КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Ухвали. 8 страница
5. Суддя-доповідач вирішує питання про зупинення виконання судових рішень, які оскаржуються, з підстав, які, на думку заявника, свідчать про незаконність оскарженого судового рішення. Зупинення виконання судового рішення полягає в забороні ухвалою уповноваженого судді касаційного суду привести до виконання судове рішення, яке набрало законної сили. Зупинення може бути у вигляді відкладення виконання, якщо виконання не було розпочате, або переривання виконання, коли судове рішення вже виконується, причому зупинення може стосуватись як рішення в цілому, так і будь-якої частини рішення. Копії ухвали судді-доповідача про зупинення виконання судового рішення надсилаються учасникам судового провадження. 6. Якщо суддя-доповідач після проведення підготовчих дій та отримання матеріалів кримінального провадження переконається, що немає ніяких перешкод для подальшого руху справи, він має постановити ухвалу про закінчення підготовки та призначення касаційного розгляду. 7. Якщо суд визнає обов'язковою участь засудженого в касаційному розгляді, останній підлягає обов'язковому виклику в судове засідання. Водночас, якщо засуджений, що тримається під вартою, подав клопотання про участь у касаційному розгляді, його клопотання обов'язково повинно бути задоволене. С т а т т я 431. Заперечення на касаційну скаргу 1. Особи, зазначені у статті 425 цього Кодексу, мають право подати до суду касаційної інстанції заперечення на касаційну скаргу в письмовій формі протягом встановленого судом касаційної інстанції строку. 2. Заперечення на касаційну скаргу має містити: 1) найменування суду касаційної інстанції; 2) прізвище, ім'я, по батькові (найменування), поштову адресу особи, яка подає заперечення на касаційну скаргу, а також номер засобу зв'язку, адресу електронної пошти, якщо такі є; 3) вказівку на судове рішення, яке оскаржується; 4) номер кримінального провадження в суді касаційної інстанції, якщо він повідомлений судом касаційної інстанції; 892 і 5) обгрунтування заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги; 6) у разі необхідності - клопотання особи, яка подає заперечення на касаційну скаргу; 7) перелік матеріалів, які додаються. 3. У запереченні на касаційну скаргу зазначається, чи бажає особа взяти участь у касаційному розгляді. 4. Заперечення на касаційну скаргу підписується особою, яка його подає. 1. Право на подання заперечень на касаційну скаргу відповідає засадам кримінального провадження, які принципово обумовлюють реалізацію права на захист (ст. 20 КПК), забезпечують змагальність та свободу в поданні суду своїх доказів (ст. 22 КПК), сприяють сторонам бути вільними у використанні своїх прав, передбачених КПК (диспозитивність) (ст. 26 КПК). 2. Щодо осіб, які можуть подати заперечення на касаційну скаргу, див. ст. 425 КПК і коментар до неї. Форма заперечення - проста письмова. 3. Заперечення на касаційну скаргу повинно включати в себе цілу низку звичних до такого роду процесуальних документів реквізитів, які досить повно викладені в ст. 427 КПК щодо касаційної скарги, а саме: найменування суду касаційної інстанції; прізвище, ім'я, по батькові (найменування), поштову адресу особи, яка подає заперечення на касаційну скаргу, а також номер засобу зв'язку, адресу електронної пошти, якщо такі є; вказівку на судове рішення, яке оскаржується; номер кримінального провадження в суді касаційної інстанції, якщо він повідомлений судом касаційної інстанції (вказаний номер може міститися в ухвалі суду касаційної інстанції про відкриття касаційного провадження, ухвалі щодо підготовчих дій, ухвалі про закінчення підготовки та призначення касаційного розгляду); обґрунтування заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги; перелік матеріалів, які додаються. У запереченні на касаційну скаргу зазначається, чи бажає особа взяти участь у касаційному розгляді. Заперечення на касаційну скаргу обов'язково підписується особою, яка його подає. 4. Законодавець не встановлює будь-яких процесуальних наслідків подання заперечення на касаційну скаргу без дотримання вимог щодо форми заперечення. Проте недотримання форми заперечення на касаційну скаргу може призвести до спотворення його змісту, і суд може надати такому документу зовсім не таку оцінку, яку бажав одержати заявник щодо поданого ним документа, що може негативно вплинути на розгляд заперечення на касаційну скаргу. 