Ухвали. 8 страница

1. Відповідно до ст. 427 КПК касаційна скарга обов'язково подається у
письмовій формі. Логіка викладу цієї норми свідчить, що письмова форма є
простою.

2. У касаційній скарзі на початку зазначається повне найменування суду
касаційної інстанції: Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних
і кримінальних справ. У порядку, зазначеному в ч. 2 ст. 427 КПК, у касацій­
ній скарзі далі вказуються: прізвище, ім'я, по батькові - для фізичних осіб; на­
йменування - для юридичних осіб (наприклад, у випадках, якщо з касаційною
скаргою звертається цивільний позивач - юридична особа). В цьому випадку
особа, яка подає касаційну скаргу, має зазначити свій процесуальний статус
у кримінальному провадженні, а прокурор, крім іншого, має вказати своє по­
садове становище; відповідно до ст. З Закону України «Про свободу пересу­
вання та вільний вибір місця проживання в Україні» від 11 грудня 2003 р. як
поштова адреса фізичної особи може бути вказана адреса місця проживання
або місця перебування фізичної особи. Особа, яка тримається під вартою, за­
значає адресу місця тимчасового тримання; відповідно до ст. 1 Закону України
«Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» від
15 травня 2003 р. як поштова адреса юридичної особи вказується адреса міс­
цезнаходження юридичної особи. Крім того, можуть зазначатися номер засобу
зв'язку та адреса електронної пошти. У випадку, якщо в особи немає номера
засобу зв'язку, адреси електронної пошти, з метою дотримання вимог щодо

------- ■-------- ■------------------ ______________________________________________________________ 885

форми касаційної скарги в скарзі необхідно вказати, що номера засобу зв'язку та адреси електронної пошти немає.

4. У касаційній скарзі зазначається конкретне судове рішення, яке оскар­
жується, яким судом (судами) воно постановлене, число, місяць рік його поста­
новления, прізвище, ім'я, по батькові особи, щодо якої постановлено рішення,
зміст рішення (рішень), яке оскаржується.

5. Обгрунтування вимог особи, яка подала касаційну скаргу, із зазначен­
ням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення,
має бути викладено з огляду на ст. 433 КПК (див. коментар), а тому обгрунту­
вання вимог має стосуватися правильності застосування судами першої та апе­
ляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права і правильності
правової оцінки обставин справи.

6. У касаційній скарзі повинні бути чітко визначені вимоги особи, яка
звертається із касаційною скаргою, котрі формулюються з огляду на те, яке з
чотирьох можливих рішень може ухвалити суд касаційної інстанції (див. ко­
ментар до ст. 436 КПК).

7. Перелік матеріалів, що додаються до касаційної скарги, повинен бути
сформований з огляду на те, що суд касаційної інстанції не має права дослі­
джувати нові докази. Водночас, закон зобов'язує касатора додати копії судових
рішень, які оскаржуються, та копії касаційної скарги з додатками в кількості,
необхідній для надіслання сторонам кримінального провадження і учасникам
судового провадження. Виняток з останнього правила стосується засудженого,
який тримається під вартою.

8. Касаційна скарга підписується особою, яка її подає. Захисник, пред­
ставник потерпілого повинні надати документи, що підтверджують їх повно­
важення в кримінальному провадженні. Перед підписом у касаційній скарзі
має бути вказано, чи бажає особа, яка подає касаційну скаргу, брати участь у
касаційному розгляді.

9. У випадку невиконання вимог, передбачених ст. 427 КПК, суд касацій­
ної інстанції, на підставі ст. 429 КПК, залишає касаційну скаргу без руху (див.
коментар до ст. 429 КПК).

Стаття 42 8. Відкриття касаційного провадження

1. Суд касаційної інстанції відкриває касаційне провадження протя­
гом п'яти днів з дня надходження касаційної скарги, якщо немає підстав
для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги
або відмови у відкритті касаційного провадження. Питання про відкрит­
тя касаційного провадження суд касаційної інстанції вирішує без виклику
сторін кримінального провадження.

2. Суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкрит­
ті касаційного провадження, якщо:

1) касаційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскар­женню в касаційному порядку;

886 _______________________________________________________________

2) з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших доку­ментів вбачається, що підстав для задоволення скарги немає.

