Еталони правільних відповідей

Задача 1

1. Сепсис, септикопіємічна форма: гнійний омфаліт, пухирчактка новонароджених, пневмонія, ентероколіт.

2. Загальний аналіз крові, загальний аналіз сечі, біохімічний аналіз з визначення загального білка, печінкових проб, електролітного складу крові; коагулограма, рентгенографія органів грудної клітки; ЕКГ, УЗД серця та органів черевної області, посів відділяємого з пупка, пухирей, посів калу, посів крові на стерильність.

3. Антибактеріальна терапія; проведення дезинтоксикації (інфузійна терапія, використання екстракорпоральних методів детоксикації); використання імунних препаратів з замісною ціллю (імуноглобулін, імунна плазма); трансфузія еритроцитарної маси; використання інгібіторів протеолізу; місцева терапія.

Задача 2

Пізній сепсис новонароджених, гострий перебіг, септикопіємічна форма. Пневмонія, ентероколіт.

Ентеральний шлях зараження

Загальний аналіз крові, загальний аналіз сечі, біохімічний аналіз з визначення загального білка, печінкових проб, електролітни складу крові; коагулограма, посів крові на стерильність, посів калу, рентгенографія органів грудної клітки; ЕКГ, УЗД серця та органів черевної області.

Задача 3 1. Пізній сепсис новонароджених, гострий перебіг, септикопіємічна форма. Абсцес лівої кисті, гнійний артрит правого гомілково-ступневого суглобу. Посів на стерильність крові, сечі, ліквору тощо. 2. а)Антибактеріальна терапія, б) Інфузійна терапія, в) пробіотик; г) Імунотерапія, д) Місцева санація гнійних вогнищ; е) інгібітори протеолітичних ферментів, є) Посиндромна та ситуаційна терапія.

Задача 4. 1. Гемолітична хвороба новонароджених по системі АВО. Жовтянична форма, тяжкий перебіг, енцефалопатія. З фетальним гепатитом, цитомегалією, лістеріозом, вродженим сепсисом. Показане замінне переливання крові. 2. Місцево - дренаж гною. Антибактеріальна, дезінтоксикаційна терапія.

Задача 5. 1. Були, ерозії. 2. При пухирчатці новонароджених, ексфоліативному дерматиті Ріттера, синдромі Лайелла, везикулопустульозі. 3. До локалізованих гнійно-септичних захворювань. 4. Антистафілококовий імуноглобулін по 2 мл в/м №4, антибактеріальна терапія (напівсинтетичні пеніциліни в дозі 50-100 мг/кг/добу), елементи висипки змазують 5% розчином перманганату калію або 1% р-ном бриліантової зеленої, УФО шкіри.

Задача 6. 1. Патологічна фізіологічна втрата маси тіла у перші дні життя у доношеного новонародженого - 8%, відновлюється до 7-10 днів. 2. Дитина не прикладалась до грудей у зв'язку з захворюванням матері, важким станом та небезпекою інфікування через молоко. 3. Диспепсія, гіпотрофія, гострі кишкові інфекції, гнійно-септична інфекція. 4. Посіви крові на стерильність, посіви фекалій на кишкову групу

Задача 7

1. Некротична флегмона новонароджених.

2. Показана негайна госпіталізація новонародженого в спеціалізоване відділення дитячої лікарні.

3. Лікування проводять сумісно педіатр та дитячий хірург. Терапія включає: антибактеріальну (напівсинтетичні пеніциліни, цефалоспоріни), ін фузійну, специфічна імунотерапія (анти стафілококові імуноглобуліни, плазма), вітамінотерапія, симптоматична терапія. Хірургічне лікування.

Задача 8

1. Внутрішньоутробний сепсис, септикопіємічна форма (омфаліт, гнійний кон’юнктивіт, пневмонія, ентероколіт).

2. Діагностичні заходи:

· Загальний аналіз крові з визначенням лейкоцитарної формули та кількості тромбоцитів;

· Біохімічний аналіз крові: С-реактивний протеїн, глюкоза крові, рівні креатиніну, азот сечовини, білірубін, ферменти печінки, Na⁺, К⁺, Са⁺, Cl^-, показники кислотно-лужного стану та газів крові

· Бактеріологічний посів крові з двох різних судин до початку антибактеріальної терапії.