5. Підготовка заперечення на касаційну скаргу вимагає особливої уваги до змісту і формулювання матеріалу, визначеному в п. 5 ч. 2 ст. 431 КПК. Обгрунтування заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги повинно складатись з (а) власної оцінки правильності чи неправильності застосування судами першої та/або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права, правової оцінки обставин; (б) аргументованого заперечення проти оцінки правильності чи неправильності застосування судами першої та/або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права, що викладені -. 893 в касаційній скарзі особою, яка подала касаційну скаргу, правової оцінки обставин; (в) аргументованої оцінки вимог, викладених у касаційній скарзі, з огляду на ст. 436 КПК; (г) сформульованих вимог особи, яка подає заперечення на касаційну скаргу, з огляду на ст. 436 КПК. Стаття 432. Відмова від касаційної скарги, зміна і доповнення касаційної скарги під час касаційного провадження 1. Відмова від касаційної скарги, зміна і доповнення касаційної скарги під час касаційного провадження здійснюється згідно з положеннями статті 403 цього Кодексу. Про відмову від касаційної скарги, порядок зміни і доповнення касаційної скарги під час касаційного провадження див. ст. 403 КПК, яка регулює ці ж питання під час апеляційного провадження, та коментар до неї. Стаття 433. Межі перегляду судом касаційної інстанції 1. Суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. 2. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. Суд касаційної інстанції вправі вийти за межі касаційних вимог, якщо цим не погіршується становище засудженого, виправданого чи особи, стосовно якої вирішувалося питання про застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру. Якщо задоволення скарги дає підстави для прийняття рішення на користь інших засуджених, від яких не надійшли скарги, суд касаційної інстанції зобов'язаний прийняти таке рішення. 1. Суд касаційної інстанції перевіряє судові рішення щодо: а) правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права. В цьому випадку висновки судів першої та апеляційної інстанцій перевіряються на предмет застосування до кримінального правопорушення норм матеріального права, які діяли на момент вчинення кримінального правопорушення та підлягали застосуванню щодо конкретного кримінального правопорушення, можливість застосування закону про кримінальну відповідальність з огляду на дію закону в часі тощо; б) правильності правової оцінки судами першої та апеляційної інстанцій обставин кримінального провадження. В цьому випадку касаційний суд досліджує правильність оцінки: події кримінального правопорушення (часу, місця, способу та інших обставин вчинення кримінального правопорушення), винуватості обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форми вини, мотиву і мети вчинення кримінального правопорушення, виду і розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також обставин, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом'якшують покарання, виключають кримінальну відповідальність або є підставою для закриття кримінального провадження, є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або від покарання (щодо обставин, які підлягають доказуванню в кримінальному провадженні, див. ст. 91 КПК та коментар до неї); в) правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права. В цьому випадку рішення суду першої та апеляційної інстанції підлягають перевірці в першу чергу щодо істотних порушень норм процесуального закону, які тягнуть обов'язкове скасування судових рішень (див. ч. 2 ст. 412 КПК та коментар до неї). Перелік підстав, за наявності яких судові рішення підлягають обов'язковому скасуванню, не має виключень, однак, це не позбавляє суд касаційної інстанції права визнати інші порушення норм процесуального закону такими, що дають підстави для скасування судових рішень. Ознаки істотності порушень норм процесуального закону наведено в ч. 1 ст. 412 КПК, в якій значними порушеннями вимог кримінального процесуального закону визнано такі порушення, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обгрунтоване судове рішення (щодо критеріїв законності і обгрунтованості судового рішення див. ст. 370 КПК та коментар до неї). 2. Водночас, суд касаційної інстанції не має права: досліджувати докази; встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні; вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. 3. Правильність застосування норм матеріального та процесуального права, правильність оцінки обставин здійснюється судом касаційної інстанції в межах касаційної скарги. Це означає, що судом касаційної інстанції рішення суду першої та апеляційної інстанцій перевіряються лише з тих питань, які ставляться перед судом у тексті касаційної скарги, оскільки предмет дослідження судом касаційної інстанції матеріалів справи обмежений приписом ч. 1 ст. 433 КПК, а касаційна скарга може стосуватися лише окремих частин рішень, що оскаржуються (наприклад, касаційна скарга може стосуватися тільки окремих епізодів або в ній можуть ставитися питання щодо порушення судами вимог процесуального закону, без дослідження доказів і надання їм оцінки). 