Загальні вимоги до об'єктів, що направляються на експер-тизу 1 страница

Для вирішення ідентифікаційних завдань трасологічної експертизи в розпорядження експертів надаються:

а) предмети зі слідами, а коли вилучити їх неможливо, то копії слідів (дактилоплівки, зліпки, пластичні копії, фотознімки);

б) об'єкти, якими, за припущенням слідчого, могли бути залишені ці сліди;

в) дані про час виявлення слідів, умови, в яких знаходились

об'єкти зі слідами до їх направлення на експертизу.

Якщо експерту надсилається копія сліду на дактилоплівці або інша копія сліду, необхідно надати схему його розміщення на предметі (місцевості).

Сліди (об'єкти) перед вилученням обов'язково фотогра-фуються за правилами масштабної зйомки.

Об'єкти дослідження направляються в упаковці, яка забезпечує їх збереження: конверти, пакети, коробки (в залежності від об'єкта), які підписуються (вказується дата, коротка фабула, місце вилучення), опечатуються та засвідчуються підписом слідчого.

Поверхня предмета, на якому розташовані сліди, що легко пошкоджуються (наприклад, поверхневі сліди ніг, різного роду нашарування), не повинна контактувати з матеріалом упаковки.

Речові докази та порівняльні зразки упаковуються окремо. Для порівняльних зразків зазначається: дата їх отримання, в кого вилучені (відібрані) зразки, кількість та які саме зразки направ-ляються на дослідження. Упаковування таке, як і речових доказів.

Порівняльні зразки позначаються індивідуалізуючими позначками та посвідчуються підписом слідчого. Рекомендації, що стосуються підготовки порівняльних зразків за підвидами трасологічної експертизи, викладені у відповідних частинах цього розділу.

63.Особливості призначення та проведення судово-балістичної експертизи.

Під час розслідування кримінальних справ про злочини, пов'язані із застосуванням вогнепальної зброї, часто виникає потреба у здійсненні судово-балістичної експертизи. Якщо під час вчинення злочину на тілі потерпілого чи на трупі утворюються сліди, які свідчать про застосування вогнепальної зброї, призначається комплексна судово-балістична та судово-медична експертизи.

Під час судово-балістичної експертизи встановлюють вид, зразок (модель) вогнепальної зброї за стріляними кулями, гільзами, слідами пострілу; конкретний екземпляр зброї за стріляними кулями та гільзами; справність і придатність до стрільби зброї та боєприпасів; однорідність патронів, куль, гільз, шроту, картечі; обставини, пов'язані із застосуванням вогнепальної зброї (рикошет кулі; відповідність калібрів зброї і патронів, використаних для стрільби; кількість зроблених пострілів; місцезнаходження особи, яка стріляла; напрям і дистанцію пострілу; взаєморозташування перешкоди і зброї в момент пострілу).

За допомогою експертних судово-балістичних досліджень розв'язують завдання як ідентифікаційного, так і неідентифікаційного характеру.

Залежно від завдання, яке розв'язують, судово-балістичні дослідження поділяють на ідентифікаційні, класифікаційні, діагностичні та ситуаційні.

Ідентифікаційні дослідження. Питання, які вирішують за допомогою ідентифікаційної експертизи, є найважливішими під час розслідування кримінальних справ, пов'язаних із застосуванням вогнепальної зброї. До ідентифікаційних належать дослідження, пов'язані з ототожненням вогнепальної зброї за слідами каналу ствола на стріляних снарядах (кулях, шроті, картечі), а також, за слідами деталей і частин зброї на стріляних гільзах. До цього виду експертизи належить також виявлення відповідності стріляних куль і гільз (експертиза цілого за частинками). За допомогою ідентифікаційних досліджень боєприпасів до мисливської зброї встановлюють конкретні інструменти та приладдя, що були застосовані для спорядження мисливських патронів, а також інструменти, які були використані для виготовлення компонентів патронів (саморобного шроту, картечі, пижів, прокладок).

Ідентифікаційні судово-балістичні дослідження складаються з таких самих етапів, що й будь-яке ідентифікаційне дослідження: підготовчого; окремого; експерименту; порівняльного аналізу; оцінювання отриманих результатів і формулювання висновків.

