Технологія зварювання волокно – оптичного кабелю. 1 страница

Вибір кабелю тієї чи іншої конструкції залежить від кількості каналів зв’язку на магістралі, що проектується, а також від прийнятих систем ущільнення, співвідношення вартості кабелю і апаратури та інших факторів.

В даному розділі пояснювальної записки необхідно вивчити та проаналізувати напрямки розвитку систем звязку в світовій практиці, при цьому зупинитись на нових досягненнях провідних країн світу. Необхідно на підставі аналізу вказати на перспективи розвитку систем звязку в Україні та її положення у світовому рейтингу.

Нові досягнення в області техніки зв’язку.

Вступ.

Технологія зварювання волокно – оптичного кабелю.

Нові досягнення в області техніки зв’язку.

Вступ.

1 Загальна частина

1.1 Характеристика траси прокладки кабелю (опис дільниці, карта розподілення первинних цифрових каналів, призначення мережі).

1.2 Порівняльна характеристика цифрової системи звязку.

1.3 Визначення числа каналів на магістралі

1.4 Вибір системи передачі і типу кабелю.

2 Спеціальна частина.

2.1 Опис схеми зв’язку на заданій дільниці залізниці.

2.5 Опис структурної схеми кінцевої станції цифрової системи звязку.

3 Розрахункова частина

3.1 Розрахунок необхідної кількості ОК.

3.2 Визначення довжини регенераційної (підсилювальної) ділянки і побудова схеми розміщення ОРП і НРП на магістралі

3.3 Розрахунок очікуваної захищеності цифрового сигналу від власної перешкоди.

(для дипломного проектування)

4 Технологічна частина. (для дипломного проектування)

5 Техніка безпеки та охорона життєдіяльності

5.1 Основні відомості про охорону праці

5.2 Техніка безпеки при транспортуванні і прокладенні кабелю

5.3 Техніка безпеки при роботах у колодязях кабельної каналізації.

6 Організаційна частина. (для дипломного проектування)

6.1 Організація нагляду за розкопками та трасами кабельних ліній.

6.2 Організаційна структура виробничого процесу.

7 Економічна частина. (для дипломного проектування)

7.1 Кошторисно фінансовий розрахунок будівництва лінійних споруд.

Висновок

Список літератури

Пояснення до змісту проекту

1 Загальна частина

1.1 Характеристика траси прокладки кабелю (опис дільниці, карта розподілення первинних цифрових каналів, призначення мережі).

У даному розділі необхідно на мапі країни зробити вибір заданої траси (згідно варіанту), та виконати описи місцевості та населених пунктів, через які проходить траса. На міліметровому папері (ватмані – для дипломного проекту) накреслити план прокладки лінії звязку з нанесенними населеними пунктами, перешкодами та пересіченнями. Вказати відстані між пунктами де проходить траса (визначити згідно мапи). В розділі 1.1 описати кількість населення та рід діяльності населеного пункту, для визначення кількості абонентів.

Наприклад: Львівська область – область розташована на крайньому заході України. Граничить: на півночі і північному сході - з Волинською і Рівненською областями, на південному сході - з Тернопільською і Івано-Франківською областями, на півдні - із Закарпатською областю, на заході - з Польщею. Протяжність області з півночі на південь складає 240 км., із заходу на схід - 210 км. Площу території області складає 21,8 тис. км .

Численність населення області – близько 2,75 млн. осіб. Частка міського населення становить 61 %.Область належить до найбільш густозаселених у країні. Середня густота населення становить понад 120 осіб/кв.км., середня густота сільського населення понад 50 осіб/кв.км.

У структурі промислового виробництва регіону найбільшу питому вагу мають харчова, паливна промисловість, машинобудування і металообробка, електроенергетика, лісова та деревообробна промисловість. Галузями спеціалізації сільського господарства є вирощування зернових культур, цукрових буряків, льону. Розвинуте м’ясо-молочне скотарство, свинарство і птахівництво.

