КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Побудова циклу холодильної машини
По параметрам режиму роботи холодильної установки (t0; tк; tвс; tп..о.) будують цикли холодильних машин в діаграмі І- lgP для одноступеневого і двохступеневого стиснення.
Побудова циклу і визначення параметрів вузлових точок проводиться за допомогою діаграми І- lgP ([1] с. 212) і по таблицях параметрів насичених парів холодоносіїв ([2] с. 256-259) (дивись додатки 5.7). Принципи побудови циклів холодильних машин ([1] с. 70-79), ([2] с. 86-92), ([3] с. 28-31, 33-36), ([4] с. 16-22), ([5] с. 34-36, 52-60).
Мал. 7.1 Одноступеневе стиснення
Мал. 7.2 Двоступеневе стиснення.
Параметри вузлових точок заносяться в таблиці 7.2 і 7.3
Для одноступеневого стиснення
Таблиця 7.2.
Параметри вузлових точок для циклу двохступеневого стиснення.
Таблиця 7.3.
7.4.1. Холодопродуктивність 1 кг холодильного агенту q0, визначається за формулою:
, кДж/кг (7.12)
7.4.2 Масові витрати пари визначаються за формулою 11.4 ([2] с. 73)
, кг/с (7.13)
7.4.3 Дійсна об’ємна подача (витрата пари) Vд визначається за формулою:
(7.14)
де: υ1 – питомий об’єм пари, що всмоктується компресором м3/кг (визначається по таблиці або діаграмі і-lg Р)
7.4.4 Теоретична об’ємна подача компресора (об’єм, що описується поршнем) Vт
, м3/с (7.15) де: λ – коефіцієнт подачі компресора, мал. 5.5 ([2] с. 97) 7.4.5 Теоретична потужність компресора Nт визначається за формулою 11.8 ([1] с. 74) , кВт (7.16)
7.4.6 Індикаторна дійсна потужність компресора Nі визначається за формулою
, кВт (7.17)
де: ηі – індикаторний ККД ([1] с. 74)
7.4.7 Потужність на валу компресора визначається за формулою 11.10 ([1] с. 41)
, кВт (7.18)
де: ηМ – механічний ККД компресора
7.4.8 Тепловий потік в конденсаторі визначається за формулою 11.13 ([1] с. 74)
(7.19)
Всі розрахунки зводяться до таблиці 7.4 Таблиця 7.4
По теоретичній об’ємній подачі Vт підбирається одноступеневий агрегат та приводяться його технічні характеристики в таблиці 7.5.
По теоретичній об'ємній подачі Vт та холодопродуктивності підбираємо одноступеневій гвинтовий агрегат «Grasso ЕА» - 3 шт. Третій для резерву. Технічні характеристика агрегату приводиться в таблиці 7.5
Таблиця 7.5
7.5.1 Холодопродуктивність 1 кг холодильного агенту q0, визначається за формулою:
, кДж/кг (7.20)
де: і1/-і8 – ентальпія в кінці та на початку кипіння, мал. 5.2.2 ([2] с. 90)
7.5.2 Витрати пари в ступені низького тиску (С.Н.Т.) м1, визначаються за формулою: , кг/с (7.21) Витрати пари в ступені високого тиску (С.В.Т.) М визначаються за формулою:
кг/с (7.22)
7.5.3 Об’єм витрат пари у С.Н.Т Vд.н.т визначається за формулою:
м3/с (7.23.)
Об’єм витрат пари у С.В.Т Vд.вт визначається за формулою:
м3/с (7.24)
де: V1, V3– питомий об’єм пари, що всмоктується С.Н.Т. і С.В.Т, м3/кг.
7.5.4 Об’єм, який описує поршень у С.Н.Т., Vт.нт визначається за формулою:
, м3/с (7.25.) де: λнт – коефіцієнт подачі компресора, визначається в залежності від Рпр/Р0, мал. 5.5 ([2] с. 97).
Об’єм, що стискає поршень у С.В.Т визначається в за формулою
, м3/с (7.26.)
де: λвт – коефіцієнт подачі компресора, визначається в залежності від Рк/Рпр
7.5.5 Теоретична потужність компресора С.Н.Т Nт.н.т визначається за формулою:
, кВт (7.27.)
7.5.6 Теоретична потужність компресора С.В.Т Nт.в.т визначається за формулою:
, кВт (7.28.)
7.5.6 Дійсна потужність компресора С.Н.Т Nі.н.т, визначається за формулою: , кВт (7.29.) де: ηі – індикаторний ККД ([2] с. 97)
Дійсна потужність компресора С.В.Т Nі.в.т, визначається за формулою
, кВт (7.30)
7.5.7 Ефективна потужність компресора С.Н.Т. Nе.н.т, визначається за формулою:
, кВт (7.31)
Ефективна потужність компресора С.В.Т. Nе.в.т, визначається за формулою:
, кВт (7.32)
де: ηМ – механічний ККД компресора, враховує витрати на тертя ([2] с. 97)
7.5.8 Тепловий потік в конденсаторі QКД визначається за формулою:
, кВт (7.33)
Всі розрахунки зводяться до таблиці 7.6
Таблиця 7.6
По теоретичному об’єму Vт, що описує поршень на t0= -400С підбирається двоступеневий поршневий агрегат TSMC 108Е (ЙОРК) 3 шт. Один для резерву.
Таблиця 7.7
7.6. Розрахунок і підбір конденсаторів
Конденсатори слід підбирати по дійсному тепловому потоку, що визначається з теплового розрахунку компресорів для даних температур кипіння.
Розрахунок конденсатора зводиться до визначення сумарного теплового потоку в конденсатор Qкд, поверхні теплопередачі (F), витрат охолоджуючої води (Vв), що надходить в конденсатор ([1] с. 85-88), ([1] с. 108-115).
З таблиць ([2] с. 109-111) підбираються марки та кількість конденсаторів і даються їх технічні характеристики. Всі дані і результати заносяться в таблицю
По витратам охолоджуючої води підбираються насоси (1. стор. 158) і наводяться їх технічні характеристики.
7.5.1 Площа теплопередаючої поверхні конденсатора F, м2, визначається за формулою:
, м2 (7.34.)
де: Qк – сумарний тепловий потік в конденсатор від усіх груп компресорів, визначений при тепловому розрахунку компресорів одноступеневого та двохступеневого стискання, кВт.
(7.35.) К – коефіцієнт теплопередачі конденсатора, вКт/м2·К. Для конденсаторів кожухотрубних К = 700 ÷ 800 випаровувальних К = 800 ÷ 900 Θт – середньологаріфмічний температурний напір, 0С.
7.6.2 Середньологаріфмічний температурний напір визначається за формулою:
, 0С (7.37) де: tв1, tв2 – температура на вході та виході з конденсатора, 0С; tк – температура конденсації, 0С (дов. розділ 6.1).
7.6.3 Витрати води для охолодження, Vв, м3/с, що подається на конденсатор визначаються за формулою:
, м3/с (7.37) де: Св – теплоємкість води (Св = 4,19 кДж/(кг·К)); ρв – густина води (ρ = 1000 кг/м3); Δtв – різниця температур води на вході і виході з конденсатора, 0С. Результати розрахунків зводяться в таблицю 7.8
Таблиця 7.7
7.6.4. По площі теплопередаючої поверхні підбирається марка та кількість конденсаторів і приводяться його технічні характеристики. По витратам води для охолодження підбирається 3 насоса для води марки 4К-90/20a продуктивныстю 0,023 м3/с кожен. Один насос для забезпечення резерву.
7.6.5 Підбираємо пластинчатий конденсатор Alfa loval M10M 3 шт. Один для забезпечення резерву.
Технічні характеристика конденсатора приведена в таблиці 7.9
Таблиця. 7.9.
7.7. Розрахунок і підбір пристроїв охолодження
Пристрої охолодження (камерне обладнання) підбирається в залежності від засобу охолодження:
7.8. Розрахунок та підбір батареї 7.7.1.2 Площа теплообмінної поверхні батареї F визначається за формулою:
, м2 (7.38)
де: Qобл. – сумарне навантаження на камерне обладнання, визначене тепловим розрахунком, кВт; К – коефіцієнт теплопередачі приладів охолодження, Вт/м2К ([2] с. 121) (для батареї з поребрених труб К = 4,5÷5,2 Вт/м2К). Δt – різниця температур між повітрям у камері і температурою кипіння при безпосередньому охолодженні, 0С.
7.7.1.3 Кількість батарей в камері nр, визначається за формулою
(7.39) де: fб – площа теплопередаючої поверхні батареї, м2.
(7.40)
7.7.1.4 Визначення довжини батарей:
, мм (7.41)
де: nс – кількість секцій.
7.7.1.5 Приймається дійсна кількість батарей nд.
7.7.1.6 Місткість батареї по аміаку Vб визначається по формулі
, м3 (7.42)
де: n – кількість батарей; а – кількість труб в батареї; V – місткість по аміаку одного лінійного метра труби м3 (V = 0,00086 м3; dтр=38мм).
Таблиця 7.10
7.7.2 Розрахунок і підбір повітроохолоджувачів
7.7.2.1 Площа теплообмінної поверхні F м2 визначається за формулою
, м2 (7.43) Коефіцієнт теплопередачі повітроохолоджувачів К Вт/(м2К) приймається в залежності від температури кипіння холодильного агенту.
7.7.2.2 Кількість повітроохолоджувачів nр визначається за формулою: (7.44)
де fпо – площа теплопередаючої поверхні одного повітроохолоджувача, м2.
7.7.2.3 Приймається вид та марка повітроохолоджувача ([2] с. 122) ([1] с. 93).
7.7.2.4 Приймається дійсна кількість повітроохолоджувачів, nр.
7.7.2.5 Об’ємні витрати повітря у повітроохолоджувачі Vпо визначається за формулою:
, м3/с (7.45)
де: ρп – густина повітря, кг/м3 (ρ = 1,25÷1,49) ([2] с. 125);
івх та івих – ентальпія повітря на вході і виході з повітроохолоджувача, кДж/кг, визначається по діаграмі d-І для вологого повітря (додаток 8).
7.7.2.6 Місткість повітроохолоджувачів по аміаку визначається за формулою:
(7.46)
де: V – місткість одного повітроохолоджувача по аміаку таб. 5.10 ([2] с. 122
Таблиця 7.11
Дата добавления: 2015-08-31; Просмотров: 702; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |