Глобальні проблеми в системі «людина - суспільство» та «суспільство - природа»

Слідом за інтерсоціальним класом проблем перейдемо до класу проблем в системах «людина - суспільство» та «суспільство - природа».

Характеризуючи особливості глобальних проблеми в системі «людина - суспільство» відзначаємо демографічний фактор. Роль демографічного чинника була і залишається неоднозначною в історії світових цивілізацій, проте вже одне те, що він входить (з часів Т.Р.Мальтуса, і особливо, «Римського клубу») в число найважливіших перемінних соціоприродного розвитку, говорить про його особливе значення.

При розгляді демографічної проблеми найчастіше фіксують кілька основних характеристик, що дають двомаштабну картину загальносвітового і регіональних процесів. Йдеться про зростання чисельності населення, про динаміку народжуваності та смертності, про структуру народонаселення, нарешті, про відтворення населення, існування інституту сім'ї та супроводжуючу їх фертильність.

Проблема освіти, як відомо, потрапила в фокус глобалістики, завдяки дослідникам «Римського клубу». Автори доповіді «Межі навчання» (1979) - Д.Боткін, М.Ельманджра і М.Маліца прямо заявили: навчання - це «придбання та застосування нових методологічних прийомів, навичок, установок і цінностей, необхідних для того, щоб жити у швидко мінливому світі». Світова динаміка вимагає постійного, причому, якісного оновлення знань, навичок і умінь. Дана проблема виражається в приголомшливих показниках: кожен 6-й житель Землі - неписьменний (з них 600 млн. жінок і 300 млн. чоловіків, що проживають у країнах, що розвиваються або слабо розвинених країнах); близько 115 млн. дітей віком від 6 до 12 років (кожен 5-й на планеті) взагалі не відвідували школу. В окремих регіонах світу (Південна Азія, Африка та Близький Схід) має місце гуманітарна катастрофа. Тут частково або повністю відсутні початкова, середня і вища освіта. Це при тому, що в Європі склалася правова норма про обов’язковість початкової освіти як необхідного аспекту самовдосконалення людини.

Тим не менш, у даний момент освіта для представників глобалістики - це:

- основа побудови справедливого демократичного суспільства;

- ключ, до утвердження почуття глобального громадянства, яке служить передумовою для вирішення глобальних проблем;

- інструмент для скорочення бідності та нерівності, для закладки фундаменту упевненого зростання.

- стимул лідерства в світових соціально-економічних процесах. Крім того, корисно знати, що згідно з даними ЮНЕСКО, видатки на освіту в світі становлять 2 трлн. $ або 6,5% світового ВВП.

Сфера освіти та інформаційних технологій стає сферою жорсткої конкуренції, де, зрозуміло, перемагає тільки найсильніший. Сьогодні сфера освітніх послуг входить в Загальну угода СОТ (1995). У цьому зв'язку корисно з'ясувати реальні можливості країн світу. Так, реальні витрати на освіту в показниках ВНП складають: у США - 6 - 7%, ЄС - 5 - 6%; в Росії - 2 - 2,5%, в Україні - близько 1%, країнах Африки (на південь від Сахари) - 0,3%. Коротка вибірка цифр відображає всю ту ж проблему багатства і бідності, яка екранована на освіту. Простіше кажучи, розвинені країни можуть дозволити собі дорогі освітні програми, в той час як бідні «економлять» на сфері освіти на користь промислового сектора.

В ході аналізу нинішнього стану людства, - академік М. М. Моісеєв пише: «Я переконаний, що ХХI століття має стати століттям гуманітарних знань! Найважчі питання, з якими ми, зустрічаємося це проблеми людини, здатної слідувати новим ідеалам. І, звичайно, їх створення!»І далі сформульовано практичну вимогу:«природничо-наукова освіта повинна стати гуманітарною! Сказане не парадокс, а необхідність».

Проблема охорони здоров'я. Те, що сьогодні світ переживає кризу системи охорони здоров'я, не є великим секретом. Згадаймо недавні події в світі, викликані «пташиним» і «свинячим» грипом. Але якщо говорити більш визначено, то СНІД, малярія, туберкульоз, пневмонія убивають до 13 млн. осіб на рік. Якщо в цей список внести наркоманію, як біч сучасного суспільства, то картина буде катастрофічною. Дана тенденція, про що говорять як офіційні, так і неофіційні дані, тільки посилюється. Глави держав сьогодні всерйоз стурбовані в першу чергу поширенням пандемії СНІД, яка має, як мінімум, економічний, демографічний і соціальний аспекти.

Наведемо деякі пункти програми глобальних дій, що припускає ряд кардинальних заходів щодо активізації міжнародного співтовариства в напрямку врегулювання проблеми розповсюдження інфекційних та інших захворювань.