3. Суд касаційної інстанції вправі відмовити у відкритті касаційного
провадження з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої цієї стат­
ті, без перевірки відповідності касаційної скарги вимогам статті 427 цього
Кодексу.

4. Суд касаційної інстанції не вправі відмовити у відкритті касацій­
ного провадження з підстави, передбаченої пунктом 2 частини першої цієї
статті, якщо оскаржується судове рішення, яким згідно з положеннями
статті 437 цього Кодексу судом апеляційної інстанції було погіршено ста­
новище підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, виправданого.

5. Про відкриття або про відмову у відкритті касаційного проваджен­
ня суд касаційної інстанції постановляє ухвалу.

6. Копія ухвали про відкриття касаційного провадження або про від­
мову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та
усіма доданими до неї матеріалами невідкладно надсилається особі, яка
подала касаційну скаргу.

1. Суд касаційної інстанції протягом п'яти днів з дня надходження каса­
ційної скарги зобов'язаний відкрити касаційне провадження, якщо немає під­
став для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги
відповідно до ст. 429 КПК (див. коментар) або немає підстав для відмови у
відкритті касаційного провадження у зв'язку із тим, що: а) касаційна скарга
подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в касаційному порядку;
б) з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів вба­
чається, що підстав для задоволення скарги немає.

Таким чином, касаційна скарга перевіряється за наступними критері­ями прийнятності: форма касаційної скарги повинна відповідати вимогам ст. 427 КПК; зміст касаційної скарги не повинен мати ознак, вказаних у п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК; оскаржуватися можуть лише ті рішення, щодо яких немає за­борони (див. п. 1 ч. 2 ст. 428 КПК). Суд касаційної інстанції, встановивши, що касаційну скаргу подано на рішення, яке не підлягає перегляду в касаційному порядку, повинен відмовити у відкритті касаційного провадження без перевір­ки касаційної скарги.

2. Про відкриття або про відмову у відкритті касаційного провадження суд
касаційної інстанції постановляє ухвалу.

3. Додатковою гарантією права підозрюваного, обвинуваченого, засудже­
ного, виправданого на оскарження рішень у касаційному порядку є те, що суд
касаційної інстанції, встановивши, що з касаційної скарги, наданих до неї судо­
вих рішень та інших документів вбачається, що підстав для задоволення скар­
ги немає, не вправі відмовити у відкритті касаційного провадження у випадку,
коли згідно з положеннями ст. 437 КПК судом апеляційної інстанції було погір­
шено становище підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, виправданого.

------------- _____________________________________________ 887

4. Копія ухвали про відкриття касаційного провадження або про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та усіма до­даними до неї матеріалами невідкладно, тобто не пізніше наступного дня, над­силається особі, яка подала касаційну скаргу.

Стаття 429. Залишення касаційної скарги беї руху або її повернення

1. Суд касаційної інстанції, встановивши, що касаційну скаргу подано
без додержання вимог, передбачених статтею 427 цього Кодексу, постанов­
ляє ухвалу про залишення касаційної скарги без руху, в якій зазначають­
ся недоліки касаційної скарги і встановлюється строк, необхідний для їх
усунення, що не може перевищувати п'ятнадцяти днів і дня отримання
ухвали особою, яка подала касаційну скаргу.

Копія ухвали про залишення касаційної скарги без руху невідкладно надсилається особі, яка подала касаційну скаргу.

2. Якщо особа усунула недоліки касаційної скарги у строк, встановле­
ний судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до суду
касаційної інстанції. Протягом п'яти днів після усунення недоліків каса­
ційної скарги чи закінчення строку, встановленого для усунення недоліків
касаційної скарги, суд касаційної інстанції вирішує питання про відкриття
касаційного провадження.

3. Касаційна скарга повертається, якщо:

1) особа не усунула недоліки касаційної скарги, яку залишено без руху,
в установлений строк;

2) її подала особа, яка не має права подавати касаційну скаргу;

3) вона подана після закінчення строку касаційного оскарження і особа,
яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд каса­
ційної інстанції за заявою такої особи не знайшов підстав для його поновлення.

Копія ухвали про повернення касаційної скарги невідкладно надси­лається особі, яка подала касаційну скаргу, разом з касаційною скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.

4. Залишення касаційної скарги без руху або її повернення не позбав­
ляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку,
передбаченому цим Кодексом, у межах строку на касаційне оскарження.

