Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Метаболічна роль кальцію та шляхи його надходження в організми гідробіонтів





Кальцій відіграє важливу роль у формуванні кісткового скелету, регуляції проникності клітинних мембран. Йому належить важлива роль у функціонуванні нервової, м’язової і залозистих тканин, синаптичній передачі, молекулярному механізмі м’язевих скорочень, у ферментативних реакціях, пов'язаних з процесами тканинного дихання і гліколізу.

Близько 1,5 млрд. т його солей, що надходять в моря і океани з річковим стоком, засвоюються у процесі життєдіяльності гідробіонтами. При цьому більшість морських і прісноводних організмів можуть накопичувати і концентрувати кальцій в окремих органах і тканинах.

Основним джерелом кальцію для безхребетних є кальцій води, оскільки ці організми можуть його утилізувати безпосередньо з водного середовища. Встановлено, що протягом 74 днів звичайний ставковик (Lіmnaea stagnalіs) може утилізувати з води до 80 % кальцію. Інтенсивність використання кальцію залежить як від його вмісту у воді, так і від її загальної мінералізації. У м'якій воді ці молюски отримують з води лише 30 %, а з кормом – 70 % кальцію, що надходить в організм. У збагаченій кальцієм воді ці джерела відіграють однакову роль.

Карбонати кальцію практично не засвоюються водяними рослинами і тваринами. Деякі водяні рослини в процесі фотосинтезу можуть істотно впливати на карбонатно-кальцієву рівновагу, обумовлюючи тим самим випадіння карбонату кальцію в осад. В період інтенсивного фотосинтезу, в сонячні літні дні можна спостерігати, що на листках елодеї, рдесника блискучого та інших водяних рослин осідає у вигляді інкрустації карбонат кальцію. Найбільше вищі водяні рослини утилізують з води кальцію в період їх вегетації. Так, при повітряно-сухій фітомасі 40 т/га очерет звичайний утилізує до 200 кг/га кальцію. В заростях елодеї протягом 10 годин світлої частини доби випадає в осад до 2 кг сполук кальцію на 100 кг сухої маси. Наведені дані свідчать про важливу роль вищих водяних рослин не тільки в процесах утилізації, а й у кругообігу кальцію в гідросфері. Слід, однак, зазначити, що при всій важливості кальцію для нормального розвитку рослин, його надмірне надходження у водойми може спричинити збіднення флори. Так, у водоймах, розташованих поблизу виробництв з переробки мармуру, поряд із значним підвищенням вмісту кальцію у воді спостерігається деградація фітоценозів.

Особливо важливу роль відіграє кальцій в метаболічних процесах безхребетних, які можуть утилізувати Са2+ безпосередньо з води. Так, у креветок поглинається зябрами до 90 % кальцію, що надходить в їх організм. Прісноводні молюски засвоюють більшу частину кальцію, яка іде на побудову черепашок, безпосередньо з води за допомогою спеціальних клітин мантії. Цим шляхом молюски можуть утилізувати до 80–90 % кальцію, і лише 10–20 % вони отримують за рахунок надходження з кормом. У молюсків, які живуть у воді з низьким вмістом кальцію, це співвідношення різко змінюється на користь кормових надходжень. Важливе значення для життєдіяльності безхребетних має не тільки вміст кальцію у воді, але і його співвідношення з іншими катіонами, зокрема, натрієм і калієм.



На відміну від хребетних тварин, у яких обмін кальцію в опірних тканинах більш тісно пов'язаний з обміном фосфору, для безхребетних характерним є утворення карбонатних сполук кальцію, які використовуються для побудови черепашок. В той же час фосфор відіграє важливу роль в засвоєнні кальцію організмом. Висока інтенсивність обміну кальцію у безхребетних визначає і їхні вимоги до екологічних умов середовища. Встановлено, що молюски уникають водойм, в яких вміст кальцію у воді менший 2 мг/дм3, а ракоподібні можуть нормально розвиватись при дещо меншій його концентрації – 1,7 мг/дм3. В умовах антропогенного впливу на водні екосистеми, яке супроводжується значним зменшенням концентрації кальцію (на фоні зростання питомої ваги інших елементів), видове різноманіття і чисельність безхребетних різко знижується. В той же час збагачення води солями кальцію до оптимальних значень позитивно впливає на їх розвиток, зокрема у молюсків, збільшується не тільки черепашка, а й питома вага м'яких тканин.

Прісноводні молюски можуть витримувати вищі концентрації кальцію у воді, ніж морські. Так, Anodonta cygnea може протягом тривалого часу жити у воді з концентрацією кальцію 400–500 мг/дм3. Основою високих адаптивних можливостей молюсків щодо значного зростання концентрації кальцію у воді є фізіолого-біохімічні механізми, які забезпечують швидкий перехід від тканинного дихання до гліколізу. Важливу роль відіграє і можливість генерації нервових імпульсів у безнатрієвому середовищі, яке містить лише іони кальцію. Завдяки такому механізму забезпечується висока ефективність нервової регуляції мембранних процесів в їх організмі.

Риби, як і безхребетні, можуть утилізувати кальцій не тільки з корму, але й безпосередньо з води. У молоді коропа 68–88% кальцію проникає в організм через зябра і лише 12–36 % – через шкіру. У дзеркальних коропів, тіло яких не вкрите лускою, через шкіру проникає 31 % кальцію, а через зябра – 69 %, тоді як у риб, які мають луску, через шкіру утилізується близько 12 %, а через зябра – 88 %. У форелі через залозистий апарат зябер і шкірні покриви надходить в організм 75 % кальцію з води і 25 % з кормом.

Відмічені особливості надходження кальцію в організм риб відіграють важливу роль в регуляції фізіолого-біохімічних процесів. На відміну від наземних тварин у риб абсорбований залозистими клітинами зябер кальцій з током крові відразу розноситься по всьому організму. При такому шляху надходження кальцію в організм гепатопанкреас, як внутрішній фільтр організму не відіграє такої важливої гомеостатичної ролі, як це має місце у теплокровних тварин. У зв'язку з цим, у риб більш розвинутий механізм тканинного депонування кальцію. При підвищенні концентрації розчиненого у воді кальцію від 100 до 200 мг/дм3 в мітохондріях залозистих клітин зябер уже протягом 24 годин його вміст зростає від 9,0 до 13,3 мкг/г білка. Із збільшенням накопичення кальцію в мітохондріях різко підвищується вміст як загального, так і неорганічного фосфору.





Дата добавления: 2014-01-03; Просмотров: 302; Нарушение авторских прав?


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



ПОИСК ПО САЙТУ:


Рекомендуемые страницы:

Читайте также:
studopedia.su - Студопедия (2013 - 2020) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление
Генерация страницы за: 0.002 сек.