якщо вони достат­ньо з'ясовані або явно виходять за межі справи. Запитання і мотиви їх зняття заносяться до журналу судового засідання. При цьому слід мати на увазі, що кожен з учасників провадження вправі висловити заперечення проти дій голо­вуючого, які, на його думку, обмежують або порушують його права. Кожне таке заперечення має бути зафіксоване в журналі судового засідання і може бути використане в апеляційному та касаційному оскарженні.

3. У нарадчій кімнаті під час обговорення результатів розгляду криміналь­ного провадження головуючий повинен забезпечити вільний обмін думками, а при заключному голосуванні за судове рішення він має голосувати останнім,

щоб його авторитет керівника ніяк не впливав на волевиявлення суддів (див. ч. 2 ст. 375 КПК).

4. За процедурою судового розгляду головуючий повинен проголосити судове рішення (вирок або ухвалу), роз'яснити учасникам суть цього рішення на їхні мож­ливості щодо його оскарження в передбаченому законом порядку (див. ст. 376 КПК).

Стаття 322. Безперервність судового розгляду

1. Судовий розгляд відбувається безперервно, крім часу, призначеного для відпочинку.

2. Не вважаються порушеннями безперервності судового розгляду ви­падки відкладення судового засідання внаслідок:

1) неприбуття сторони або інших учасників кримінального прова­дження;

2) складення та погодження прокурором процесуальних документів щодо відмови від підтримання державного обвинувачення, зміни обвину­вачення або висунення додаткового обвинувачення;

3) підготовки захисту обвинуваченого від зміненого чи додаткового обвинувачення;

4) підготовки потерпілого для підтримання обвинувачення в суді, якщо прокурор відмовився від підтримання державного обвинувачення;

5) проведення дослідження речових доказів за місцем їх знаходження, огляду на місці.

6) проведення експертизи у випадках та порядку, передбачених стат­тею 332 цього Кодексу;

7) надання доступу до речей чи документів або доручення проведення слідчих (розшукових) дій у випадках та порядку, передбачених статтею 333 цього Кодексу.

1. Безперервність судового розгляду передбачена законом для забезпе­чення вимоги розгляду справи протягом розумного строку (див. коментар до ст. 319 КПК). З метою виконання цього завдання і забезпечення належної ефек­тивності правосуддя законом передбачено розгляд судом справ безперервно, крім часу, призначеного для відпочинку. Перелік випадків, коли судове засі­дання може бути відкладене і це не буде вважатись порушенням принципу без­перервності (див. ч. 2 ст. 322 КПК), є вичерпним.

2. Неприбуття сторони або інших учасників провадження може бути пов'язане з обставинами, що не залежать від їх волі, однак у будь-якому ви­падку причини неприбуття повинні бути судом з'ясовані, оскільки вони можуть бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального прова­дження (наприклад, приводу, накладення грошового стягнення тощо), а відтак, і настання юридичної відповідальності винних осіб.

3. У випадках оголошення перерви у судовому засіданні у зв'язку з від­мовою від державного обвинувачення, зміною обвинувачення або висуненням

додаткового обвинувачення законом передбачене надання часу сторонам за­хисту та обвинувачення на підготовку своєї правової позиції, що також не буде вважатись порушенням принципу безперервності (див. п.п. 2, 3, 4 ч. 2 ст. 322 КПК). Надання сторонам можливості підготовки у зазначених випадках пов'язане безпосередньо з виконанням принципів змагальності та диспозитив-ності кримінального провадження (див. ст.ст. 22, 26 КПК).

4. Для забезпечення дотримання принципу безпосередності досліджен­ня показань, речей і документів судовий розгляд може бути відкладений для проведення дослідження речових доказів за місцем їх знаходження, огляду на місці, а також для надання доступу до речей чи документів або доручення про­ведення слідчих (розшукових) дій (див. п.п. 5, 7 ч. 2 ст. 322 КПК). Такі дії здій­снюються за правилами, передбаченими ст. 333, ч. 2 ст. 357, ст. 361 КПК.

Рішення про відкладення судового засідання у зв'язку з постановлениям судом ухвали про доручення проведення експертизи приймається судом лише в тому випадку, якщо продовження судового розгляду неможливе до отримання висновку експерта (див. п. 6 ч. 2 ст. 322 та ч. 4 ст. 332 КПК).

Дата добавления: 2015-06-25