1. Суд касаційної інстанції вивчає касаційну скаргу, що надійшла, з метою
встановити, чи відповідає касаційна скарга вимогам ст. 427 КПК (див. коментар
до неї).

2. При встановленні невідповідності касаційної скарги вказаним вимогам
суд касаційної інстанції виносить ухвалу про залишення касаційної скарги без
руху, в якій зазначає, які саме вимоги ст. 427 КПК не виконано, і встановлює
строк для усунення недоліків скарги, який не може перевищувати 15 днів. Ко­
пія такої ухвали суду невідкладно, не пізніше наступного дня, надсилається
особі, яка подала касаційну скаргу.

3. Доказом отримання особою ухвали суду касаційної інстанції про зали­
шення касаційної скарги без руху можуть бути: відмітка адміністрації місця по­
переднього ув'язнення про дату вручення ухвали особі, яка тримається під вар­
тою, або її розписка по одержання ухвали; повідомлення установи поштового
зв'язку про вручення особі поштового відправлення, в якому надійшла ухвала.

4. Відповідно до ч. 1 і 4 ст. 429 КПК при отриманні ухвали про залишення
касаційної скарги без руху особа, яка подала касаційну скаргу, може: а) випра­
вити недоліки щодо вже поданої касаційної скарги; б) врахувавши в 15-денний
термін недоліки, визначені ухвалою суду касаційної інстанції, звернутися по­
вторно до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою. В такому разі скарга
вважається поданою в день первинного подання її до суду касаційної інстанції.
Порядок обчислення процесуальних строків встановлюється ст. 115 КПК (див.
коментар до неї).

5. Недоліки касаційної скарги можна умовно поділити на: а) недоліки фор­
ми касаційної скарги (неправильно зазначена назва суду касаційної інстанції,
неправильно вказано прізвище, ім'я, по батькові особи, яка звертається з каса­
ційною скаргою, відсутні реквізити судового рішення, яке оскаржується, від­
сутність застереження про небажання особи брати участь у касаційному роз­
гляді, відсутність підпису особи, яка подає скаргу, тощо); б) недоліки, пов'язані
із ненаданням документів (документи, які підтверджують повноваження адво­
ката, представника потерпілого, копії судових рішень, що оскаржуються, копії
касаційної скарги та додатків до неї в кількості, необхідній для надіслання сто­
ронам кримінального провадження і учасникам судового провадження тощо).

Тому виправлення недоліків - це виправлення недоліків форми та/або подання та залучення до матеріалів справи необхідних додатків (докумен­тів). Наприклад, недоліки форми можуть бути виправлені шляхом подання до суду касаційної інстанції тексту касаційної скарги в новій редакції, а недоліки, пов'язані із ненаданням документів, можуть бути виправлені шляхом звернення до суду із заявою про приєднання до касаційної скарги відповідних документів.

6. Касаційна скарга повертається, якщо особа не усунула недоліки каса­
ційної скарги, яку залишено без руху, в установлений строк. У цьому випадку
необхідно враховувати, що особа може усунути недоліки та направити оновле­
ну касаційну скаргу через установу поштового зв'язку. В такому разі вважаєть­
ся, що особа направила касаційну скаргу в день, коли поштове відправлення з
касаційною скаргою було прийняте установою поштового зв'язку для переси­
лання на адресу суду касаційної інстанції.

7. Подання скарги особою, яка не має права подавати касаційну скаргу, не
є недоліком в розумінні ст. 427 та ч. 1 ст. 429 КПК. Подання касаційної скарги
такою особою є самостійною підставою для прийняття рішення про повернен­
ня касаційної скарги та доданих до неї документів без розгляду (ст. 425 КПК).

8. Подання касаційної скарги після закінчення строку касаційного оскар­
ження без порушення питання про поновлення цього строку є самостійною під­
ставою для прийняття рішення про повернення касаційної скарги та доданих

-------.________________________________________________________ 889

до неї документів без розгляду. Водночас, законодавець встановив дві умови, необхідні для відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою, яка подана після закінчення строку на касаційне оскарження: а) наявність обгрун­тованої заяви особи про поновлення строку на касаційне оскарження; б) висно­вок суду касаційної інстанції про наявність підстав для його поновлення.

