Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Закон Архімеда. Плавання тіл




На тіло, занурене в рідину, крім сили тяжіння, діє виштовхувальна сила — сила Архімеда. Закон Архімеда: на тіло, занурене в рідину або газ, діє виштовхувальна сила, яка дорівнює вазі рідини або газу в об’ємі тіла. Для того щоб розрахувати силу Архімеда, необхідно перемножити густину рідини, об’єм частини тіла, яка занурена в рідину, і сталу величину g:

рвишт= ρgVзанур.

Значення архімедової сили залежить від густини рідини та об’єму тієї частини тіла, яка знаходиться безпосередньо в рідині. Сила Архімеда діє не тільки в рідинах, а й у газах.

На тіло, яке знаходиться всередині рідини, діють дві сили: сила тяжіння і сила Архімеда. Під дією цих сил тіло може рухатися. Існує три умови плавання тіл:

- якщо сила тяжіння більша від архімедової сили, тіло буде тонути, опускатися на дно;

- якщо сила тяжіння дорівнює силі Архімеда, то тіло може знаходитися в рівновазі у будь-якій точці рідини, тіло плаває всередині рідини;

- якщо сила тяжіння менша від архімедової сили, тіло буде спливати, підніматися вгору.

Ці умови можна записати для густини рідини та тіла:

- якщо густина тіла більша від густини рідини, тіло буде тонути, опускатися на дно;

- якщо густина тіла дорівнює густині рідини, то тіло може знаходитися і рівновазі у будь-якій точці рідини, тіло плаває всередині рідини;

- якщо густина тіла менша від густини рідини, тіло буде спливати, підніматися угору.

Кит, хоча і живе у воді, але дихає легенями. Незважаючи на наявність легенів, кит не проживе і години, якщо випадково опиниться на суші. Сила тяжіння, що діє на кита, досягає 90 000–100 0000 ньютонів. У воді ця сила урівноважується виштовхувальною силою, а на суші у кита під дією такої величезної сили стискаються кровоносні судини, припиняється дихання, і він гине.

Для однорідного тіла плаваючого на поверхні справедливе співвідношення =

де V – об’єм плаваючого тіла; ρm – густина тіла.

Рідина тисне на всі грані тіла, але тиск цей неоднаковий. Адже нижня грань тіла занурена у рідину більше, ніж верхня, а тиск з глибиною зростає. Тобто сила, яка діє на нижню грань тіла, буде більшою, ніж сила, яка діє на верхню грань. Через це виникає сила, яка намагається виштовхнути тіло з рідини.

Існуюча теорія плаваючого тіла досить велика, тому обмежимося розглядом лише гідравлічної сутності цієї теорії. Спроможність плаваючого тіла, виведеного зі стану рівноваги, знову

повертатися в цей стан називається остійністю. Вага рідини, взятої в об’ємі зануреної частини судна називають водотоннажністю, а точку прикладання рівнодіючої тиску (тобто центр тиску) – центром

водотоннажності. При нормальному положенні судна центр ваги C і центр водотоннажності d лежать на одній вертикальній прямій O ʹO ʹ, що представляє вісь симетрії судна і називається віссю плавання (рис. 5).

Нехай під впливом зовнішніх сил судно нахилилося на деякий кут α, частина судна KLM вийшла з рідини, а частина KʹLʹMʹ, навпаки, занурилося в ній. При цьому отримали нове положення центру водотоннажності d ʹ. Прикладемо до точки d ʹ підйомну силу R і лінію її дії продовжимо до перетину з віссю симетрії O ʹO ʹ. Отримана точка m називається метацентром, а відрізок mC = h називається метацентричною висотою. Будемо вважати h позитивним, якщо точка m лежить вище точки C, і негативним – в іншому випадку. Тепер розглянемо умови рівноваги судна:

1) якщо h >0, то судно повертається в початкове положення;

2) якщо h =0, то це випадок байдужої рівноваги;

3) якщо h <0, то це випадок неостійної рівноваги, при якому триває подальше перекидання судна.

Отже, чим нижче розташований центр ваги і, чим більше метацентрична висота, тим більше буде остійність судна. У практиці судноводіння для поліпшення остійності часто вдаються до штучного зниження положення центра ваги судна. Так, в яхтах застосовують важкий кіль, а всі важкі вантажі на торгових судах ніколи не розміщують на верхніх палубах і т. п.

Закон Архімеда використовують і для повітроплавання. Уперше повітряну кулю в 1783 році створили брати Монгольф’є. У 1852 році француз Жиффар створив дирижабль — керований аеростат з повітряним рулем та гвинтом.




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2017-01-14; Просмотров: 632; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.011 сек.