Населення, пов'язаних з водним фактором. Держстандарт на воду централізованих систем господарсько-питного водопостачання.!

Показники, що характеризують епідемічну безпечність води, поділяються на 2 підгрупи: сан-мікроб, та сан-хім. Санітарно-мікробіологічні показники епідемічної безпечності води. Використовують 2 непрямих сан мікроб. показників - загальне мікробне число (ЗМЧ) і вміст сан-показов. Мікроорганізмів. ЗМЧ –це кількість колоній, які виростають при посіві 1 мл. Води на 1,5% м'ясо-пептонної агар після 24 годин вирощування при Т- 37 С. Санітарно-хімічні показники епідемічної безпечності води свідчать про наявність у воді органічних речовин та продуктів їх руйнації, що опосередковано натякає ймовірність епідеміч. Небезпеки води. Санітарний нагляд за централізованим водопостачанням поділяється на запобіжний і поточний. Перед введенням в експлуатацію побудованого водопроводу визначають зони санітарної охорони: (зона суворого режиму; зона обмежень; зона спостережень)

35. Гігієнічне значення ґрунту. Джерела забруднення ґрунту та його самоочищення.!

Значення грунту: середовище, в якому відбуваються процеси трансформації та накопичення сонячної енергії; провідна ланка кругообігу, середовище в якому безперервно перебігають різноманітні складні процеси руйнування та синтезу органічних речовин; головний елемент біосфери, де відбув. процеси міграції, трансформації та обміну всіх хім.. речовин як природних, так і антрпопогенного походження; формує хім. склад продуктів харчування рослинного та тваринного походження; відіграє важливу роль у формуванні якості води поверхневих та підземних джерел господарсько-питного водопостачання; вливає на якісний склад сучасної атмосфери; має ендемічне значення – може бути фактором передачі збудників інфекційних хвороб та інвазій людей; є природним середовищем для знешкодження рідких та твердих побутових та промислових відходів за рахунок процесів самоочищення.

Джерела забруднення:

1) внесення мінеральних і органічних добрив;
2) використання пестицидів;
3) надходження промислових і побутових відходів різних видів;
4) попадання на його поверхню хімічних речовин з атмосферними викидами промислових підприємств та автотранспорту, а також радіонуклідів унаслідок аварій на ядерних реакторах;
5) захоронення побутових та промислових відходів.

Самоочищення: самоочищення ґрунту обумовлене наявністю сапрофітних гнильних, нітри- та нітрофікуючих бактерій, простіших організмів, личинок комах, хробаків, грибків, вірусів, бактеріофагів, а також його фізико-хімічними властивостями.

36. Рідкі та тверді відходи населених міст, їх санітарне і епідемічне значення. Сучасні гігієнічні та біоетичні проблеми очистки населених місць.!

Рідкі відходи: 1) нечистоти з вигребів туалетів; 2) помиї (миття посуду, підлоги, прання білизни та ін.) 3) стічні води: господарсько-побутові, промислові, зливові, міські;

Тверді відходи: 1) сміття (домові відходи); 2) покидьки (відходи кухні); 3) відходи лікувально-профілактичних установ (в тому числі специфічні - використаний перев’язочний матеріал та ін.); 4) відходи інших громадських установ; 5) відходи підприємств громадського харчування; 6) відходи тваринного походження; 7) відходи торговельних закладів; 8) відходи промислових підприємств; 9) шлаки котельних; 10) будівельне сміття, міський грунт; 11) вуличний зміт.

Санітарне та епідемічне значення: погіршують умови проживання населення, забруднюють довкілля, негативно впливають на сані­тарний стан населених пунктів та здоров'я людей. Фекалії, гній, сеча, рештки продуктів, трупи тварин, розкладаючись, виділяють смердючі гази. Крім того, вони містять патогенні мікроорганізми і є небезпечними в епідемічному відношенні.Рідкі відходи, оскільки містять велику кількість поживних речовин, є добрим середовищем для розмноження не тільки мікро­організмів, а також гризунів і мух. Мухи відіграють надзвичайно велику роль в розповсюдженні кишкових інфекційних захворювань, особливо кишкових інфекцій. Небезпечною екологічною проблемою міст є стан каналізаційного господарства та очистка стічних вод. Практично у всіх містах України каналізаційні мережі потребують заміни та капітального ремонту. Часті прориви каналізаційних колекторів є постійним джерелом небезпечного забруднення міського середовища, а іноді призводять до спалахів інфекційних захворювань.

37. Показники епідемічної безпеки ґрунту, поняття санітарне число Хлебнікова, колі-титр ґрунту, титр анаеробів, мікробне число ґрунту.!

До показників епідемічної безпеки відносять: санітарно – хімічні, санітарно – гельмінтологічні, показники радіаційної безпеки, показники самоочищення ґрунту. Санітарне число Хлебнікова – співвідношення азоту гумусу до загального органічного азоту. Якщо ґрунт чистий, то санітарне число Хлебнікова дорівнює 0,98 – 1. Колі – титр ґрунту – мінімальна кількість ґрунту у грамах, в якій міститься одна бактерія групи кишкової палички. Титр анаеробів (перфінгенс – титр) ґрунту – мінімальна кількість відходів у грамах, в якій міститься одна анаеробна клостридія. Мікробне число ґрунту – це кількість мікроорганізмів в 1 грамі ґрунту, що виросли на 1,5% м'ясо – пептонному агарі при температурі 37° за 24 години.

38. Харчування як соціально-гігієнічна проблема. Основні функції харчування. Біоетичні аспекти харчування здорової людини.!

Функції харчування:

1) Забезпечення організму енергією

2) Пластична (забезпечення організму білками, жирами та вуглеводами)

3) Біорегуляторна (в їжі містяться речовини, в яких утворюються ферменти і гормони – біологічні регулятори обміну речовин у тканинах)

4) Пристосувально – регуляторна (кожна харчова речовина відіграє специфічну роль у пристосувально – регуляторній діяльності різних функціональних систем організму)

5) Імуннорегуляторна

6) Реабілітаційна

7) Мотиваційно – сигнальна (доставка в організм смакових речовин, які сприяють підтриманню на належному рівні апетиту)

Проблеми:

Розлади харчування організму – це патологічні стани, зумовлені нестачею або надлишком необхідних для життєдіяльності харчових речовин, а також недостатньою або надлишковою енергетичною цінністю їжі. Первинні хвороби недостатнього і надлишкового харчування називають аліментарними. Їх причинно – патогенетичною основою є неадекватне споживання незамінних харчових речовин. У деяких людей проявляється харчова непереносність. З харчуванням пов’язана велика група захворювань, у разі яких харчові продукти включаються у механізм передачі збудника хвороби.

39. Поняття раціональне харчування. Закони раціонального харчування.!

Раціональне харчування – це фізіологічно повноцінне харчування здорових людей. Під час організації раціонального харчування керуються “ фізіологічними нормами споживання харчових речовин і енергії для різних груп населення ”, які рекомендуються наукою. Раціональне харчування базується на таких законах: 1) Закон відповідності енерговитрат організму енергомісткості раціону 2) Закон відповідності хімічного складу раціону фізіологічним потребам організму 3)Закон збалансованості 4) Закон тимчасового розподілу їжі 5) Закон адекватності 6) Закон санітарної доброякісності та епідемічної безпеки їжі.

40. Норми фізіологічних потреб населення України в основних харчових речовинах та енергії.!

Безпечний рівень потреби у білку для чоловіків та жінок становить 0,75 г на 1 кг маси тіла. Потреба у білку корегується залежно від віку, фізичної активності та фізіологічного стану організму. Для дітей до 6 місяців потреба становить 1,56 г/кг, вагітних 6г білку на добу, годувальниці – протягом перших 6 місяців лактації 16 г на добу, протягом наступних 6 місяців – 12 г на добу. Середня потреба дорослої людини у жирах складає 80-100 г на добу (в тому числі олій – 25-30 г, ПНЖК – 3-6 г, фосфоліпідів – 5 г). середня потреба у вуглеводах для осіб, не зайнятих важкою фізичною працею, складає 365 – 400 г на добу (в тому числі крохмалю 300 -315 г, моно – дисахаридів 50-100г, харчових волокон 20-25г). Нормують потребу у вуглеводах відповідно до енергетичної цінності добового харчового раціону: на кожні 1000 ккал передбачається 137 г вуглеводів.

41. Фізіолого-гігієнічне значення білків у харчуванні, потреби організму в них, основні їх джерела.!

Білки належать до незамінних, ессенціальних речовин, без яких неможливе життя, ріст та розвиток організму. Фізіолого – гігієнічне значення: 1) постачання незамінних амінокислот, необхідних для синтезу білків тканин, ферментів, гормонів; 2) забезпечення структури та каталітичних функцій ферментів, які беруть участь у перетравлюванні їжі, згортанні крові, утворенні енергії; 3) виконання в організмі механічної та структурної функції; 4) участь у гуморальній регуляції; 5) транспорт кисню, стероїдних гормонів та металів; 6) буферна роль; 7) забезпечення стійкості організму щодо інфекційних захворювань; 8) сприяння найповнішому прояву біологічних властивостей інших нутрієнтів їжі. Рівень потреби у білку для чоловіків та жінок 0,75 г на 1кг. Джерела: м'ясо та м’ясопродукти, квасоля, яйця.

42. Класифікація білкової недостатності. Клінічні ознаки надлишку та нестачі білку в

Дата добавления: 2015-06-29