Статтею. 6 страница

11. Відповідно до ст. 503 КПК у випадку наявності достатніх підстав вва­жати, що 1) особа вчинила суспільно небезпечне діяння, передбачене законом України про кримінальну відповідальність, у стані неосудності; 2) особа вчи­нила кримінальне правопорушення у стані осудності, але захворіла на психіч­ну хворобу до постановления вироку, провадиться кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру, передбачених за­коном України про кримінальну відповідальність. У такому випадку слідчий, прокурор виносить постанову про зміну порядку досудового розслідування і продовжує його згідно з правилами, передбаченими главою 39 КПК. Однак відповідно до п. 8 коментованої статті рішення слідчого, прокурора про зміну порядку досудового розслідування та продовження його згідно з правилами, передбаченими главою 39 КПК, може бути оскаржене підозрюваним, його захисником та законним представником, потерпілим, його представником чи законним представником.

12. Перелік видів рішень, дій та бездіяльності слідчого та прокурора, що можуть бути оскаржені до слідчого судді на стадії досудового розслідуван­ня, є вичерпним. Скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами ст.ст. 314-316 КПК.

13. Водночас, ч. З коментованої статті дає підстави стверджувати, що під час підготовчого судового засідання з тих видів рішень, дій чи бездіяльності слідчого та прокурора, передбачених цією статтею, можуть бути оскаржені

лише рішення, дії чи бездіяльність слідчого та прокурора, зазначені у п.п. 5, 6 ч. 1 цієї статті, тобто рішення прокурора, слідчого про відмову у визнанні потерпілим та рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора при застосуванні заходів безпеки.

14. За загальним правилом скарга складається в письмовій формі. Будь-яких спеціальних вимог до її форми та змісту, якщо інше не передбачено законом, не­має. Однак, як мінімум, скарга повинна містити назву судового органу, до якого вона адресована, на чиї рішення, дії чи бездіяльність скарга подається, та бути під­писана скаржником. Учасникам процесу, що не володіють мовою, якою здійсню­ється провадження, має бути роз'яснено та забезпечено право подавати скаргу рід­ною мовою чи іншою мовою, якою вони володіють (див. коментар до ст. 29 КПК).

15. До скарги додаються необхідні документи, які б дозволяли аргумен­тувати викладені у скарзі доводи, копії оскаржуваних рішень правоохоронного органу. Скаржник вправі клопотати перед слідчим суддею про витребування необхідних для розгляду скарги матеріалів, якщо сам скаржник позбавлений можливості їх отримати. Відповідь прокурора про відмову у скасуванні поста­нови додається до скарги зацікавленної особи.

16. Про оскарження постанови судді, винесеної за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора, див. коментар до ст. 310 КПК.

Стаття 304. Строк подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, її повернення або відмова відкриття провадження

1. Скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, перед­бачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані осо­бою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого чи прокурора оформлюється поста­новою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.

2. Скарга повертається, якщо:

1) скаргу подала особа, яка не має права подавати скаргу;

2) скарга не підлягає розгляду в цьому суді;

3) скарга подана після закінчення строку, передбаченого частиною першою цієї статті, і особа, яка її подала, не порушує питання про понов­лення цього строку або слідчий суддя за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.

3. Копія ухвали про повернення скарги невідкладно надсилається особі, яка її подала, разом із скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.

4. Слідчий суддя, суд відмовляє у відкритті провадження лише у разі, якщо скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, прокурора, що не підлягає оскарженню.

5. Копія ухвали про відмову у відкритті провадження невідкладно надсилається особі, яка подала скаргу, разом із скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.

6. Ухвала про повернення скарги або відмову у відкритті проваджен­ня може бути оскаржена в апеляційному порядку.

7. Повернення скарги не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді, суду в порядку, передбаченому цим Кодексом.

1. Скарга подається до суду за місцем розташування органу або місця ро­боти посадової особи, рішення, дії чи бездіяльність якої оскаржується. Скарж­ник (його захисник, представник чи законний представник) вправі подати скаргу безпосередньо до суду (поштою чи в канцелярію суду). Підозрювані, що тримаються під вартою, направляють скарги до суду через адміністрацію слідчого ізолятора. При подані скарги через слідчого, прокурора ці посадові особи мають невідкладно направити скаргу до суду. Вони вправі докласти до скарги свої пояснення з приводу рішень, дій чи бездіяльності, що викликали звернення зі скаргою.

2. Враховуючи можливість зупинення слідчим суддею виконання оскар­жуваного рішення чи дії до розгляду скарги по суті, до скарги має сенс доклас­ти відповідне клопотання.

3. Скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, перед­бачені ч. 1 ст. 303 КПК, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. В цьому випадку необхідно враховувати, що: 1) якщо рішення слідчого чи прокурора оформ­люється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання осо­бою її копії; 2) якщо оскаржуються дії слідчого чи прокурора, строк подання скарги починається з дня здійснення оскаржуваних дій (проведення процесу­альних, слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій); 3) якщо оскаржуються дії слідчого чи прокурора, про які скаржникові не було відомо, строк подання скарги починається з дня отримання особою повідо­млення про проведення оскаржуваних дій або з дня ознайомлення із матері­алами кримінального провадження, що містять інформацію про проведення оскаржуваних дій; 4) якщо оскаржується бездіяльність слідчого чи прокуро­ра, строк подання скарги починається з дня, наступного після останнього дня терміну виконання дій, які слідчий чи прокурор зобов'язані були вчинити у визначений КПК строк.

4. Після надходження скарги до слідчого судді він має прийняти одне з на­ступних рішень: 1) винести ухвалу про призначення судового розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого та прокурора у визначений ч. 2 ст. 306 КПК строк; 2) винести ухвалу про повернення скарги скаржнику на підставі ч. 2 коментованої статті; 3) винести ухвалу про відмову у відкритті проваджен­ня відповідно до ч. 4 коментованої статті.

5. Слідчий суддя виносить ухвалу про повернення скарги скаржнику у на­ступних випадках: 1) скаргу подала особа, яка не має права подавати скаргу. В цьому випадку необхідно орієнтуватись на перелік осіб, що можуть подавати скарги на окремі види рішень, дій чи бездіяльності слідчого та прокурора,

визначений ст. 303 КПК. Про перелік осіб, що можуть подавати скарги див. коментар до ст. 303 КПК; 2) скарга не підлягає розгляду у цьому суді. Оскільки скарга подається до суду за місцем розташування органу або роботи посадової особи, рішення, дії чи бездіяльність якої оскаржується, то подання такої скарги до іншого суду є порушенням територіальної підсудності, що передбачена ст. 32 КПК; 3) скарга подана після закінчення строку, передбаченого ч. 1 коментованої статті, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або слідчий суддя за заявою особи не знайде підстав для його поновлення. Встановлений законом строк для подання скарги, що був пропущений з поважних причин, може бути відновлений у встановленому законом порядку (див. коментар до ст. 116 КПК). Питання про відновлення пропущеного з поважних причин десятиденного строку на оскарження вирішується судом, до якого надійшла скарга. Ухвала слідчого судді про поновлення чи відмову у поновленні процесуального строку оскарженню не підлягає і заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

6. Повернення скарги не позбавляє права повторного звернення до слідчо­го судді, суду в порядку, передбаченому цією главою КПК.

7. Слідчий суддя, суд виносять ухвалу про відмову у відкритті проваджен­ня, лише якщо скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, про­курора, яке не підлягає оскарженню та не визначено у ст. 303 КПК.

8. Копія ухвали про повернення скарги та про відмову у відкритті прова­дження невідкладно надсилається особі, яка її подала, разом із скаргою й усіма доданими до неї матеріалами.

9. Ухвала про повернення скарги або відмову у відкритті провадження може бути оскаржена в апеляційному порядку. Про порядок оскарження ухвал слідчого судді під час досудового розслідування див. коментар до ст. 309 КПК.

Стаття 305. Правові наслідки подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора під час досудового розслідування

1. Подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи про­курора під час досудового розслідування не зупиняє виконання рішення чи дію слідчого, прокурора.

2. Слідчий чи прокурор можуть самостійно скасувати рішення, перед­бачені пунктами 1, 2, 5 і 6 частини першої статті 303 цього Кодексу, припи­нити дію чи бездіяльність, які оскаржуються, то тягне за собою закриття провадження за скаргою.

Прокурор може самостійно скасувати рішення, що передбачене пунктом 3 частини першої статті 303 цього Кодексу і оскаржується в порядку, передбаченому частиною п'ятою статті 284 цього Кодексу, шо тягне за собою закриття провадження за скаргою.

1. Подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокуро­ра під час досудового розслідування на підставах та в порядку, передбачених

-651

ст.ст. 303, 304 КПК, не зупиняє виконання оскаржуваних рішень чи дій слідчого та прокурора.

2. Водночас, визнавши скаргу достатньо обгрунтованою, слідчий чи прокурор самостійно можуть скасувати рішення про зупинення досудового розслідування; про відмову у визнанні потерпілим; рішення, що приймається при застосуванні заходів безпеки; припинити дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора при застосуванні заходів безпеки; бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єди­ного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами ст. 169 КПК, а також у не здійсненні інших процесуальних дій, які вони зобов'язані вчинити у визначений КПК строк.

3. Згідно з ч. 5 ст. 284 КПК прокурор також може самостійно скасувати рі­шення про закриття кримінального провадження протягом десяти днів з момен­ту отримання копії постанови у зв'язку з незаконністю чи необґрунтованістю. Постанова слідчого про закриття кримінального провадження також може бути скасована прокурором за скаргою заявника, потерпілого, якщо така скарга подана протягом десяти днів з моменту отримання заявником, потерпілим копії постанови. Про порядок оскарження постанови про закриття кримінального провадження див. коментар до ст. 284 КПК.

4. Визначені повноваження слідчого та прокурора обумовлені тим, що прокурор, слідчий зобов'язані підкорятись чинному кримінальному про­цесуальному закону, а саме: вони зобов'язані всіма засобами, що є в їх роз­порядженні, забезпечувати охорону прав і свобод людини та громадянина в кримінальному провадженні; виходити в своїй професійній діяльності з прин­ципу презумпції невинуватості, забезпечувати підозрюваному право на захист; приймати рішення відповідно до вимог законності та обгрунтованості, в силу яких обвинувачення може бути визнане вмотивованим лише за умови, що всі обставини справи, що йому суперечать, об'єктивно досліджені та спростова­ні стороною обвинувачення. Будь-які положення, що припускають звільнення прокурора чи слідчого від виконання цих обов'язків, КПК не містить.

5. У випадку скасування оскаржуваних рішень або припинення дій та бездіяльності, що оскаржуються, слідчим чи прокурором самостійно, прова­дження за поданою на ці рішення, дії чи бездіяльність скаргою закривається.

Стаття 306. Порядок розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора під час досудового розслідування

1. Скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора роз­глядаються слідчим суддею місцевого суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318-380 цього Кодексу, з урахуванням положень цієї глави.

2. Скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслі­дування розглядаються не пізніше сімдесяти двох годин з моменту над-

ходження відповідної скарги, крім скарг на рішення про закриття кримі­нального провадження, які розглядаються не пізніше п'яти днів з моменту надходження скарги.

3. Розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов'язкової участі особи, яка подала скар­гу, чи її захисника, представника та слідчого чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність слідчого чи прокурора не с перешкодою для розгляду скарги.

1. Слідчий суддя, який прийняв скаргу до свого провадження, зобов'язаний повідомити скаржнику, а також слідчому чи прокурору, рішення, дії чи безді­яльність яких оскаржуються, про місце і час розгляду скарги.

2. Розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового роз­слідування здійснюється за обов'язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого чи прокурора, рішення, дії чи бездіяль­ність яких оскаржується. При цьому відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.

3. Законом визначено два можливі строки для розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування: 1) не пізніше 72 годин з моменту надходження відповідної скарги; 2) не пізніше п'яти днів з момен­ту надходження скарги на рішення про закриття кримінального провадження. Зазначеними строками має охоплюватись весь час на вивчення змісту скарги та документів, щодо неї долучаються, матеріалів кримінального провадження, що мають відношення до оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності, отримання та аналізу пояснень слідчого чи прокурора, проведення інших перевірочних дій та безпосередній судовий розгляд поданої скарги.

4. З метою належної перевірки законності і обгрунтованості оскаржуваних дій чи бездіяльності і рішень слідчого, прокурора слідчий суддя має право ви­требувати матеріали, якими обґрунтовуються оскаржувані рішення чи дії, та на підставі яких була допущена оскаржувана бездіяльність слідчого чи прокурора. Ними можуть бути: протоколи процесуальних, слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, пояснення громадян і посадових осіб, матеріали ревізії, документи, матеріали оперативно-розшукової діяльності, інші процесуальні документи, раніше винесені прокурором, слідчим, суддею рішення (вироки, постанови, ухвали тощо).

5. Скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора розгля­даються слідчим суддею місцевого суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими ст.ст. 318-380 КПК, з урахуванням положень коментованої гла­ви КПК.

6. В будь-якому разі, скарга, що надійшла до суду, має бути розглянута у відкритому судовому засіданні. Розгляд скарги здійснюється слідчим суддею одноособово. Для розгляду скарги запрошуються скаржник, його захисник, представник та законний представник, слідчий чи прокурор, рішення,

дії чи бездіяльність яких оскаржується, а також інші особи, чиї інтереси безпосередньо зачіпаються в зв'язку із розглядом поданої скарги. У випадку неявки викликаних у засідання осіб слідчий суддя перевіряє своєчасність їх оповіщення про дату, час та місце розгляду скарги і розглядає питання про можливість прийняття рішення по скарзі за відсутності будь-кого з названих

осіб.

7. Скаржник, його захисник, представник чи законний представник мо­жуть надати судові відповідні дані, які є необхідними для правильного та об'єктивного вирішення поданої скарги. З цією ж метою слідчий суддя вправі витребувати необхідні матеріали за своєю ініціативою.

8. Обгрунтування скарги заявником у судовому засіданні полягає в роз'ясненні та аргументуванні доводів, викладених у скарзі, їх підтвердженні наявними у скаржника фактичними даними та документами. Право виступити з реплікою означає для скаржника відреагувати на виступи осіб, що беруть участь у розгляді скарги, зокрема, на думку прокурора з приводу наявності чи відсутності підстав для задоволення скарги.

9. При дослідженні обгрунтованості скарги слідчий суддя має перевіри­ти, чи дотриманий процесуальний порядок винесення оскаржуваного рішен­ня чи проведення оскаржуваної дії, чи мала посадова особа, котра допустила прийняття оскаржуваного рішення, здійснення дії чи бездіяльності, необхідні повноваження, чи немає обставин, що тягнуть закриття провадження.

10. Якщо слідчий суддя скасовує оскаржувані рішення чи визнає неза­конними оскаржувані дії чи бездіяльність слідчого та прокурора, він вказує, які порушення норм кримінального матеріального чи процесуального зако­ну були допущені та які дії належить припинити або здійснити слідчому чи прокурору.

Стаття 307. Рішення слідчого судді за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора під час досудового розслідування

1. За результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора постановляється ухвала згідно з правилами цього Кодексу.

2. Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про:

1) скасування рішення слідчого чи прокурора;

2) зобов'язання припинити дію;

3) зобов'язання вчинити певну дію;

4) відмову у задоволенні скарги.

3. Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішен­ня, дію чи бездіяльність слідчого чи прокурора не може бути оскаржена, окрім ухвали про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження.

1. Ухвала слідчого судді за результатами перевірки законності і обгрунто­ваності рішень, дій чи бездіяльності слідчого, прокурора має бути законною, обгрунтованою та вмотивованою (про вказані властивості судового рішення див. коментар до ст. 370 КПК).

2. Відповідно до ч. З ст. 371 КПК ухвали постановляються у нарадчій кімнаті у випадках, передбачених КПК. Оскільки коментована стаття не містить вказівки про те, що ухвала за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора постановляється із виходом до нарадчої кімнати, треба вважати припустимим постановления такої ухвали і без виходу до нарадчої кімнати. В такому випадку відповідно до ч. 4 ст. 371 КПК ухвала заноситься секретарем судового засідання у журнал судового засідання.

3. Зміст ухвали за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи безді­яльність слідчого, прокурора має відповідати вимогам ч. 2 ст. 372 КПК (див. коментар до ст. 372 КПК).

4. Слідчий суддя при перевірці поданої скарги на рішення, дії чи бездіяль­ність слідчого, прокурора та при винесенні рішення за результатами розгляду такої скарги не повинен вирішувати питання, що можуть стати предметом су­дового розгляду в цьому кримінальному провадженні.

5. Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасуван­ня рішення слідчого чи прокурора. Визнання слідчим суддею рішення, дії чи бездіяльності слідчого, прокурора незаконним тягне втрату таким рішенням юридичної сили та виникнення обов'язку посадової особи усунути припуще­не порушення; 2) зобов'язання припинити або вчинити певну дію. Одночасно із визнанням рішення, дії чи бездіяльності слідчого, прокурора незаконним або необгрунтованим в ухвалі слідчий суддя може зазначити про те, що він зобов'язує посадову особу усунути допущене порушення, визначивши, яку саме дію необхідно припинити чи вчинити. Треба враховувати, що слідчий суддя самостійно не може прийняти те рішення, яке має бути прийняте слідчим чи прокурором на виконання ухвали, прийнятої за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора; 3) відмову у задоволенні скарги. У випадку встановлення, що провадження, стосовно якого надійшла скарга на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора, направлено до суду для розгляду по суті або в цьому провадженні винесено остаточне рішення, слідчий суддя виносить ухвалу про відмову у відкритті провадження по скарзі або про відмову у задоволенні скарги у випадку, якщо провадження по скарзі вже відкрито, в зв'язку із тим, що досудове слідство закінчено та провадження направлено до суду або справа закрита відповідно до ст. 284 КПК. Одночасно скаржнику роз'яснюється, що питання про незаконність та необґрунтованість рішень, дій чи бездіяльності слідчого, прокурора на стадії досудового розслідування він вправі поставити перед судом під час судового провадження, а також при надходженні кримінального провадження до апеляційної та касаційної інстанцій. Ухвала про відмову у задоволенні скарги на рішення, дії

, 655

чи бездіяльності слідчого, прокурора також виноситься у випадку встановлення законності прийняття оскаржуваних рішень чи здійснення оскаржуваних дій (бездіяльності) слідчим, прокурором.

6. Ухвали за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора оголошуються негайно після їх постановления.

7. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію ухвали суду. Копія ухвали не пізніше наступного дня після ухвалення надси­лається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.

8. Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дію чи бездіяльність слідчого чи прокурора не може бути оскаржена, крім ухвал про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження. Такі ухвали оскаржуються в апеляційному порядку (див. коментар до ст. 310 КПК).

Стаття 308. Оскарження недотримання розумних строків

1. Підозрюваний, обвинувачений, потерпілий мають право оскаржи­ти прокурору вищого рівня недотримання розумних строків слідчим, про­курором під час досудового розслідування.

2. Прокурор вищого рівня зобов'язаний розглянути скаргу протягом трьох днів після її подання і в разі наявності підстав для її задоволення надати відповідному прокурору обов'язкові для виконання вказівки щодо строків вчинення певних процесуальних дій або прийняття процесуаль­них рішень. Особа, яка подала скаргу, невідкладно письмово повідомля­ється про результати її розгляду.

3. Службові особи, винні в недотриманні розумних строків, можуть бути притягнуті до відповідальності, встановленої законом.

1. Під час досудового розслідування підозрюваний, обвинувачений, по­терпілий мають право оскаржити не тільки рішення, дії чи бездіяльність, визна­чені в ст. 303 КПК, до слідчого судді, а й звернутись зі скаргою до вищого про­курора на недотримання розумних строків слідчим, прокурором. Про поняття розумних строків у кримінальному провадженні див. коментар до ст. 28 КПК.

2. Скарги на недотримання розумних строків слідчим, прокурором по­даються прокуророві, що здійснює нагляд за дотриманням законності під час досудового розслідування та має право вимагати від слідчих органів усунення порушень законодавства, що були припущені під час дізнання та досудового слідства (див. коментар до ст. 36 КПК). Скарга може бути подана прокуророві на особистому прийомі або шляхом передачі її в канцелярію прокуратури, слід­чого органу або через посадову особу, дії якого оскаржуються.

3. Керівник органу досудового розслідування при отриманні скарги зобов'язаний без зволікань направити її прокуророві. Слідчий скаргу, що на­дійшла до нього на його дії, терміново направляє прокуророві. У разі потреби

вони докладають до скарги свої пояснення з приводу причин і підстав по­дачі скарги. При цьому керівник органу досудового розслідування має право зі свого боку з'ясувати обставини, що викликають подання скарги, прийня­ти заходи з усунення виявлених порушень або недоліків і запобігання їх у майбутньому.

4. Прокурор вищого рівня зобов'язаний розглянути скаргу протягом трьох днів з моменту її подання. Закон не передбачає підстав, за яких цей строк може бути подовжений.

5. Прийняттю рішення по скарзі може передувати відповідна перевірка -ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, з матеріалами по розгляду заяв і повідомлень про злочини, опитування скаржника, витребування пояснень від осіб, поведінка яких оскаржується, витребування відповідних до­кументів тощо.

6. Розглядаючи скаргу, прокурор зобов'язаний всебічно перевірити ви­кладені в ній обставини і аргументи. В ході перевірки прокурор має право вико­ристати всі засоби, надані йому як органу нагляду за процесуальною діяльністю органів дізнання і досудового слідства (див. коментар до ст. 36 КПК). Прокурор має також повноваження з розгляду і вирішення скарг, що передбачені ст.ст. 12 і 30 Закону України «Про прокуратуру».

7. У разі потреби прокурор має право викликати до себе скаржника для уточнення відомостей, що наводяться в скарзі, або отримання додаткових даних. Інформація, що надається скаржником, оформляється письмово і включається у матеріали провадження за скаргою. Скаржникові також може бути запропоновано представити документи, що підтверджують викладені в скарзі факти.

8. Прокурор вищого рівня у разі наявності підстав для задоволення поданої скарги зобов'язаний надати відповідному прокурору обов'язкові для виконання вказівки щодо строків вчинення певних процесуальних дій або прийняття процесуальних рішень. Якщо прокурор визнає скаргу обгрунтованою, він повинен задовольнити вимоги скаржника: скасувати незаконну постанову слідчого; дати вказівку слідчому щодо проведення певних процесуальних дій, спрямованих на усунення порушень прав і законних інтересів скаржника, що були припущені внаслідок недотримання розумних строків під час досудового розслідування.

9. При виявленні фактів порушення кримінального процесуального зако­нодавства в ході досудового слідства прокурор має право вимагати усунення допущених порушень, направивши копію постанови про задоволення скарги у відповідний слідчий орган. Керівник органу досудового розслідування має у зв'язку зі скаргою вжити необхідних заходів для ліквідації несприятливих наслідків дій (бездіяльності) слідчого, включаючи скасування його незаконних і необгрунтованих рішень, надання вказівок по кримінальному провадженню, усунення слідчого від подальшого здійснення розслідування.

10. Прокурор, виявивши в результаті перевірки дані, що вказують на ознаки кримінальних правопорушень в діях посадових осіб, вмотивованою

постановою направляє матеріали до відповідного слідчого органу, керуючись положеннями ст. 216 КПК, для вирішення питання про здійснення криміналь­ного провадження. Також відповідно до ст. 36 КПК прокурор уповноважений ініціювати перед керівником органу досудового розслідування питання про від­сторонення слідчого від проведення досудового розслідування та призначення іншого слідчого за наявності підстав, передбачених КПК, для його відводу, або у випадку неефективного досудового розслідування.

11. За результатами розгляду кожної скарги прокурор повинен виносити постанову про її повне або часткове задоволення або про відмову в її задово­ленні, в необхідних випадках вживаючи захід прокурорського реагування.

12. Прокурор відмовляє в задоволенні скарги або задовольняє її частково, не знайшовши підстав для її задоволення в повному обсягу. Відмова в задо­воленні скарги передбачає переконливу аргументацію її підстав з урахуванням можливого звернення скаржника з повторною скаргою.

13. Рішення прокурора, керівника слідчого органу за результатами роз­гляду скарги повинно мати форму постанови, що містить короткий виклад ар­гументів заявника, їх аналіз, підсумки перевірки і мотиви ухвалення рішення.

14. Повідомлення про результати розгляду скарги може бути зроблено в письмовій або усній формі залежно від наявних можливостей реально спові­стити скаржника про прийняте прокурором рішення. Одночасно роз'яснюється порядок оскарження цього рішення. Скаржнику має бути видана чи надіслана копія постанови прокурора.

15. Повна або часткова відмова прокурора в задоволенні скарги на недо­тримання слідчим розумних строків під час досудового розслідування може бути оскаржена прокуророві вищого рівня в порядку, передбаченому ч. 2 ст. 303 КПК.

§ 2. Оскарження ухвал слідчого судді під час досудового розслідування

Дата добавления: 2015-06-25