Класифікаційні дослідження. За їх допомогою вирішують питання стосовно належності об'єктів експертизи до певних класифікаційних груп. Класифікаційна експертиза тісно пов'язана з ідентифікаційною, оскільки визначення групової належності — перший і обов'язковий етап ідентифікації. Суть класифікаційних досліджень полягає у визначенні належності об'єкта до певного класу вогнепальної зброї за допомогою органолептичного дослідження критеріїв вогнепальності (наявності ствола, запального пристрою та пристроїв для закривання каналу ствола); встановленні моделі (зразка) досліджуваної зброї та патронів; належність порівнюваних патронів до однієї партії випуску; визначенні моделі зброї за слідами на стріляних кулях і гільзах, а також калібр мисливської зброї за слідами на шроті та картечі.

Діагностичні дослідження. Суть діагностичних досліджень полягає у визначенні належності об'єкта до певного класу вогнепальної зброї за допомогою кількісного дослідження критеріїв надійності його конструкції (здатність здійснювати більш як один постріл; наявність у снаряда необхідної вбивчої сили); виявленні властивостей і стану вогнепальної зброї та боєприпасів (визначенні справності вогнепальної зброї та патронів і придатності їх до стрільби, можливості здійснення пострілу зі зброї без натискання на спусковий гачок внаслідок технічного стану зброї); виявленні можливості здійснення певних дій (визначення пробивної сили снаряду, можливості здійснення прицільної стрільби); з'ясуванні обставин пострілу (дистанції пострілу, факту рикошету, характеру пошкодження (вогнепальне чи ні), відносної давності пострілу, послідовності пострілів, причини осічки). До цього виду експертизи належать також дослідження з поновлення пошкоджених та знищених (спиляних та забитих) маркувальних знаків на вогнепальній зброї.

Ситуаційні дослідження. Для їх здійснення необхідною умовою є вивчення місця події чи певних обставин, за яких було вчинено злочин, наприклад, можливості здійснення пострілу без натискання на спусковий гачок у певній ситуації (падіння зброї з певної висоти, зачеплення гілкою за спусковий гачок тощо), визначення взаєморозта-шування особи, яка стріляла, потерпілого і зброї в момент пострілу. Як правило, такі дослідження здійснюють за допомогою комплексної експертизи (спільно медиками та спеціалістами з балістики). Ці дослідження пов'язані з вивченням рельєфу та предметної обстановки місця події.

Згідно з Науково-методичними рекомендаціями, «д о головних завдань балістичної експертизи належать:

· Установлення конкретного екземпляра вогнепальної зброї за слідами на стріляних кулях, шроті, картечі, гільзах.

· Визначення виду, системи (моделі) та калібру вогнепальної зброї і боєприпасів.

· Визначення технічного стану зброї, боєприпасів і придатності їх до стрільби.

· Установлення можливості пострілів без натискання на спусковий гачок.

· Установлення належності саморобних стріляючих пристроїв і патронів до них до вогнепальної зброї і боєприпасів.

· Установлення способу виготовлення саморобних вогнепальних пристроїв.

· Установлення обставин, пов'язаних з використанням вогнепальної зброї (факту стрільби після останнього чищення і змащування зброї, кількості пострілів, відстані, з якої стріляли, напрямку пострілу, взаємного положення зброї та перешкоди тощо).

Орієнтовний перелік вирішуваних питань

Чи вистріляна куля (шрот, картеч) з даного екземпляра зброї (пістолета, рушниці, обріза та ін.)?

Чи відстріляні дані гільзи зі зброї, наданої для дослідження?

Чи вистріляні дані кулі (гільзи) з одного екземпляра зброї?

Чи справна дана зброя? Якщо ні, то які вона має несправності? Чи виключають ці несправності можливість пострілу?

З якої зброї (вид, система, модель) вистріляна дана куля (або декілька куль)?

До якої зброї (вид, система, модель) належить відстріляна гільза (або декілька гільз)?

Чи були надані куля і гільза до пострілу частинами одного патрона?

Чи є вогнепальною зброєю предмет, вилучений у підозрюваного?

Яким способом (промисловим чи саморобним) виготовлено предмет (зброя, патрон), вилучений у підозрюваного?

До якого виду, системи, моделі, калібру належить дана вогнепальна зброя?

Чи є боєприпасом патрон, вилучений у підозрюваного?

До зброї якого виду, системи, моделі, калібру призначено патрон, вилучений у підозрюваного?

Чи міг з даної зброї за певних умов (наприклад, при падінні її на ґрунт, підлогу тощо) бути здійснений постріл без натискання на спусковий гачок?

Чи стріляли з даної зброї після її останнього чищення і змащування?

Який порох (вид, марка) застосовано при останньому пострілі з даної зброї?

Якою кулею (шротом, картеччю) зроблено останній постріл з гладкоствольної рушниці (обріза)?

З гладкоствольної зброї якого калібру вистрілено кулю (шрот, картеч, пиж), вилучену на місці події (з трупа потерпілого під час проведення судово-медичних досліджень)?

Чи є дане пошкодження вогнепальним?

Кулею якого калібру, типу (оболонковою, напівоболонковою тощо) утворено пошкодження?

Яким є дане пошкодження - вхідним чи вихідним?

У якому напрямку і з якої відстані зроблено постріл, що утворив пошкодження на об'єкті, вилученому з місця події?4

Яким було положення зброї відносно потерпілого (перешкоди)?5

4, 5 Дослідження цих питань відносно вогнепальних пошкоджень на одязі, пов'язаних з одночасним спричиненням тілесних ушкоджень людині, належить до компетенції відділень медичної криміналістики бюро судово-медичної експертизи. В окремих випадках (коли визначається дистанція, напрямок пострілу тощо) такі питання вирішуються комплексною судово-медичною та судово-балістичною експертизою. Провідною установою слід призначити бюро судово-медичної експертизи.

Експертові, з урахуванням характеру питання, надаються: зброя, усі патрони, гільзи, кулі, шрот, пижі, які приєднані до справи як речові докази, порівняльні матеріали, предмети зі слідами пострілу.

Усі надані об'єкти повинні мати на упаковці або на прикріплених до них бирках індивідуалізувальні позначки (найменування, кількість, місця виявлення, наприклад: "шрот, що вилучений з трупа A., 4 шротини"). На предметах з пошкодженнями мають бути орієнтувальні позначки (зовнішній, внутрішній бік; верх, низ тощо).

Для вирішення питань про обставини пострілу (напрямок, дистанція, взаємне положення зброї та перешкоди тощо) експертові надаються предмети, на яких є сліди пострілу.

Крім об'єкта дослідження, експертові надсилаються протоколи слідчих оглядів, відтворення обстановки й обставин події, інших слідчих дій або виписки з них, що містять відомості, які можуть мати значення для вирішення поставлених питань. Є припустимим виклад цих відомостей в постанові (ухвалі) про призначення експертизи.

Якщо особа, яка призначає експертизу, відчуває труднощі у визначенні даних, про які треба повідомити експерта, або у формулюванні питань, їй слід проконсультуватись з експертом (спеціалістом).

Якщо у справі раніше проводились судово-медичні та інші експертизи, пов'язані з даною експертизою, експертові надаються акти цих експертиз, фотознімки, рентгенограми, схеми тощо.

Зброю, яка направляється на експертизу, необхідно розрядити. Якщо прийомами, які звичайно застосовуються, розрядити її неможливо, то частини ударно-спускового механізму приводяться в положення, яке унеможливлює випадковий постріл. На упаковці мають бути зроблені попереджувальні надписи.

Речові докази упаковуються окремо. При цьому повинен бути забезпечений захист їх від забруднення, пошкоджень та взаємного контакту у процесі транспортування. Дульний зріз зброї закривається чистою білою тканиною і обв'язується.

Вогнепальна зброя та боєприпаси направляються на експертизу слідчим або нарочним. Їх пересилка поштою не допускається.»

64.Задачі та компетенція пожежно-технічної експертизи.

Сутність пожежно-технічної експертизи полягає в тих завданнях, які вона вирішує, в предметі її дослідження.

Оскільки пожежі виникають за різних обставин, на різноманітних об'єктах, то пожежно-технічна експертиза вирішує широке коло завдань, серед яких основні:

- встановлення осередку пожежі (місця виникнення початкового горіння);

- встановлення часу і шляхів поширення горіння;

- встановлення причини, умов і процесів виникнення пожежі;

- встановлення обставин, що сприяли виникненню і розвитку пожеж;

- визначення пожежонебезпечних властивостей речовин і матеріалів;

- встановлення відповідності технічного стану об'єкта протипожежним нормам.

Предмето м пожежно-технічних досліджень є фактичні дані про обставини, що передували пожежі; технічна характеристика об'єкта до пожежі і його технічний стан після пожежі; сліди термічних ушкоджень; дії осіб, які відповідають за пожежну безпеку об'єкта, і осіб, які брали участь у гасінні пожежі; інформація про пожежу, що міститься в матеріалах справи; засоби підпалу; дані, одержані експертизами інших видів.Відповідно до

Науково-технічних рекомендацій 115. основними завданнями пожежно-технічної експертизи є:

- визначення причин, умов та процесів виникнення пожежі;

- визначення часу та шляхів розповсюдження пожежі;

- визначення обставин, які сприяли виникненню та розповсюдженню пожежі;

- оцінка умов, засобів і способів гасіння пожежі;

- відповідність технічного стану об'єкта протипожежним нормам.

Перед пожежно-технічною експертизою можуть ставитись і інші завдання, пов'язані з розслідуванням (судовим розглядом) справ про пожежі, якщо для розв'язання цих завдань необхідні спеціальні знання в галузі пожежної справи.

Орієнтовний перелік вирішуваних питань

Де був осередок пожежі (місце виникнення початкового горіння)?

Якими шляхами поширювався вогонь від осередку пожежі?

Яка причина виникнення пожежі?

Чи відповідав стан об'єкта вимогам Правил пожежної безпеки?

Який час тривала пожежа?

Чим пояснюється найбільш інтенсивне горіння в даному місці об'єкта?

Чи можливе загорання даної речовини (матеріалу) від даного джерела запалювання?

Чи можливе самозаймання даних речовин (матеріалів) за певних умов конкретного випадку?

Яка температура самоспалахування даної речовини (матеріалу)?

Яка максимальна температура горіння даних матеріалів?

Чи не є причиною виникнення пожежі аварійний стан електричної мережі (коротке замикання, перевантаження тощо)?

Що було первинним: пожежа чи вибух?

З якої причини не спрацював автоматичний протипожежний пристрій?

Чи належним чином використовувалась протипожежна техніка під час гасіння даної пожежі?

Де розміщувались зони розвитку горіння, теплового впливу та задимлення, з урахуванням наданих фактичних даних про речову обстановку місця пожежі?

Яке джерело запалювання зумовило займання наявного горючого середовища (матеріалу, речовини) у місці формування осередку пожежі?

Який механізм виникнення пожежі?

Які обставини події пожежі зумовили її наслідки?

Якими вибухо-, пожежонебезпечними властивостями характеризуються надані на дослідження матеріали (речовини)?

Експертові слід надати протокол огляду місця пожежі з усіма додатками, протоколи відтворення обстановки й обставин події, акт про пожежу та інші документи, складені службами пожежної охорони, а також речові докази.

65. Задачі та компетенція вибухово-технічної експертизи.

Вибухотехнічна експертиза призначається під час розслідування і судового розгляду справ, пов'язаних із застосуванням вибухових речовин, вибухових пристроїв, боєприпасів та їх комплектуючих, що містять вибухові речовини, чи їх незаконним зберіганням, носінням, виготовленням, збутом, розкраданням. Вона сприяє встановленню не тільки об'єктивної, а й суб'єктивної сторони злочину шляхом дослідження обставин, що вказують на навмисне чи необережне вбивство, самогубство чи каліцтво, нещасний випадок, і має також з'ясувати умови й обставини, що сприяли здійсненню злочинів з використанням вибухових речовин, вибухових пристроїв, боєприпасів та їх комплектуючих, що містять вибухові речовини.

Даною експертизою також можуть вирішуватись ситуаційні завдання з метою встановлення механізму події, відтворення матеріальної обстановки, розташування людей щодо вибухового пристрою на момент вибуху, технічної можливості приведення в дію вибухового пристрою за певних обставин, тощо.

До предмета вибухотехнічної експертизи відносяться фактичні дані щодо властивостей вибухових речовин, вибухових пристроїв, боєприпасів, слідів їх дії, механізму вибуху та інших обставин, пов'язаних з підготовкою, здійсненням та наслідками вибуху.