· Аналіз сечі загальний та бактеріологічний посів

· Фарбування за Грамом та бактеріологічне дослідження виділень з із очей, носоглотки, пупкової ранки, посів кала.

· Інструментальні дослідження: рентгенографія грудної клітки, черевної порожнини, НСГ, ехокардіографія, ЕКГ.

· Огляд окуліста, невролога, отолярінголога.

3. а)Антибактеріальна терапія: цефтазидім (фортум) в дозі 50 мг/кг х 3 рази на добу в/в + амікацин 10 мг/кг х 2 рази на добу в/в;

б)пробіотик (ентерол/хілак, симбітер);

в) Інфузійна терапія з метою підтримання гемодинаміки, дезинтоксикації на тлі призначення сечогінних (лазикс)

г) Імунотерапія –, переливання свіжої гепаринізованої крові, введення препаратів направленої дій при втановленні збудника.;

д) Місцева санація гнійних вогнищ;

е) інгібітори протеолітичних ферментів (контрикал, трасилол по 500 ОД/кг 3 рази на добу)

е) Посиндромна та ситуаційна терапія.

4. Після виписку зі стаціонару він протягом 3 років повинен знаходитися під диспансерним наглядом педіатра, невропатолога, імунолога та інших спеціалістів в залежності від характеру захворювання. Профілактичні щеплення проводять не раніше аніж через півроку після одужання.

Задача 9

1. Основний: Локалізована стафілококова інфекція новонароджених. Гнійний омфаліт. Везикулопустульоз. Ускладнення: Пупковий піофлебіт.

2. а) Терапія везикулопустульозу. Гігієнічна ванна у слабко-рожевому розчині калію перманганату із застосуванням дитячого мила, після чого всі елементи на шкірі зняти тампоном з 70% медичним спиртом, а потім обробити їх аніліновими барвниками.

б) Туалет пупка. До 10 разів на добу туалет пупкової ранки 3% розчином перекису водню, потім тампоном з 70% медичним спиртом, потім 5% розчи­ном калію перманганту. Можливе застосування пов`язок з гіпертонічним розчином.

3. Так. Антибіотики, що мають антистафілококовий ефект, тобто напівсинтетичні пеніциліни, цефалоспорини тощо.

4. а) реконвалесценція;

б) генералізація процесу, тобто сепсис.

Задача 10.

1. Сепсис, септикопіємічна форма: абсцес волосистої частини голови, гнійний кон’юнктивіт, везикулопустульоз, ентероколіт.

2. Мати перенесла ГРВІ в другій половині вагітності, тривалий безводний період.

3. Вторинний імунодефіцит.

4. Біохімічний аналіз з визначення загального білка, печінкових проб, електролітного складу крові; рентгенографія органів грудної клітки; посів відділяємого з ран, кон’юнктиви, пустул.

5. Антибактеріальна терапія; проведення дезинтоксикації (інфузійна тера­пія, використання екстракорпоральних методів детоксикації); використання імунних препаратів з замісною ціллю (імуноглобулін, імунна плазма); трансфу­зія еритроцитарної маси; використання інгібіторів протеолізу; місцева терапія.

VII.2. Матеріали методичного забезпечення основного етапу заняття:

Професійний алгоритм виконання курації хворого (орієнтовна карта) для формування практичних навичок та вмінь