4. Закон надає суду касаційної інстанції право виходу за межі касаційних вимог, якщо цим не погіршується становище засудженого, виправданого чи особи, стосовно якої вирішувалося питання про застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру. Наприклад, якщо в касаційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду апеляційної інстанції та призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції, а суд касаційної інстанції вбачає підстави для закриття кримінального провадження, він вправі прийняти -895 рішення про скасування рішень судів першої і апеляційної інстанцій та закрити кримінальне провадження. Вихід за межі вимог касаційної скарги - це право суду касаційної інстанції прийняти будь-яке з рішень, передбачених ст. 436 КПК, з обмеженнями щодо недопустимості погіршення правового становища виправданого чи засудженого (див. ст. 437 КПК та коментар до неї"). 5. Якщо задоволення скарги дає підстави для прийняття рішення на користь інших засуджених, від яких не надійшли скарги, суд касаційної інстанції зобов'язаний прийняти таке рішення. За наявності підстав, передбачених ст. 438 КПК, суд касаційної інстанції, задовольняючи касаційну скаргу (скарги), зобов'язаний скасувати або змінити судові рішення суду першої та апеляційної інстанції і щодо засуджених, від яких касаційні скарги не надійшли. В цьому випадку суд касаційної інстанції не вправі погіршити правове становище таких засуджених з підстав, передбачених ст. 437 КПК, у випадку, якщо щодо таких засуджених прокурором та/або потерпілим не подана касаційна скарга. Стаття 434. Касаційний розгляд 1. Касаційний розгляд здійснюється згідно з правилами розгляду в суді апеляційної інстанції з урахуванням особливостей, передбачених цією главою. 2. Після виконання дій, передбачених статтями 342-345 цього Кодексу, і вирішення клопотань учасників судового провадження суддя-допові-дач доповідає в необхідному обсязі зміст судових рішень, що оскаржуються, касаційної скарги та заперечень на неї. 3. Сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження висловлюють свої доводи. Першою висловлює доводи особа, яка подала касаційну скаргу. Якщо касаційні скарги подали обидві сторони кримінального провадження, першими висловлюють доводи учасники судового провадження зі сторони захисту. За ними висловлюють доводи інші учасники судового провадження. Суд має право обмежити тривалість висловлення доводів, встановивши для всіх учасників судового провадження однаковий проміжок часу, про що оголошується на початку судового засідання. 4. Неприбуття сторін або інших учасників кримінального провадження не перешкоджає проведенню розгляду, якщо такі особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце касаційного розгляду та не повідомили про поважні причини свого неприбуття. Якшо для участі в розгляді в судове засідання не прибули учасники кримінального провадження, участь яких згідно з вимогами цього Кодексу або рішенням суду касаційної інстанції є обов'язковою, касаційний розгляд відкладається. 5. Після закінчення касаційного розгляду колегія суддів виходить до нарадчої кімнати для ухвалення судового рішення. 1. Відповідно до ч. 1 ст. 434 КПК касаційний розгляд здійснюється згідно з правилами розгляду в суді апеляційної інстанції з урахуванням особливостей, передбачених главою 32 КПК. В свою чергу, ч. 1 ст. 405 КПК має також блан-кетну диспозицію і відсилає до § 3 глави 28 КПК. У такий спосіб законодавець уніфікує всі означені процедури розгляду, що важливо для стабільності відправлення правосуддя, але, водночас, вводяться необхідні відхилення, пов'язані, наприклад, із забороною досліджувати докази під час касаційного розгляду, тобто суд касаційної інстанції не вправі допитувати свідків, експертів тощо. 2. Після відкриття судового засідання, повідомлення про повне фіксування судового розгляду технічними засобами, оголошення складу суду і роз'яснення права відводу, повідомлення про права і обов'язки учасників, суд переходить до вирішення клопотань учасників касаційного провадження, які вправі клопотати перед судом про залучення до матеріалів справи документів (наприклад, документів, які підтверджують порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права), про відвід кожного судді окремо або всього складу суду (див. ст. 81 КПК), про відкладення касаційного розгляду у зв'язку із неприбуттям захисника, у випадках, коли його участь є обов'язковою, про відвід прокурора, захисника, перекладача, секретаря судового засідання, про ознайомлення із документами, поданими іншими учасниками процесу тощо. Необхідно враховувати, що якщо повторно заявлений відвід має ознаки зловживання правом на відвід з метою затягування кримінального провадження, суд касаційної інстанції має право залишити таку заяву без розгляду (ч. 4 ст. 81 КПК). 