У випадку необхідності відновлення пропущеного строку на касаційне оскарження заява про поновлення строку може бути подана окремим докумен­том одночасно з поданням касаційної скарги, про що зазначається в переліку додатків до касаційної скарги. З огляду на формулювання ст. 427 КПК не буде порушенням форми касаційної скарги включення заяви про відновлення строку на касаційне оскарження в текст касаційної скарги.

Формулювати і документально підтверджувати поважність причин про­пуску строку на касаційне оскарження повинен належний касатор (ст. 425 КПК), який звертається із заявою про поновлення пропущеного строку. Визнати по­важними причини, які перешкодили учаснику процесу вчасно подати касацій­ну скаргу, може лише суд, ураховуючи конкретні обставини, наприклад, тяжка хвороба учасника кримінального провадження або смерть чи тяжка хвороба його близького родича, стихійне лихо тощо, тобто дійсно нездолані обставини. Навряд чи суд може визнати поважними причинами посилання на відпустку, весілля, поминальні дії тощо.

9. Якщо суд касаційної інстанції визнає причини пропуску строку на по­
дання касаційної скарги поважними, то висновок про це він викладає в ухвалі
про відкриття касаційного провадження.

10. Якщо суд касаційної інстанції не визнає причини пропуску строку на
подання касаційної скарги поважними, то висновок про це викладається в ухва­
лі про повернення касаційної скарги. Копія ухвали про повернення касаційної
скарги невідкладно (не пізніше наступного дня) надсилається особі, яка подала
касаційну скаргу, разом з касаційною скаргою та всіма доданими до неї мате­
ріалами.

11. Повернення касаційної скарги не позбавляє особу права на повторне
звернення до суду касаційної інстанції в порядку, передбаченому КПК для пер­
винного звернення до суду з касаційною скаргою, у межах строку на касаційне
оскарження, тобто в тримісячний період з дня проголошення судового рішення
судом апеляційної інстанції. Але якщо строк пропущено, то вона вправі зверта­
тися із касаційною скаргою повторно і при повторному зверненні із касаційною
скаргою клопотати перед судом про поновлення пропущеного строку на каса­
ційне оскарження на загальних підставах.

Стаття 430. Підготовка касаційного розгляду

1. Суддя-доповідач протягом десяти днів після відкриття касаційного провадження без виклику сторін кримінального провадження:

1) надсилає копії ухвали про відкриття касаційного провадження учасникам судового провадження разом з копіями касаційних скарг, ін-

890 ______________________________________________________________

формацією про їхні права та обов'язки і встановлює строк, протягом якого можуть бути подані заперечення на касаційну скаргу;

2) витребовує матеріали кримінального провадження;

3) вирішує заявлені клопотання;

4) вирішує питання про зупинення виконання судових рішень, які
оскаржуються;

5) вирішує інші питання, необхідні для касаційного розгляду.

2. Усі рішення, ухвалені суддею-доповідачем під час підготовки про­
вадження до касаційного розгляду, викладаються у формі ухвали. Копії
ухвали надсилаються учасникам судового провадження.

3. Після проведення підготовчих дій та отримання матеріалів кримі­
нального провадження суддя-доповідач постановляє ухвалу про закінчен­
ня підготовки та призначення касаційного розгляду.

4. Засуджений підлягає обов'язковому виклику в судове засідання для
участі в касаційному розгляді, якщо суд визнає обов'язковою його участь,
а засуджений, що тримається під вартою, - також у випадках, якщо про це
надійшло його клопотання.

1. Після відкриття касаційного провадження касаційна скарга і додані до
неї документи передаються судді-доповідачу. Оскільки відповідно до ст. 423
КПК після закінчення апеляційного провадження матеріали кримінального
провадження не пізніш як у семиденний строк повертаються до суду першої
інстанції, то суд касаційної інстанції, при проведенні підготовчих дій, витребо­
вує матеріали кримінального провадження із суду першої інстанції. Отримав­
ши зазначені документи, суддя-доповідач протягом десяти днів після відкрит­
тя касаційного провадження надсилає копії ухвали про відкриття касаційного
провадження учасникам судового провадження разом з копіями касаційних
скарг, інформацією про їхні права та обов'язки і встановлює строк, протягом
якого можуть бути подані заперечення на касаційну скаргу. Очевидно, суд має
отримати підтвердження отримання цими учасниками судового провадження
надісланих їм документів. Таким чином, учасники судового провадження отри­
мують повну інформацію про зміст касаційної скарги, про підстави відкриття
касаційного провадження, про права і обов'язки учасників, а також строк на
подання заперечень на касаційну скаргу (ст. 431 КПК).