Діагностичний алгоритм діагностики гнійно-септичних захворювань новонароджених

№	Завдання	Послідовність виконання	Зауваження, попередження щодо самоконтролю
	Провести об’єктивне обстеження хворого на гнійно-септичні захворювання новонароджених	1.Провести збір скарг, анамнезу захворювання, акушерського анамнезу     2.Провести огляд хворого.     3. Дослідити серцево-судинну систему пацієнта   4.Дослідити систему органів дихання     5.Дослідити систему органів травлення.     6. Дослідити систему сечовиділення 7. Дослідити нервову систему	Звернути увагу на особливості перебігу захворювання, фон, на якому воно виникло, час початку захворювання, перебіг антенатального та інтрана­тального періодів тощо. Встановити наявність факторів ризику,які сприяли виникнення захворювання. Оцінити загальний стан хворого, колір шкіри та слизових оболонок, наявність геморагічного висипу на шкірі, гнійно-запальних елементів, склереми Звернути увагу на наявність чи відсутність кровотеч з пупкової ранки, носових кровотеч, мелени, тощо. Визначити межі серця, ЧСС, наявність порушень ритму, серцевих шумів, характерис­тику серцевих тонів. Наявність чи відсутність дихальних розладів, апное, характеристика хрипів при аускультації легень Наявність блювоти, зригувань, здуття живота, швидке падіння маси тіла, ознаки ентероколіти чи перитоніту. Наявність набряків, оліго- чи анурії. Ознаки пригнічення або гіперзбудливості, судом
	Сформулювати попередній діагноз	1.Сформулювати попередній діагноз. 2.Обгрунтувати всі складові попереднього діагнозу на піставі даних, анамнезу хво­роби та об’єктивного обстеження	Базуючись на сучасній класифікаціі гнійно-запальних захворювань та сепсису сформулювати попередній діагноз та обгрунтувати кожну його складову.
	Оцінити показники додаткових лабораторних та інструментальних досліджень	1.Оцінити дані загального аналізу крові. 2. При наявності мелени провести тест Апта 3.Інтерпретувати дані коагулограми   4. Інтерпретувати дані бактеріологічного дослідження 5. Інтерпретувати дані інструментальних методів дослідження	Звернути увагу на рівень тромбоцитів, еритроцитів, лейкоцитів та лейкоцитарну формулу.     Звернути увагу на парциаль­ний тромбопластиновий час, протромбіновий час та протромбіновий індекс, час згортання, аутокоагуляційний тест, споживання протромбіну, час фібрінолізу.   Звернути увагу на дані УЗД внутрішніх органів, нейросо­нограми, ЕКГ, рентгенографії органів грудної клітки
5.	Провести диференційну діагностику.	1. Послідовно знайти спільні риси в даних анамнезу хвороби, об’єктивному статусі, даних лабораторних та інструментальних методів дослідження хворого та при схожій нозології. 3. Провести диферен­ційну діагностику за вище означеним алгоритмом з усіма нозологіями, які мають схожу клінічну картину з пацієнтом. 2. Знайти відмінності між даними анамнезу хвороби, об’єктивного статусі, даними лабо­раторних методів дослідження хворого та при схожій нозоло­гії та на підставі вияв­лених відмінностей виключити схожі хвороби зі списку ймовірних діагнозів. 5. Враховуючи немож­ливість виключити гнійно-септичні захво­рювання зі списку імовірних діагнозів, зробити висновок про найбільшу імовірність такого діагнозу.	Особливу увагу треба приділити проведенню диференційної діагностики внутрішньоутробними інфекціями, респіраторним дистрес-синдромом у недоношених, тромбоцитопеніями, спадковими коагулопатіями, жовтяницями новонароджених, пологовими травмами.
	Сформулювати остаточний клінічний діагноз	9. Сформулювати остаточний клінічний діагноз. 10. На підставі по­переднього діагнозу, аналізу даних додатко­вих лабораторних та інструментальних методів дослідження, проведеного диферен­ційного діагнозу обгрунтувати всі елементи остаточного клінічного діагнозу.	Базуючись на сучасній класифікації гнійно-септичних захворювань новонароджених сформулювати остаточний діагноз.
7.	Призначити лікування пацієнту	1.Призначити немедикаментозне лікування.     2.Призначити медикаментозне лікування	Чітко вказати режим та деталі­зувати методи вигодовування хворого відповідно клінічним проявам захворювання та стану новонародженого. Враховуючи гестаційний вік, важкість стану пацієнта, клі­нічних проявів захворювання призначити сучасне медика­ментозне лікування відповідно до стандартів терапії гнійно-запальних захворювань новонароджених

VII.3. Матеріали контролю для заключного етапу:

Тести для вихідного контролю знань:

1. Доношений хлопчик знаходиться у відділенні патології новонароджених з приводу генералізованої внутрішньоутробної інфекції: пневмонія, кардит, ентероколіт. На 8-у добу життя на шкірі передньої поверхні грудної клітини відзначається поява червоної плями; вона щільна, швидко збільшується у розмірі. Через 1 добу у центрі плями виникло розм'якшення. Про яке ураження шкіри можна думати?