3. Після виконання дій, передбачених ст.ст. 342-345 КПК, і вирішення клопотань учасників судового провадження суддя-доповідач доповідає в необхідному обсязі зміст судових рішень, що оскаржуються, касаційної скарги та заперечень на неї. Суддя-доповідач під час доповіді не вправі висловлювати свою думку щодо правильності або неправильності застосування норм матеріального та процесуального права судами першої та апеляційної інстанцій, оцінювати обгрунтованість доводів касаційної скарги, висловлюватись щодо правової оцінки обставин. Він це може зробити, аргументуючи свою позицію під час прийняття судом підсумкового рішення в нарадчій кімнаті. Обсяг доповіді щодо оскаржуваних судових рішень має визначатися суддею-доповідачем з огляду на вимоги касаційної скарги та заперечень на касаційну скаргу, бо саме в цих процесуальних документах визначається, яка частина судового рішення оскаржується, в інтересах якої особи подано касаційну скаргу та заперечення на неї, з яких підстав судове рішення оскаржується. Якщо заперечення на касаційну скаргу виходять за межі касаційної скарги, то судові рішення доповідаються в обсязі, який визначається з огляду на текст касаційної скарги, а не заперечень на неї. 4. Однією з відмінностей касаційного провадження від провадження в суді першої інстанції є відсутність судових дебатів. Це зумовлено тим, що суд касаційної інстанції не вправі досліджувати докази. Водночас, у касаційному провадженні сторони наділені правом висловлювати доводи, які являють собою виступи (у разі потреби оформлені письмово) учасників кримінального провадження на підтримку касаційної скарги, обґрунтування правильності або неправильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин, заперечень на касаційну скаргу. 5. Законом встановлено логічний порядок висловлення доводів: а) першою висловлює доводи особа, яка подала касаційну скаргу. Всі такі особи названі в ч. 1 ст. 425 КПК і виступають у межах своїх процесуальних інтересів; б) якщо скарги подали обидві сторони кримінального провадження, першими висловлюють доводи учасники судового провадження зі сторони захисту, оскільки доводи представників захисту завжди спрямовані на скасування або пом'якшення рішень судів першої або апеляційної інстанцій; в) за ними висловлюють доводи інші учасники процесу, серед яких в межах своїх процесуальних інтересів у суді касаційної інстанції мають право виступати цивільний позивач, цивільний відповідач, представник цивільного позивача або відповідача, законний представник цивільного відповідача. Закон буквально не встановлює порядок висловлення заперечень на касаційні скарги тих учасників судового провадження, які мають на це право і висловили бажання взяти участь у касаційному розгляді. В цьому випадку цілком логічно після висловлення доводів касаційної скарги особою, яка її подала, надати можливість виступити тим особам, які подали до суду касаційної інстанції заперечення на касаційну скаргу. Надання такої можливості є реалізацією таких загальних засад кримінального провадження, як змагальність та доступ до правосуддя (ч. З ст. 21, ч. 1 ст. 22 КПК). Право на участь у розгляді справи в суді касаційної інстанції означає, що особі гарантується можливість висловити заперечення щодо касаційних скарг інших учасників, оскільки участь у розгляді не означає лише присутність під час судового розгляду, а й можливість відстоювати власні інтереси. 6. Як загальне правило суд не повинен встановлювати часові межі для викладу учасниками судового розгляду аргументів на підтримку або заперечення касаційної скарги. Проте залежно від ситуації суд на початку засідання, на думку коментатора, краще - за згодою сторін, може обмежити тривалість висловлення доводів, встановивши для всіх учасників судового провадження однаковий проміжок часу. 7. Неприбуття на засідання касаційного суду учасників кримінального провадження не перешкоджає проведенню судового засідання. Підставами для касаційного розгляду за відсутності вказаних осіб є наявність відомостей про те, що ці особи були повідомлені про дату, час і місце касаційного розгляду; відсутність повідомлення вказаними особами про поважні причини свого неприбуття. 8. Касаційний розгляд повинен бути відкладений у випадку, якщо не прибули учасники провадження, участь яких згідно з вимогами КПК, а також явка яких за рішенням суду касаційної інстанції є обов'язковою (наприклад, у випадку, передбаченому ч. 4 ст. 430 КПК). 