КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Виберіть вираз кінетичного рівняння реакції
S + H2 → H2S: а) υ = κ∙ ; б) υ = κ ; в) = κ ; г) Кд = . 48. В якому напрямі зміститься рівновага в реакції гідролізу (NH4)2CO3 + H2O → NH4OH + NH4 HCO3 при розведенні водою і при додаванні оцтової кислоти: а) вправо (в бік прямої реакції); б) вліво (в бік зворотної реакції); в) при розведенні водою – вправо, при додаванні оцтової кислоти – вліво; г) при розведенні водою – вліво, при додаванні оцтової кислоти – вправо. 49. Гомогенний каталіз відбувається: а) каталізатор і реагуюча система знаходяться в однаковому фазовому стані; б) каталізатор і реагуюча система знаходяться в різних фазових станах; в) на поверхні фазового розділу; г) в біологічних системах за участю ферментів. 50. Зміна концентрації реагуючих речовин або кінцевих продуктів: а) константа швидкості реакції; б) константа рівноваги; в) швидкість реакції; г) хімічна рівновага. Тема. Істинні розчини
а) дисперсні системи; б) грубодисперсні системи; в) колоїдні розчини; г) істинні розчини.
а) водні та неводні розчини; б) розчини електролітів і неелектролітів; в) насичені, ненасичені й пересичені розчини; г) розбавлені й концентровані розчини.
а) тиск; б) природа розчинника і розчиненої речовини; в) температура; г) площа поверхні стикання.
а) вагова кількість газу, розчиненого в даному об’ємі рідини, прямо пропорційна тиску газу (закон Генрі); б) чим більший тиск, під яким перебуває газ, тим менша його розчинність; в) при збільшенні парціального тиску над розчином, зменшується розчинність газу в рідині; г) при зменшенні парціального тиску над розчином, зменшується розчинність газу в рідині.
а) подрібненням; б) перемішуванням; в) зниженням температури; г) збільшенням температури (розчинення хлориду натрію – ендотермічний процес).
а) Р = ; б) Ра= Р ; в) = ; г)
а) титруванням; б) вимірюванням рН розчинів; в) за формулою: рН= -lg [H+] для розчинів сильних електролітів.
а) ступеня невирівненості концентрації; б) температури, розмірів частинок дисперсної фази; в) в’язкості середовища; г) рН середовища.
а) індикаторним; б) титруванням; в) приладом Міхаеліса; г) рН – метром.
а) тиск насиченої пари розчинника над розчином менше тиску насиченої пари розчинника над чистим розчинником; б) зниження тиску пари над розчином більше, чим вища концентрація розчиненої речовини у розчині; в) тиск насиченої пари розчинника над розчином більше тиску насиченої пари розчинника над чистим розчинником; г) зниження тиску пари над розчином менше. чим вища концентрація розчиненої речовини.
а) підвищенні температури та тиску; б) підвищенні тиску, зниженні температури; в) зниженні тиску, зниженні температури; г) зниженні тиску, підвищенні температури, наявності електроліту.
а) ізотонічний коефіцієнт; б) константа дисоціації; в) уявний ступінь дисоціації; г) кріоскопічна константа.
а) анілін – вода; б) спирт – вода; в) бензол – вода; г) хлороформ – вода.
а) збільшенні температури, розміру частинок, зменшенні в’язкості середовища; б) збільшенні температури, зменшенні в’язкості середовища та розміру частинок; в) зниженні температури, зменшення в’язкості та розміру частинок; г) підвищенні температури, збільшенні розміру частинок та в’язкості середовища.
а) π осм зовнішнього розчину більший за тиск в клітині; б) πосм зовнішнього розчину менший за тиск в клітині; в) πосм зовнішнього розчину однаковий з тиском; г) Р зовнішній більший за πосм
а) освітлення бульйону за допомогою відтяжки; б) витягання цукру з цукрового буряка; в) пасерування моркви; г) розділення водно-спиртової суміші при виготовленні спиртних напоїв.
а) Ра= Р ; б) ; в) = ; г) Р = .
а) ; б) ; в) ; г) .
а) закон Генрі; б) І закон Рауля; в) закон Вант – Гоффа; г) ІІ закон Рауля.
а) дифузія; б) осмос; в) плазмоліз; г) тиск пари над розчином.
а) осмотичний тиск; б) парціальний тиск; в) тиск насиченої пари; г) тиск газу.
а) закон Вант - Гоффа; б) І закон Рауля; в) ІІ закон Рауля; г) рівняння стану ідеального газу.
а) температура кипіння розчину збільшується; б) температура замерзання розчину збільшується; в) температура кипіння розчину знижується; г) температура замерзання розчину знижується.