2. У випадку надходження до суду касаційної інстанції кількох касаційних
скарг на одні й ті самі судові рішення, суд касаційної інстанції в ухвалі про
відкриття провадження зазначає, що відкриття касаційного провадження від­
булося за кількома касаційними скаргами на вказані рішення.

3. Якщо за однією касаційною скаргою ухвала про відкриття касаційно­
го провадження вже була винесена і суддею-доповідачем були виконані під­
готовчі дії, зокрема, сторонам були надіслані документи, передбачені п. 1 ч. 1
ст. 430 КПК, суд касаційної інстанції, не знайшовши підстав для повернення
касаційної скарги або залишення її без руху, виносить ухвалу про відкриття

------ _________________________________________________ 891

касаційного провадження за касаційною скаргою, що надійшла пізніше, і ви­конує необхідні підготовчі дії.

4. Якщо суд касаційної інстанції розглянув касаційну скаргу (касаційні
скарги) та ухвалив одне із судових рішень, передбачених ст. 436 КПК, а в межах
строку на касаційне оскарження від учасника, який не звертався із касацій­
ною скаргою, надійшла касаційна скарга, яка відповідає вимогам ст. 427 КПК,
і немає підстав для повернення касаційної скарги, суд касаційної інстанції
зобов'язаний відкрити касаційне провадження та розглянути касаційну скаргу
З ухваленням одного з рішень, передбачених ст. 436 КПК. Це положення засто­
совується також до касаційних скарг, які подані після закінчення строку на ка­
саційне оскарження із заявою про поновлення строку на касаційне оскарження,
якщо суд визнає поважними причини пропуску строку.

5. Суддя-доповідач вирішує питання про зупинення виконання судових
рішень, які оскаржуються, з підстав, які, на думку заявника, свідчать про неза­
конність оскарженого судового рішення. Зупинення виконання судового рішен­
ня полягає в забороні ухвалою уповноваженого судді касаційного суду привес­
ти до виконання судове рішення, яке набрало законної сили. Зупинення може
бути у вигляді відкладення виконання, якщо виконання не було розпочате, або
переривання виконання, коли судове рішення вже виконується, причому зупи­
нення може стосуватись як рішення в цілому, так і будь-якої частини рішення.
Копії ухвали судді-доповідача про зупинення виконання судового рішення над­
силаються учасникам судового провадження.

6. Якщо суддя-доповідач після проведення підготовчих дій та отримання
матеріалів кримінального провадження переконається, що немає ніяких пере­
шкод для подальшого руху справи, він має постановити ухвалу про закінчення
підготовки та призначення касаційного розгляду.

7. Якщо суд визнає обов'язковою участь засудженого в касаційному роз­
гляді, останній підлягає обов'язковому виклику в судове засідання. Водночас,
якщо засуджений, що тримається під вартою, подав клопотання про участь у
касаційному розгляді, його клопотання обов'язково повинно бути задоволене.

С т а т т я 431. Заперечення на касаційну скаргу

1. Особи, зазначені у статті 425 цього Кодексу, мають право подати
до суду касаційної інстанції заперечення на касаційну скаргу в письмовій
формі протягом встановленого судом касаційної інстанції строку.

2. Заперечення на касаційну скаргу має містити:

1) найменування суду касаційної інстанції;

2) прізвище, ім'я, по батькові (найменування), поштову адресу особи,
яка подає заперечення на касаційну скаргу, а також номер засобу зв'язку,
адресу електронної пошти, якщо такі є;

3) вказівку на судове рішення, яке оскаржується;

4) номер кримінального провадження в суді касаційної інстанції,
якщо він повідомлений судом касаційної інстанції;

892 _______________________________________ і______________________

5) обгрунтування заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги;

6) у разі необхідності - клопотання особи, яка подає заперечення на
касаційну скаргу;

7) перелік матеріалів, які додаються.

3. У запереченні на касаційну скаргу зазначається, чи бажає особа
взяти участь у касаційному розгляді.

