Медіатори

СИНАПСИ ЦНС

Залежно від розташування міжнейрон-них контактів розрізняють: аксо-соматичні (аксон одного нейрона розташовується на тілі іншого), аксо-дендритні (аксон на ден­дриті), аксо-аксонні (аксон на аксоні). Рідше зустрічаються дендро-дендритні (дендрит на дендриті), дендро-соматичні синапси (дендрит на сомі). За функціями синапси бу­вають збудливі, коли нервовий імпульс, що прийшов до цього синапсу, збуджує постси-наптичний нейрон, і гальмівні, коли такий імпульс призводить до пригнічення актив­ності постсинаптичного нейрона (рис.2).

У ЦНС функцію медіаторів виконує ве­лика кількість біологічно активних речовин (близько 30). Віднесення синапсів до збудли­вого або гальмівного визначається, з одного боку, специфікою медіаторів. З іншого боку,

Рис.2. Межнейронні синапси:

А - аксон; Д-дендрит; 1 - аксо-соматичний синапс; 2-аксо-дендритний синапс; 3 - аксо-дендритний синапс шипикової форми; 4 - аксо-дендритний синапс дивергентного типу

це залежить від різновиду рецепторів, вбудо­ваних у постсинаптичну мембрану, оскільки до одного і того ж медіатора, як правило, є декілька рецепторів. В результаті при вза­ємодії одного і того ж медіатора з різними рецепторами може виникати різний ефект -активація або гальмування постсинаптичного нейрона. Характер рецептора можна виявити не тільки за відмінністю ефекту, але й шляхом застосування хімічно актив­них речовин, які можуть блокувати передачу нервового імпульсу через синапс (результат зв'язування з рецептором) або підсилювати ефект медіатора. Ці речовини можуть бути як ендогенного походження (утворюватися в самій ЦНС або в інших органах і надходити в ЦНС через кров і лімфу), так і екзогенного (надходити з навколишнього середовища). До останніх відносяться деякі сполуки, що надходять з їжею, багато лікарських препа­ратів, різні отрути.

У багатьох нейронах може міститися не один, а два або більше медіаторів.

За механізмом дії медіатори можна поділи­ти на два типи: іонотропні та метаботропні. І онотропні медіатори після взаємодії з рецеп­торами постсинаптичної мембрани зміню­ють проникність іонних каналів. На відміну від них, метаботропні медіатори постсинап-гичний вплив надають шляхом активації специфічних ферментів постсинаптичної або навіть пресинаптичної мембрани.

В результаті взаємодії метаботропного медіатора з рецептором у самій мембрані, а найчастіше у цитозолі клітини, активуються вторинні посередники (месенджери), які у свою чергу запускають каскади фермента­тивних процесів у клітині або мембрані. Ці метаболічні зміни триваліші і глибші, ніж при дії іонотропних медіаторів. Вони мо­жуть зачіпати навіть геном клітини, беручи участь у формуванні пам'яті.

Метаботропною активністю володіють більшість нейропептидів (невеликих білко­вих молекул) і ряд інших медіаторів, напри­клад, аміни. Якщо в даному нейроні такий медіатор не один, то, виділяючись разом з "основним", метаботропний медіатор моду­лює (підсилює або ослабляє) ефект основно­го або регулює його вихід.

У результаті складних взаємодій у ЦНС між медіаторами і рецепторами, різними ме­діаторами прояв ефекту дії медіаторів може змінюватися. Так, ацетилхолін в одному ви­падку може викликати збудження, а в іншо­му - виявляти гальмівний ефект. Аміни та­кож володіють обома вказаними ефектами.

Дата добавления: 2015-06-04