Об'єктами цієї експертизи є боєприпаси, вибухові пристрої в цілому (в тому числі саморобного виготовлення) та їх комплектуючі частини, піротехнічні засоби, засоби ініціювання (запалювання й підриву), електричні, механічні схеми і прилади (пристосування), призначені для проведення ініціюючого імпульсу, вибухові речовини і суміші (в тому числі саморобного виготовлення), хімічні реактиви, з яких виготовляються вибухові речовини і суміші, сліди вибуху на предметах навколишнього оточення, первинні та вторинні осколки, пошкоджені вибухом об'єкти, а також до об'єктів експертизи належать матеріали справи.

До переліку питань, які вирішуються вибухотехнічною експертизою можна віднести:

Чи є наданий на експертизу об'єкт вибуховим пристроєм?

Який вид вибухового пристрою, спосіб виготовлення пристрою або окремих його частин?

Який спосіб підриву вибухового пристрою?

Чи є пошкодження об'єкту слідами дії вибухового пристрою?

Який склад вибухової речовини та спосіб її виготовлення?

Спосіб виготовлення снаряда?

Чи не мають декілька зразків вибухової речовини єдине джерело походження (за ознаками зберігання, технологічними ознаками, тощо)?

Відповідно до Науково-методичних рекомендацій, головними завданнями експертизи вибухових пристроїв є:

· Визначення факту вибуху вибухового пристрою на місці події.

· Визначення виду вибуху.

· Визначення належності об'єкта до вибухових пристроїв (боєприпасів) та визначення класифікаційної категорії пристрою.

· Визначення потужності вибуху вибухового пристрою.

· Визначення (опис) конструкції пристрою та способу його виготовлення.

· Установлення здатності пристрою викликати вибух та можливості вибуху пристрою в конкретних умовах (струс, нагрівання тощо).

· Установлення наявності в обставнах справи даних,що стосуються особи,яка виготовила саморобний вибуховий пристрій і привела його в дію.

Орієнтовний перелік вирішуваних питань

Чи належить до вибухових пристроїв (боєприпасів) предмет, вилучений (указати у кого або де)?

Чи придатний наданий предмет до використання за цільовим призначенням - до вибуху? Якщо не придатний, то з яких причин?

Які вражаючі фактори притаманні наданому пристою?

Чи підірвано в даному місці вибуховий пристрій? Якщо так, то до якого виду пристроїв він належить (які особливості його конструкції, країна-виробник тощо)?

Чи є предмети, знайдені на місці події (в тілі потерпілого), частинами вибухового пристрою?

Якщо так, то до якого виду пристроїв вони належать?

Яким способом, саморобним чи промисловим, виготовлено вибуховий пристрій?

Який спосіб підриву був застосований в даному випадку?

Якщо підірвано боєприпаси, до якого виду вони належать (гранати, міни, снаряди тощо)?

Чи містять надані експертові матеріали дані, що вказують на характерні риси особистості виготовника вибухового пристрою (професійні навички, ступінь обізнаності з технологією виготовлення і використання вибухових пристроїв тощо)?

Чи однакова конструкція саморобного вибухового пристрою, частини якого знайдені на місці події, та макета, виготовленого гр. Н.?

Готуючи об'єкти для дослідження, необхідно дотримуватись таких правил:

· Вибухові пристрої необхідно розрядити (роз'єднати засоби підриву). Здійснення цієї операції виконують спеціалісти з пошуку, розрядження та знищення вибухових пристроїв ВТУ НДЕКЦ МВС, або військові піротехніки.

· Експертові слід направити всі деталі (частини, уламки) вибухового пристрою (боєприпасів), знайдені на місці події.

· Експертові разом з об'єктами, зібраними на місці події, включаючи об'єкти, вилучені з трупа потерпілого, обов'язково направляються протоколи огляду місця події, протоколи огляду трупів, окремих речових доказів з усіма додатками до цих протоколів (плани, схеми, фотознімки та ін.), протоколи допиту свідків.

Об'єкти з місця події, на яких є свіжа кров, не можна упаковувати в герметичну тару, оскільки продукти її гниття можуть перешкодити дослідженню слідів вибухових речовин.