A. Везікулопустульоз

B. Пухирчатка новонароджених

C. Склередема

D. Некротична флегмона новонароджених

E. Адипонекроз

2. Доношений хлопчик знаходиться у відділенні патології новонароджених з приводу генералізованої внутрішньоутробної інфекції: пневмонія, кардит, ентероколіт. На 8-у добу життя на шкірі передньої поверхні грудної клітини відзначається поява червоної плями; вона щільна, швидко збільшується у розмірі. Через 1 добу у центрі плями виникло розм'якшення. Якою повинна бути тактика лікаря у даному випадку?

A. Призначити антибіотики

B. Призначити місцево УФО

C. Перевести дитину у хірургічне відділення

D. Призначити імуноглобулін

E. Призначити інфузійну терапію

3. Доношена дівчинка 10 днів у відділенні патології новонароджених з приводу внутрішньоутробної генералізованої інфекції: пневмонія, ентероколіт, пієлонефрит, менінгоенцефаліт. З 8-ї доби відзначається кровотечі з місць ін’єкцій, на 10 добу – кровотечі з слизових оболонок, крововиливи у внутрішні органи, ознаки шоку. Час зсідання крові - 30 хв., фібриноген - 0,5 г/л, продукти деградації фібрину ++++. Розвиток якого синдрому найбільш вірогідний?

A. ДВЗ І ст.

B. ДВЗ ІІ ст.

C. ДВЗ ІІІ ст.

D. Геморагічна хвороба новонароджених

E. Трансімунна тромбоцитопенія

4. Доношена дівчинка 10 днів у відділенні патології новонароджених з приводу внутрішньоутробної генералізованої інфекції: пневмонія, ентероколіт, пієлонефрит, менінгоенцефаліт. З 8-ї доби відзначається кровотечі з місць ін’єкцій, на 10 добу – кровотечі з слизових оболонок, крововиливи у внутрішні органи, ознаки шоку. Час зсідання крові - 30 хв., фібриноген - 0,5 г/л, продукти деградації фібрину ++++. Який препарат показаний дитині?

A. Гепарин

B. Реополіглюкін

C. Курантіл

D. Еритроцитарна маса

E. Свіжегепаринізована кров

5. Дівчинка народилася з вагою 3300 г, довжиною тіла 50 см у задовільному стані. Вагітність І, в 38 тижнів у матері була ГРВІ з везикульозним висипом на губах. Стан дитини погіршився на кінець 2-ї доби: з'явилась жовтяниця, гіпертермія, млявість, ціаноз, вибухування великого тім'ячка, дихальні та серцево-судинні розлади. В аналізі крові - лейкопенія, лімфоцитоз. У лікворі: білок-1,3 г/л, цитоз - 300 кл., лімфоцити - 80%, нейтрофіли - 20%. У крові літр антитіл до вірусу герпеса - 1:64. Білірубін: загальний - 170 мкмоль/л, прямий - 100 мкмоль/л. Який діагноз найбільш вірогідний?

A. Природжений токсоплазмоз

B. Цитомегалія

C. Внутрішньоутробна герпетична інфекція

D. Внутрішньочерепний крововилив

E. Внутрішньоутробна пневмонія

6. Дівчинка народилася з вагою 3300 г, довжиною тіла 50 см у задовільному стані. Вагітність І, в 38 тижнів у матері була ГРВІ з везикульозним висипом на губах. Стан дитини погіршився на кінець 2-ї доби: з'явилась жовтяниця, гіпертермія, млявість, ціаноз, вибухування великого тім'ячка, дихальні та серцево-судинні розлади. В аналізі крові - лейкопенія, лімфоцитоз. У лікворі: білок-1,3 г/л, цитоз - 300 кл., лімфоцити - 80%, нейтрофіли - 20%. У крові літр антитіл до вірусу герпеса - 1:64. Білірубін: загальний - 170 мкмоль/л, прямий - 100 мкмоль/л. Яка етіотропна терапія показана дитині?

