Фотосинтетичні пігменти

Фотосинтез

ЖИТТЄДІЯЛЬНІСТЬ РОСЛИН

Мікроскопічна будова листка

- епідерма (шкірочка) – вкриває верхню і нижню поверхні листкової пластинки:

o верхня епідерма – характеризується товстою кутикулою, малою кількістю трихом і продихів (виключення – водні рослини, у яких продихи містяться тільки на верхньому боці листка);

o нижня епідерма – характеризується тоненькою кутикулою, великою кількістю трихом і продихів (останніх може бути 100-300 на 1 мм²).

- мезофіл:

o стовпчастий – міститься під верхньою епідермою;

o губчастий – міститься над нижньою епідермою (міжклітинники сполучаються з повітряними камерами продихів).

- жилки (судинно-волокнисті або провідні пучки) – пронизують мезофіл; основні жилки, які є продовженням провідних пучків стебла, галузяться, утворюючи сітку дрібних жилок (у найдрібніших флоема відсутня, а ксилема представлена тільки трахеїдами).

Типи жилкування листків:

- паралельне (у пшениці) – характерне для однодольних;

- дугове (у тюльпана) – характерне для однодольних;

- сітчасте (у дуба) – характерне для дводольних.

Фотосинтез – синтез органічних речовин (глюкози) із неорганічних (вуглекислого газу і води) з використанням сонячної енергії в хлоропластах за участю фотосинтетичних пігментів.

1. Хлорофіли – зелені (поглинають червоне і синьо-фіолетове світло, а зелене відбивають):

- хлорофіл а – є у всіх фотосинтезуючих організмів, крім фотосинтезуючих бактерій; відіграє центральну роль у фотосинтезі;

- хлорофіл b – є у вищих рослин і зелених водоростей; відіграє допоміжну роль у фотосинтезі;

- хлорофіл с – є у бурих і діатомових водоростей; відіграє допоміжну роль у фотосинтезі;

- хлорофіл d – є у деяких червоних водоростей; відіграє допоміжну роль у фотосинтезі;

- бактеріохлорофіли (а-d) – є у фотосинтезуючих бактерій і ціанобактерій.

Будова молекули хлорофілу:

- порфіринове кільце – містить атом Mg у центрі, гідрофільне, звернене до строми;

- фітольний хвіст – гідрофобний, розчиняється в ліпідах і утримує молекулу в мембрані тилакоїда.

2. Каротиноїди – червоні, оранжеві, жовті (поглинають синьо-фіолетове світло); є у всіх фотосинтезуючих організмів, крім фотосинтезуючих бактерій; відіграють допоміжну роль у фотосинтезі:

- каротини – червоні і оранжеві (наприклад, b-каротин);

- ксантофіли – жовті (наприклад, фукоксантин у бурих водоростей).

Всі пігменти – хімічні сполуки, здатні поглинати видиме світло (квант або фотон світла – hn), що призводить до переходу деяких електронів у збуджений стан. Такий стан нестійкий, і молекула пігмента повертається до основного стану, але витрачає при цьому енергію збудження. Ця енергія може використовуватись різними способами, в тому числі йти на утворення хімічних зв’язків.

В основі фотосинтезу лежить окиснювально-відновний процес, повязаний із перенесенням електронів, які перейшли у збуджений стан, від сполук-донорів (фотосинтетичних пігментів) до сполук-акцепторів. При цьому енергія збудження використовується для утворення хімічних зв’язків.

Процес фотосинтезу (відбувається у дві фази)

Дата добавления: 2015-06-27