Список використаної літер: Опубліковано в журналі Агробізнес сьогодні

План

Практическая часть

Пациент 67 лет поступил на стационарное лечение в кардиологическое отделение по поводу ИБС, осложнённой хронической сердечной недостаточностью. Предъявляет жалобы на отеки нижних конечностей, значительное увеличение в размере живота, сердцебиение, слабость, незначительную одышку в покое. Одышка усиливается в горизонтальном положении, из-за чего плохо спит. Почти ничего не ест, страдает от необходимости ограничения жидкости, иногда пьёт воду «взахлёб». Считает себя обезображенным из-за больших размеров живота. Тревожен, на контакт идет с трудом. Боится предстоящей абдоминальной пункции.
Положение в постели вынужденное - ортопноэ. Кожные покровы цианотичные. Пациент неорятен. Отеки стоп и голеней, ЧДД 22 в минуту, пульс 92 в минуту, ритмичный, удовлетворительных качеств, АД 140/90 мм рт. ст. Живот увеличен в объеме.

Задание

1. Определите проблемы пациента; сформулируйте цели и составьте план сестринского ухода по приоритетной проблеме с мотивацией каждого сестринского вмешательства.

2. Обучите пациента правилам определения водного баланса.

Эталон ответа

Проблемы пациента:

· пациент не может спать в горизонтальном положении из-за асцита и усиления одышки;

· пациент не понимает необходимости ограничения жидкости при отёках;

· пациент волнуется из-за предстоящей абдоминальной пункции;

· пациент тяжело переживает изменение внешнего облика из-за асцита;

· пациент не справляется с мероприятиями личной гигиены;

· риск развития пролежней;

· риск развития трофических язв в области нижних конечностей;

· пациент не адаптирован к своему заболеванию.

Приоритетная проблема пациента: не адаптирован к своему заболеванию.

Цель: пациент подтвердит снижение уровня тревоги и будет следовать рекомендациям медицинских работников.

Мотивация
1. проведу беседу с пациентом и его родственниками о необходимости соблюдения диеты, ограничения жидкости. Сестра предоставит для ознакомления специальную литературу о проведении абдоминальной пункции.
Для предупреждения ухудшения состояния пациента и возникновения осложнений; снижения уровня тревоги
2. обеспечу строгое соблюдение диеты № 10 с ограничением соли и жидкости (суточный диурез + 400 мл), усилением белкового питания. Даст совет при жажде полоскать полость рта подкислёнными растворами, съесть ломтик лимона. Для уменьшения отеков, восполнения потери белков
3. обеспечу возвышенное изголовье в постели, используя по мере возможности функциональную кровать и упор для стоп; обеспечит постельный комфорт.
Облегчение дыхания и улучшение сна
4. обеспечу доступ свежего воздуха путем проветривания палаты по 20 минут 3 раза в день.
Для обогащения воздуха кислородом
5. обеспечу взвешивание пациента 1 раз в 3 дня.
Для контроля уменьшения задержки жидкости в организме
6. обеспечу подсчёт водного баланса.
Для контроля отрицательного водного баланса
7. обеспечу уход за кожей и слизистыми.
Для профилактики пролежней и появления трофических язв
8. буду наблюдать за внешним видом, пульсом, АД больного.
Для контроля за состоянием больного и возможного ухудшения состояния

Оценка: пациент отмечает снижение уровня тревоги, настроение его улучшилось, он демонстрирует знания о принципах образа жизни при его заболевании. Цель достигнута.

№21(268) листопад 2013

Нормувати годівлю дійних корів доцільно з урахуванням стадії лактації. Лактаційний період у корів триває в середньому 305 днів. Зважаючи на фізіологічний стан корів та здатність їх до найбільш ефективного використання кормів, лактацію поділяють на такі періоди: новотільний (10–15 днів), роздоювання (60–90 днів), розпал лактації (100–120 днів), спад лактації (60–100 днів), запуск (15–30 днів). Особливості кожного з них враховують при визначенні потреб корів у поживних речовинах.

Через 0,5 –1,5 години після отелення корову напувають теплим пійлом (20–30 °С), що включає 400–500 г пшеничних висівок або вівсянки і 80–100 г кухонної солі на відро води. У перші 2–3 дні корові дають теплу воду або пійло і згодовують сіно вволю (краще злакових культур) та 1–2 кг концентратів у вигляді суміші з висівок, вівсянки, макухи. З 4–5 дня при нормальному стані молочної залози до раціону вводять сінаж, коренебульбоплоди та силос, поступово збільшуючи їх кількість. На повний раціон корову переводять на 10–12 день після отелення. На 2–5 день корів випускають на прогулянку або пасовище. Влітку новотільних корів годують так, як і взимку і поступово вводять до раціону зелені корми, починаючи з 10 кг на голову за добу.

Корів-первісток, а також корів до 5–6 лактації, які не повністю проявили свій генетичний потенціал продуктивності, слід роздоювати у перші 100 днів лактації. Чим раніше почати роздоювати новотільну корову і чим більший аванс кормів, тим успішнішим буде роздій. Однак починати роздоювати високопродуктивних корів раніше як через 14–15 днів після отелення не слід, оскільки це може призвести до небажаних ускладнень в органах травлення і молочній залозі.

Суть роздоювання полягає в тому, що раціони годівлі складаються не за фактичним надоєм, а з надбавкою (авансом) 2–3 к. од. та відповідною кількістю інших поживних речовин. Якщо на додатковий корм тварина відповідає адекватним підвищенням надою, прийом авансування повторюють знову, поки корова не перестане оплачувати аванс надоєм. Не слід залишати у раціоні після закінчення роздою не оплачену надоєм енергію авансу, оскільки це призведе до небажаного перевитрачання кормів і ожиріння корови.

Високопродуктивні корови з річним надоєм 6000–8000 кг молока, як правило, роздоюванню піддаються дуже важко, або зовсім не оплачують авансову даванку поживних речовин. У період роздою авансування проводять шляхом введення до раціонів молокогінних кормів та кормів із високим вмістом енергії і поживних речовин у 1 кг сухої речовини (коренебульбоплоди, макуха, шроти, зернобобові та інші).

Після роздоювання до максимальної продуктивності, коли корова перестає реагувати на додаткові корми, розпочинається період розпалу лактації. У цей період годівля має бути такою, щоб досягнута продуктивність утримувалася якнайдовше і тварина могла відновити втрачені енергетичні резерви. Даванки концентратів поступово зменшують, одночасно збільшуючи кількість об'ємистих кормів.

Годівля корів в останні 100 днів лактації (період спаду лактації і запуску) має забезпечувати відкладання в організмі поживних речовин. З цією метою норми годівлі тільних корів в останні два місяці лактації доцільно збільшити на 5–10 %. До кінця запуску більшість корів припиняють лактацію, високопродуктивних слід запускати примусово.

Норми годівлі дійних корів розраховані для повновікових корів середньої вгодованості з урахуванням їх живої маси та добових надоїв при 4 %-ій жирності молока. У зв'язку з цим норму годівлі корів першої та другої лактації, а також нижче середньої вгодованості збільшують на 10 % або на 1–2 к. од. Якщо ж жирність молока не відповідає зазначеній у таблиці, то необхідно зробити перерахунок молока фактичної жирності у молоко 4 %-ої жирності

Коровам у перші 2–3 місяці лактації не залежно від віку і вгодованості додатково до норми дають надбавку на роздій у кількості 2–3 к. од. Всі надбавки до основної норми, поряд із певним рівнем енергії, повинні мати відповідну кількість протеїну, вуглеводів, мінеральних речовин та вітамінів

У залежності від продуктивності на 100 кг живої маси корові необхідно 2,5–4 кг сухої речовини на добу. Орієнтовно у 1 кг сухої речовини повинно міститися 0,7–1,0 к. од, або 8,5–11,0 МДж обмінної енергії, 70–115 г перетравного протеїну, 28–18 % клітковини, 60–120 г цукру, 5,0–7,0 г кухонної солі та кальцію, 3,0–5,0 г фосфору, 1,5–2,0 г сірки, 6,0–11,0 мг міді, 40–70 мг цинку та марганцю, 0,5–0,9 мг кобальту, 0,5–1,0 мг йоду, 30–50 мг каротину, 700–1000 МО вітаміну D, 30–40 мг вітаміну Е. Із ростом продуктивності, кількість енергії і поживних речовин у 1 кг сухої речовини повинна підвищуватись, а вміст клітковини – знижуватися. Клітковина забезпечує функціонування симбіотичної мікрофлори, є джерелом утворення в рубці оцтової кислоти, яка частково витрачається на синтез молочного жиру. Тому, при значних зниженнях рівня сирої клітковини у сухій речовині раціону, що часто має місце на початку пасовищного періоду, значно знижується вміст жиру в молоці, пригнічується життєдіяльність рубцевої мікрофлори, можуть виникати загальні розлади травлення. У той же час, високі рівні клітковини у сухій речовині раціонів призводять до зниження концентрації енергії у сухій речовині та зменшення перетравності поживних речовин і споживання кормів, наслідком чого є зниження молочної продуктивності.

Оптимальною для дійних корів у стійловий період вважається така структура раціону (у %): грубі корми 10–20; соковиті 40–70; концентровані 20–40. У літніх раціонах грубі і соковиті корми замінюють зеленими

При складанні раціонів керуються загальноприйнятими нормативами. Дійним коровам із розрахунку на 100 кг живої маси на добу дають 1–2 кг грубих, 6–10 кг соковитих (в тому числі 3–5 кг силосу). При використанні сінажу кількість грубих кормів і силосу зменшують. Кормових буряків дають 0,8–0,9 кг на 1 кг надоєного молока, але максимальна добова даванка може досягати до 30 кг, а цукрових – до 12 (при одноразовій даванці не більше 4), картоплі до 15, меляси – до 1,5 кг. Влітку коровам свіжоскошену зелену масу згодовують з годівниць і частково шляхом випасання. Зелених кормів дають на 100 кг живої маси 8–15 кг. Під час переходу від стійлового періоду до пасовищного у раціони включають поряд із зеленим кормом 1–2 кг грубих кормів, або 3–4 кг сінажу чи 5–6 силосу.

Для забезпечення енергетичного та протеїнового живлення до раціону вводять концентровані корми, даванка яких залежить від продуктивності корови і якості об'ємистих кормів

Через специфічну дію окремих кормів їх слід включати до раціону в обмежених кількостях, а саме: висівки – до 6 кг, макуха льонова і соняшникова – до 4 кг.

Для одержання високої продуктивності важливе значення має не лише нормування кормів, а й науково обґрунтований режим годівлі. Під режимом годівлі слід розуміти прийняті на фермі кратність, черговість та час роздавання кожного виду кормів тваринам протягом доби, а також способи і місце годівлі худоби.

Не лише кількість і якість кормів, а й правильна організація годівлі позитивно впливають на рубцеве травлення і засвоєння поживних речовин раціону.

На молочних фермах прийнята переважно триразова годівля корів. Вранці і ввечері коровам дають половину добової норми концкормів, коренеплодів і соломи, а в середині дня – сіно. При дворазовій годівлі добову кількість грубих і концентрованих кормів згодовують однаковими порціями ввечері і вранці, а соковиті – за один або два прийоми.

Доведено, що коренеплоди згодовувати худобі необхідно перед даванкою силосу чи грубого корму, оскільки поїдання їх після силосу не створює сприятливих умов для розвитку мікроорганізмів у передшлунках.

Коренеплоди, солому, концкорми згодовують подрібненими у вигляді сумішей. Солому обробляють хімічними реагентами, що підвищує її поживність, здобрюють, запарюють.

Концентровані корми краще засвоюються у вигляді комбікорму чи сумішей. Давати коровам дерть із одного виду зерна недоцільно.

Нині у більшості господарств поширене чотирикратне, протягом доби, роздавання кормів. Наукові дослідження і передовий досвід доводять можливість і доцільність переведення на багатократне роздавання кормів, що узгоджується з біоритмікою поведінки тварин і сприяє підвищенню молочної продуктивності на 10–15 %.

При стійловій системі утримання всі корми згодовують коровам із годівниць. При безприв'язному утриманні концентровані корми роздають коровам у доїльному залі за допомогою дозаторів, а до грубих кормів і силосу тварини мають вільний доступ.

Дата добавления: 2015-08-31