Тема 10. Управління комунікаціями в організації

Вузлові питання

1. Двосторонній комунікативний процес.

2. Основні функції комунікації в організації та її вплив на по­ведінку персоналу.

3. Комунікативні бар’єри.

4. Чинники ефективних комунікацій.

5. Психологічні техніки спілкування.

6. Організаційні чутки.

Навчальні цілі

1. Ознайомити з сутністю та завданнями комунікації в організації.

2. Висвітлити особливості вербальної та невербальної комуніка­ційної поведінки.

3. Показати вплив комунікаційних процесів на управління пове­дінкою в організації.

4. Ознайомити зі змістом комунікаційних стилів.

5. Розглянути проблеми висхідної та низхідної комунікації в організації.

6. З’ясувати можливості ефективного використання формальних і неформальних комунікативних засобів.

Рекомендації до опанування теми

Працюючи над темою «Управління комунікаціями в організації», треба виходити з того, що комунікації в організації є засобом управ­ління поведінкою людей в організації. Тому доцільно розглядати не сам процес комунікацій в організаціях, а ті можливості в управлінні, що відкриваються завдяки ефективним комунікаціям, та чинники, що впливають на їх здійснення.

Організації без комунікацій не існують. Комунікації забезпечують реалізацію всіх головних функцій управління – планування, організа­ції, керівництва та контролю. Від 50 % до 90 % свого робочого часу керівники витрачають на комунікацію, яка, на їх думку, є найсклад­нішою проблемою в організаціях. За даними досліджень, ефективність управління персоналом пропорційна ефективності комунікативних процесів в організації.

Комунікативний процес – це обмін інформацією між людьми, метою якого є забезпечення розуміння інформації, що передається та отри­мується.

Взаєморозуміння в процесі комунікації та адекватна поведінкова реакція виникають за умов, коли адресант уміє донести до адресата ідею, яку він сформулював у своїй уяві, а адресат спроможний роз­шифру­вати повідомлення.

Треба пам’ятати, що організаційна комунікація забезпечує:

– взаємозв’язок між компонентами індивідуальних систем організа­ції, творчу взаємодію між ними, формування функціональної поведінки;

– кооперацію та координацію діяльності всередині та між окремими елементами організаційної системи;

– стосунки організації із зовнішнім середовищем, вплив на нього, зворотний зв’язок.

Основними функціями комунікації в організації є:

1. Інформація. Зовнішня інформація пов’язана з маркетингом, рекламою, зв’язками з громадськістю (PR), продажами тощо. Внут­рішня інформація забезпечує реалізацію цілей організації на засадах координації, кооперації та контролю за діяльністю структурних під­роз­ділів, груп, окремих виконавців.

2. Розпорядження та інструкції. З їх допомогою менеджер забез­печує ефективну роботу підрозділів та індивідів з метою досягнення цілей організації. Розпорядження та інструкції мають узгод­жуватися з політикою організації; чітко і всебічно відображати зміст праці та завдання виконавців; бути основою для навчання; зводити до міні­муму операційні помилки в процесі виконання роботи.

3. Вплив і переконання. За допомогою різних засобів комунікації менеджер контролює поведінку підлеглих, мотивує індивідів до ви­конання завдань на достатньому рівні продуктивності; емоційно набли­жує працівників до усвідомлення цілей організації шляхом під­вищення персональної відповідальності за результати виконання роботи, визнання досягнень, зростання авторитету тощо.

4. Інтеграція та підтримка. Комунікація сприяє об’єднанню організації в єдине ціле в контексті реалізації необхідних цілей на засадах регулювання взаємодії людей і підтримки в них як відчуття власної значущості, так і належності до організації. Це забезпечує можливість подальшого організаційного розвитку.

Розглядаючи управління комунікаціями в організації, треба пам’я­тати, що ефективна комунікація сприяє:

– зменшенню інформаційних перевантажень (особливо в топ-ме­нед­жерів), а отже, запобігає втраті контролю;

– удосконаленню організаційної структури та диференціації рівня прийняття управлінських рішень на підставі аналізу потоків формальної та неформальної інформації;

– контролю за впливом неформальних мереж розповсюдження інфор­ма­ції та спілкування на поведінку персоналу та реалізацію цілей орга­нізації;

– посиленню мотивації трудової активності виконавців;

– поліпшенню соціально-психологічного клімату в робочих групах, структурних підрозділах, організації загалом;

– зниженню опору організаційним змінам і впровадженню інновацій;

– підвищенню відповідальності за вплив діяльності організації на зовнішнє середовище та посиленню зворотного зв’язку з ним.

Комунікація в організації здійснюється за допомогою різних засобів, а тому менеджер повинен володіти знаннями і навичками щодо передавання й сприйняття вербальних і невербальних повідом­лень. Необхідно вміти уважно й активно слухати, формулювати чіткі розпорядження та інструкції, доводити власну точку зору.

Тому для кращого опрацювання теми з метою набуття не тільки теоретичних знань, а й практичних навичок, рекомендується виконати тестові завдання для самоаналізу, а також завдання для самостійної роботи з аналізом конкретних прикладів.

Ілюстративний матеріал

Таблиця 10.1

Дата добавления: 2017-01-14