а) загальна кислотність; б) активна кислотність; в) водневий показник; г) молярна концентрація.
а) індикаторами; б) буферними розчинами; в) електрохімічним методом; г) приладом Міхаеліса.
а) хлороформ + бензол; б) вода + толуол; в) фенол + вода; г) ефір + вода.
а) зменшення розчинності СО2 у газованій воді при додаванні цукру; б) зменшення розчинності СО2 у газованій воді пояснюється зменшенням тиску газу над розчином; в) розчинність газу зменшується при наявності третього компоненту; г) наявність електроліту не впливає на розчинність СО2 у воді.
а) рівновагою між швидкістю розчинення речовини та швидкістю кристалізації; б) концентрація речовини в розчині більша за розчинність; в) малою кількістю розчиненої речовини; г) швидкість розчинення менша за швидкість кристалізації.
а) теплота розчинення має додатне значення; б) теплота розчинення має від’ємне значення; в) руйнування кристалічної решітки речовини потребує більше теплоти, ніж виділяється в результаті гідратації; г) руйнування кристалічної решітки речовини потребує менше теплоти, ніж виділяється в результаті гідратації.
а) закон Генрі; б) закон Вант – Гоффа; в) І закон Рауля; г) ІІ закон Рауля.
а) істинні розчини; б) розчини електролітів; в) буферні розчини; г) водні розчини індикаторів.
а) закон Вант – Гоффа для сильних електролітів; б) ІІ закон Рауля; в) ізотонічний коефіцієнт; г) закон розведення Оствальда.
а) ступінь дисоціації; б) уявний ступінь дисоціації; в) константа дисоціації; г) ізотонічний коефіцієнт.
а) концентрації електроліту в розчині; б) температури; в) природи електроліту; г) природи розчинника.
а) вимірюванням рН; б) індикаторами; в) титруванням; г) титруванням та електрохімічним методом.
а) πосм зовнішнього розчину більший за тиск в клітині; б) πосм зовнішнього розчину менший за тиск в клітині; в) πосм зовнішнього розчину однаковий з тиском в клітині; г) Р зовнішній більший за πосм
а) осмотичний тиск; б) розчинення; в) підвищення температури кипіння розчинів; г) іонний добуток води.
а) зі збільшенням температури розчинність газів збільшується; б) зі збільшенням температури розчинність газів зменшується; в) зі зменшенням температури розчинність газів зменшується; г) зміна температури не впливає на розчинність газів.
а) малою кількістю розчиненої речовини; б) може бути неконцентрованим, і навпаки, може бути дуже розведеним, якщо речовина погано розчиняється; в) речовина навіть при тривалому збовтуванні більше не розчиняється при даній температурі; г) знаходиться в стані рівноваги, коли швидкість розчинення речовини дорівнює швидкості кристалізації.
а) розведені; б) ідеальні; в) розчини електролітів; г) концентровані.
а) руйнування кристалічної решітки речовини потребує більше теплоти, ніж виділяється в результаті гідратації; б) руйнування кристалічної решітки речовини потребує менше теплоти, ніж виділяється в результаті гідратації; в) теплота розчинення має позитивне значення; г) руйнування кристалічної решітки речовини потребує приблизно стільки ж теплоти, скільки виділяється в результаті гідратації.
а) фенол + вода; б) анілін + вода; в) хлороформ + вода; г) ефір + вода.
а) зменшується розчинність газу; б) збільшується розчинність газу; в) зниження парціального тиску газу над розчином приводить до зменшення розчинності газу та видаленню його з рідини у вигляді бульбашок; г) парціальний тиск газу над розчином різко збільшується, що призводить до збільшення розчинності газу.
а) речовина навіть при тривалому збовтуванні більше не розчиняється при даній температурі; б) концентрація завжди менша за концентрацію насиченого розчину; в) концентрація речовини в розчині більша ніж розчинність; г) швидкість розчинення більша ніж швидкість кристалізації.
а) якщо теплота розчинення має позитивне значення, то збільшення температури збільшує розчинність твердої речовини; б) з підвищенням температури обов’язково зростає розчинність твердої речовини; в) якщо розчинення твердої речовини супроводжується виділенням теплоти, то підвищення температури сприяє розчиненню. г) якщо розчинення твердої речовини супроводжується поглинанням теплоти, то підвищення температури сприяє розчиненню.
а) швидкість реакції; б) коефіцієнт дифузії; в) моль; г) швидкість дифузії.
а) дифузія; б) осмос; в) плазмоліз; г) тиск пари над розчином.
а) Ра= Р ; б) = ; в) ; г)
а) закон Вант – Гоффа; б) закон розведення Оствальда; в) І закон Рауля; г) ІІ закон Рауля.
Дата добавления: 2015-08-31; Просмотров: 304; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |