Стосунки між людьми

Le sport dans ma vie

Le sport n'est pas un divertisse­ment, mais un domaine important de la vie sociale. Il est indispensable, il est curatif. Notre famille est très sportive. Chaque matin nous faisons de la

gymnastique. Dix minutes de gymnastique mati­nale à la radio et la télévision ne sont qu'une invitation à se tenir droit, à respiper profondément, à re­dresser les épaules et à accumuler en soi cette invisible énergie de la vie. C'est pourquoi, outre cette gymnas tique, nous faisons du sport. Je fais du ski et je patine. Je fais de la course de fond et je m'entraîne actuellement

pour les 5000 mètres. Mon frère aîné patine très bien. Il prend part à tous les concours'de

І patinage. Mon frère cadet adore le football. Il fait partie d'une équipe, il est gar­dien de but.

Il fait aussi de la natation. Le sport préféré de mon père est ' l'alpinisme. Dans 15 jours il partira pour une station de sports en montagnes. Encore il pratique l'automobilisme. Ma mère préfère jouer au volley-ball et au tennis. Nous participons souvent aux com­pétitions sportives de notre ville. Les compétitions c'est toujours une grande fête pour notre famille.

Люди по-різному ставляться один до одного, взаємини між ними неоднакові. Наприклад, стосунки учнів між собою відрізняються від тих, які є між учнями і вчителем.

З одними людьми в вас стосунки безпосередні, прямі. Так, ви вітаєтеся вранці з членами родини, ділитеся з ними турботами й радощами. Взаємини у вас дуже близькі - родинні, сімейні.
Є люди, стосунки з якими у вас опосередковані, бо відбуваються через когось. Наприклад, путівку в табір відпочинку мама чи тато отримують у себе на роботі. Ви не знаєте тих людей, які опікуються вашим здоров'ям, але ви їм вдячні.

Ви отримали нову книгу, прочитали її. З людьми, які працювали над цими книжками, ви також не знайомі, хоча опосередковано спілкуєтесь з ними.

Ваша вчителька - ваша сусідка. Мама часом посилає вас позичити в неї солі чи сірників. Такі стосунки неформальні. Вони виконують дуже важливі формальні, офіційні стосунки, які визначаються правилами і положеннями.

Стосунки бувають рівними й нерівними.

Українські люди називають один одного по-різному. Звичайно, ми використовуємо слова: знайомий, знайома, так хочемо підкреслити, що не пов’язані товариськими стосунками з ким-небудь, тобто колегою по роботі, сусідом по будинку. Іноді так називають людину, яку не дуже добре знають. В офіційних ситуаціях, у документах чи при першій зустрічі слід звертатись на ім’я, по-батькові: Сергій Петрович, Ірина Павлівна. Імена Сергій, Ірина – це їх власні повні імена. Петрович, Павлівна – це особові форми від імен Петро, Павло. Між іншим, молоді люди свого віку та під впливом західної культури надають перевагу називати тільки їх імена: Геннадій, Наталя, Ганна, Сергій. При цьому офіційне звертання «ви» зберігається.

Серед близьких людей у родині і в школі не використовують ім’я, а тільки скорочене. Наприклад, Олексій- Льоша, Марія – Маша, Петро – Петя і т.д. Використання цих імен говорить про характер стосунків між людьми: стосунки дуже близькі і приватні - люди говорять один одному «ти». Є інша дружня форма: Машенька, Сергійко, Оленка. Так часто називають з ніжністю дітей чи родичів. Щоб утворити таку форму, треба додати суфікси: -ньк, -ечк та інші.

Таким чином, коли почуєте, як люди називають один одного при розмові, ви можете здогадатись про їх стосунки.

Vocabulairе:

se rapporter	мати стосунки, стосуватися
différemment різно, по	різному
la relation	зв'язок, стосунки
inégal(inégaux)	нерівний
se distinguer	відрізнятися
direct	прямий
les soins	турботи, клопіт
la joie	радість
se préoccuper	бути дуже зайнятим, заклопотаним
une santé	здоров’я
savoir gré à qn	бути вдячним комусь
faire connaissance avec	познайомитися
communiquier	спілкуватися
prêter	позичати, давати в борг
des allumettes	сірники
souligner	підкреслювати
se lier	зв’язуватися, з’єднуватися
connaître	знати
convenir	погоджуватися
diminutif	скорочення
proche	близький
privé	приватний
ajouter	додавати
la conversation	розмова

Дата добавления: 2015-06-28