Дивергенція і конвергенція

Функціональні властивості нервових центрів.

Нервовий центр.

Сукупність нейронів, що беруть участь у рефлекторній регуляції, об'єднується у нер­вовий центр даного рефлексу. Для виконан­ня більшості рефлексів часто відбувається об'єднання багатьох "простих" центрів, від­повідальних за виконання простої функції. Динамічність його утворення полягає в тому, що кожного разу підключаються ті структури ЦНС, які необхідні для виконання конкретного складного рефлекторного акту. Між ними може і не бути постійного зв'язку, такого, як у про­стій рефлекторній дузі. Зв'язок встановлюєть­ся лише на час виконання якої-небудь складної функції. Можливість для її формування забез­печується наявністю широкого взаємозв'язку між нейронами ЦНС і властивостями нервових центрів. Утворюється тимчасова функціональ­на система для виконання певного акту.

Нейрони, що створюють нервовий центр, розташовані у певному порядку - по типу "точка в точку". Наприклад, кожна ділянка сприймаючої поверхні шкіри передає свої сигнали у визначені ділянки спинного, до­вгастого, проміжного мозку, кору великих півкуль. Відповідна просторова організація у нервовій системі, забезпечуючи отримання сигналів від різних органів, дозволяє людині мати необхідне уявлення як про схему про­стору, так і про положення свого тіла. Така організація зв'язків у ЦНС, при якій про­сторове розташування нейронів, пов'язаних з певними рецепторами або виконавчими органами і яка відображає специфіку їх

просторового розташування в організмі, називається соматотопічним представни­цтвом функцій У той же час певна ділянка тіла іннервується безліччю нейронів - тут широ­ко представлені зони перекриття (дубляжу).

Нервові центри найчастіше представ­лені скупченням різноманітних нейронів. Серед них зустрічаються як збудливі, так і гальмівні нейрони, нейрони сенсорні і мо­торні (аферентні або еферентні). У нервово­му центрі для виконання рефлексу спочатку надходить аферентна сигналізація, яка аналі­зується, а потім відбувається синтез (форму­вання) команд, що відправляються до вико­навчого органа, тобто постійно відбуваються аналітико-синтетичні процеси. Ці процеси визначаються взаємодією нейронів за допо­могою синаптичних контактів.

При цьому можна виявити прояв деяких загальних властивостей. Серед них можна виділити основні: дивергенцію і конвер­генцію; ефект засвоєння або трансформації ритму.

Дивергенція - це здатність нейрона вста­новлювати численні зв'язки з іншими нейро­нами (рис. 3). Завдяки цьому одна і та ж клітина може забезпечити розповсюдження імпульсів - іррадіацію збудження. Процеси дивергенції більш типові для аферентних відділів ЦНС.

Дата добавления: 2015-06-04