Умови формування глобалістики

ЛЕКЦІЯ 2. ГЛОБАЛІСТИКА ЯК ТЕОРЕТИЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ

Окреслив предметне поле філософії глобалізації, слід сказати, що воно має певні спільні терени із глобалістикою. Становлення глобалістики як міждисциплінарної науки, що вивчає процеси і наслідки глобалізації, пов’язано із широким застосуванням міжпредметних синтезів.

Саме глобалістика дозволяє виявити і описати багатогранність проявів глобалізації. Але філософія глобалізації не збігається із глобалістикою. Якщо філософія глобалізації має достатньо чітко окреслений предмет дослідження, то предмет глобалістики має розмиті контури. Його визначення зазнає коливань від претензій на побудову метатеорії глобалізаційного процесу до узагальнень емпіричних досліджень міждисциплінарного характеру.

1. Умови формування глобалістики.

2.Структура та предметне поле глобалістики.

3.Філософія та методологія глобалістики.

4. Формування сучасних парадигм глобалістики.

Сучасний етап розвитку світового співтовариства вимагає формування нової галузі міждисциплінарного наукового знання - глобалістики. В цьому процесі виділяють три етапи. На першому з них (кінець 1960-х - кінець 1980-х рр.) глобалістика в основному, складалася в контексті осмислення глобальних проблем людства. Особливу роль в цьому відіграли виступи прихильників Пагоушського руху та праці Римського клубу, а також дослідження вчених екологів з різних країн світу.

Римський клуб було створено 1968 р. в Римі. Ініціаторами створення клубу був Ауреліо Печчеїта О. Кінгом. Римський клуб міжнародна неурядова організація, що об'єднує в своїх рядах учених, громадських і політичних діячів різних країн світу. Юридично Римський клуб зареєстрований у Швейцарії. Головна мета - сприяти усвідомленню труднощів, що виникли перед людством; та шляхом впливу на суспільну свідомість, намагатися виправити нинішню ситуацію. Аналізуючи діяльність Римського клубу, його творець і лідер Ауреліо Печчеї, сформулював "Основні цілі людства", які виклав у своїй книзі "Людські якості".

Сам термін «глобалістика» почав широко застосовуватись у 1970 - ті роки ХХ століття, але широкого вжитку не набув. Про його зміст серйозно заговорили в другій половині 1990 - х років, коли увага вчених була зосереджена на дослідженнях глобальних проблем сучасності та осмисленні глобалізаційних процесів. До цього часу був накопичений значний теоретичний та фактичний матеріал. Зокрема, було з’ясовано та впроваджено в науковий та загальновживаний дискурс такі поняття як «глобалізація», «глобалістика», «глобальний світ», «глобальні проблеми сучасності», «антиглобалізм» та інші.

Другий етап розвитку глобалістики за часом збігся з руйнуванням соціалістичної системи, що зумовило нову розстановку сил на міжнародній арені в кінці ХХ ст., коли перед ученими повстало завдання осмислення кардинальних змін і сформованої нової суспільно-політичної ситуації. Це послужило імпульсом, щоб повернути наукову думку від вивчення наслідків до аналізу причин змін які відбуваються на планеті. Саме тоді, в 1990-і рр., розпочинається активне осмислення процесів глобалізації.

Глобалістика як теорія і практика тісно пов'язана з реаліями суспільного життя. Цим пояснюється те,що різні напрямки і течії глобалістики досить яскраво виявили себе вже на перших етапах її становлення, коли протистояння двох ідеологічно ворожих суспільно-економічних та політичних систем обумовило її розвиток в рамках двох основних шкіл (західної і радянської).У наступний період позиції цих шкіл зблизилися під впливом нових реалій світової політики, перспектив розвитку світового ринку, а також загальних оцінок рівня екологічної загрози.

З 2000-х рр. починається новий (третій) етап розвитку глобалістики, пов'язаний із становленням основних форм її існування в якості самостійної галузі наукового знання. У теоретичному плані третій етап пов'язаний з осмисленням широкого спектру глобальних соціоприродних процесів. На сьогодні глобалістика в наукових колах трактується, по-перше, як наукова дисципліна (М.А.Чешков); по-друге, як сфера суспільної практики (І.А. Василенко), а також як наддисциплінарна галузь наукового знання (А.М. Чумаков). При цьому деякі вченні взагалі відмовляють їй у праві на існування.

Таким чином, глобалістика на сучасному етапі розвитку визначається як сфера теорії і практики, в центрі уваги якої є вивчення процесів глобалізації та наслідків, які вона породжує. В цьому аспекті, слід зазначити, що останні не зводяться лише до екологічних проблем сучасності, це проблеми в економічній, в політичній, в соціокультурній сферах які взаємопов´язані одна з одною і обумовлюють існування одна стосовно іншої.

Дата добавления: 2015-07-13