Специфіка політичного режи­му в Україні

В Україні в перехідний період від тоталітарних структур і відносин до демо­кратії склався специфічний «змішаний» політичний режим, синтезуючий ознаки і риси трьох основних режимів та їх різновидів:

• демократичного - виборність найважливіших органів вла­ди, юридична рівність громадян, гарантії прав меншості;

• авторитарного - широкі законодавчі повноваження вико­навчих органів, завуженість принципу гласності в діяльності органів влади;

• автократичного - обмежене коло осіб, які здійснюють ре­альну політичну владу і відчуження від процесу її здійснення аб­солютної більшості народу;

• диктаторського - наявність елементів диктатури як тим­часового авторитарного режиму, який вводиться на строк дії над­звичайних обставин (надання парламентом спеціальних повнова­жень уряду і Президенту);

• тоталітарного - до залишків тоталітаризму можна віднести специфічні риси політичної свідомості значної частини адміністраторів;

• анархічного - відсутність системи ефективного норматив­ного регулювання суспільних відносин, конфронтація владних структур, ерозія спільної мети і стратегії дій у вищому керів­ництві, неефективне використання вищими органами влади монополії на організоване застосування насилля;

• охлократично-ірраціонального - владним структурам властиві некомпетентність, негативне ставлення до знань, досвіду цивілізації, спроби простими засобами розв'язати складні проблеми, відсутність реального почуття відповідальності перед громадянами.

Питання для самоконтролю й проблемні завдання

1. Демократичний режим у його реальних проявах має багато основ. Французький історик А. де Токвіль у праці «Демократія в Америці» виділив «принципові засади», що підтримують демократичну республіку в США:

- конституційну структуру;

- відсутність військового істеблішменту;

- рівність соціальних та економічних умов;

- сільськогосподарську економіку, яка процвітає;

- релігійну віру американців.

Які з цих «засад» відсутні в сучасних США, які, тим не менш, вважаються демократичною державою?

2. Сталінізм мав глибоке коріння:

- традиції авторитаризму, починаючи від перших російських царів;

- украй розмиті відносини власності;

- переважання споживацьких і паразитарних настроїв;

- аморфність соціальної структури (одвічний ембріональний стан «середніх класів»);

- партократія з монопольним стажем соціального диктату.

Чи присутні в оновлюваній Україні ці передумови недемократич­ного режиму?

3. Чи можна стверджувати, що будь-який політичний режим є продуктом і наслідком відносин власності?

4. З чого повинне починатись відродження народного суверенітету: а) з деетатизації власності;

б) з демонополізації в культурно-ідеологічній сфері;

в) з надання правових гарантій самореалізації особистості;

г) з демократизації органів місцевого самоврядування?

5. Чи слід недооцінювати реформаторські можливості авторитар­них режимів, якщо врахувати конкретні соціальні результати в ряді країн колишнього «третього світу»?

6. Вірус політизованої соціальної утопії може розмножуватися лише в умовах зростання інститутів влади. Подібне зростання спостерігається в країнах, що модернізуються. Чи є випадковим такий збіг, чи він свідчить про обмеженість ресурсів політичної технології?

• 7. Чи може система соціальних прав і свобод бути вищою за економічні відносини в суспільстві? Чи можуть демократичні норми утвердитися в суспільстві, яке не має належних економічних передумов?

8. Як виявляється взаємозв'язок електоральної і партійної систем при мажоритарній системі в один тур? При мажоритарних виборах у два тури? При пропорційному представництві?

9. Як взаємодіють електоральні системи з формами правління:

а) мажоритарна система з парламентською формою правління;

б) мажоритарна система з президентською формою правління;

в) пропорційне представництво з парламентською формою правління;

г) пропорційне представництво з президентською формою правління?

10. Чому стабільний уряд є характерним для мажоритарної системи?

11. Пропорційна система веде до розпорошення політичних сил, і як наслідок, до формування коаліційних урядів. Чи не в цьому є основна слабість цієї виборчої системи?

12. У чому полягала соціальна демагогія націонал-соціалізму:

а) в експлуатації ідеї соціалізму;

б) у реанімації геополітичних концепцій (боротьба за життєвий простір);

в) у спрямуванні вістря агресії тоталітарної держави назовні;

г) у маніпулюванні приватновласницькою психологією дрібно­буржуазних верств;

д) у зверненості до комплексу «приниженої нації»?

13. У чому полягають розбіжності месіанства трьох різновидів тоталітаризму?

14. Чому азіатські деспотії давнини не є різновидами тоталітарного режиму?

15.3 яких причин будь-яка ідеологія може одержати тоталітарне тлумачення?

16. Ступінь тоталітаризму - величина непостійна. Чи може соціально-політична епоха з 1917 по 1991 рік у Росії (СРСР) розглядатись однозначно як панування тоталітарного режиму?

17. У чому полягають мобілізаційні можливості тоталітарних режимів?

18. Націонал-фашизму і сталінізму властива спільність «ідейного кошика». Чи свідчить цей феномен про наднаціональний характер і космополітичну сутність тоталітаризму?

19. Чому термін «політичний режим» за своїм змістом є не що інше, як «політична технологія»?

20. Чи можна запровадити вольовим рішенням політичний режим?

21. Що поєднує романи-антиутопії О. Хакслі «Чудовий новий світ», Є. Замятіна «Ми», Дж. Оруелла «1984»?

22. У чому причина «мультиполітичного» режиму в Україні?

23. Перехід від тоталітаризму до демократії, як свідчить досвід, можливий через авторитарну технологію. Що це означає: викорисг тання авторитарних методів у їх «знятому» вигляді, чи переважан­ня демократичної методології над авторитарною?

Дата добавления: 2015-06-29