Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Магній в організмі гідробіонтів





Вміст магнію в організмі гідробіонтів залежить від того, в якій воді – морській чи прісній вони мешкають. Так, у гемолімфі морських молюсків мідій (Mytіlus), устриць (Ostrea), морських слимаків (Strombus) його вміст становить 55–58 ммоль/дм3, а прісноводної беззубки (Anodonta) і живородки (Vіvіparus) – тільки 0,19 і 0,31–0,37 ммоль/дм3. У морських ракоподібних, до яких належать лангусти (Palіnurus) і креветки (Palaemon), концентрація магнію в гемолімфі становить відповідно 16,6 і 12,6 ммоль/дм3. Значно більша вона у краба (Carcіnus) – 23,6 ммоль/дм3. В прісноводних ракоподібних, які мешкають у водоймах з концентрацією магнію 0,21 ммоль/дм3, вміст магнію досягає у гемолімфі американського річкового рака (Cambarus ) – 4,3 ммоль/дм3, у щитнів роду Trіops – 0,9 ммоль/дм3.

Співставлення концентрацій магнію у гемолімфі морських і прісноводних молюсків і ракоподібних свідчить, що у морських організмів вона не тільки вища, але й коливається значно менше, ніж у прісноводних форм. Це відображає більш стабільний іонний склад морської (океанічної) води в порівнянні з прісними водами.

У морських костистих риб концентрація магнію в плазмі крові значно менша, ніж у біологічних рідинах безхребетних. Так, в крові вудильщика (Lophіus piscatorius) вона не перевищує 6 ммоль/дм3, а у напівлусковика (Hemіlepіdotus gilberti) – 2,5 ммоль/дм3. У міксин (Myxіne) вміст магнію у крові значно вищий і коливається в межах 28–29 ммоль/дм3. Концентрація магнію в крові личинок прісноводних міног (Petromyzon) не перевищує 1,6, а у дорослих досягає 1,9, у костистих риб коливається в межах 0,6–2,1 ммоль/дм3.

Обмін магнію у морських риб має багато спільних рис з обміном кальцію. Заковтуючи солону морську воду, риби повинні виводити надлишок солей, тому в їхньому кишковому тракті інтенсивно всмоктуються натрій і хлор, які виводяться з організму нирками при формуванні концентрованої сечі. Значна кількість Mg2+, як іСа2+ та SO42–, які надійшли у кишечник з морською водою, всмоктуються дуже повільно, в зв’язку з чим більша кількість цих іонів залишає організм з екскрементами. Та ж частина, яка всмокталася, виводиться через нирки. Завдяки секреторному процесові концентрація Mg2+ і SO42–в сечі морських риб може в десятки разів перевищувати їх концентрацію в крові. У міног, які мігрують в розбавлену морську воду біля витоку річок, магній і сульфати виводяться з організму як через нирки, так і через кишечник. У нирках морських риб перехід двовалентних іонів з крові в сечу відбувається шляхом секреції. Завдяки такому механізму при підвищенні їх плазменої концентрації екскреція магнію, тіосульфату та сульфату з сечею досягає максимального значення.



У прісноводних риб магній виводиться з організму також шляхом секреції нирками. На відміну від морських риб, у яких сеча гіпертонічна, у прісноводних вона різко гіпотонічна. На підставі аналізу особливостей регуляції концентрації неорганічних іонів в організмі водяних тварин різних систематичних груп можна зробити висновок, що рівень магнію в крові у водяних хребетних невисокий, а співвідношення (Na+ + K+)/(Ca2+ + Mg2+) більш високе, ніж у біологічних рідинах тіла безхребетних. Морські хребетні можуть регулювати вміст кожного іона у своєму організмі. При цьому вміст Mg2+ у тілі морських костистих риб значно більший, ніж у прісноводних.





Дата добавления: 2014-01-03; Просмотров: 200; Нарушение авторских прав?


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



ПОИСК ПО САЙТУ:


Рекомендуемые страницы:

Читайте также:
studopedia.su - Студопедия (2013 - 2020) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление
Генерация страницы за: 0.003 сек.