9. Згідно з ч. 1 ст. 434 КПК, яка відсилає нас до ч. 1 ст. 405 КПК, котра, в свою чергу, відсилає до глави 28 КПК, та на підставі частин 1 і 4 ст. 324 КПК, якщо в судове засідання не прибув за повідомленням прокурор або захисник у кримінальному провадженні, де участь захисника є обов'язковою, суд відкладає судовий розгляд, визначає дату, час та місце проведення нового засідання і вживає заходів до прибуття їх до суду. В такій ситуації суд має встановити причину неприбуття прокурора або захисника, і якщо причина неприбуття була неповажною, суд може порушити питання про відповідальність прокурора або адвоката перед органами, які згідно із законом уповноважені притягати їх до дисциплінарної відповідальності. 10. Про відкладення касаційного розгляду суд касаційної інстанції постановляє ухвалу, в якій зазначається, хто з учасників процесу не прибув у судове засідання, причини неприбуття, висновок про поважність причин неприбуття, дату, час та місце наступного судового засідання, із зазначенням осіб, явку яких суд визнав обов'язковою, та повідомленням про можливі наслідки неприбуття в судове засідання. 11. Справа розглядається касаційним судом у складі не менше трьох професійних суддів (ч. 5 ст. 31 КПК), а провадження стосовно службових осіб, які займають особливо відповідальне становище, згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України «Про державну службу», та осіб, посади яких віднесено до першої категорії посад державних службовців, здійснюється колегіально судом у складі семи професійних суддів, які мають стаж роботи на посаді судді не менше семи років (п.Зч. 9 ст. 31 КПК). 12. Після закінчення касаційного розгляду колегія суддів виходить до нарадчої кімнати для ухвалення судового рішення в межах, передбачених ст. 436 КПК. Стаття 43 5. Письмове касаційне провадження 1. Суд касаційної інстанції має право ухвалити судове рішення за результатами письмового провадження, якщо всі учасники судового провадження заявили клопотання про здійснення провадження за їх відсутності. 2. Якщо проводилося письмове касаційне провадження, копія судового рішення суду касаційної інстанції надсилається учасникам судового провадження протягом трьох днів з дня після його підписання. 1. Відповідно до ч. З ст. 427 КПК, якщо особа не бажає брати участі в касаційному розгляді, вона зазначає це в касаційній скарзі. Таке своє рішення вона може висловити і в окремому клопотанні. Може виникнути ситуація, коли всі учасники судового провадження заявлять клопотання про здійснення провадження за їх відсутності. У такому разі суд має право провести касаційний розгляду письмовому провадженні на основі вивчення лише касаційної скарги, заперечення на касаційну скаргу та інших документів. 2. Письмове провадження - це вивчення колегією суддів касаційної скарги, заперечень на неї, доданих до касаційної скарги документів, інших матеріалів кримінального провадження. Головуючий суддя доводить до відома складу колегії, в якій справі та на які рішення подана касаційна скарга. В письмовому провадженні суддя-доповідач відповідно до ч. 2 ст. 434 КПК під час касаційного розгляду доповідає в необхідному обсязі зміст касаційної скарги, зміст рішення, що оскаржується, заперечення на касаційну скаргу. Оскільки в письмовому провадженні відсутня процедура висловлення доводів учасниками провадження, після виконання суддею-доповідачем дій, передбачених ч. 2 ст. 434 КПК, обговоривши доводи та пропозиції, колегія суддів постановляє ухвалу. Про розгляд справи в порядку письмового касаційного провадження суд зазначає у вступній частині ухвали. 3. Застосування процедури письмового касаційного провадження є правом, а не обов'язком суду. Тому за логікою речей суд касаційної інстанції, навіть за наявності підстав для застосування письмового провадження, міг би визнати за необхідне провести судове засідання з викликом осіб, що беруть участь у провадженні. Така процедура передбачена в ч. 2 ст. 406 КПК для письмового апеляційного провадження, коли суд призначає справу до апеляційного розгляду в судовому засіданні. Однак така норма не передбачена в ст. 435 КПК, оскільки суд касаційної інстанції в силу ст. 436 КПК не має повноваження постановляти вирок. Отже, маючи підстави для письмового касаційного провадження, суд повинен його провести без зміни процедури. 4. Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК (див. коментар) фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді під час судового провадження є обов'язковим. Проте у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень КПК судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється. Отже, письмове касаційне провадження технічними засобами не фіксується (воно тому й називається письмовим). 