4. Заперечення на касаційну скаргу підписується особою, яка його подає.

1. Право на подання заперечень на касаційну скаргу відповідає засадам
кримінального провадження, які принципово обумовлюють реалізацію права
на захист (ст. 20 КПК), забезпечують змагальність та свободу в поданні суду
своїх доказів (ст. 22 КПК), сприяють сторонам бути вільними у використанні
своїх прав, передбачених КПК (диспозитивність) (ст. 26 КПК).

2. Щодо осіб, які можуть подати заперечення на касаційну скаргу, див.
ст. 425 КПК і коментар до неї. Форма заперечення - проста письмова.

3. Заперечення на касаційну скаргу повинно включати в себе цілу низку
звичних до такого роду процесуальних документів реквізитів, які досить повно
викладені в ст. 427 КПК щодо касаційної скарги, а саме: найменування суду ка­
саційної інстанції; прізвище, ім'я, по батькові (найменування), поштову адресу
особи, яка подає заперечення на касаційну скаргу, а також номер засобу зв'язку,
адресу електронної пошти, якщо такі є; вказівку на судове рішення, яке оскар­
жується; номер кримінального провадження в суді касаційної інстанції, якщо
він повідомлений судом касаційної інстанції (вказаний номер може міститися в
ухвалі суду касаційної інстанції про відкриття касаційного провадження, ухвалі
щодо підготовчих дій, ухвалі про закінчення підготовки та призначення каса­
ційного розгляду); обґрунтування заперечень щодо змісту і вимог касаційної
скарги; перелік матеріалів, які додаються. У запереченні на касаційну скаргу
зазначається, чи бажає особа взяти участь у касаційному розгляді. Заперечення
на касаційну скаргу обов'язково підписується особою, яка його подає.

4. Законодавець не встановлює будь-яких процесуальних наслідків подан­
ня заперечення на касаційну скаргу без дотримання вимог щодо форми запере­
чення. Проте недотримання форми заперечення на касаційну скаргу може при­
звести до спотворення його змісту, і суд може надати такому документу зовсім
не таку оцінку, яку бажав одержати заявник щодо поданого ним документа, що
може негативно вплинути на розгляд заперечення на касаційну скаргу.

5. Підготовка заперечення на касаційну скаргу вимагає особливої уваги
до змісту і формулювання матеріалу, визначеному в п. 5 ч. 2 ст. 431 КПК. Об­
грунтування заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги повинно склада­
тись з (а) власної оцінки правильності чи неправильності застосування судами
першої та/або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального
права, правової оцінки обставин; (б) аргументованого заперечення проти оцін­
ки правильності чи неправильності застосування судами першої та/або апеля­
ційної інстанції норм матеріального чи процесуального права, що викладені

---- ■---------.__________________________________________________ 893

в касаційній скарзі особою, яка подала касаційну скаргу, правової оцінки обста­вин; (в) аргументованої оцінки вимог, викладених у касаційній скарзі, з огляду на ст. 436 КПК; (г) сформульованих вимог особи, яка подає заперечення на касаційну скаргу, з огляду на ст. 436 КПК.

Стаття 432. Відмова від касаційної скарги, зміна і доповнення каса­ційної скарги під час касаційного провадження

1. Відмова від касаційної скарги, зміна і доповнення касаційної скар­ги під час касаційного провадження здійснюється згідно з положеннями статті 403 цього Кодексу.

Про відмову від касаційної скарги, порядок зміни і доповнення касаційної скарги під час касаційного провадження див. ст. 403 КПК, яка регулює ці ж питання під час апеляційного провадження, та коментар до неї.

Стаття 433. Межі перегляду судом касаційної інстанції

1. Суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування су­
дами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуаль­
ного права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази,
встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встанов­
лені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовір­
ність того чи іншого доказу.

2. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та
апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. Суд касаційної інстанції
вправі вийти за межі касаційних вимог, якщо цим не погіршується ста­
новище засудженого, виправданого чи особи, стосовно якої вирішувалося
питання про застосування примусових заходів медичного чи виховного ха­
рактеру. Якщо задоволення скарги дає підстави для прийняття рішення
на користь інших засуджених, від яких не надійшли скарги, суд касаційної
інстанції зобов'язаний прийняти таке рішення.

Дата добавления: 2015-06-25