Види і різновиди вторинних документів. Часткова методика їх створення

Рівень згортання первинної інформації, характер вторин­ної інформації як відображення інформаційних потреб (за­питів) споживачів є провідними ознаками вторинних доку­ментів. За цими критеріями відрізняють бібліографічні, рефе­ративні, оглядові й аналітичні вторинні документи, що мають як загальні, так і специфічні ознаки видового розмаїття.

Бібліографічні документи класифікують за різними озна­ками: за цільовим призначенням — державні, науково-до- поміжні, рекомендаційні, професійно-виробничі; за об’єктом бібліографування — універсальні, багатогалузеві, галузеві, те­матичні, персональні, бібліографічні, краєзнавчі; за методом бібліографування — вибіркові, реєстраційні, сигнальні, аното­вані, реферовані, оглядові; за часом виходу в світ — поточні, ретроспективні, перспективні; за ознакою приналежності — видавничі, книготорговельні, бібліотечні; за формою організації матеріалу — бібліографічний покажчик, бібліографічний спи­сок, бібліографічний огляд, бібліографічний бюлетень, бібліо­графічний журнал, допоміжний покажчик до видання.

Реферативні документи поділяють на різновиди за таки­ми ознаками: за цільовим призначенням — загальні і спеціалі­зовані; за належністю до певної галузі знання — реферати із суспільних, гуманітарних, природничих, точних, технічних і прикладних наук, з економіки; за способом характеристики первинного документа — реферати-конспекти, в яких послідов­но викладають в узагальненому вигляді зміст усього первин­ного документа, а також проблемно-орієнтовані реферати, що акцентують увагу споживача на окремих темах або пробле­мах первинного документа; за обсягом та глибиною згортан­ня — короткі, обсяг яких обмежений 850 друкованими зна­ками, і розширені, обсяг яких може становити 10—15 % обся­гу первинного документа; за кількістю джерел реферування

· монографічні, складені на один первинний документ, реферати-фрагменти, складені на окрему частину первинного документа, його розділ, підрозділ, параграф, оглядові або зве­дені, групові реферати; за формою викладу — текстові, ан­кетні (позиційні), табличні, телеграфного стилю, схематичні, ілюстровані, змішані; за методом викладу — реферати-екст- ракти, перефразовані, аспектні, які створюють на основі фор­малізованих методик; за способом підготовки — інтелекту­альні, складені на основі інтуїтивних уявлень про значимість змісту первинного документа, а також автоматизовані; за авторським виконанням — авторські або автореферати і не- авторські або ті, які склала інша особа (референт-аналітик).

Оглядово-аналітичні документи за ознакою глибини ана­лізу змісту першоджерел поділяють на бібліографічні, рефера­тивні й аналітичні огляди, об’єднуючи в одну групу інформа­ційних оглядів. Є класифікації, за якими огляди поділяють на огляд літератури (першоджерел) як джерело бібліографічної інформації та огляд стану розробки проблеми (теми, питання). Виділяють також орієнтаційні (бібліографічні) і пізнавальні огляди і т. ін. Тобто нині немає єдиної класифікації оглядів.

Кожний з видів бібліографічних, реферативних, оглядово- аналітичних документів має свої специфічні характеристики і методику створення.

Дата добавления: 2015-06-27