Індо-арабська система числення

Порівняння зображень європейського, арабо-індійського, східного арабо-індійського, деванагарі та тамільського написання цифр

І́ндо-ара́бська' або інді́йська систе́ма чи́слення є позиційною десятковою системою числення розроблена у 1-4 століттях індійськими математиками. Цифри виникли в Індії і в 10—13 ст. були занесені в Європу арабами, через що часто згадуються як «ара́бські». Уперше поза межами Гіндустану їх використали у 9 столітті — перський мусульманський математик Аль-Хорезмі у своїй книзі 825 року «Про лічбу з цифрами гінді» таарабський математик Аль-Кінді у праці 830 року «Про використання індійського рахунку».

Уклад складають десять знаків: 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9, за допомогою яких у десятковій системі числення можна записати будь-яке число.

Згідно з популярною традицією, що досі поширена в Єгипті і Північній Африці, «арабські» цифри є винаходом скляра-геометрика. Він вважав, що дев'ятьом цифрам потрібно надати форму, яка відповідала б їхньому значенню і пропонував для цього фігури з відповідною кількістю кутів. Якщо зробити певні переміщення цих фігур, то вони разом складуть арабський вислів: Моя мета — обчислення (араб. وهدَفي حسابْ‎)

Дата добавления: 2015-08-31