Гіпотеза – наукове припущення, яке потребує перевірки на фактах

Дедукція – рух думки від всезагального до одиничного.

Діалектика – процес пізнання економічних явищ і процесів у їх загальному зв‘язку і взаємозалежності, стан безперервного розвитку, коли накопичення кількісних змін призводить до змін якісного стану.

Економічні закони – внутрішньонеобхідні сталі і суттєві зв’язки між протилежними сторонами, властивостями, ступенями розвитку явищ і процесів економічного життя, при яких відбувається зародження, функціонування і перехід даної суперечності в її більш розвинуті форми. Економічні закони мають об’єктивний характер, виникають, функціонують і розвиваються лише у процесі економічної діяльності людей, у безпосередньому виробництві, розподілі, обміну і споживанні.

Економічні категорії – абстракція, теоретичний вираз, мисленні форми реально існуючих економічних систем.

Економічні потреби – це необхідність у життєвих благах, бажання володіти ними і використовувати їх. Вони пов’язані з необхідністю розвитку виробництва, його технологічного рівня.

Економічні структури – складові економічної системи. Вони можуть бути представлені на рівні підприємства, організації, галузі тощо.

Економічні суперечності – об’єктивні суперечності, що притаманні економічним явищам і процесам, форма зв’язків і відносин між протилежними сторонами (їх елементами, властивостями, тенденціями) всієї економічної системи та кожного явища або процесу.

Засоби виробництва – це сукупність засобів і предметів праці.

Засоби праці – комплекс речей, за допомогою яких людина обробляє предмети праці.

Зміст праці – поняття, що характеризує взаємодію особистих і речових моментів процесу праці, обсяг і структуру трудових функцій людини, її професійні знання, необхідні виробничі навички.

Індукція – це рух думки від одиничного до всезагального, від знання меншого ступеня спільності до знання більшого її ступеня.

Макроекономіка –являє собою галузь економічної науки, яка вивчає економіку в цілому.

Матеріальне виробництво – виробництво матеріальних благ (предметів, цінностей) та надання матеріальних послуг. Це сфера економічної діяльності, в якій створюються матеріальні блага та послуги.

Метод – шлях пізнання системи економічних відносин у їх взаємодії з розвитком продуктивних сил, мисленого відтворення у теорії діалектики, у системі економічних законів та категорій. Існують такі загальнонаукові методи: аналіз, синтез, наукова абстракція, гіпотеза, дедукція, індукція, діалектика, історичний та логічний методи.

Мікроекономіка – це галузь економічної науки, яка вивчає поведінку і взаємодію окремих економічних суб’єктів.

Об’єкт економічної теорії – це економіка в цілому на макро- і мікро- рівнях.

Праця – людська діяльність, спрямована на створення матеріальних і духовних благ для задоволення потреб людей.

Предмет економічної теорії – виробничі відносини між людьми у процесі безпосереднього виробництва товарів і послуг, а також у сфері їх обміну, розподілу та споживання.

Предмети праці – це комплекс речей, на які спрямована праця людини. До предметів праці відносять все, що піддається відповідній обробці у процесі виробництва, на що фактично спрямована праця людини. Сюди належать природні ресурси і предмети, до яких уже була застосована праця людини і які внаслідок цього стали певною сировиною (метал, кокс, бавовник). У сучасному виробництві предметами праці переважно стають продукти попередньої праці.

Продуктивні сили – засоби виробництва і люди, які їх застосовують і які мають виробничий досвід, навички праці та відповідні науково-технічні знання. До складу продуктивних сил включаються також наука, методи організації виробництва, освіта та інформація.

Робоча сила – це сукупність фізичних і розумових здібностей людини, якими вона володіє і використовує в процесі створення матеріальних і духовних благ.

Синтез – поєднання різних елементів, сторін предметів у єдине ціле.

Спосіб виробництва – це поєднання продуктивних сил і виробничих відносин.

Дата добавления: 2017-01-14