Населення. Системи водопостачання.!

Показники повітрообміну та вентиляції приміщень.!

Вентиляція створює умови повітряного середовища, сприятливі для здоров'я і самопочуття людини. Природня вентиляція здійснюється за рахунок різниці температур повітря у приміщенні та зовніш-нього повітря (тепловий напір) або дії вітру (вітровий напір). Природна вентиляція може бути організованою та неорганізованою. Неорганізована природна вентиляція (провітрювання) здійснюється за рахунок витиснення зовнішнім холодним повітрям через вікна, щілини та двері внутрішнього теплого повітря. При неорганізованій природній вентиляції невідомі обсяги повітря яке вводиться та виводиться з приміщення і повітрообмін залежать від випадкових факторів (напрямку та сили вітру, температури зовнішнього та внутрішнього повітря).Штучна вентиляція може бути припливною, витяжною або припливно-витяжною. Найбільш досконалою системою штучної вен­тиляції є кондиціювання, тобто очищення повітря і створення та автоматичне регулювання в приміщенні оптимальних мікрокліма­тичних параметрі. Вентиляцію (повітрообмін) характеризують вентиля­ційний об'єм і кратність повітрообміну. Необхідний об’єм вентиляція – кількість свіжого повітря, яке повинно поступати в приміщення, щоб концетрація СО2 не перевищувала норми. Необіхна кратність вентиляції – число, яке показує скільки разів повітря приміщення повинно замінюватись свіжи, щоб концетрація СО2 не перевищувала норми.

26. Гігієнічне значення води, вплив якості води та умов водопостачання на здоров'я

Гiгiєнiчне значення води: 1.фiзiологiчна роль.2. епiдемологiчна та ендемiчна роль, токсикологiчний вплив.3. бальнеологiчна роль.4. господарстко-побутова та народно- господарська роль. Фiзiологiчна роль: пластична, участь в обмiнi речовин, та енергiї, транспортна, участь в тепло обмiнi i терморегуляцiї, пiдтримка осмотичного тиску i кислотно-лужної рiвноваги.Епiдемологiчна роль:1.основнi типии захв., що передаються через воду:1.захв., викликанi збудниками кишкових iнфекцiй: гепатит А, амеби, дизентерiя 2.захв. шкiри та слизових оболонок:сибiрка,мiкози.3.гельмiнтози- шистисома, дракункульоз 4.трансмiсивнi iнфекцiї- малярiя, жовта лихоманка. Ендемiчна роль:може викликати флюороз, карiєc(нестача F), водно-нiтратна метгемоглобiнурiя(надлишок нiтратiв), молiбденова подагра(надлишок Мо), ендемiчний зоб(нестача I), уровська хвороба, селеновi хвороби, борний ентерит(надлишок бору). Бальнеологiчна роль:використання мiнеральних вод, використання води як фактору загартовування. Господарська роль:приготування їжi, зрошування,водний транспорт, пiдтримання чистоти одягу, тiла, примiщення. Системи водопостачання:1.централiзована.2.децентралiзована.3.змiшана.

27. Класифікація джерел водопостачання, їх характеристика. Класи джерел водопостачання.!

Класифiкацiя джерел водопостачання:I.Атмосфернi.II.Пiдземнi:1.мiжпластовi напiрнi(артезiанськi) та ненапiрнi води.2.грунтовi води(колодязi)3.джерельна вода.III.Поверхневi:1.проточнi.2.непроточнi. Мiжпластовi напiрнi(артезiанськi) та ненапiрнi води залягають у водоносних горизонтах мiж водонепроникними шарами грунту,тому надiйно захищенi вiд проникнення забруднень з поверхнi.Такi води епiдемiчно безпечнi та не потребують знезараження.Грунтовi води, якi залягають у водоносному горизонтi над першим непроникним шаром грунту,характеризуються сезонними коливаннями хiмiчного та бактерiального складу, рiвня стояння, дебiту.Запаси грунтових вод незначнi, тому, щоб використати їх як джерело водопостачання, передбачають їх штучне поповнення водою за допомогою спецiальних iнженерно-технiчних споруд. Проточнi- рiчки,водоспади.Непроточнi-озера, ставки,, штучнi вiдкритi водосховища.Вiдкритi водойми легко забруднюються ззовнi, тому з епiдемiчної точки зору є потенцiйно небезпечними.У рядi маловодних та безводних мiсцевостей використовують привiзну та метеорну(атмосферну) воду(дощову, снiгову), яку зберiгають у закритих водосховищах, наливних колодязях.

28. Джерела забруднення води водойм і процеси самоочищення води в них. Зони санітарної охорони джерел водопостачання, їх значення в поліпшенні якості води.!

Джерела забруднення води і водойм

Основним джерелом забруднення поверхневих водойм є стічні води.Частково забруднення водойм відбувається поверхневим стоком: дощовими, зливовими водами; водами, що утворюються під час танення снігів. Вода відкритих водойм може забруднюватися внаслідок її використання для транспортних (пасажирське та вантажне пароплавство, лісосплав) цілей, при роботі у руслах річок (напри­клад, видобутку річкового піску), під час водопою тварин, проведення спортивних змагань, відпочинку населення.

Самоочищення відкритих водойм

Самоочищення відкритих водойм відбувається під впливом різноманітних чинників

- гідравлічних (змішування і розбавлення забруднень водою водойми);

- механічних (осадження завислих часток);

- фізичних (вплив сонячної радіації та температури);

- біологічних (процеси взаємодії водних рослинних організмів та мікроорганізмів із організмами стоків, що потрапили до водойми);

- хімічних (руйнування забруднюючих речовин внаслідок гідролізу);

- біохімічних (перетворення одних речовин в інші за рахунок мікробіологічної де­струкції, мінералізація органічних речовин нв інші за рахунок мікробіологічної деструкції, мінералізація органічних речовин внаслідок біохімічного окислення водною автохтонною мікрофлорою).

Самоочищення від патогенних мікроорганізмів відбувається за рахунок їх загибелі внаслідок антагоністичного впливу водних сапрофітних організмів, дії антибіотичних речовин, бактеріофагів тощо. У разі забруднення водойм побутовими і промисловими стічними водами процеси самоочищення можуть бути загальмовані, Розвивається цвітіння водойм (буйний розвиток водоростей, планктону), загнивання води,

Зони санітарної охорони джерел водопостачання:

• Зона суворого режиму

• Зона обмежень

• Зона спостережень

29. Інфекційні захворювання, що передаються водою, їх класифікація. Особливості водних епідемій і спалахів, їх профілактика.!

Вода може брати участь у розповсюдженні інфекційних захворювань:

- як фактор передачі збудників хвороб з фекально-оральним механізмом передачі: кишкових інфекцій бактеріальної і вірусної природи (черевний тиф, холера, дизентерія); геогельмінтозів (аскаридоз,трихоцефальоз); біогельмінтозів (ехінококоз); що викликані найпростішими (лямбліоз, амебна дизентерія)

- як фактор передачі збудників захворювання шкіри і слизових оболонок (при купан­ні або іншому контакті з водою): проказа, сибірка, грибкові захворювання (наприклад, епідермофітія);

- як середовище розмноження переносників хвороб - комарів роду Анофелес, які переносять малярійний плазмодій та інших збудників (відкриті водойми)

Ознаки водних епідемій:

· одночасна поява великої кількості хворих на кишкові інфекції, тобто різке підви­щення захворюваності населення - так званий епідемічний вибух;

· хворіють люди, які користувались одним водогоном, однією гілкою водопровідної мережі, однією водорозбірною колонкою, одним шахтним колодязем тощо;

· захворюваність тривалий час утримується на високому рівні - у міру забруднення води і вживання її населенням;

· крива захворюваності може мати одно-, дво-, тригорбий або інший характер. Насамперед реєструватимуться захворювання з коротким інкубаційним періодом (ешерихіози, сальмонельози -1-3 доби, холера - 1-5 діб, черевний тиф - 14-21 доба і нарешті - з найдовшим - вірусний гепатит А і Є - ЗО і більше діб);

· після проведення комплексу протиепідемічних заходів (ліквідації осередку за­бруднення, дезінфекції водопровідних споруд, санації колодязів) спалах згасає, захворюваність різко зменшується;

· але ще деякий час захворюваність залишається вищою від спорадичного рівня - так званий епідемічний шлейф.