Також Львівська область має одну з найбільш розвинутих в державі транспортних мереж. Через її територію проходять важливі залізничні, автомобільні, трубопровідні та електричні магістралі, що з’єднують Україну з країнами Центральної Європи.

Щодо особливостей рельєфу, то Львівська область знаходиться на стику Східноєвропейської рівнини і гірської системи Карпат. Близько 80% території області рівнинна, зайнята розчленованою Волино - подільською піднесеністю, що розділяється на Волинське і Подільське плато. Тут переважають дерново – середньо підзолисті супіщані ґрунти, опідзолені чорноземи та темно – сірі опідзолені та сірі і світло – сірі опідзолені.

Для проектування траси необхідно дотримуватись наступних вимог:

1) довжина траси повинна бути мінімальною;

2) число перетинань з автодорогами, залізними дорогами, продуктотрубопроводами і водними перешкодами повинне бути мінімальним;

3) об’єм робіт по виконанню будівництва ВОЛЗ повинне бути мінімальним;

4) можливість використання механізмів для будівництва ВОЛЗ;

5) затрати на захист ОК від ударів блискавки, впливу ЛЕП та інше повинне бути мінімальним;

6) забезпечення найкращих умов експлуатації ВОЛЗ.

Наприклад:

Рисунок 1.1 – Ситуаційна схема траси ВОЛП

1.2 Порівняльна характеристика цифрової системи звязку.

У даному розділі курсового проекту необхідно описати переваги цифрових систем звязку в порівнянні з аналоговими системами звязку. Привести приклади побудови цифрових систем звязку. Дати порівняльну характеристику європейської та американської систем цифрової їєрархії, їх побудову переваги та недоліки. До даного розділу необхідно на міліметровому папері накреслити схеми європейської та американської їєрархії.

1.3 Визначення числа каналів на магістралі.

Число каналів, що зв'язують задані кінцеві пункти, залежить від чисельності населення в цих пунктах і від ступеня зацікавленості окремих груп населення у взаємозв'язку. Виконаємо розрахунки для всього населення міст між якими буде встановлюватися відомча мережа зв’язку.

Чисельність населення в заданому пункті і його підлеглих околицях з урахуванням середнього приросту населення визначається як:

(1.1)

Де Ho - народонаселення в 2005 р., чол;

P - середній приріст населення в даній місцевості, % (приймається 2-3%).

t - період, обумовлений як різниця між призначеним роком перспективного проектування і роком перепису населення.

Рік перспективного проектування приймається на 5, 10 чи 15 років вперед у порівнянні з поточним роком. У курсовому проекті приймемо рік перспективного проектування на 5 років уперед. Отже,

, (1.2)

Де 5 - перспективний період (років);

- рік складання проекту;

- рік проведення перепису.

Підставивши значення у формули знаходимо перспективний рівень населення у кінцевих пунктах траси.

Кількість абонентів залежить від чисельності населення і від рівня телефонізації в даній місцевості. Приймаючи, що середній коефіцієнт оснащеності населення телефонними апаратами дорівнює 0,3 (30 телефонів на 100 чоловік), включаючи телефони, які знаходяться в організаціях, державних і промислових підприємств, обчислимо кількість абонентів, що обслуговуються в зоні дії АТС:

(1.3)

Ступінь зацікавленості окремих груп населення у взаємозв'язку залежить від політичних, економічних, культурних і соціально-побутових відносин між групами населення, районами й областями. Взаємозв'язок між заданими кінцевими і проміжними пунктами визначається на підставі статистичних даних, отриманих підприємством зв'язку за попередні проектуванню роки. Практично, ці взаємозв'язки виражають через коефіцієнт тяжіння f1, що як показують дослідження, коливається в широких межах (від 0,1 до 12 %). У даному курсовому проекті приймемо f1=12 %.

