Ухвали. 7 страница. 11. У КПК передбачена можливість касаційного оскарження ухвали суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку

11. У КПК передбачена можливість касаційного оскарження ухвали суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також ухвали суду апеляційної інстанції, якщо вони перешкоджають подальшому кримінальному

-. 881

провадженню, крім випадків, передбачених КПК, проте не наводиться визначен­ня або вичерпний перелік ухвал суду першої інстанції та/або ухвал суду апеля­ційної інстанції, які перешкоджають подальшому кримінальному провадженню. Прикладами ухвал суду, які перешкоджають подальшому кримінальному прова­дженню і можуть бути оскаржені в касаційному порядку, можна вважати: ухвалу суду першої інстанції про зупинення судового провадження (див. ст. 335 КПК) та ухвалу суду апеляційної інстанції про залишення цієї ухвали суду першої ін­станції без змін; ухвалу суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги або відмову у відкритті провадження (див. коментар до ч. 6 ст. 399 КПК).

12. Законодавець передбачив можливість постановления вироку судом на підставі наступних видів угод: угоди про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим; угоди між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості (див. коментар до ст. 468 КПК). Особливість оскарження вироку на підставі угоди полягає в обмеженні права оскарження вироку згідно з положеннями ч. З ст. 424 КПК України. Підстави оскарження та коло осіб, які мають право оскаржити вирок на підставі угоди, є виключними та поширювальному тлумаченню не підлягають.

13. Ухвала слідчого судді після її перегляду в апеляційному порядку, а також ухвала суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги на таку ухвалу оскарженню в касаційному порядку не підлягають.

Стаття 425. Право на касаційне оскарження 1. Касаційну скаргу мають право подати:

1) засуджений, його законний представник чи захисник - у частині, що стосується інтересів засудженого;

2) виправданий, його законний представник чи захисник - у частині мотивів і підстав виправдання;

3) підозрюваний, обвинувачений, його законний представник чи за­хисник;

4) законний представник, захисник неповнолітнього чи сам неповно­літній, щодо якого вирішувалося питання про застосування примусових заходів виховного характеру, - в частині, що стосується інтересів неповно­літнього;

5) законний представник чи захисник особи, щодо якої вирішувалося питання про застосування примусових заходів медичного характеру;

7) потерпілий або його законний представник чи представник - у час­тині, що стосується інтересів потерпілого, але в межах вимог, заявлених ними в суді першої інстанції;

8) цивільний позивач, його представник або законний представник -у частині, що стосується вирішення цивільного позову;

9) цивільний відповідач або його представник - у частині, що стосу­ється вирішення цивільного позову.

2. Особам, які мають право подати касаційну скаргу, надається мож­ливість ознайомитися в суді з матеріалами кримінального провадження для вирішення питання про подання касаційної скарги.

1. Законодавець встановив перелік учасників процесу, які мають право по­дати касаційну скаргу на рішення, передбачені ст. 424 КПК, і встановив перелік підстав та інтересів, з урахуванням яких той чи інший учасник процесу може звернутися з касаційною скаргою. Перелік учасників процесу є вичерпним та поширювальному тлумаченню не підлягає.

2. Обвинувальний вирок суду першої інстанції та/або ухвала суду апеля­ційної інстанції щодо обвинувального вироку, обвинувальний вирок суду апе­ляційної інстанції, виправдувальний вирок суду першої інстанції та/або ухвала суду апеляційної інстанції щодо виправдувального вироку суду першої інстан­ції, виправдувальний вирок апеляційної інстанції, ухвали про застосування або відмову у застосуванні примусових заходів медичного чи виховного характе­ру суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку та ухвали суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду таких ухвал, ухвали суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а та­кож ухвали суду апеляційної інстанції, якщо вони перешкоджають подальшому кримінальному провадженню, можуть бути оскаржені кожним із названих в ч. 1 ст. 425 КПК учасників кримінального провадження.

3. Касаційну скаргу на зазначені рішення може подати прокурор, який брав участь у суді першої та апеляційної інстанції, а також незалежно від їх участі в судовому провадженні службові особи органів прокуратури вищо­го рівня: Генеральний прокурор України, прокурори Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя і прирівняні до них прокурори або їх заступники.

Генеральний прокурор України, прокурори Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя і прирівняні до них прокурори, їх заступни­ки мають право доповнити, змінити або відмовитися від касаційної скарги, вне­сених ними або прокурорами нижчого рівня. У судовому провадженні з перегля­ду судових рішень у касаційному порядку можуть брати участь службові особи органів прокуратури вищого рівня (див. коментар до ст.ст. 36, 403, 432 КПК).