Профілактики інфекційних хвороб:

· дотримання підприємствами, установами, організаціями
санітарно-гігієнічних та санітарно-протиепідемічних правил;

· комплексність проведення профілактичних, протиепідемічних,
соціальних і освітніх заходів;

· надання медичної допомоги особам, хворим на
інфекційні хвороби;

· державна підтримка відповідних наукових розробок і
вітчизняних виробників медичних імунобіологічних препаратів,
лікарських і дезінфекційних засобів та виробів медичного
призначення, що застосовуються для профілактики, діагностики та
лікування інфекційних хвороб;

· Заборона купання в забруднених водоймах;

· Користуватися лише особистими гігієнічними засобами.

30. Гігієнічне значення фтору питної води. Карієс, ендемічний флюороз; умови їх виникнення та заходи профілактики.!

Ендемічний флюороз - захворювання, симптомом, якого є ураження зубів у вигляді плямистості емалі. Загальноприйнято, що плямистість не є наслідком місцевої дії фтору. Фтор, потрапляючи в кров, общетоксичну дію, в першу чергу викликає деструкцію дентину. Добовий харчовий раціон допускає 0,8 мг фтору, а вміст фтору у питній воді нерідко становить 2-3 мг / л. Є чіткий зв'язок між тяжкістю ураження емалі та кількістю фтору у питній воді.

Профілактичними заходами щодо дії фтору можна вважати:

- вживання води з великим вмістом мінеральних солей; вживання їжі та рідини з підвищеним вмістом кальцію (овочі і молочні продукти), так як кальцій пов'язує фтор і переводить його в нерозчинний комплекс;

- захисну роль вітамінів;

- УФО;

- дефторуванню води (реагентні та фільтраційні методи дефторування)

Карієс - захворювання, що розвивається при вживанні води з малим - 0,5-0,7 мг / л - вмістом фтору. Карієс проводить до порушення травлення та хронічних захворювань шлунка, серця і суглобів. Переконливим доказом антікаріесние дії фтору є практика фторування води.

31. Показники органолептичних властивостей води, їх гігієнічне значення і використання при санітарному обстеженні джерел водопостачання.!

Органолептичні властивості води поділяються на 2 підгрупи:

- фізико органолептичні – сукупність органолептичних ознак, що сприймаються органами чуття і оцінюються за інтенсивністю сприйняття (запах, сма і присмак, кольоровість, каламутність, прозорість, температура, сухий залишок, загальна жорсткість).

-хіміко-органолептичні – вміст певних хімічних речовин, здатних подразнювати рецептори відповідних аналізаторів і викликати ті чи інші відчуття (хлориди та сульфати, залізо, марганець, мідь, цинк).

32. Бактеріологічні (епідемічні) та хімічні показники забруднення питної води, їх характеристика.!

Показники, що характеризують епідемічну безпечність води поділяють на 2 підгрупи: санітарно - хімічні та саністарно – хімічні показники.

Санітарно – мікробіологічні: використовують два непрямих санітарно – мікробіологічних показники – загальне мікробне число і вміст санітарно – показових мікроорганізмів. Наявність і кількість бактерї групи кишкової палички у воді свідчить про фекальне походження забруднення і контаміцію води патогенними мікроорганізмами.

Санітарно – хімічні показники:

- Перманганатна окислювальність

- Біохроматна окислювальність

- Біохімічна потреба у кисні

- Азот амонітних солей, нітратів.

33. Методи обробки води, їх характеристика. Гігієнічна характеристика методів знезараження води.!

1) Загальні:

- Освітлення та знебарвлення (коагуляція та фільтрація);

- Знезараження (хлорування, озонування, УФ-опромінення);

2) Спеціальні: дезодорація, пом’якшення, опріснення.

Для зменшення каламутності та колірності води треба провести знебарвлення шляхом фільтрування з попереднім відстоюванням, видалення заліза, марганцю, сірководню проводиться шляхом аерації. У разі підвищеного вміту фтору воду треба дефторувати.

34. Нормування якісного складу води як один із шляхів попередження захворювань

Дата добавления: 2015-06-29