З огляду на це, а також і та обставина, що телефонні канали в між міського зв'язку мають переважне значення, необхідно визначити спочатку кількість телефонних каналів між заданими пунктами. Для розрахунку телефонних каналів можна скористатися наближеною формулою:

N = α₁ ^х f ₁^х y ^х (m_д ^х m_к) / (m_д ⁺ m_к)+ β₁

де α₁ і β₁ - постійні коефіцієнти, що відповідають фіксованому приросту і заданим утратам.

Звичайно втрати задаються в розмірі 5%, тоді α ₁=1,3 і β ₁=5,6;

f1- коефіцієнт тяжіння 0,12;

y - питоме навантаження, тобто середнє навантаження, створюване одним абонентом, y =0,1 Ерл.

Канали для організації зв'язку різного призначення еквівалентні визначеному числу телефонних каналів. Для курсового проекту канали для організації зв'язку різного призначення не враховуються, тому від загальної кількості абонентів тільки приблизно 10 частина буде зайнята для мережі Укрзалізниці.

1.4 Вибір системи передачі і типу кабелю

Вибір системи передачі і типу кабелю виконується відповідно до розрахованого загального числа каналів і виходячи з техніко-економічних розумінь.

Враховуючи облік майбутньої потреби, виправданим для прокладання буде багато волоконний кабель. Невикористані волокна будуть задіяні у майбутньому.

Для вибору конструкції кабелю необхідно розрахувати кількість оптичних волокон. Для однієї системи передачі мінімальна кількість волокон наступна: 2 ОВ — для здійснення двостороннього зв’язку; 2 ОВ — для резервування даних волокон; 2 ОВ — на розвиток мережі зв’язку; 2 ОВ — на резервування ОВ, необхідних для розвитку мережі.

Тоді, кабель повинен містити 8 оптичних волокон.

Як було сказано раніше, в якості первинної захисної оболонки будемо використовувати ТЗО (оптичний модуль). Один оптичний модуль може вмістити до 8 ОВ. Для проектуємої ВОСП необхідно 8 ОВ, тоді будемо використовувати 2 ОМ (по 4 ОВ в кожному ОМ).

Оптичний кабель повинен забезпечувати необхідну первинну пропускну спроможність лінії та можливість нарощування пропускної спроможності в процесі експлуатації, в першу чергу – за рахунок запасу кількості оптичних волокон в оптичному кабелі.

Оптичні кабелі щодо конструкції, розмірів, маси, оптичних, електричних, механічних характеристик та характеристик стійкості до зовнішнього фізичного впливу (ЗФВ) мають відповідати вимогам НД на конкретний тип ОК. Конструкція ОК повинна забезпечувати захист ОВ протягом всього терміну служби ОК. Матеріали, що використовуються в конструкціях ОК, мають бути сумісними між собою, бути екологічно чистими і не містити в своєму складі речовин, які можуть нанести шкоду навколишньому середовищу та обслуговуючому персоналу. За механічними характеристиками ОК, в залежності від умов використання, мають бути стійкими до: розтягування, стирання оболонки та маркування, роздавлювання, удару (багаторазових ударів), циклічного згинання, згину при натягу, біологічних впливів, пошкодження пострілом, вібрації та галопування. Конкретні механічні характеристики, їх числові значення та критерії прийнятності повинні бути вказані в НД на конкретний оптичний кабель. Дотримання вимог, вказаних у цих рекомендаціях, дозволить підвищити надійність ОК як середовища передачі інформації, а за умов дотримання умов експлуатації – забезпечити термін служби ОК не менше 25 років.