1) Термінового покращення потребує система охорони здоров'я в багатьох країнах, що розвиваються, ресурси яких явно недостатні для вирішення цього завдання;

2) потрібні спеціальні надзвичайні засоби (5 - 7 млрд. $ на рік) для лікування СНІД-а, малярії та туберкульозу по всьому світу;

3) частину фінансових ресурсів слід направляти на придбання зобов'язань глобального рівня (на розробку нових препаратів і методів лікування);

4) необхідно створити податкові стимули в багатьох країнах для виробництва надлишкових ліків і одночасно зняти бар'єри для розміщення препаратів на території бідних країн;

5) слід переглянути політику ціноутворення у сфері охорони здоров'я та існуючі правила ліцензування препаратів;

6) обов'язковий глобальний підхід до охорони здоров'я, для чого потрібно відмовитися від турбот окремих країн і переглянути існуючий вектор політики.

До цієї програми, залучені не тільки Всесвітня організація охорони здоров'я, але і найрізноманітніші інститути і неформальні рухи.

Проблема адаптації людини до сучасних, радикально мінливих умов життя. У найбільш загальному вигляді ця проблема була поставлена О.Тоффлер у програмній роботі «Футурошок» (1972): в результаті зустрічі з радикальними змінами в життєвому укладі, формах, ритмі виникло особливе психобіологічне відчуття людини - страх змін. При наростаючих змінах у зовнішньому середовищі відбуваються зміни психічного стану людей (відчуття «бомбардування», індивіди перебувають у стані «інформаційного перевантаження», рішення приймаються в стані стресу, без належної рефлексії та оцінки). У результаті ми можемо спостерігати мільйони (якщо не мільярди) «жертв футурошока». Правда, Тоффлер інтерпретував зміни як вторгнення майбутнього в сьогодення і на цій підставі намагався побудувати «світову теорію адаптації».

Сучасна ситуація людини говорить про те, що за основу її розуміння і трансформації береться людина західного типу, що не мислить себе поза довголіттям, комфортом, достатком і звичайно ж, процедури самоуправління своїм власним розвитком. Цінності «западоіда» оголошені цінностями всього людства. При цьому в розрахунок не взяті антропологічні сюжети інших цивілізацій, де взагалі по-іншому акцентована і представлена сутність людини, а також вказані варіанти її прояву в соціумі і у взаємодії з космосом. У термінах сучасного гуманітарного знання, - вибудувані формули ідентичності.

Заперечення Бога і Природи, плюс секуляризація Правди та Істини західною цивілізацією, були компенсовані механічною працею, технікою і технологією, обмеженим спілкуванням, товарами, грошима як «плаваючими» знаками, споживанням, опосередкованими ставлення людини до людини. Духовність просто «випарувалася», стала непотрібною перешкодою в досягненні егоцентричних устремлінь «западоіда». Навпаки, нарощування «технологічної реальності наших речей» (Ж.Бодрійяр), стає долею цієї людини і її культури.

Пошуки виходу з патової ситуації вбачаються у відродженні духовності, як величини, здатної знову згуртувати устрій буття. Для цього потрібно визнати ту просту істину, що «сьогоднішній катастрофічний стан людини, її духу, її культури і її природи і її природного середовища існування явно вимагають від нас не кількісного виміру ставлення людини до світу, до себе і до власної культури, під пануванням теоретичного, науково-технічного розуму, соціальних, економічних і технічних благ, а докорінної переорієнтації людського життя і культури, підпорядкування логіки її розуму логікою серця, теоретичного розуму - розуму практичному, духовно-ціннісному...». Таким чином, «людство зможе вижити, лише відродившись духовно». Інакше кажучи, для того, щоб поставити під контроль науково-технічну революцію, що змінює на наших очах всі виміри буття, потрібна духовна, етико-гуманітарна революція, у вигляді ревізії і зміни існуючої парадигми розвитку людини і світу. Тому для побудови сучасної соціальної ідентичності потрібно враховувати духовні потреби. Глобальна ідентичність можлива, тільки за умови, що вона буде вибудовуватися на духовному фундаменті.

Питання для самоконтролю

1. Які основні варіанти класифікації глобальних проблем?

2. У чому суть філософсько-методологічного бачення структури глобальних проблем?

3. Перерахуйте проблеми, що входять до інтерсоціального класу?

4. Яку з глобальних проблем можна вважати найбільш давньою та важко вирішуваною?

5. Перерахуйте проблеми, що входять до блоку «людина - суспільство».

6. Назвіть проблеми, що утворюють групу «суспільство - природа».

7. Якими внутрішніми і зовнішніми чинниками характеризується динаміка глобальних проблем?

8. Чи згодні Ви з твердженням, що «батьківщиною» глобальних проблем є Захід?

Дата добавления: 2015-07-13