A. Пеніцилін

B. Ацикловір

C. Лінкоміцин

D. Ерітроміцин

E. Тріхопол

7. Доношений хлопчик вiд I вагітності, що протекала з загостренням хронiчного пієлонефриту, ГРВI. Оцінка за шкалою Апгар 6/7 балів. Вага 2800 г. Ріст 52 см. Переведений у віддалення патології новонароджених за приводом генералізованої внутрішньоутробної інфекції. На 9-у добу життя дiагностований розвиток ДВЗ-синдрому, II стадії. Призначений гепарин. Найбільш доцільна тактика при кровоточивості, що викликана передозуванням гепарину?

A. Не потребує спеціального лікування

B. Показано введення свіжозамороженої плазми

C. Показано введення протаміну сульфату

D. Показано введення дiцинону

E. Показано введення вiкасолу

8. Доношений хлопчик вiд I вагітності, що протекала з загостренням хронiчного пієлонефриту, ГРВI. Оцінка за шкалою Апгар 6/7 балів. Вага 2800 г. Ріст 52 см. Переведений у віддалення патології новонароджених за приводом генералізованої внутрішньоутробної інфекції. На 9-у добу життя дiагностований розвиток ДВЗ-синдрому, II стадії. Призначений гепарин. Який з нижченаведених клінічних симптомів з найбільшою верогiднiстю вказав би на перехiд вiд I до II фази ДВЗ?

A. Блiдiсть

B. Епізоди апноэ

C. Кровоточивість з місць ін’єкцій

D. Вздутий живіт

E. Тахікардія

9. У дитини 5 днів життя має місце гіперемія і інфільтрація пупкової ранки, гнійне відділяєме з пупкової ранки, пупкова вена пальпується у вигляді тяжа. Протягом подальшої доби стан з негативною динамікою: тонічне відведення очних яблук, ригідність потиличних м'язів, мозковий крик, часті зригування, відмова від їжі. У аналізі крові лейкопенія, абсолютний палмчкоядерний нейтрофільоз, тромбоцитопенія. Бактеріологічний посів з пупкової ранки – виділений золотистий стафілокок. Поставте попередній діагноз?

A. Стафілококковий пупковий сепсис: септикопіємічний варіант. Гнійний омфаліт. Гнійний менінгіт. Тромбофлебіт пупкової вени.

B. Гнійний омфаліт. Тромбофлебіт пупкової вени.

C. Гнійний омфаліт. Субарахноїдальний крововилив.

D. Натальна травма. Гіпертензійно-гидроцефальний синдром. Судорожний синдром.

E. Ускладнений гнійний омфаліт.

10. У дитини 6 днів життя має місце гіперемія і інфільтрація пупкової ранки, гнійне відділяєме з пупкової ранки, пупкова вена пальпується у вигляді тяжа. Протягом подальшої доби життя стан з негативною динамікою: тонічне відведення очних яблук, ригідність потиличних м'язів, мозковий крик, часті зригування, відмова від їжі. У аналізі крові лейкоцитоз, прискорена ШОЕ. Яке дослідження необхідно провести хворому для підтвердження гнійного менінгіту?

A. Нейросонографія.

B. Люмбальная пункція.

C. Бактеріологичеськоє дослідження крові триразове.

D. ЕХО-ЕГ.

E. РЕГ.

11.У новонародженого 3-ї доби життя, який народився в терміні 38 тижнів з масою тіла 2900 г., спостерігається мармуровість шкірних покривів, набряки, петехиальний висип, гіпорефлексія, тремор кінцівок і підборіддя, тахіпное, стогін на видиху, вибухання великого джерельця, гнійне відділяєме з обох очей, ригідність потиличних м'язів, самостійно температуру тіла не утримує. Поставте попередній діагноз.

A. Інтранатальний сепсис. Септицемія.

B. Внутрішньоутробна інфекція.

C. Антенатальний сепсис. Септикопіємія. Гнійний кон'юнктивіт. Гнійний менінгіт.

D. Пологова травма. Гнійний кон'юнктивіт. Гнійний менінгіт.

E. Інтранатальний сепсис. Септикопіємія. Гнійний кон'юнктивіт. Гнійний менінгіт.

12. У новонародженого 5-ої доби життя, що народився в терміні 38 тижнів з масою тіла 1900 г., спостерігається мармуровість шкірних покривів, набряки, петехіальний висип, гіпорефлексія, тремор кінцівок і підборіддя, тахіпное, стогін на видиху, вибухання великого джерельця, гнійне відділяєме з обох очей, ригідність потиличних м'язів, самостійно температуру тіла не утримує. Встановлений попередній діагноз: антенатальный сепсис. Яке дослідження необхідно провести хворому для визначення риски розвитку септичного шоку?

A. Определеніє рівня молочної кислоти.

B. Определеніє рівня глюкози.

C. Определеніє рівня лужної фосфатази.

D. Определеніє рівня З - реактивного білка.

E. Определеніє рівня α1- Тимозину

13. У новонародженого 5-ої доби життя, такого, що народився в терміні 38 тижнів з масою тіла 1900 г., спостерігається мармуровість шкірних покривів, набряки, петехіальний висип, гіпорефлексія, тремор кінцівок і підборіддя, тахіпное, стогін на видиху, вибухання великого джерельця, гнійне відокремлюване з обох очей, ригідність потиличних м'язів, самостійно температуру тіла не утримує. Встановлений попередній діагноз: сепсис. Які принципи терапії основного захворювання?

A. Антібактеріальна терапія + імуностимулююча терапія + корекція порушень гемостазу + пробіотики

B. Комбінована антибактеріальна терапія + корекція порушень гемостазу + пробіотики

C. Комбінована антибактеріальна терапія + противірусна терапія + корекція порушень гемостазу + пробіотики + імунокоригуюча терапія

D. Комбінована антибактеріальна терапія + імуностимулююча терапія

E. Антибактеріальна терапія + імуностимулююча терапія + пробіотики

14. У новонародженого 7 днів життя, що народився в терміні 38 тижнів з масою тіла 2900 г., спостерігається мармуровість шкірних покривів, набряки, петехіальний висип, гіпорефлексія, тремор кінцівок і підборіддя, тахіпное, стогін на видиху, самостійно температуру тіла не утримує. Встановлений попередній діагноз: сепсис. Підберіть оптимальний імунопрепарат.

A. Декарієс

B. левамізол

C. нативна плазма

D. антистафілококовий гаммаглобулін

E. імуноглобуліни людини

15. У дитини 4 днів життя має місце гіперемія і інфільтрація пупкової ранки, гнійне відділяєме з пупкової ранки, пупкова вена пальпується у вигляді тяжа. Протягом подальшої доби життя стан з негативною динамікою: тонічне відведення очних яблук, ригідність потиличних м'язів, мозковий крик, часті зригування, відмова від їжі. У аналізі крові лейкопенія, абсолютний паличкоядерний нейтрофільоз, тромбоцитопенія. Бактеріологічний посів з пупкової ранки – виділений золотистий стафілокок. Який об'єм антибактеріальної терапії слід призначити?

A. 2 антибактеріальні препарату в максимальній дозі.

B. 1 антибактеріальний препарат в максимальній дозі.

C. Нет необхідності призначати антибіотик.

D. 3 антибактеріальні препарату в максимальній дозі.

E. 1 антибактеріальний препарат в терапевтичній дозі.

16. У новонародженого на 14-у добу життя різко погіршав стан: апное, вираз обличчя страждальний, став мармуровим, виражена венозна мережа і набряк передньої черевної стінки, живіт роздутий, прояви гепатоспленомегалії, самостійно температуру тіла не утримує. Реакція на огляд – гримаса незадоволення. Зригує. У масі стоїть. Встановлений діагноз: неонатальний сепсис. Підберіть оптимальний варіант терапії:

A. 2 антибіотики + імуностимулятори + респіраторна терапія + фізіотерапія.

B. 1 антибіотик + імуноглобуліни людини + респіраторна терапія

C. 2 антибіотики + імуноглобуліни людини + респіраторна терапія + інфузійна терапія

D. 2 антибіотики + респіраторна терапія + інфузійна терапія

E. 3 антибіотики + імуностимулятори + респіраторна терапія + фізіотерапія.

17. У новонародженого на 3-у добу життя різко погіршав стан: прояви СДР III ступеня, вираз обличчя страждальний, став мармуровим, виражена венозна мережа і набряк передньої черевної стінки, живіт роздутий, гепатоспленомегалія, самостійно температуру тіла не утримує. Реакція на огляд – гримаса незадоволення. Зригує. Встановлений діагноз: неонатальний сепсис. Які дані визначають необхідний об'єм респіраторної терапії:

A. Оценка за шкалою Довенса

B. Оценка за шкалою Сильвермана

C. Оценка за шкалою Апгар

D. Оценка за шкалою Petrusso

E. Парціальний тиск кисню і вуглекислого газу.

18. У новонародженого на 4-у добу життя різко погіршав стан: апное, вираз обличчя страждальний, став мармуровим, виражена венозна мережа і набряк передньої черевної стінки, живіт роздутий, прояви гепатоспленомегалії, самостійно температуру тіла не утримує. Реакція на огляд – гримаса незадоволення. Відригує. У масі стоїть. Клінічна маніфестація інтранатального сепсису спостерігається

A. до кінця першої доби життя

B. Через 24-48 годин

C. через 48 годин.

D. через 60 годин

E. Через 72-96 годин.

19. У новонародженого 5 днів життя на тлі гіпотермії, пригноблення ЦНС, з'явилися симптоми ентероколіту (виділена клебсиєлла), потім діагностована пневмонія з мізерною аускультативною картиною, рясною слизово-гнійною мокротою. Шкірні покриви іктеричні з сірим відтінком, явища склереми. У загальному аналізі сечі: еритроцитурія, циліндрурія, лейкоцитурія, протеїнурія. Яка найбільш вірогідна етіологія сепсису?

A. клебсиелла

B. стафілокок

C. стрептокок

D. синегнойная паличка

E. кишкова паличка

20. У новонародженого 7 діб життя на тлі гіпотермії, підвищеної нейро- рефлекторної збудливості, з'явилися зригування, ригідність потиличних м’язів, спонтанний рефлекс Бабінського. Потім приєдналися явища дихальної недостатності 3 ступеня. Шкірні покриви іктеричні з сірим відтінком, явища склереми. Гепатоспленомегалія. Підберіть варіант годування хворого.

A. Грудне годування

B. вигодовування з ріжка

C. Годування через зонд грудним молоком

D. часткове парентеральне харчування

E. повне парентеральне харчування

Коди правильних відповідей: 1 D; 2. C, 3 – C. 4 – E, 5 – С, 6 – В, 7 – С, 8 – С, 9 – А, 10 – С, 11 – С, 12 – А, 13 – С, 14 – D, 15 – А, 16 – С, 17 – Е, 18 – Е, 19 – А, 20 – С.

VII. 4. Матеріали методичного забезпечення самопідготовки студентів:

Орієнтовна карта для організації самостійної роботи студентів з навчальною літературою.

Завдання	Вказівки
Вивчити етіологію, епідеміологію та фактори ризику гнійно-септичних захворювань у новонароджених	а) етіологічна структура, властивос­ті та специфічність збудників гнійно-септичних захворювань; б) епідеміологічні ланки гнійно-септичних захворювань; в) особливості імунологічної реактивності у новонароджених; г) фактори ризику розвитку інфекційної патології у новонароджених;
Вивчити клінічні прояви захворювань шкіри і підшкірної основи та пупка:	Встановити клінічні симптоми, що дають змогу поставити імовірний діагноз везикулопустульозу; пухирчатки новонароджених (пемфігус); ексфоліативний дерматит Ріттера; флегмони новонародженого; мастит новонародженого; катарального та гнійного омфаліту
Вивчити етіологію, патогенетичні ланки, патоморфологію сепсису у но­вонароджених	а) етіологія, властивості збудників, залежність від періоду інфікування; б) патогенетичні зміни при сепсисі; в) фактори ризику розвитку неонатального сепсису; д) патоморфологію сепсису.
Вивчити клінічні ознаки сепсису	а) характеристика раннього, пізнього сепсису; б) клінічні прояви септицемії; в) клінічні прояви септикопіємії з характеристикою піємічних вогнищ: особливості клініки, питання диферен­ційної діагностики гематогенного остеомієліту, неонатального менінгіту.
Вивчити основні ускладнення сепсису:	а) септичного шоку; б) характерні ознаки ДВЗ-синдрому;
Вивчити діагностичні критерії сепсису:	Скласти план обстеження хворого на сепсис
Вивчити патогномонічні для сепсису зміни даних додаткових методів дослідження	Перерахувати основні діагностичні критерії сепсису за даними додаткових методів дослідження
Провести диференційну діагностику, встановити заключний діагноз	Обгрунтувати основні компоненти діагнозу відповідно до сучасної класифікації та провести диференційний діагноз
Вивчити основні напрямки лікування неонатального сепсису	а) забезпечення гемодинамічної стабільності та оксигенації тканин; б) антибактеріальна терапія, “стартова” схема антибіотикотерапії; в) модуляція реактивності макроорганізму; г) антикоагулянтна терапія; д) місцеве лікування піємічних вогнищ.
Вивчити основні питання профілактики гнійно-запальних захворювань та сепсису у новонароджених:	профілактичні заходи антенатального та післянатального періодів;
Вивчити методи диспансерного спостереження за дітьми, які перенесли сепсис	спостереження спеціалістів, дільничного педіатра; строки щеплення

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА:

Основна література

4. Дитячі хвороби. За ред. В.М. Сідельникова, В.В.Бережного. К.:Здоров'я, 1999.-734 с.

5. Медицина дитинства. За редакцією П.С. Мощича. - К.Здоров'я, 1994. -Т. 1 с.

6. Майданник В.Г. Педиатрия. Учебник (2-е издание, испр. и доп.).-Харьков: Фолио, 2002. - 1125 с.

6. Шабалов Н.П. Детские болезни.-Питер-Ком, С-Пб., 2002.-1080 с.

7. Шабалов Н.П. Неонатология. В 2-х томах. Спец.л-ра. С.-Петербург, 2000, - Том I. 492 с, Том П. - 505 с.

Додаткова література

1. Аряєв М.Л. Неонатологія. - Київ: «АДЕФ-Україна.», 2006. - 754 с

2. Безруков Л.О., Волосовець О.П., Шунько Є.Є., Кривопустов СП., Годованець Ю.Д., Мигаль В.Г. Неонатологія. - Чернівці, 2000. - 235 с.

3. Волосовец А.П., Кривопустов СП., Манолова Э.П., Ершова И.Б., Бойченко П.К. Лабораторные исследования в практической педиатрии. - Луганск, 2003.-131 с.

4. Волосовець О.П., Кривопустов СП., Нагорна Н.В. та співавт. Завдання з біоетики та медичної деонтології для педіатрів. - Донецьк: Донбас, 2004. - 84 с

5. Гусель В.А. Маркова И.В. Справочник педиатра по клинической фармакологии. - Л.: Медицина, 1989. - 320 с.

6. Майданник В.Г., Майданник И.В. Справочник современных лекар­ственных средств. - М.: ACT; Харьков: Фолио, 2005. - 1024 с.

7..Маркевич В.Е., Майданник В.Г., Павлюк П.О. та ін. Морфо-функціональні та біохімічні показники у дітей і дорослих.-Київ-Суми: МакДен,2002.-268 с.

8. Маркова И.В., Шабалов Н.П. Клиническая фармакология новонарож-денных. - С.-Петербург: Сотис, 1993. - 374 с.

9. Москаленко В.Ф., Волосовець О.П., Яворівський О.П., Булах І.Є., Остаток Л.І., Палієнко І.А., Мрута М.Р. (ред.) Крок 2. Загальна лікарська підготовка. Частина 2. Педіатрія, акушерство та гінекологія, гігієна. - Київ: Nova KnyhaPubl.,2005.-404c.

10. Неотложные состояния в педиатрии. Под ред. В.М. Сидельникова. - К.: Здоровье, 1994.-601 с.

11. Неонатология. Под ред. Т.Л. Гомеллы, М.Д. Каннигам. -М.: Мед., 1995.- 636 с.

12. Підручник з реанімації новонароджених. Американська Кардіологічна Асоціація та Академія Педіатрії. - Львів: Свічадо, 1994. - 6-55 с.

13. Ситуаційні завдання з педіатрії /За ред. чл.-кор. АМН України, проф. В.Г. Майданника. - К., 2006. - 204 с.

14. Тестові завдання з педіатрії / За ред. чл.-кор. АМН України, проф. В.Г. Майданника. -К., 2007.-429 с.

15. Хертл М. Дифференциальная диагностика в педиатрии. - М.Медицина, 1990.-1064 с.

Тема: Підсумковий модульний контроль з неонатології

Кількість навчальних годин: 4 академічні години

Дата добавления: 2015-06-26