Броньований волоконно-оптичний кабель Тип: ОКЛБг   Структура кабелю 1) Центральний силовий елемент - склопластиковий стержень 2) Оптичні волокна 3) Оптичний модуль 4) Кордель (за замовленням мідні ізольовані жили дистанційного живлення) 5) Тиксотропний гідрофобний заповнювач 6) Скріплююча обмотка з ниток і стрічок 7) Периферійний силовий елемент - арамідні нитки 8) Оболонка з поліетилену 9) Броня з гофрованої сталевої стрічки, що ламінує 10) Захисний шланг з поліетилену

Рисунок 1.3 – Конструкція оптичного кабелю ОКЛБг

Неброньований волоконно-оптичний кабель Тип:ОКЛ   Структура кабелю 1) Центральний силовий елемент склопластиковий стержень 2) Оптичні волокна 3) Оптичний модуль 4) Тиксотропний гідрофобний заповнювач 5) Кордель (за замовленням мідні ізольовані жили дистанційного живлення) 6) Скріплююча обмотка з ниток і стрічок 7) Периферійний силовий елемент - арамідні нитки 8) Оболонка з поліетилену 9) Шнур ріжучий

Рисунок 1.4 – Конструкція оптичного кабелю ОКЛ

Експлуатаційні характеристики кабелів ОКЛ, ОКЛБг приведені в таблицях 1.2, 1.3.

Таблиця 1.2 - Експлуатаційні характеристики кабеля ОКЛ.

ОКЛ	Кабелі магістральних, зонових, міських мереж.
КОНСТРУКЦІЯ
1. Оптичні волокна по ITU-T G.652 и G.651, 8 шт.
2. Оптичний модуль	полібутілентерефталат (ПБТ)
3. Центральний силовий елемент	склопластик або стальний трос в поліетиленовій оболонці
4. Заповнювальний компаунд модуля	тиксотропний гель
5. Заповнювальний компаунд сердечника	гідрофобний заповнювач
6. Скріплюючий шар	капронові нитки та плівка ПЕТ-Е
7. Укріплюючий шар (1 та більш)	арамидні ниті типа "Тварон" або "Кевлар" (можуть бути відсутні)
8. Захисний шланг	поліетилен або ПВХ, товщиною - 2,0 мм
ВИКОРИСТАННЯ
Використовується для магістральних, зонових и міських мереж зв’язку у всіх кліматичних зонах України. Прокладання ручним або механізованим засобами в кабельній каналізації, трубах та блоках. При небезпеці затоплення та пошкодження гризунами Прокладання в захисних трубах. В межах будівель, кабелепроводах, кабелеростах, колекторах та на мостах прокладається кабель с оболонкою з негорючого матеріалу. При наявності зміцнюючих шарів із арамідних нитей використовується як самонесучій кабель для підвіски на опорах ліній передавання, контактних ліній залізничного та міського електротранспорту, та високовольтних мереж напругою до 35 кВ. Довжина прольоту не більш 120 м.

Для організації необхідної кількості цифрових каналів необхідна одна пара оптичних волокон. Передбачаючи зріст економічного розвитку районів півдня України, і для організації мережі в цих зонах, а також для організації зв’язку з Росією та країнами Кавказу необхідно передбачити в конструкції кабелю більше число оптичних волокон.

Таблиця 1.3 - Експлуатаційні характеристики кабелю ОКЛБг

ОКЛБг	Кабелі магістральних, зонових, міських мереж
КОНСТРУКЦІЯ
1. Оптичні волокна по ITU-T G.652 и G.651, 8 шт
2. Оптичний модуль	полібутілентерефталат (ПБТ)
3. Центральний силовий елемент	склопластик або стальний трос в поліетиленовій оболонці
4. Заповнювальний компаунд модуля	тиксотропний гель
5. Заповнювальний компаунд сердечника	гідрофобний заповнювач
6. Скріплюючий шар під оболонкою	капронові ниті та плівка ПЕТ-Е
7. Упрочняющий шар (1 та більш)	арамидні ниті типа "Тварон" або "Кевлар" (можуть бути відсутні)
8. Оболонка	поліетилен, товщиною - 1,5 мм
9. Бронезахист: подушка під броню броня	гофрирована ламінирована стальна стрічка; водоблокуюча стрічка або гель під гофрованою стрічкою
10. Захисна оболонка	поліетилен або ПВХ, радиальная товщина - 2,2 мм
ВИКОРИСТАННЯ
Використовується для магістральних, зонових и міських мереж зв’язку. Прокладається у кабельній каналізації, трубах, блоках, в ґрунтах усіх категорій, в т.ч. с високою корозивною агресивністю, у тому числі заражених гризунами, окрім підвержених мерзлотним деформаціям, а також через болота, озера, річки глибиною до 15 метрів. Всередині будівель, кабелепроводах, кабельростах, колекторах та на мостах прокладається кабель з оболонкою із негорючого матеріалу.