4. Захиснику надано право подати касаційну скаргу з власної ініціативи, незалежно від того, чи була подана касаційна скарга засудженим або виправ­даним. Захисник може відмовитися від касаційної скарги лише за згодою за­судженого або виправданого.

5. Особам, які мають право подати касаційну скаргу, надається можли­вість ознайомитися в суді з матеріалами кримінального провадження для ви­рішення питання про подання касаційної скарги. Таким правом зазначені осо­би можуть скористатися в суді апеляційної інстанції протягом семи днів після закінчення апеляційного провадження, а по закінченні цього терміну - в суді першої інстанції (див. коментар до ст. 423 КПК).

Стаття 426. Порядок і строки касаційного оскарження

1. Касаційна скарга подасться безпосередньо до суду касаційної ін­станції.

2. Касаційна скарга на судові рішення може бути подана протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної ін­станції, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк і дня вручення йому копії судового рішення.

3. Протягом строку, встановленого на касаційне оскарження, матері­али кримінального провадження ніким не можуть бути витребувані з суду, який виконує судове рішення, окрім суду касаційної інстанції.

1. Касаційна скарга подається безпосередньо до суду касаційної інстан­ції - Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і криміналь­них справ. Касаційна скарга може бути подана безпосередньо до канцелярії суду касаційної інстанції або надіслана через підприємство поштового зв'язку, кур'єром тощо. Засуджений, який знаходиться під вартою, подає касаційну скаргу через відповідний відділ установи, в якій він утримується.

2. Строк подачі касаційної скарги для всіх учасників процесу становить три місяці з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції. Єдиний виняток, в частині встановлення моменту, з якого обчислюється тримі­сячний строк на подання касаційної скарги, встановлено для засудженого, який тримається під вартою. Він має право подати касаційну скаргу протягом трьох місяців з дня вручення йому копії судового рішення суду апеляційної інстанції.

2. Відповідно до ч. 5 ст. 115 КПК при обчисленні строків днями та міся­цями не береться до уваги той день, від якого починається строк, за винятком строків тримання під вартою, проведення стаціонарної психіатричної експер­тизи, до яких зараховується неробочий час та які обчислюються з моменту фак­тичного затримання, взяття під варту чи поміщення до відповідного медичного закладу (див. коментар до ст. 115 КПК). Суд касаційної інстанції може поновити строк касаційного оскарження, якщо знайде причини його попуску поважними.

3. Гарантією права учасників на ознайомлення в суді з матеріалами кримі­нального провадження для вирішення питання про подання касаційної скарги є заборона витребувати матеріали кримінального провадження з суду, який ви­конує судове рішення, протягом строку, встановленого на касаційне оскарження. Вона поширюється на всі державні й інші органи, на службових осіб, зокрема, на прокурорів і суддів першої та апеляційної інстанцій. Виключне право на ви­требування матеріалів кримінального провадження має суд касаційної інстанції.

Стаття 427. Вимоги до касаційної скарги

1. Касаційна скарга подається в письмовій формі.

2. У касаційній скарзі зазначаються:

1) найменування суду касаційної інстанції;

2) прізвище, ім'я, по батькові (найменування), поштова адреса осо-

би, яка подає касаційну скаргу, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є;

3) судове рішення, що оскаржується;

4) обгрунтування вимог особи, яка подала касаційну скаргу, із зазна­ченням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення;

5) вимоги особи, яка подає касаційну скаргу, до суду касаційної ін­станції;

6) перелік матеріалів, які додаються.

3. Якщо особа не бажає брати участі у касаційному розгляді, вона за­значає це в касаційній скарзі.

4. Касаційна скарга підписується особою, яка її подає. Якщо каса­ційну скаргу подає захисник, представник потерпілого, до неї додаються оформлені належним чином документи, що підтверджують його повнова­ження відповідно до вимог цього Кодексу.

5. До касаційної скарги додаються копії судових рішень, які оскаржу­ються.

6. До касаційної скарги додаються її копії з додатками в кількості, необхідній для надіслання сторонам кримінального провадження і учас­никам судового провадження. Ця вимога не поширюється на засудженого, який тримається під вартою.

1. Відповідно до ст. 427 КПК касаційна скарга обов'язково подається у письмовій формі. Логіка викладу цієї норми свідчить, що письмова форма є простою.

2. У касаційній скарзі на початку зазначається повне найменування суду касаційної інстанції: Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ. У порядку, зазначеному в ч. 2 ст. 427 КПК, у касацій­ній скарзі далі вказуються: прізвище, ім'я, по батькові - для фізичних осіб; на­йменування - для юридичних осіб (наприклад, у випадках, якщо з касаційною скаргою звертається цивільний позивач - юридична особа). В цьому випадку особа, яка подає касаційну скаргу, має зазначити свій процесуальний статус у кримінальному провадженні, а прокурор, крім іншого, має вказати своє по­садове становище; відповідно до ст. З Закону України «Про свободу пересу­вання та вільний вибір місця проживання в Україні» від 11 грудня 2003 р. як поштова адреса фізичної особи може бути вказана адреса місця проживання або місця перебування фізичної особи. Особа, яка тримається під вартою, за­значає адресу місця тимчасового тримання; відповідно до ст. 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» від 15 травня 2003 р. як поштова адреса юридичної особи вказується адреса міс­цезнаходження юридичної особи. Крім того, можуть зазначатися номер засобу зв'язку та адреса електронної пошти. У випадку, якщо в особи немає номера засобу зв'язку, адреси електронної пошти, з метою дотримання вимог щодо

форми касаційної скарги в скарзі необхідно вказати, що номера засобу зв'язку та адреси електронної пошти немає.

4. У касаційній скарзі зазначається конкретне судове рішення, яке оскар­жується, яким судом (судами) воно постановлене, число, місяць рік його поста­новления, прізвище, ім'я, по батькові особи, щодо якої постановлено рішення, зміст рішення (рішень), яке оскаржується.

5. Обгрунтування вимог особи, яка подала касаційну скаргу, із зазначен­ням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення, має бути викладено з огляду на ст. 433 КПК (див. коментар), а тому обгрунту­вання вимог має стосуватися правильності застосування судами першої та апе­ляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права і правильності правової оцінки обставин справи.

6. У касаційній скарзі повинні бути чітко визначені вимоги особи, яка звертається із касаційною скаргою, котрі формулюються з огляду на те, яке з чотирьох можливих рішень може ухвалити суд касаційної інстанції (див. ко­ментар до ст. 436 КПК).

7. Перелік матеріалів, що додаються до касаційної скарги, повинен бути сформований з огляду на те, що суд касаційної інстанції не має права дослі­джувати нові докази. Водночас, закон зобов'язує касатора додати копії судових рішень, які оскаржуються, та копії касаційної скарги з додатками в кількості, необхідній для надіслання сторонам кримінального провадження і учасникам судового провадження. Виняток з останнього правила стосується засудженого, який тримається під вартою.

8. Касаційна скарга підписується особою, яка її подає. Захисник, пред­ставник потерпілого повинні надати документи, що підтверджують їх повно­важення в кримінальному провадженні. Перед підписом у касаційній скарзі має бути вказано, чи бажає особа, яка подає касаційну скаргу, брати участь у касаційному розгляді.

9. У випадку невиконання вимог, передбачених ст. 427 КПК, суд касацій­ної інстанції, на підставі ст. 429 КПК, залишає касаційну скаргу без руху (див. коментар до ст. 429 КПК).

Стаття 42 8. Відкриття касаційного провадження

1. Суд касаційної інстанції відкриває касаційне провадження протя­гом п'яти днів з дня надходження касаційної скарги, якщо немає підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги або відмови у відкритті касаційного провадження. Питання про відкрит­тя касаційного провадження суд касаційної інстанції вирішує без виклику сторін кримінального провадження.

2. Суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкрит­ті касаційного провадження, якщо:

1) касаційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскар­женню в касаційному порядку;

2) з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших доку­ментів вбачається, що підстав для задоволення скарги немає.

3. Суд касаційної інстанції вправі відмовити у відкритті касаційного провадження з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої цієї стат­ті, без перевірки відповідності касаційної скарги вимогам статті 427 цього Кодексу.

4. Суд касаційної інстанції не вправі відмовити у відкритті касацій­ного провадження з підстави, передбаченої пунктом 2 частини першої цієї статті, якщо оскаржується судове рішення, яким згідно з положеннями статті 437 цього Кодексу судом апеляційної інстанції було погіршено ста­новище підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, виправданого.

5. Про відкриття або про відмову у відкритті касаційного проваджен­ня суд касаційної інстанції постановляє ухвалу.

6. Копія ухвали про відкриття касаційного провадження або про від­мову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та усіма доданими до неї матеріалами невідкладно надсилається особі, яка подала касаційну скаргу.

1. Суд касаційної інстанції протягом п'яти днів з дня надходження каса­ційної скарги зобов'язаний відкрити касаційне провадження, якщо немає під­став для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги відповідно до ст. 429 КПК (див. коментар) або немає підстав для відмови у відкритті касаційного провадження у зв'язку із тим, що: а) касаційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в касаційному порядку; б) з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів вба­чається, що підстав для задоволення скарги немає.

Таким чином, касаційна скарга перевіряється за наступними критері­ями прийнятності: форма касаційної скарги повинна відповідати вимогам ст. 427 КПК; зміст касаційної скарги не повинен мати ознак, вказаних у п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК; оскаржуватися можуть лише ті рішення, щодо яких немає за­борони (див. п. 1 ч. 2 ст. 428 КПК). Суд касаційної інстанції, встановивши, що касаційну скаргу подано на рішення, яке не підлягає перегляду в касаційному порядку, повинен відмовити у відкритті касаційного провадження без перевір­ки касаційної скарги.

2. Про відкриття або про відмову у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу.

3. Додатковою гарантією права підозрюваного, обвинуваченого, засудже­ного, виправданого на оскарження рішень у касаційному порядку є те, що суд касаційної інстанції, встановивши, що з касаційної скарги, наданих до неї судо­вих рішень та інших документів вбачається, що підстав для задоволення скар­ги немає, не вправі відмовити у відкритті касаційного провадження у випадку, коли згідно з положеннями ст. 437 КПК судом апеляційної інстанції було погір­шено становище підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, виправданого.

- 887

4. Копія ухвали про відкриття касаційного провадження або про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та усіма до­даними до неї матеріалами невідкладно, тобто не пізніше наступного дня, над­силається особі, яка подала касаційну скаргу.

Стаття 429. Залишення касаційної скарги беї руху або її повернення

1. Суд касаційної інстанції, встановивши, що касаційну скаргу подано без додержання вимог, передбачених статтею 427 цього Кодексу, постанов­ляє ухвалу про залишення касаційної скарги без руху, в якій зазначають­ся недоліки касаційної скарги і встановлюється строк, необхідний для їх усунення, що не може перевищувати п'ятнадцяти днів і дня отримання ухвали особою, яка подала касаційну скаргу.

Копія ухвали про залишення касаційної скарги без руху невідкладно надсилається особі, яка подала касаційну скаргу.

2. Якщо особа усунула недоліки касаційної скарги у строк, встановле­ний судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до суду касаційної інстанції. Протягом п'яти днів після усунення недоліків каса­ційної скарги чи закінчення строку, встановленого для усунення недоліків касаційної скарги, суд касаційної інстанції вирішує питання про відкриття касаційного провадження.

3. Касаційна скарга повертається, якщо:

1) особа не усунула недоліки касаційної скарги, яку залишено без руху, в установлений строк;

2) її подала особа, яка не має права подавати касаційну скаргу;

3) вона подана після закінчення строку касаційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд каса­ційної інстанції за заявою такої особи не знайшов підстав для його поновлення.

Копія ухвали про повернення касаційної скарги невідкладно надси­лається особі, яка подала касаційну скаргу, разом з касаційною скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.

4. Залишення касаційної скарги без руху або її повернення не позбав­ляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, передбаченому цим Кодексом, у межах строку на касаційне оскарження.

1. Суд касаційної інстанції вивчає касаційну скаргу, що надійшла, з метою встановити, чи відповідає касаційна скарга вимогам ст. 427 КПК (див. коментар до неї).

2. При встановленні невідповідності касаційної скарги вказаним вимогам суд касаційної інстанції виносить ухвалу про залишення касаційної скарги без руху, в якій зазначає, які саме вимоги ст. 427 КПК не виконано, і встановлює строк для усунення недоліків скарги, який не може перевищувати 15 днів. Ко­пія такої ухвали суду невідкладно, не пізніше наступного дня, надсилається особі, яка подала касаційну скаргу.

3. Доказом отримання особою ухвали суду касаційної інстанції про зали­шення касаційної скарги без руху можуть бути: відмітка адміністрації місця по­переднього ув'язнення про дату вручення ухвали особі, яка тримається під вар­тою, або її розписка по одержання ухвали; повідомлення установи поштового зв'язку про вручення особі поштового відправлення, в якому надійшла ухвала.

4. Відповідно до ч. 1 і 4 ст. 429 КПК при отриманні ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа, яка подала касаційну скаргу, може: а) випра­вити недоліки щодо вже поданої касаційної скарги; б) врахувавши в 15-денний термін недоліки, визначені ухвалою суду касаційної інстанції, звернутися по­вторно до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою. В такому разі скарга вважається поданою в день первинного подання її до суду касаційної інстанції. Порядок обчислення процесуальних строків встановлюється ст. 115 КПК (див. коментар до неї).

5. Недоліки касаційної скарги можна умовно поділити на: а) недоліки фор­ми касаційної скарги (неправильно зазначена назва суду касаційної інстанції, неправильно вказано прізвище, ім'я, по батькові особи, яка звертається з каса­ційною скаргою, відсутні реквізити судового рішення, яке оскаржується, від­сутність застереження про небажання особи брати участь у касаційному роз­гляді, відсутність підпису особи, яка подає скаргу, тощо); б) недоліки, пов'язані із ненаданням документів (документи, які підтверджують повноваження адво­ката, представника потерпілого, копії судових рішень, що оскаржуються, копії касаційної скарги та додатків до неї в кількості, необхідній для надіслання сто­ронам кримінального провадження і учасникам судового провадження тощо).

Тому виправлення недоліків - це виправлення недоліків форми та/або подання та залучення до матеріалів справи необхідних додатків (докумен­тів). Наприклад, недоліки форми можуть бути виправлені шляхом подання до суду касаційної інстанції тексту касаційної скарги в новій редакції, а недоліки, пов'язані із ненаданням документів, можуть бути виправлені шляхом звернення до суду із заявою про приєднання до касаційної скарги відповідних документів.

6. Касаційна скарга повертається, якщо особа не усунула недоліки каса­ційної скарги, яку залишено без руху, в установлений строк. У цьому випадку необхідно враховувати, що особа може усунути недоліки та направити оновле­ну касаційну скаргу через установу поштового зв'язку. В такому разі вважаєть­ся, що особа направила касаційну скаргу в день, коли поштове відправлення з касаційною скаргою було прийняте установою поштового зв'язку для переси­лання на адресу суду касаційної інстанції.

7. Подання скарги особою, яка не має права подавати касаційну скаргу, не є недоліком в розумінні ст. 427 та ч. 1 ст. 429 КПК. Подання касаційної скарги такою особою є самостійною підставою для прийняття рішення про повернен­ня касаційної скарги та доданих до неї документів без розгляду (ст. 425 КПК).

8. Подання касаційної скарги після закінчення строку касаційного оскар­ження без порушення питання про поновлення цього строку є самостійною під­ставою для прийняття рішення про повернення касаційної скарги та доданих

. 889

до неї документів без розгляду. Водночас, законодавець встановив дві умови, необхідні для відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою, яка подана після закінчення строку на касаційне оскарження: а) наявність обгрун­тованої заяви особи про поновлення строку на касаційне оскарження; б) висно­вок суду касаційної інстанції про наявність підстав для його поновлення.

У випадку необхідності відновлення пропущеного строку на касаційне оскарження заява про поновлення строку може бути подана окремим докумен­том одночасно з поданням касаційної скарги, про що зазначається в переліку додатків до касаційної скарги. З огляду на формулювання ст. 427 КПК не буде порушенням форми касаційної скарги включення заяви про відновлення строку на касаційне оскарження в текст касаційної скарги.

Формулювати і документально підтверджувати поважність причин про­пуску строку на касаційне оскарження повинен належний касатор (ст. 425 КПК), який звертається із заявою про поновлення пропущеного строку. Визнати по­важними причини, які перешкодили учаснику процесу вчасно подати касацій­ну скаргу, може лише суд, ураховуючи конкретні обставини, наприклад, тяжка хвороба учасника кримінального провадження або смерть чи тяжка хвороба його близького родича, стихійне лихо тощо, тобто дійсно нездолані обставини. Навряд чи суд може визнати поважними причинами посилання на відпустку, весілля, поминальні дії тощо.

9. Якщо суд касаційної інстанції визнає причини пропуску строку на по­дання касаційної скарги поважними, то висновок про це він викладає в ухвалі про відкриття касаційного провадження.

10. Якщо суд касаційної інстанції не визнає причини пропуску строку на подання касаційної скарги поважними, то висновок про це викладається в ухва­лі про повернення касаційної скарги. Копія ухвали про повернення касаційної скарги невідкладно (не пізніше наступного дня) надсилається особі, яка подала касаційну скаргу, разом з касаційною скаргою та всіма доданими до неї мате­ріалами.

11. Повернення касаційної скарги не позбавляє особу права на повторне звернення до суду касаційної інстанції в порядку, передбаченому КПК для пер­винного звернення до суду з касаційною скаргою, у межах строку на касаційне оскарження, тобто в тримісячний період з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції. Але якщо строк пропущено, то вона вправі зверта­тися із касаційною скаргою повторно і при повторному зверненні із касаційною скаргою клопотати перед судом про поновлення пропущеного строку на каса­ційне оскарження на загальних підставах.

Стаття 430. Підготовка касаційного розгляду

1. Суддя-доповідач протягом десяти днів після відкриття касаційного провадження без виклику сторін кримінального провадження:

1) надсилає копії ухвали про відкриття касаційного провадження учасникам судового провадження разом з копіями касаційних скарг, ін-

формацією про їхні права та обов'язки і встановлює строк, протягом якого можуть бути подані заперечення на касаційну скаргу;

2) витребовує матеріали кримінального провадження;

3) вирішує заявлені клопотання;

4) вирішує питання про зупинення виконання судових рішень, які оскаржуються;

5) вирішує інші питання, необхідні для касаційного розгляду.

2. Усі рішення, ухвалені суддею-доповідачем під час підготовки про­вадження до касаційного розгляду, викладаються у формі ухвали. Копії ухвали надсилаються учасникам судового провадження.

3. Після проведення підготовчих дій та отримання матеріалів кримі­нального провадження суддя-доповідач постановляє ухвалу про закінчен­ня підготовки та призначення касаційного розгляду.

4. Засуджений підлягає обов'язковому виклику в судове засідання для участі в касаційному розгляді, якщо суд визнає обов'язковою його участь, а засуджений, що тримається під вартою, - також у випадках, якщо про це надійшло його клопотання.

1. Після відкриття касаційного провадження касаційна скарга і додані до неї документи передаються судді-доповідачу. Оскільки відповідно до ст. 423 КПК після закінчення апеляційного провадження матеріали кримінального провадження не пізніш як у семиденний строк повертаються до суду першої інстанції, то суд касаційної інстанції, при проведенні підготовчих дій, витребо­вує матеріали кримінального провадження із суду першої інстанції. Отримав­ши зазначені документи, суддя-доповідач протягом десяти днів після відкрит­тя касаційного провадження надсилає копії ухвали про відкриття касаційного провадження учасникам судового провадження разом з копіями касаційних скарг, інформацією про їхні права та обов'язки і встановлює строк, протягом якого можуть бути подані заперечення на касаційну скаргу. Очевидно, суд має отримати підтвердження отримання цими учасниками судового провадження надісланих їм документів. Таким чином, учасники судового провадження отри­мують повну інформацію про зміст касаційної скарги, про підстави відкриття касаційного провадження, про права і обов'язки учасників, а також строк на подання заперечень на касаційну скаргу (ст. 431 КПК).

2. У випадку надходження до суду касаційної інстанції кількох касаційних скарг на одні й ті самі судові рішення, суд касаційної інстанції в ухвалі про відкриття провадження зазначає, що відкриття касаційного провадження від­булося за кількома касаційними скаргами на вказані рішення.

3. Якщо за однією касаційною скаргою ухвала про відкриття касаційно­го провадження вже була винесена і суддею-доповідачем були виконані під­готовчі дії, зокрема, сторонам були надіслані документи, передбачені п. 1 ч. 1 ст. 430 КПК, суд касаційної інстанції, не знайшовши підстав для повернення касаційної скарги або залишення її без руху, виносить ухвалу про відкриття

касаційного провадження за касаційною скаргою, що надійшла пізніше, і ви­конує необхідні підготовчі дії.

4. Якщо суд касаційної інстанції розглянув касаційну скаргу (касаційні скарги) та ухвалив одне із судових рішень, передбачених ст. 436 КПК, а в межах строку на касаційне оскарження від учасника, який не звертався із касацій­ною скаргою, надійшла касаційна скарга, яка відповідає вимогам ст. 427 КПК, і немає підстав для повернення касаційної скарги, суд касаційної інстанції зобов'язаний відкрити касаційне провадження та розглянути касаційну скаргу З ухваленням одного з рішень, передбачених ст. 436 КПК. Це положення засто­совується також до касаційних скарг, які подані після закінчення строку на ка­саційне оскарження із заявою про поновлення строку на касаційне оскарження, якщо суд визнає поважними причини пропуску строку.

Дата добавления: 2015-06-25