Побудова сіткового графіку процесу планування етапів проекту

.

Критерій відбору проектів полягає в тому, щоб вибрати всі незалежні проекти з коефіцієнтами BCR, більшими або рівними одиниці. При застосуванні цього критерію слід пам'ятати, що коефіцієнт BCR має такі недоліки:

Ø може давати неправильні ранжирування за перевагою навіть незалежних проектів;

Ø не годиться при виборі взаємовиключних проектів;

Ø не показує фактичну величину чистих вигід.

BCR має кілька варіантів розрахунку:

1. При жорстких обмеженнях на капітал, на відміну від обмежень як по капіталу, так і по поточних витратах:

BCR = (В - ПВ)/КВ,

де ПВ – поточні витрати; КВ – капітальні витрати.

2. За наявності дефіцитних або унікальних ресурсів:

BCR = (В-С)/R,

де R – вартість дефіцитних ресурсів.

Прикладом дефіцитних ресурсів може бути іноземна валюта.

Головною потенційною проблемою при застосуванні цих різновидів критерію є подвійний рахунок, якого слід уникати.

Критерій ВСR може бути використаний для демонстрації того, наскільки можливе збільшення витрат без перетворення проекту на економічно непривабливий. Основна перевага критерію полягає в можливості швидкого з'ясування його значень для оцінки впливу на результати проекту рівнів ризиків та непевностей.

6. Індекс прибутковості – Profitability Index (РІ) є відношенням суми наведених ефектів (різниця вигід і поточних витрат) до величини інвестицій:

,

РІ тісно пов'язаний з NРV. Якщо NPV позитивна, то й РІ > 1, і навпаки, якщо РІ > 1, проект ефективний, якщо РІ < 1 – неефективний.

1. Сітьове планування. Основні поняття, моделі сітьового планування та управління (СПУ)

Система методів сітьового планування та управління будується на моделюванні процесу за допомогою сітьового графіку і являє собою сукупність розрахункових методів організаційних та контрольних заходів по плануванню та управлінню комплектом робіт.

Система СПУ дозволяє:

1) формувати календарний план реалізації деякого комплекту робіт;

2) виявляти та мобілізувати резерви часу, матеріальні та грошові ресурси та ін.;

3) здійснювати управління комплектом робіт по принципу “ведучого ланцюжка” з прогнозуванням та застережливістю можливих зривів в ході робіт;

4) підвищити ефективність управління в цілому при чіткому розподілі відповідальності між керівниками різних рівнів та виконавцями робіт.

Для того, щоб скласти план робіт по виконанню великих та складних проектів необхідно описати його за допомогою математичної моделі. Таким засобом описування є сітьова модель.

m] Сітьова модель являє собою план виконання деякого комплексу взаємопов’язаних робіт.

Графічним зображенням сітьової моделі є сітьовий графік, або граф.

Головними елементами сітьової моделі є події та роботи.

m] Подія – це момент завершення деякого процесу, який відображає деякий етап виконання проекту.

Подія може являти собою результат окремої роботи або бути сумарним результатом декількох робіт. Подія має двоїстий характер: для всіх попередніх робіт вона є кінцевим результатом, а для всіх наступних робіт є початком.

Отже, кожна подія, яка включається в сітьову модель, повинна бути результатом всіх попередніх робіт. В сітьовій моделі події бувають початкові та подія, яка завершує сітьову модель та називається завершеною подіє. В сітьовій моделі початкова подія не має попередніх робіт, а завершуючи подія не має наступних подій. Події на сітьовому графіку зображуються кружками (вершини графа), а роботи – стрілками (орієнтованими дугами), які показують зв’язок між роботами. Зобразимо приклад сітьового графіка (рис.1).

Рис.2.1.

На рис.1. приведений приклад задачі, яку зображено графом:

Приклад:

Рис. 2.2

На рис.2. зображено сітьовий граф деякої задачі. Щоб розв’язати задачу, треба провести наступні роботи:

А – сформувати проблему дослідження;

Б – побудувати математичну модель задачі;

В – зібрати інформацію;

Г – вибрати метод розв’язання задачі;

Д – відібрати програму для ЕВМ;

Е – підрахувати оптимальний план;

Ж - передати результати розрахунків клієнту.

Із графіка видно, що роботи В, Г можна розпочати незалежно одну від одної, але тільки після завершення події 3, тобто, коли виконані А, Б, Д, можна почати виконувати після завершення події 4, тобто, коли виконані А, Б, В, Г, Е, можна виконувати тільки після завершення події 5, тобто, коли виконані попередні роботи А, Б, В, Г, Д. розглянута задача сітьової моделі може бути побудована на другому принципі – без подій. В такій сітьовій моделі вершини графа (прямокутника) означають визначення роботи, а строчки позначають залежність між цими роботами та вимагають порядок їх виконання.

Порядок та правила побудови сітьових графіків

При побудові сітьових графіків необхідно додержуватись ряду правил:

1) в системі графів не повинно бути тупикових подій, тобто подій, із яких не виходить не одна робота за виключенням події, яка завершує:

а)

2) на рис. а) робота (2; 3) зайва, або не є необхідністю. В сітьовому графіку не повинно бути хвостових подій, окрім початкової, тобто подій, яким не передує ні одна робота:

б)

Роботи, яким передували події 3 не визначені по плану. Значить, подія 3 не може завершитися. Це означає, що не може бути виконана і наступна за нею робота (3; 5). Якщо в мережі графіка є такі події, необхідно виявити всі роботи в мережу.

3) в мережі не повинно бути замкнених контурів та петель, тобто шляхів, які з’єднують деякі події з тими ж самими

в) г)

При появі контуру необхідно звернутися до початкових даних шляхом перегляду складу робіт, зсунути контур.

4) дві події повинні бути безпосередньо зв’язаними не більше ніж однією роботою. Порушення цього правила наступає при зображенні виконуючих робіт паралельно.

д)

В цьому випадку необхідно ввести фіктивні події (подія 2 на рис. 3 е) і фіктивна робота.

При цьому 1 із паралельних робіт (1; 2) є замкненою на фіктивній події

фіктивна

е)

5) в мережі рекомендується мати одну початкову і одну завершуючи подію. Якщо в складній мережі це не так, тоді необхідно ввести фіктивні події і фіктивні роботи, як це показано на малюнку з)

з)

Фіктивні роботи і події застосовуються для зображення подій, які не пов’язані з реальними роботами.

і)

Виконані незалежно одна від одної, але за умовами виробництва робота Б не може розпочатися раніше ніж завершиться А. Ця обставина і потребує введення фіктивної роботи С.

Розглянемо ще один випадок: неповна залежність робіт:

Рис. к)

Робота С потребує для свого початку завершення, А та Б, а робота Д зв’язана лише з роботою Ф, а від А не залежить. В цьому випадку необхідно ввести фіктивну роботу Ф та 3′ як це показано на рис. 3. фіктивні роботи можуть водитися для відображення реальних відстрочок та очікувань. На відміну від інших випадків тут фіктивна робота характеризується тривалістю в часі.

Дата добавления: 2015-08-31