Критерії класифікації показників якості продукції

О ОЦІНЮВАННЯ ЯКОСТІ ПРОДУКЦІЇ

Оцінювання якості є необхідним для визначення можливостей запровадження конкретного товару на ринок, установлення його ціни. При цьому з'ясовується також відповідність властивостей виробу (послуги) вимогам споживачів, визначаються головні напрямки їх поліпшення.

Оцінювання якості продукції передбачає вибір номенклатури показників, визначення їх значень і співвідношення з аналогічними показниками, що взяті за базу для порівняння. Як правило, показники якості являють собою кількісну характеристику однієї або кількох властивостей продукції, котрі визначаються відповідно до умов її створення чи використання. Варто пам'ятати, що параметри продукції та показники її якості — це речі нетотожні. Перші кількісно визначають усі властивості товару, другі — лише функціонально-корисні, тобто ті, які задовольняють певні потреби покупців. Залежно від кількості властивостей товару, що розглядаються, розрізняють комплексні та одиничні показники якості. Відносну характеристику якості товару, що є наслідком порівняння її показників із відповідними базовими, заведено вважати так званим рівнем якості. Цей показник, по суті, є мірилом якості, і включає технічний рівень виробу, добротність його виготовлення, ефективність експлуатації або використання.

Технічний рівень якості визначається з допомогою системи спеціальних показників, що являють собою кількісну характеристику найсуттєвіших однорідних властивостей товару (послуги). Найбільше застосування в маркетинговій діяльності мають одиничні показники, які характеризують окремі властивості товару. Сучасна класифікація показників якості є дуже різноманітною (табл. 8).

Таблиця 8

№ з/п	Ознака класифікації	Показники якості продукції
	За різними властивостями	1.1. Призначення 1.2. Надійності 1.3. Технологічності 1.4. Ергономічності 1.5. Естетичності 1.6. Стандартизації і уніфікації 1.7. Патентно-правові 1.8. Економічні
	За кількістю властивостей	2.1. Одиничні 2.2. Комплексні
	За методом визначення	3.1. Органолептичний 3.2. Соціологічний 3.3. Експертний 3.4. Експериментальний 3.5. Розрахунковий
	За стадіями визначення	4.1. Проектні 4.2. Виробничі 4.3. Експлуатаційні
	За використанням для визначення рівня якості	5.1. Базові 5.2. Відносні
	За значущістю в оцінюванні рівня якості	6.1. Основні 6.2. Додаткові
	За широтою використання	7.1. Загальні 7.2. Спеціальні
	За можливістю вимірювання або оцінки	8.1. Первинні 8.2. Похідні
	За розмірністю відображених величин	9.1. Абсолютні 9.2. Приведені 9.3. Безрозмірні
	За рівнем залежності від інших показників	10.1. Незалежні 10.2. Скориговані
	За рівнем унормування	11.1. Стандартизовані 11.2. Регламентовані 11.3. Не регламентовані

Найчастіше в маркетинговій діяльності використовуються такі показники.

Призначення, які визначають головний напрямок використання товару і можливу сферу його застосування. До цієї групи відносять класифікаційні показники, показники складу і структури, показники технічної досконалості. Наприклад, класифікаційні показники для екскаваторів — це об'єм ковша та довжина стріли, для автобуса — кількість пасажирських місць та потужність двигуна, для вантажних автомобілів — вантажопідйомність, швидкість, висока прохідність. Прикладом показників складу і структури для нафти є відсоток вуглеводню, для тканин — відсотковий склад різних видів пряжі і структура переплетінь, для харчових продуктів — відсотковий вміст цукру, жиру, солі. Показники технічної досконалості — це, наприклад, калорійність — для харчових продуктів, водонепроникність — для плащових тканин, міцність та стійкість забарвлення — для швейних виробів. Технічну досконалість оцінює споживач.

Надійності, що характеризує здатність виробу безвідмовно функціонувати заздалегідь визначених умов та протягом обумовленого терміну. Вона визначається за допомогою показників безвідмовності, довговічності, ремонтопридатності. Особливе значення в маркетинговій діяльності мають показники пристосованості товару до зберігання. Термін зберігання — це визначена в днях тривалість збереження первинної якості товару під час його перевезень та утримання на складі. Показники надійності забезпечують порядок визначення термінів гарантійних зобов'язань виробників перед споживачами товарів. Гарантійні терміни експлуатації і збереження визначаються в роках і місяцях, а гарантована роботоздатність виробу — в годинах, циклах, кілометрах тощо.

Ергономічності, за допомогою яких оцінюють систему «людина — виріб — середовище». Ці показники якості свідчать, наскільки технічні і конструктивні рішення виробу беруть до уваги об'єктивні біологічні властивості людини і характеристики середовища використання товару. До ергономічних належать гігієнічні, антропометричні, фізіологічні та психологічні показники якості. Гігієнічні показники використовують для визначення відповідності виробу санітарно-гігієнічним нормам життєдіяльності та працездатності людини (рівень освітленості, температури, вологості, токсичності, шуму, вібрацій тощо). З допомогою антропометричних показників визначають пристосованість виробу до розмірів, форми і ваги тіла людини.

Для сучасного технологічного обладнання обов'язковими ергономічними вимогами є: достатність робочого простору; раціональність розміщення та чіткість позначення інформаційних елементів; зручність спостереження за сигнальними пристроями; нормальний рівень природного та штучного освітлення.

Особливості людського організму визначають можливості і способи впливу людини на виріб під час його використання та технічного обслуговування. Проектуючи нові товари виходять з принципу, що комплекс фізіологічних, психологічних, антропометричних, біомеханічних характеристик та гігієнічних вимог, може бути самостійним компонентом в системі «людина — техніка — середовище».

Особливе значення для створення зручної в експлуатації (комфортної) техніки має відповідність її параметрів основним антропометричним показникам людини (рис. 11, табл. 9), наприклад, відповідність легкового автомобіля зросту людини, а важелів управління — функціональній анатомії руки.

Отже, дизайн має призначення полегшити спілкування людини з виробом, зменшити нервову напругу, забезпечити створення найсприятливіших умов для фізичної та розумової діяльності. Дизайн допомагає створювати фірмовий стиль, що характеризує товари конкретного виробника. На світовому ринку, де технологія, вартість виробництва та обслуговування приблизно однакові, дизайн допомагає виділити виріб серед інших подібних.

Фізіологічні показники якості оцінюють відповідність виробу фізіологічним властивостям людини та особливостям функціонування її органів чуття. Проектуючи, наприклад, ручні й ножні засоби керування легковим автомобілем слід виключити можливість безперервного напруження того самого м'яза водія протягом тривалого часу (статичне напруження). Психологічні показники якості визначають відповідність виробу можливостям сприйняття і обробки людиною різної інформації, закріплення необхідних навичок. Ергономічні показники якості побутової техніки та пристроїв відображають зручність і комфортність їх використання. З цією метою розроблено спеціальні комплексні показники: зручність користування товаром під час виконання основної функції і допоміжних операцій; зручність управління технічно складним виробом; простота набуття навичок, потрібних для користування товаром.

Рис. 11. Розміри тіла людини,

які мають значення для оптимальних

ергономічних рішень проектування машин

Естетичність товару є також одним із важливих показників якості. Вона виявляється у зовнішньому вигляді товару. Естетична якість товару оцінюється показниками інформаційної виразності, раціональності форми, цілісності композиції, досконалості виробничого виконання і стабільності товарного вигляду, відповідності стилю та моді. Інформаційна виразність свідчить про відображення у формі товару панівних естетичних ідей, а також про вдале розкриття вже в зовнішньому вигляді споживчої суті виробу. Раціональність форми засвідчує, наскільки зовнішні обриси і конструктивне вирішення виробу відбивають його головне призначення, особливості використаних матеріалів та технології виготовлення. Цілісність композиції дає змогу за організованістю ємнісно-просторової структури, за тектоніч-ністю, пластичністю, упорядкованістю графічних зображальних елементів відрізнити товар від подібних до нього. Особливість естетичних показників якості полягає в тому, що їх об'єктивне вимірювання (здебільшого в балах) здійснюється з допомогою суто суб'єктивних методів спеціальними експертними комісіями.

Відповідно і технічна естетика вивчає соціально-культурні, технічні та естетичні проблеми формування гармонічного предметного середовища, що створюються різними товарами, для забезпечення найліпших умов праці, побуту та відпочинку людей. Вона створює теоретичні засади художнього конструювання (дизайну), визначаючи раціональні форми виробу і його складових частин, необхідну кольорову гаму та інші естетичні вимоги відповідно до запитів споживачів.

Особливу увагу слід приділити дослідженню сутнісної характеристики дизайну, його об'єктів і програм. Під дизайном, або художнім конструюванням, розуміють самостійний вид художньої діяльності, внаслідок якої проектується об'єкт виробництва з певними естетичними властивостями. Головна мета дизайну — полегшити взаємодію людини з виробом, зменшити нервове напруження, сприяти створенню комфортних умов для фізичної та розумової діяльності, побуту й відпочинку. До завдань художнього конструювання входить і забезпечення зручності користування виробом через надання йому художньої виразності, гармонічної цілісної форми та інших властивостей, які максимально сприятимуть використанню товару за призначенням.

Художня виразність створює саме ті зовнішні якості товару, що найперше «впадають в око» покупцеві, допомагаючи йому відрізнити цей товар від багатьох подібних.

Естетичної досконалості виробу можна досягти лише за умов повної відповідності основних формостворюючих ознак, таких як

динамічність або статичність виробу, його відповідність предметному оточенню і умовам використання.

Основними умовами раціонального художнього конструювання є системний аналіз та пристосування дизайн-об'єктів до навколишнього середовища. Системний аналіз є вихідною передумовою формування властивостей виробу. Водночас виріб завжди треба розглядати в органічній єдності з його оточенням. Саме воно все частіше диктує необхідність пошуку оригінальних за художнім задумом конструктивних рішень і відповідного вимогам середовища образного стилю.

Звідси, між іншим, випливає і роль кваліфікованих дизайнерів. Вони, як і маркетологи, є справжніми представниками споживачів на виробництві. Збутовики завжди намагаються збільшити обсяги продажу, конструктори і технологи — зменшити собівартість і тільки дизайнери ставлять себе на місце покупців, думають про те, чи зручно буде користуватися товаром, чи приємний у нього зовнішній вигляд, тобто ретельно вивчають «взаємовідносини» товару і споживача. Тому на підприємствах маркетингової орієнтації саме дизайнери відіграють провідну роль у розробці нових виробів.

Технологічність — це показник якості, що характеризує можливість оптимізації витрат матеріалів, праці, коштів і часу під час технологічної підготовки виробництва, виготовлення та використання товару. Показник технологічності виробу свідчить про його досконалість як об'єкта проектування, виробництва та експлуатації. Досягнення позитивних значень цього показника залежить від усього комплексу проектно-конструкторсьих робіт і здійснюється на всіх стадіях розробки конструкторської документації з урахуванням вимог зменшення трудомісткості, собівартості й часу виготовлення продукції, скорочення витрат на монтаж, технічне обслуговування і ремонт виробів поза межами підприємства-виробника. Велику увагу приділяють також зменшенню загальної матеріаломісткості об'єктів виробництва, досягненню оптимальної наступності конструктивних і технологічних рішень. Найпоширенішими показниками технологічності є трудомісткість виготовлення і технологічна собівартість виробу.

Показники уніфікації дають змогу оцінити рівень досконалості конструкції виробу, наступності його технічних рішень. Наступність — одна із закономірностей розвитку матеріального світу, у тому числі й техніки, — має загальний і всеосяжний характер. Високий рівень уніфікації виробу сприяє скороченню термінів та трудомісткості проектних робіт, витрат на створення дослідного зразка, зниженню собівартості продукції. Оптимальний

зв'язок між досягнутими (традиційними) і новими (оригінальними) технічними рішеннями створює сприятливі умови для застосування ефективної маркетингової цінової стратегії за впровадження товару на ринок.

Показники транспортабельності товару в маркетинговій діяльності мають винятково важливе значення. Вони визначають пристосованість продукції до транспортування, підготовчих, початкових і кінцевих операцій перевезення. З їх допомогою оцінюють придатність виробів для тарування, вантажно-розвантажувальних операцій і доставки споживачам конкретним видом транспорту. Здебільшого ці показники мають вартісне вираження. До показників транспортабельності відносять:

— середню трудомісткість підготовки одиниці продукції до перевезень (з навантаженням та закріпленням включно);

— середню вартість пакування продукції в тару для перевезення;

— середню тривалість розвантаження партії товару з одиниці рухомого складу. Зрозуміло, що різноманітність продукції і видів транспортних засобів унеможливлює створення вичерпного переліку прямих показників транспортабельності.

Екологічні показники якості характеризують рівень негативного впливу на довкілля під час використання товару. Вони відображають вимоги суспільства до раціональної взаємодії між діяльністю людини і навколишнім середовищем. Для оцінки якості товару застосовуються такі показники екологічності:

— вміст шкідливих домішок, що викидаються в навколишнє середовище;

— імовірність викидів шкідливих частинок, газів, випромінювань під час збереження, транспортування та використання продукції.

Вимоги і норми стандартів ІСО щодо охорони довкілля, нормативних документів Європейської співдружності обов'язково беруться до уваги для визначення конкурентоспроможності експортних товарів. Нині у світі широко обговорюються проблеми захисту довкілля і передовсім захисту озонового шару, питання парникового ефекту, забруднення грунтів, води та повітряного простору. Споживачі заінтересовані у високоякісних товарах, які б відповідали основним вимогам охорони здоров'я і екологічної безпеки. У багатьох розвинутих країнах великого розмаху набрав організований рух громадян і державних органів, скерований на захист та поліпшення стану довкілля. Цей рух, що в Україні збігається з громадською діяльністю та масовими заходами «зелених», має за кордоном назву «інвайронменталізм». Про збіль-

шення впливу екологічного чинника на обсяги продажу свідчить, наприклад, особливий наголос сучасної реклами на «екологічній чистоті» товару. Саме ця тенденція зумовила появу так званого екомаркетингу, коли посилання на високу екологічну чистоту продукту вважають головним чинником комерційного успіху на національному й міжнародному ринках.

Показники безпеки визначають безпечність і нешкідливість споживання товару. Для засобів виробництва показники безпеки включають комплекс вимог щодо захисту працівників у разі аварійної ситуації від шкідливого механічного, електричного і теплового впливу, а також від вибухових та отруйних випаровувань, акустичних шумів, радіоактивних випромінювань. До показників безпеки відносять:

— можливість безпечної праці людини протягом визначеного часу;

— час спрацювання захисних пристроїв;

— електричну міцність високовольтних мереж;

— наявність блокуючих пристроїв, ременів безпеки, аварійної сигналізації.

Не зайвим буде зазначити, що вимоги до безпеки за нормальних умов праці фіксуються в групі гігієнічних показників.

Перелік показників, котрі використовуються для оцінювання якості різних товарів, неоднаковий. Так, наприклад, для визначення рівня якості промислового обладнання, приладів, технічно складних побутових виробів використовуються всі групи показників. Для оцінювання якості харчових продуктів, швейних виробів, взуття тощо їхня кількість є значно меншою (табл. 10).

Таблиця 10

НОМЕНКЛАТУРА СПОЖИВЧИХ ПОКАЗНИКІВ ЯКОСТІ

ВЗУТТЯ ВЕСНЯНО-ОСІННЬОГО ПЕРІОДУ

Групові показники якості	Комплексні показники
Функціональні	Забезпечення функцій руху, захист від впливу середовища, ремонтопридатність, довговічність
Ергономічні	Антропометричні (здатність матеріалів зберігати форму і розміри взуття в процесі використання), фізіологічні (відповідність маси взуття силовим та енергетичним можливостям людини), гігієнічні (газопроникність, вологопроникність)
Естетичні	Образна виразність (відповідність вимогам моди), раціональність форми, цілісність композиції (колір, декор, фактура), товарний вигляд (фірмовий знак, маркування)
Безпеки	Нешкідливий хімічний склад матеріалів

Дата добавления: 2015-07-02