5. Копія судового рішення суду касаційної інстанції, прийнятого в результаті письмового провадження, надсилається учасникам судового провадження протягом трьох днів з дня після його підписання. Про порядок постановления та надіслання ухвали суду касаційної інстанції див. ч. 2 ст. 441, ч. 7 ст. 376 КПК (щодо порядку направлення копії тут діє норма ч. 2 ст. 435 КПК). Стаття 436. Повноваження суду касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги 1. Суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право: 1) залишити судове рішення без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення; 2) скасувати судове рішення і призначити новий розгляд у суді першої чи апеляційної інстанції; 3) скасувати судове рішення і закрити кримінальне провадження; 4) змінити судове рішення. 1. Повноваження суду касаційної інстанції щодо прийняття рішення за наслідками розгляду касаційної скарги пов'язані з результатами касаційного розгляду, а саме: а) встановлення судом касаційної інстанції порушення норм матеріального та процесуального права (на які є посилання в касаційних скаргах та які були виявлені судом касаційної інстанції самостійно); б) які саме порушення встановлені (ст. 438 КПК); в) у випадках необхідності погіршення становища засудженого або виправданого, чи були подані касаційні скарги прокурором, потерпілим чи його представником. 2. Рішення, оскаржені в касаційному порядку, залишаються без змін, а касаційна скарга - без задоволення, якщо доводи, викладені в касаційній скарзі, не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду і вивчення судом матеріалів кримінального провадження не виявило інших підстав для скасування або зміни рішення. 3. Якщо в оскаржуваних рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій суд касаційної інстанції виявить істотні порушення вимог кримінального процесуального закону та/або неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого, то в таких випадках рішення суду першої інстанції та/або рішення суду апеляційної інстанції скасовуються (ст.ст. 438, 412^14 КПК). Наслідком скасування рішень судів першої та/або апеляційної інстанцій є призначення (направлення) справи на новий розгляд до суду першої або апеляційної інстанцій, або закриття кримінального провадження. При направленні справи на новий розгляд або закритті кримінального провадження суд касаційної інстанції повинен вирішити: 1) чи містяться вказані в ст.ст. 412^14 КПК підстави для скасування рішення суду першої інстанції; 2) чи містяться вказані в ст.ст. 412—414 КПК підстави для скасування рішення суду апеляційної інстанції; 3) які дії необхідно виконати для усунення порушень; 4) чи може суд касаційної інстанції самостійно усунути виявлені порушення шляхом зміни судових рішень за результатами касаційного провадження; 5) чи є підстави для закриття кримінального провадження. Після вирішення цих питань і на підставі їх вирішення суд касаційної інстанції може призначити новий розгляд у суді першої чи апеляційної інстанції або закрити кримінальне провадження. 4. Зміни, які можуть бути внесені судом касаційної інстанції в оскаржувані судові рішення, стосуються пом'якшення розміру і виду покарання (як основного, так і додаткового), перекваліфікації злочину (наприклад, на закон, що передбачає менш тяжке покарання), виключення частини обвинувачення тощо. 5. Відповідно до ст.ст. 440, 284 КПК у випадку, коли суд касаційної інстанції встановить обставини, передбачені ст. 284 КПК, він скасовує обвинувальний вирок чи інші судові рішення і закриває кримінальне провадження. У випадках встановлення підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності, передбачених законом України про кримінальну відповідальність (ст.ст. 286-288 КПК), суд касаційної інстанції скасовує рішення суду першої та/або апеляційної інстанцій і закриває кримінальне провадження. Стаття 437. Недопустимість погіршення правового становища виправданого та засудженого 1. Суд касаційної інстанції не мас права застосувати іакон про більш тяжке кримінальне правопорушення чи суворіше покарання. 2. Обвинувальний вирок, ухвалений судом першої чи апеляційної інстанції, ухвалу суду апеляційної інстанції щодо вироку суду першої інстанції може бути скасовано у зв'язку з необхідністю застосувати закон про більш тяжке кримінальне правопорушення чи суворіше покарання або в інший спосіб погіршити становище засудженого лише у разі, якщо з цих підстав касаційну скаргу подав прокурор, потерпілий чи його представник.
Дата добавления: 2015-06-25; Просмотров: 571; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |