Пред'явлення для впізнання трупів

Тактичні особливості цього різновиду пред'явлення для впізнання є такими:

- пред'явлення для впізнання проводиться або в морзі, або на місці події;

- з огляду на специфіку об'єкта впізнання закон не вимагає пред'явлення для впізнання трупа людини з однорідними об'єктами.

Не буде порушення цієї тактико-етичної вимоги і тоді, коли внаслідок аварії чи іншої масової загибелі людей на місці події в процесі впізнання перебуває багато трупів людей, оскільки спеціальних дій з боку слідчого для підбору однорідних об'єктів пред'явлення для впізнання не проводилося;

- коли виявляють труп невідомої особи, передовсім із використанням ЗМІ та криміналістичних обліків намагаються встановити, хто з місцевих мешканців останнім часом зник безвісти.

Коли є заявники зникнення людини, їх допитують як про обставини зникнення, так і про зовнішність зниклого. Тільки за умови збігу цих ознак з ознаками виявленого трупа останній пред'являється заявникам для впізнання, яке відбувається здебільшого у морзі. За такої ситуації працівники моргу також є учасниками впізнання;

- якщо на трупі є ушкодження (внаслідок посмертних явищ чи дій злочинця), за вказівкою слідчого судмедексперт виконує «туалет» і реставрацію трупа, максимально можливо надаючи йому зажиттєвого вигляду;

- спершу труп пред'являється заявникам, за негативного результату - іншим особам. Хоча можлива ситуація, за якої труп пред'являється мешканцям довколишніх населених пунктів на місці його виявлення ще до його відправлення в морг. Це робиться з метою економії часу та можливості оперативного встановлення особи трупа. Зрозуміло, що попередній допит таких впізнавачів не проводиться, оскільки невідомо, про кого повинен розповідати допитуваний;

- труп пред'являється для впізнання на місці його виявлення, зазвичай у тому ж одязі, в якому він був одягненим на момент виявлення, хіба що є інформація про перевдягнення злочинцем трупа, з метою ускладнити встановлення особи загиблого;

- коли слідча дія відбувається в морзі (особливо за участі осіб, які могли добре знати загиблого), то труп пред'являється без одягу та предметів і речей, що були в момент його виявлення при ньому. Ці об'єкти (сумки, прикраси, протез, тростина тощо) пред'являються для впізнання окремо, за правилами пред'явлення для впізнання предметів тощо;

- під час впізнавання трупа людини відкритим залишається тільки його обличчя, інші частини накриваються простирадлом. Впізнавач у разі потреби може оглянути й інші (частини трупа, особливо якщо він заявляє, що на них можуть бути індивідуалізуючі ознаки (родимки, шрами, татуювання, стоматологічні сліди тощо).

Своєчасне пред'явлення трупа людини для впізнання слугує основною тактичною передумовою, яка забезпечує оперативне встановлення особи загиблого.

Якщо труп пред'явити для впізнання неможливо (немає осіб, котрим є сенс його пред'явити), або коли проведені пред'явлення виявилися безрезультатними, то до дання дозволу на поховання трупа слідчий повинен виконати ще такі дії:

- труп фотографують за правилами сигналетичного знімання (причому до і після «туалету» і реконструкції трупа); коли на трупі є особливі прикмети, вони також детально фотографуються;

- труп дактилоскопують;

- вилучають і зберігають одяг, взуття, речі та предмети, знайдені при трупі, протези зубів і кінцівок та деякі інші біологічні об'єкти (у разі потреби). Інколи практикують виготовлення посмертної маски трупа;

- детально описують у протоколі огляду зовнішність і прикмети загиблого, його носильних речей та ін.

Копії відповідних процесуальних документів скеровуються в інформаційні центри для постановки невпізнаного трупа в криміналістичні обліки, а оригінали документів, предмети трупа зберігаються до можливого їх пред'явлення для впізнання та відновлення процедури встановлення особи загиблого тощо.

Дата добавления: 2015-06-04