До основних завдань експертизи вибухових речовин і продуктів вибуху (пострілу) належать:

· Установлення факту належності даного об'єкта до вибухових речовин або речовин, які можна використати як компоненти для виготовлення вбухових речовин, порохових зарядів або піротехнічних засобів.

· Установлення способу виготовлення вибухових речовин.

· Виявлення мікрослідів вибухових речовин і продуктів їх розкладу на предметах-носіях.

· Установлення за продуктами розкладу вибухових речовин вихідної речовини, яка була використана для вибуху (пострілу).

· Установлення спільної родової (групової) приналежності вибухових речовин (порохових зарядів).

· Орієнтовний перелік вирішуваних питань

Чи є дана речовина вибуховою? Якщо є, то якою саме?

Чи можуть використовуватись для виготовлення вибухівки дані речовини? Якщо так, то в якому сполученні?

Яким способом - промисловим чи саморобним виготовлена дана вибухівка?

Чи є на предметі-носії (указується, на якому саме) сліди вибухових речовин? Якщо так, то яких саме?

Чи є на даному предметі продукти розкладу вибухівки? Якщо так, то внаслідок розкладу якої вибухової речовини вони утворились?

Чи мають дані вибухові речовини (зазначаються порівнювані об'єкти) спільну родову (групову) належність?

Чи становили раніше вибухові речовини, надіслані на дослідження, єдину масу?

Чи мають спільну родову (групову) належність надані зразки шроту за номером, способом виготовлення, хімічним складом?

Чи однаковий хімічний склад наданих дробу і шматка металу?

Чи мають спільну родову (групову) належність або єдине джерело походження частини патронів (шроту, кулі, картечі, пижа, прокладки), знайдені на місці події, з частинами патронів, вилучених у певної особи (за видом та складом матеріалу, кольором, розмірами, формою, способом виготовлення тощо)?

У справах, пов'язаних з вибухами, з місця події слід вилучати всі предмети або їх частини, на яких є сліди кіптяви. З епіцентру вибуху збираються зразки ґрунту (вибух на ґрунті), залишки штукатурки, бетону (вибух у приміщенні), деталі зі слідами оплавлення (вибух в автомобілі) тощо. Зразки упаковуються в герметичну тару (скляні ємкості, поліетиленові мішки тощо).

Обов'язково надається протокол огляду місця події з планом-схемою і фотографіями. Особа або орган, які призначають експертизу, мають перевірити, чи є в цих матеріалах відомості про пошкодження на предметах, що оточують місце події; наявність чи відсутність воронки та її параметри: діаметр, глибина, матеріал, на якому утворилась воронка (грунт, асфальт, залізобетон, деревина тощо); руйнування скла у вікнах (повне чи часткове) та відстані цих вікон від місця вибуху; сліди вибуху на предметах (наявність кіптяви, характер та інтенсивність її розподілу тощо).

З потреби поповнення вихідних даних для проведення експертизи слід провести повторний огляд місця події, допит та інші слідчі дії.

Вибухові речовини, виявлені в невеликій масі, направляються повністю, в інших випадках - у зразках. Кожний об'єкт упаковується в окрему герметичну тару з дотриманням вимог, що стосуються транспортування вибухових речовин.

Якщо виникають утруднення, слід проконсультуватись з експертом (спеціалістом).

66.Особливості призначення та проведення портретно-криміналістичної експертизи.

Експертне ототожнення - це безпосереднє порівняння ознак зовнішності людини, закарбованих на фотознімках, кіно- та відеоматеріалах, із зразками ознак зовнішності, відображених на різних матеріальних носіях інформації.

Портретно-криміналістична експертиза поділяється на такі види:

· експертиза зображень людей за фотопортретами з метою встановлення особи, що розшукується, серед декількох осіб, зображених на фотознімках;

· експертиза прижиттєвих фотографій безвісті зниклої людини та черепа трупа для встановлення належності його даній особі;

· експертиза невпізнаного трупа (фотознімки якого представлені) та фотопортрета живої особи для встановлення особи трупа;

· експертиза посмертної маски невідомої людини і прижиттєвих фотозображень безвісті зниклої особи з метою упізнання трупа.

Портретно-криміналістична експертиза вирішує такі завдання: чи відображено на пред'явлених фотографіях одне і те саме обличчя; чи немає на груповій фотографії особи, фотографія якої пред'явлена для дослідження; чи не зображений на фотографії труп особи, яка розшукується; чи не належить череп людині, фотографія якої пред'явлена для дослідження.

На портретно-криміналістичну експертизу подають матеріали, на яких обличчя може бути зображено в різних положеннях. Доцільно, щоб на порівнювальних матеріалах обличчя було зафіксоване приблизно в тих самих ракурсах. Кіно-, відеомате- ріали, рентгенограми подають в оригіналах, кісткові останки повинні бути звільнені від м'яких тканин.

Експертне ототожнення людини можливе тоді, коли зображення обличчя на фотознімку одержані об'єктивними засобами фіксації на підставі законів геометричної оптики. Будь-яка копія повинна бути подібна до оригіналу та ізоморфна йому, тобто будь-який об'єкт системи можна розглядати як «модель» і вивчати на ньому різнобічні ознаки. Тому неоднакові геометричні будови, які застосовуються в експертизі, можуть розрізнятися лише розміром, але не ознаками, які є основою для їх будови. Звідси, під час збільшення фотографічних зображень взаємозв'язок і співвідношення між ознаками не змінюється.

Ідентифікаційним об'єктом фотопортретної експертизи у всіх випадках є конкретна людина, тотожність якої встановлюється. Ідентифікуючими об'єктами можуть бути: геометрично точні зображення голови та обличчя ідентифікаційного об'єкта; скелет голови (череп) або його знімок.

Об'єктами ідентифікаційної експертизи можуть бути портрети, створені художниками, а також всі композиційні портрети.

Методика ідентифікаційного дослідження фотографічних зображень складається з таких етапів. На початку дослідження серед зразків намагаються відібрати такі фотознімки, на яких обличчя зафіксоване в однаковому або близькому до досліджуваного ракурсі. Потім фотознімки приводять до одного масштабу, для чого використовують константні антропометричні точки голови. Одержані одномасштабні знімки наклеюють на таблиці й описують кожний знімок за системою словесного портрета. Однакові ознаки за формою, розміром та розташуванням відмічають стрілками. Для визначення співвідношення ознак останні з'єднують прямими лініями, одержані геометричні фігури порівнюють. Відмінні ознаки, як правило, на фотознімках виділяють іншим кольором. Відтак оцінюють сукупність збіжених ознак і відмінних, пояснюючи причину появи останніх, а сукупність збіжених ознак оцінюють як неповторне.

Відповідно до Науково-методичних рекомендацій, завданням портретної експертизи є ідентифікація особи (трупа) за фотознімком (фотокарткою, негативом, кінострічкою).

Орієнтовний перелік вирішуваних питань

Чи зображений на даному фотознімку громадянин П.?

Одна чи різні особи зображені на даних фотознімках?

Чи зображений на фотознімку невпізнаного трупа гр. К.?

Порівняльними матеріалами для ідентифікації особи за фотознімком можуть бути достовірні фотографії цієї особи (любительські, професійні, а також експериментальні фотознімки, виготовлені, можливо, за участю спеціаліста (слідчим (судом)). Доцільно, щоб серед порівняльних зразків були знімки, близькі до досліджуваного за часом зйомки і ракурсом зображення.

Ідентифікація трупа проводиться шляхом порівняння фотознімка трупа з прижиттєвими знімками. Знімки самого трупа повинні бути зроблені не тільки у фас, профіль, але й в декількох інших ракурсах, оскільки серед прижиттєвих знімків може не бути зразків, на яких особа зображена у фас або профіль.

Експериментальні порівняльні зразки не слід ретушувати. Перед фотозйомкою слід зробити туалет трупа.

67. Поняття методики розслідування, її завдання і принципи розробки.

Криміналістична методика або методика розслідування окремих видів злочинів, як розділ науки криміналістики, є системою наукових положень і рекомендацій, що базуються на них, щодо розслідування і попередження вбивств, розкрадань, крадіжок, розбоїв та інших видів злочинів. Вона охоплює загальні положення, що торкаються розслідування будь-якого злочину, криміналістичну характеристику і окремі методики, які визначають порядок розслідування конкретних видів злочинів. У методиці розслідування реалізуються криміналістична техніка і тактика на основі методологічних положень науки (загальної теорії).

Дата добавления: 2015-06-04