Виявлення порівняльного аналізу рівня знань, що визначає рівень толерантності у підлітків 8 класів ЗОШ № 4 м. Тростянець

Метою проведення даного дослідження стало підтвердження гіпотези про те, що формуванню толерантності як однієї з властивостей особистості сприяє правильна організація навчальної та виховної роботи ^1.

Завдання були поставлені наступні:

- визначити рівень сформованості толерантності в учнів на початок експерименту;

- розробити і реалізувати програму роботи елективного курсу «Я, ти, ми – родина»;

- визначити рівень сформованості толерантності в учнів на кінець експерименту.

Дослідження проводилися ЗОШ№ 4 м. Тростянець за участю учнів
8 «А» класу (класний керівник Льлько Т. І) і учнів 8 «Б» класу (класний керівник Гулюк Т. М). На базі 8 «А» класу. Склад учнів у кожному класі такий:

8 «А» клас – 24 учні (14 дівчаток, 10 хлопчиків);

8 «Б» клас – 23 учня (15 дівчаток, 8 хлопчиків).

Визначення рівня знань з сформованості понять, що визначають термін «толерантність» було проведено у вигляді контрольного опитування, який містив такі питання:

1. Що таке «Я» і як ти це розумієш?

2. У тебе є друзі, як ти можеш пояснити поняття «Я та інші»?

3. Ти живеш разом з мамою і татом, братом, сестрою, а що по твоєму означає слово «сім’я»?

4. Ти не слухаєш дорослих, а чи правильно таку поведінку?

5. Хто в твоїй сім’ї головний?

6. Як потрібно себе вести в школі, в громадських місцях, серед однокласників?

7. Хтось кривдить слабкого, як ти думаєш це злий, жорстокий чоловік?

8. Ти не сваришся з однокласниками, значить боїшся або проявляєш терпіння, терпимість?

9. У твоєму класі учні різних національностей, як ти до них ставишся, допомагаєш їм?

10. До вас у клас прийшов новий учень, він чорношкірий, подаси ти йому руку?

Оцінка знань давалася за такими параметрами:

- повну відповідь на запитання 1, 3, 6, 7, 8, 9, 10 – високий рівень;

- досить повну відповідь на запитання 1, 3, 6, 7, 8, 9, 10 – середній рівень;

- неповний відповідь на питання 1, 3, 6, 7, 8, 9, 10 – низький рівень;

- невміння дати достатньо повний або неповний відповідь на основні питання – група ризику.

ВИСНОВКИ

Толерантність як ніколи раніше важлива в сучасному світі. Ми живемо у вік глобалізації економіки і все більшої мобільності, швидкого розвитку комунікації, інтеграції та взаємозалежності, у вік великомасштабних міграцій і переміщення населення, урбанізації та перетворення соціальних структур. Кожен регіон багатоликий, і тому ескалація нетерпимості і конфліктів потенційно загрожує всім частинам світу. Від такої загрози не можна відгородитися національними кордонами, бо вона має глобальний характер.

Толерантність необхідна у відносинах як між окремими людьми, так і на рівні сім’ї і громади. У школах та університетах, в рамках неформальної освіти, удома і на роботі необхідно зміцнювати дух толерантності та формувати відносини відкритості, уваги один до одного і солідарності. Засоби комунікації здатні грати конструктивну роль у сприянні вільному і відкритому діалогу і обговорення, поширення цінностей толерантності та роз’яснення небезпеки прояви байдужості по відношенню до набирає чинності групам і ідеологіям, проповідникам нетерпимість.

У Декларації ЮНЕСКО про раси та расові забобони проголошується, що особливі заходи повинні прийматися з метою забезпечення рівності в гідності та правах окремих осіб і груп людей скрізь, де це необхідно. У зв’язку з цим особливу увагу слід приділяти соціально найменш захищеним групам, що перебувають у несприятливих соціальних чи економічних умовах, з тим щоб представити їм правову та соціальний захист, зокрема щодо житла, зайнятості та охорони здоров’я, забезпечити повагу самобутності їхньої культури та цінностей та сприяти, особливо за допомогою освіти, їх соціальному і професійному зростанню та інтеграції.

В інтересах рішення цього завдання було проведено дослідження рівня установок толерантності в учнів 6-9 класів загальноосвітньої школи № 4 м. Тростянець з метою пошуку способів діагностики толерантності у підлітків і створення ефективного тренінгу формування толерантної поведінки для підліткового віку.

Виховання є найбільш ефективним засобом попередження нетерпимості. Виховання в дусі толерантності починається з навчання людей тому, в чому полягають їхні загальні права і свободи, щоб забезпечити здійснення цих прав, і з заохочення прагнення до захисту прав інших.

У середньому за результатами дослідження у підлітків 6-9 класів толерантність знаходиться на низькому рівні. Учні, більш старші за віком, менш толерантні. Низький рівень толерантності у підлітків проявляється по відношенню до людей іншої національності, часто коріння нетерпимості йдуть у неуцтво і страх: страх перед невідомим, іншими культурами, націями, релігіями. Нетерпимість також часто має спільне з гіпертрофованим відчуттям власної цінності і зарозумілості: особистим, національним чи релігійним. Ці уявлення формуються в ранньому віці, спираючись на досвід батьків, старших братів і сестер.

У підлітків 8-9 класів рівень нетерпимості по відношенню до людей без певного місця проживання і безробітним також дуже низький, тільки 30% всіх опитаних учнів відзначили співчуття і готовність запропонувати допомогу вищевідзначені групам населення.

У демографічній культурі існує терпимість до позиції тих членів суспільства, які виступають з дещо відмінними політичними, релігійними, економічними гаслами. У сучасному суспільстві серед молоді з’являється величезна кількість субкультур, таких як готи, емо, скінхеди. 40% опитаних підлітків не розуміють соціальне спрямування цих груп, ставляться до них з якоюсь дещицею страху і тому, як наслідок, відкидають людей, які входять у цю групу, а в деяких випадках застосовують до них силові прийоми впливу.

З 28 опитаних учнів 9 «А» класу 10 осіб інтолерантності ставляться до американців. Тут, напевно, позначилося те, що підлітки дивляться фільми, грають у комп’ютерні ігри, де в образі головного ворога завжди постає американський солдат або людина «дуже схожий» на американського солдата. Китайців та в’єтнамців теж не дуже люблять – 6 осіб негативно ставляться до цієї національності. 9 людей інтолерантності ставляться до людей кавказької національності. Чим старше стають діти, тим непримиренною – національні відносини.

Серед соціальних груп найбільш толерантно учні ставляться до робітників – 84 ч., до людей бюджетних організацій – 65 годин, інтелігенції – 67 годин, гірше за всіх ставляться до бізнесменів. Це пояснюється соціальним статусом більшості родин рівень яких визначається терміном «незаможні».

З цього можна зробити висновок: освіта – це процес, який триватиме все життя, не починається і не закінчується школою. Спроби прищеплення толерантності через шкільну освіту будуть безуспішні, до тих пір, поки вони не будуть спрямовані на всі вікові групи і не стануть масовими вдома, у школі, на роботі, у навчанні за юридичною або правозастосовної спеціальності, і навіть при проведенні дозвілля.

Дата добавления: 2015-08-31