Поняття глобальних проблем сучасності

ЛЕКЦІЯ 3. ГЛОБАЛЬНІ ПОБЛЕМИ СУЧАСНОСТІ ЯК СИСТЕМА

Для розуміння загальної експозиції та стану глобальних проблем сучасності необхідне їх усвідомлення у вигляді відкритої і динамічної системи. Глобальні проблеми потрібно сприймати і відповідно реагувати на них як на відносно упорядковане структурне утворення, наприклад, виявити внутрішні зв'язки між науково-технічним прогресом, продовольчою проблемою і тривалістю людського життя, взяти до уваги локальні і регіональні економічні фактори, характер політичних інститутів, нарешті, соціокультурну специфіку окремих країн.

Насправді такі зв'язки можуть бути знайдені, адекватно описані і взяті під соціальний контроль в тому випадку, якщо вихідна наукова абстракція бачить у здавалося б розрізнених і мало узгоджених елементах життя сучасного людства цілісну і рухому систему. Вся складність питання ґрунтується на неузгодженості фокусів розгляду глобальних проблем, в різних методиках їх аналізу, і як наслідок, виражається у фіксації різної конфігурації внутрішньо системних елементів, включаючи головний - системоутворюючий. У такому випадку, доцільно зупинитися на кількох варіантах «прочитання» анатомії системи глобальних проблем. Цей крок відкриє перед нами можливість побачити загальний ескіз всієї системи, а від нього перейти до її унітарно-диференційованої конкретизації.

1. Поняття глобальних проблем сучасності.

2. Основні підходи та класифікація.

3. Загальна характеристика інтерсоціального блоку глобальних проблем.

4. Глобальні проблеми в системах «людина - суспільство» та «суспільство - природа».

Введенню в науковий обіг поняття «глобальні проблеми сучасності» сприяли, об'єктивні передумови у вигляді: демографічної динаміки, зростання промислового виробництва (капіталовкладень), явної нестачі основних життєзабезпечуючих ресурсів, продуктів харчування, нарешті, забруднення навколишнього середовища. Однак, для того щоб конкретизувати зміст і обсяг даного поняття потрібно немало теоретичних зусиль. Вперше сам термін, а потім і поняття «глобальні проблеми» починає вживатися в дослідницькій літературі в кінці 60-х - початку 70-х рр.. Вчені відштовхувалися від посилки, що світ - це створена еволюційно / революційним шляхом складна, рухлива і внутрішньо суперечлива соціоприродна цілісність (соціоекосистема). Остання, або несе прямі загрози та небезпеки у вигляді природних і рукотворних катаклізмів, або містить їх в собі у вигляді слабо виявлених деструктивних і довгострокових тенденцій.

Визначення глобальних проблем, запропоноване на початку 80-х р. ХХ століття радянськими вченими В.В. Загладіним і І.Т.Фроловим, міцно увійшло в науковий обіг і активно використовується в даний час. Воно сконструйоване на основі виділення специфічних ознак:

- глобальними можна назвати ті проблеми, які зачіпають інтереси і долю всіх без винятку землян;

- глобальними можна назвати ті проблеми, які виступають в якості об'єктивного чинника життя для всіх учасників світової історії, так само як і тих, кого прийнято вважати неісторичними народами;

- глобальними можна назвати ті проблеми, для вирішення яких потрібні зусилля всього людства, а не окремих держав чи груп держав;

- невирішеність (часткова або псевдовирішеність) глобальних проблем тягне за собою лавиноподібне їх наростання і здатне розбалансувати, а з часом - перекинути всю геобіосоціальну систему;

- глобальними можна назвати ті проблеми, які генерують т.зв. «Прикордонну ситуацію» («бути чи не бути», «або... або», більш точно - «життя» або «смерть») і примушують шукати єдино виправданий (з екологічної, соціально-історичної, антропологічної, етичної і естетичної точок зору) вихід з неї.

Розрізняють локальний, регіональний та глобальний рівні розгортання глобальних проблем. Рівні прояву глобальних проблем: загальнопланетарні (глобальний), міжрегіональний та регіональний (локальний).

На локальному (від лат. locus - місце; local - місцевий) рівні, глобальні проблеми стосуються окремих великих держав або територій. Наприклад, сюди можна віднести повені на Західній Україні у 2008 році, що торкнулися екосистеми, поселенську і транспортну структуру кількох адміністративних областей. Зрозуміло, мова йде про незбалансовану господарську політику (неефективна іригаційна система, вирубка лісів, несанкціонована забудова угідь і т.п.), що проводиться різними суб'єктами практично по всій країні. У другому випадку мова йде про окремі континенти, великих соціально-економічних районах світу, за межі яких, ті чи інші проблеми, як правило, не виходять. Наприклад, специфічна для соціального стану Африканського континенту (південніше Сахари) - бідність, і як наслідок, розвиток піратства. Нарешті, власне глобальний рівень існування проблем формально тотожний географічному масштабу планети, а змістовно - тій специфіці (цілям, засобам і масштабами) діяльності сучасної людини і тих наслідків, які ця діяльність за собою несе. Перш за все - у вигляді деструктивних щодо природи, суспільства, людини, та й життя взагалі, фактів і процесів.

Будь – яка локальна, окрема проблема може при сукупності певних обставин «дорости» до глобального рівня. Так, спочатку СНІД був локальним явищем Африканського континенту (з усіма притаманними йому внутрішніми етно-політичними, соціально-економічними і демографічними проблемами), але за рахунок посилення загальної та трудової міграції, міжнародної проституції та наркотрафіку він вирвався на глобальний рівень. У свою чергу, феномен міжнародного тероризму, який заявив про себе у ряді гучних і жахливих акцій в США, країнах ЄС, Росії, може бути спроектований на локальний і приватний ареали, в залежності від інтересів терористичних угруповань до того чи іншого суспільства чи особистості.

Отже, під глобальними проблемами слід розуміти сукупність конфліктогенних проблем розвитку суспільств сучасного типу, які зачіпають форми, способи, цілі та цінності життя всієї світосистеми (людства як цілого та його природного оточення), кожної конкретної людини і вимагають невідкладних колективних заходів по їх регулюванню і подоланню.

Представники «Римського клубу» - А. Кінг і Б. Шнайдер запропонували розглядати всю систему глобальних проблем через три найбільш болючі тенденції сучасності. По-перше, ними було відзначено зростання озброєння по всьому світу (звідси - ідея конверсії військових виробництв і переведення їх потужностей в русло мирних завдань). По-друге, підкреслено нерівномірний розвиток країн і регіонів світу (звідси їх заклик до реалізації альтернативної моделі глобальної динаміки, де б не було місця відсталості і застою). По-третє, зафіксована незбалансованість енергоспоживання та стану біосфери (звідси ідея реорганізації всієї енергетики з метою запобігання потепління клімату). Але цих трьох (або десяти, якщо використовувати максимальний список, ними запропонований) тенденцій, типових для сучасного світу, все ж мало для того, щоб мати об'ємну картину того, що відбувається. Потрібен більш зважений науковий підхід, який би дозволив виявити і визначити всю конфігурацію ризикогенних і деструктивних тенденцій.

На даний момент визнано, що саме класифікація дозволяє розглядати величезну різноманітність предметів у певній системі. При цьому результати будь якої класифікації завжди відносні, оскільки описувана система класів є статичним і відносно стабільним об'єктом. У свою чергу, типологізація (типізація) - це науковий прийом, застосовуваний, як правило, до динамічних тобто нестабільних систем і об'єктів. Звідси, як нам здається, виникають реальні труднощі в упорядкуванні всього масиву існуючих глобальних проблем.

Дата добавления: 2015-07-13