У даному курсовому (дипломному) проекті рекомендовано використати кабель з 8 оптичними волокнами, що дає можливість виконати задачу курсового (дипломного) проекту з урахуванням розвитку цифрової мережі України.

2 Спеціальна частина.

2.1 Опис схеми зв’язку на заданій дільниці залізниці.

У даному розділі проекту необхідно описати принципи побудови схеми зв’язку, основну трасу прокладки кабелю відповідно заданому варіанту, основні модулі підключення апаратури зв’язку та розміщення основних пунктів підсилення (відновлення) сигналів у лінії зв’язку.

2.2 Опис структурної схеми кінцевої станції цифрової системи зв’язку.

При використанні стандартних оптичних модулів STM-16 вибраної довжини хвилі інтегрована компоновка мультиплексування з розділенням довжин хвиль (WDM) збільшує трафік в одному волокні до 5 Гбіт/с. Крім того, ADM-16 відкритий для застосування DWDM (Мультиплексування з розділенням ущільнених довжин хвиль) за допомогою інтеграції відповідної версії STM-16 ("ITU-T G.692 – кольорові оптичні інтерфейси").

Система підтримує декілька схем захисту, як на мережевому, так і на апаратному рівні, призначених для підвищення її загальної доступності.

На мережевому рівні:

- лінійний захист на лініях STM-16 (однонаправлена або двонаправлена MSP 1+1 і двонаправлена MSP 1:1);

- лінійний захист на трибутивах STM-1 і STM-4 (однонаправлена або двонаправлена MSP 1+1 і двонаправлена MSP 1:N);

- захист під'єднування підмережі VC-4 і / або VC-4-Xc, власна і/або без втручання (SNCP/I і/або SNCP/N);

- захист шляху VC-4 з лінії А і В (SNC);

- загальне захисне кільце MS на STM-16 з використанням 2 або 4 волокон;

На апаратному рівні:

- захист модуля на трибутивах 140/155 Мбит/с (1:N);

- захист модуля на комутуючих ланцюгах матриці (1+1).

Інтерфейс передбачений для EOW і розширень EOW (4 дроти і G.703), аж до восьми однонаправлених 64 кбіт/с G.703 і чотири протинаправлених 64 кбит/с V.11 допоміжних інтерфейсів, які можуть маршрутизовуватись за допомогою STM-N SOH і POH. Всі параметри, що конфігуруються, і стан системи можуть контролюватися за допомогою локального терміналу (через інтерфейс F) або видаленої системи управління (через інтерфейс Q або канал Qecc). ADM-16 узгоджений з відповідними положеннями рекомендацій ITU-T, G.781, G.782, G.783, G.784, G.826 і G.958, а також з ETSI-ETS 300 147. Подальші параметри освітлюють конфігурацію, головні функціональні можливості системи, а також можливості технічного обслуговування і функціонування.

Таблиця 1.6 – Конфігурація STM – 16

Термінальний мультиплексор STM-16 (одинарний або подвійний)	мультиплексує / демультиплексує до 32 140 Мбит/с STM-1 і трибутивні сигнали STM-4 в лінійні інтерфейси STM-16.
Ввідний-вивідний мультиплексор STM-16	вводить / виводить або ретранслює транзитним чином сигнали 140 Мбит/с, STM-1 і STM-4, з лінійних інтерфейсів STM-16 в 32 трибутивних інтерфейсу (по максимуму).
Регенератор STM-16 (одинарний або подвійний)	регенерує лінійні сигнали STM-16.
DXC	працює як маленьке кросс-з’єднання (DXC 4/4); при оснащенні трибутивної сторони інтерфейсами STM-1 або STM-4, а лінійної сторони – інтерфейсами STM-16.

Конфігурація кросс-з’єднань визначає те, яким чином вхідний/вихідний трафік мультиплексується/демультиплексується і розподіляється на / вибирається з каналів фрейми STM-N віртуального контейнера (VC) лінійних і трибутивних сигналів.

Модуль комутації може здійснювати взаємні з'єднання між лінійною і трибутивною стороною на синхронному рівні VC-4 і VC-4-Xc (максимальне значення для Х рівне 4), як визначено рекомендацією ETS 300 147, ETSI, управляючи сумарним потоком даних, еквівалентним 96 STM-1.

Модуль комутації може бути дубльований. Якщо ADM-16 має два модулі комутації, то обмін між працюючим модулем і резервним є "безконтактним"(1).

Модуль комутації є "неблокуючим" і дозволяє наступні взаємні з'єднання:

- однонаправлене: з'єднання в одному напрямі між: - лінією і трибутивом лінією і лінією (2) трибутивом і лінією трибутивом і трибутивом

- двонаправлене: двонаправлене з'єднання між: - лінією і лінією (2) лінією і трибутивом трибутивом і трибутивом

- радіомовне: з'єднання лінійного або трибутивного вхідного сигналу з декількома виходами (трибутивної або лінійної сторони);

- каскадне: безліч віртуальних контейнерів зв'язується один з одним і в результаті їх об'єднана місткість може використовуватися як єдиний контейнер, в якому підтримується цілісність бітової послідовності;

- мониторне: вхідний трибутивний сигнал передається як в тестовий порт, так і в звичайний порт користувача; використовуючи цей вид кросс-з’єднання можна легко контролювати будь-який вид кросс- з’єднання;

- тестування по шлейфу (loop-back): з'єднання в одному напрямі між одним і тим же портом трафіку.

3 Розрахункова частина

3.1 Розрахунок необхідної кількості ОК.

Розраховуємо необхідну кількість ОК для прокладки по трасі ВОЛС з урахуванням запасів. Запаси на прокладку в ґрунт - 2%, на прокладку в кабельній каналізації 5,7%, на прокладку через водяні перешкоди 14%. Введення кабелю виконують в пунктах: (згідно варіанту)

Наприклад: Необхідна кількість оптичного кабелю визначається:

N=(45·1,02)+(9,4·1,057)+(0,3·1,14)= 56,2 (км)

По результаті розрахунку видно, що між пунктами А і Б необхідно прокласти 56,2 км оптичного кабелю ОКЛБ-01 -0,3/2,0-4.

3.2 Визначення довжини регенераційної (підсилювальної) ділянки і побудова схеми розміщення ОРП і НРП на магістралі.

По мірі розповсюдження оптичного сигналу по волокну виникає його ослаблення (загасання) і дисперсійне розширення оптичних імпульсів, будь-яка з цих причин може обмежити дальність передачі, тобто довжину регенераційної секції. Значення цих параметрів залежить, як від характеристик апаратури (енергетичний потенціал), так і від параметрів оптичного кабелю (ОК) (загасання і дисперсія). Тому розраховуються два значення і по розрахунках обирається найменша довжина регенераційної ділянки.

Розрахунок довжини регенераційної ділянки по загасанню.

Оптична потужність на приймальному боці залежить від наступних факторів:

1. Рівня потужності джерела випромінювання Р_дв. дБм;

2. Втрат потужності в роз’ємних з'єднаннях на стиках джерело випромінювання-волокно а_дв і волокно-приймач випромінювання а_вп (дБ);

3. Втрат потужності в нероз’ємних з'єднаннях типа волокно-волокно a_вв (дБ) при стикуванні будівельних довжин оптичного кабелю l_б (км) між собою;

4. Втрат потужності внаслідок загасання світла в ОВ з коефіцієнтом загасання a (дБ/км);

5. Експлуатаційного запасу за потужністю р_з (дБ).

Максимальна довжина дільниці регенерації по загасанню визначається за формулою [7, 5]:

км, (2.20)

Мінімальна довжина дільниці регенерації по загасанню з АРУ визначається за формулою [7, 5 ]

км, (2.21)

де ЕП =27 дБ - енергетичний потенціал апаратури;

А = 12 дБ – діапазон АРУ приймальної частини апаратури (ПРОМ);

р₃ =4 дБ - запас системи за потужністю;

а_дв=0,5 дБ - втрати потужності у роз’ємному з’єднані джерела випромінювання в волокно;

a_вп=0,5 дБ - втрати в роз’ємному з'єднанні волокна з приймачем;

a = 0,3 дБ/км - загасання оптичного кабелю типа ОКЛ на довжині

хвилі 1,31мкм;

l_б= 4 км - будівельна довжина кабелю (можлива для транспортування);

a_нз=0,1 дБ - втрати в місцях зварювання волокон між собою.

Розрахуємо довжину дільниці регенерації по загасанню на довжині хвилі 1,31мкм для кабелю ОКЛ виробництва заводу “Одескабель”.

Розрахунок максимальної і мінімальної довжини регенераційної ділянки по загасанню приводиться для типу інтерфейсу L-4.2.

Для забезпечення заданої якості передачі необхідно щоб:

Р_ф ³ Р_min (2.22)

де: Р_ф – потужність на вході фотоприймача;

Р_min – мінімальний рівень сигналу.

Величину ЕП = – називають енергетичним потенціалом системи зв’язку. Слід зазначити, що усі потужності та втрати подані в дБм:

ЕП - енергетичний потенціал системи передачі, розраховується за формулою [10, 5]:

ЕП = – (2.23)

ЕП = 2– (–27)= 29 дБм;

l _б – будівельна довжина оптичного кабелю (ОК), l _б = 4 км.

Для прикладу: Підставивши у вираз (2.1) числові значення, отримаємо максимальну довжину регенераційної ділянки:

Мінімальна довжина регенераційної ділянки для ЦСП-SDH (STM-16) розраховується по формулі:

Зробити висновок про виконані розрахунки.

3.2 Розрахунок очікуваної захищеності цифрового сигналу від власної перешкоди.

(Для дипломного проектування)

Захищеність визначають на вході вирішального пристрою регенератора.

Причиною виникнення помилок при передачі цифрового сигналу є перешкоди, якщо їх миттєві значення в момент ухвалення рішення при відновленні (регенерації) сигналу перевищують припустимі боковий вівтарі.

Згідно з рекомендаціями МККТТ для цифрового лінійного тракту, що з'єднує двох абонентів різних національних мереж зв'язки, припустима ймовірність помилок повинна становити: . При цьому 70% припадає на сполучну лінію між кінцевихи станціями двох національних мереж, а, що залишилися 30% діляться нарівно (по 15%) між національними мережами. Для них, мабуть, припустима ймовірність помилкового приймання символу не повинна перевищувати .

Для первинної національної мережі це норма ділиться нарівно між трьома основними складовими первинної мережі: магістральної (МШС), внутрішнзонової (ВЗПС) і місцевої (сільської (УПС) і міський (ГПС)) таким чином, що на кожну з них доводиться однакова величина

Дата добавления: 2017-01-13