Основні проблеми, що виникають при роботі в ланцюгах постачань

Проблеми, пов’язані зі стимулами в ланцюгах постачань, виникають з наступних причин (рис.4.1).

Рис. 4.1. Ефективне фінансове стимулювання в ланцюгах постачань

По-перше, коли підприємство не в стані слідкувати за діями інших підприємств. Тоді йому складно переконати партнерів робити все можливе для успішного функціонування ланцюга постачань. Наприклад, якщо виробник не може контролювати дії торгівельного підприємства щодо просування свого товару, йому складно створювати стимули, які б спонукали продавця до дій, максимально вигідних для обох підприємств. Слід зазначити, що так звані «приховані дії» існують вздовж всього логістичного ланцюга постачань.

По-друге, інтереси партнерів складно узгоджувати, коли одне підприємство володіє інформацією, якої немає в інших учасників ланцюга постачань. Наприклад, небагато постачальників погоджуються надати дані про свої витрати, оскільки бояться, що виробники скористаються цим для зменшення норми прибутку. Отже, через відсутність такої інформації ланцюги постачання працюють не так ефективно, як могли б.

По-трете, системи фінансового стимулювання учасників ланцюгів постачань часто є погано спланованими, непродуманими. Наприклад, якщо виробник буде стимулювати постачальника щодо збільшення обсягів поставок без врахування змін ринкової коньюктури, то виробник може понести збитки, що зменшить його прибутки.

Узгоджувати фінансові стимули всіх учасників ланцюга постачань необхідно в наступні етапи (рис.4.1):

А) Перш за все керівникам підприємств-партнерів слід усвідомити наявність проблеми неузгодженості фінансових стимулів.

Б) Потім вони повинні точно визначити проблему: виявити «приховані дії», приховану інформацію чи погано сплановані стимули.

В) І нарешті узгодити фінансові стимули або спланувати їх по-новому, щоб домогтися бажаної поведінки від усіх учасників ланцюга постачань.

2. Особливості ефективного фінансового стимулювання в ланцюгах постачань.

Одним з методів узгодження стимулів у ланцюгах постачань є належне опрацювання договорів, що передбачає внесення необхідних змін у договори з підприємствами-партнерами. Зокрема, якщо причиною неузгодженості стимуліів є приховані дії, то прояснити їх допоможуть додаткові пункти договору, де передбачається винагорода або штрафні санкції за результатами праці партнерів. Якщо проблема в погано спланованих стимулах, змінювати договір конче необхідно. Підприємства часто недооцінюють значення ретельного опрацювання договорів з партнерами по ланцюгу постачання, однак в дійсності вона дає відчутні результати.

За допомогою невеликої зміни фінансових стимулів можливо швидко і повністю перетворити ланцюг постачань. Наприклад, у менеджерів одного українського підприємства у випадку крадіжки товарів з магазину із зарплати вираховувалась повна вартість вкраденого. Відповідно цим менеджерам головну увагу довелося сконцентрувати на попередженні крадіжок замість збільшення обсягів продажу. Тому вони більше часу витрачали на приймання товару, ніж на демонстрацію продукції споживачам. Щоб попередити крадіжки, під час приймання товару магазин закривався; товари для імпульсивної купівлі (батарейки тощо) поміщалися у вітрини, що замикалися на замки. Після придбання цим підприємством великої роздрібної мережі, менеджерам торговельних точок припинити вираховувати вартість вкрадених товарів з їх зарплати. Натомість почали виплачувати їм відсоток від прибутку магазину. Хоча на прибуток впливають як обсяг продажу, так і витрати через крадіжки, новий власник магазину зміг підвищити значимість першого показника в порівнянні з другим. Як наслідок, менеджери магазину переключили зусилля на збільшення продажу, що принесло щомісячне збільшення чистого прибутку магазину на 2,5 % протягом року. Отже, підприємству – новому власнику магазинів – не потрібно було міняти працівників, щоб сформувати нову культуру бізнесу. Він просто змінив систему стимулювання їх праці, змінивши спосіб (а не розмір) оплати послуг партнерів. Отже, зафіксувавши в договорі певні стимули взаємовигідної співпраці, підприємства, учасники логістичного ланцюга постачань, можуть значно покращити показники своєї комерційної діяльності.

Виявлення прихованої інформації – полягає в контролі динаміки показників діяльності партнерів, а також в розповсюдженні інформації про діяльність партнерів по всьому ланцюгу поставок. Оцінка великої кількості змінних у їх динаміці є дуже ефективною для виявлення прихованих дій. Наприклад, якщо дистриб’ютори надають дані про закупівлю, а не про свій продаж, то виробнику варто застосувати інформаційно-технологічні системи, що дозволяють відслідковувати обидва показники. Отримані дані створять підстави, щоб надавати дистриб’юторам знижки, виходячи з обсягів продажу, а не закупівель. Такий підхід знищить стимул до закупівлі великих партій товару про запас, отже допоможе поліпшити показники діяльності ланцюга постачань.

Щоб аналізувати більше показників партнерів, не завжди потрібні спеціальні технології. Наприклад, деякі підприємства застосовують методику «таємного покупця», тобто направляють на заклади дистриб’юторів або роздрібних продавців своїх агентів під виглядом клієнтів, щоб перевірити, наскільки ефективно пропонується їхня продукція або послуги.

Критично важливе значення для оцінки витрат, пов’язаних з прихованими діями, також мають інформаційні системи, розроблені за принципом обліку витрат за видами діяльності. Суть її полягає в поділі товарів, що постачаються, або послуг, що надаються, залежно від їх прибутковості. На відміну від традиційного договору, система ціноутворення на підставі обліку витрат за видами діяльності передбачає складання переліку послуг та розцінок на кожну з них. Така система непогано зарекомендувала себе в медичних закдадах, де існують термінові поставки необхідних засобів та нетермінові.

Розвиток довіри між партнерами – передбачає створення механізмів взаємної довіри. Це може видатися дивним, оскільки, якщо стимули узгодженні, то підприємства, швидше за все, довіряють одне одному. Але якщо підприємство з самого початку усвідомлює, що працювати з партнерами буде складно, то можна залучити посередників, які допоможуть не допустити розвалу ланцюга постачань. Використання посередників набувало популярності в міру того, як американські та європейські підприємства передавали функції виробництва субпідрядникам в країнах, що розвивалися, де частіше виникали складнощі з імплементацією юридичних угод. Наприклад, у взаємовідносинах західних компаній та азійських виробників чи постачальників компонентів сторони часто відчувають недовіру один до одного. Імпортери переконані, що постачальники не дотримуватимуться термінів поставок, що вони неспроможні забезпечити належну якість та можуть розірвати відносини, віддавши перевагу компаніям, які запропонують більш високі ціни. Крім того, вони бояться, що підрядники знижуватимуть свої витрати, пропонуючи хабарі чиновникам або використовуючи дитячу працю.

Слід зазначити, що логістичні системи, у т.ч. ланцюги постачань, успішно працюватимуть тільки тоді, коли будуть враховані та застосовані ефективні стимули для всіх учасників. Неузгодженість цих стимулів є однією з причин неефективності логістичного ланцюга постачань.

Дата добавления: 2017-01-14