Пишем историю вместе!

Модуль IV

Модуль ІІІ

Модуль ІІ

Модуль І

Севастополь

ПРАКТИЧЕСКОГО ЗАНЯТИЯ №16

по дисциплине «Электроснабжение»

на тему:

«Определение потерь мощности, электроэнергии и напряжения в трансформаторах»

1. Дисципліна "Історія України" як об’єкт вивчення, її основні методологічні засади та джерельна база. Варіанти наукової періодизації історії України.

2. Зміст основних концепцій походження українського етносу.

3. Розкрийте поняття «історико-етнографічний регіон», виділіть основні етапи їх формування в історії України.

4. Наукові концепції етнічного походження Руси-України.

5. Особливості етнополітичного розвитку Руси-України та її правонаступника Галицько-Волинського королівства.

6. Етнополітичний аспект литовської експансії на українські землі. Етапи перебування українських земель під владою Литви. Значення польсько-литовських уній для українського народу в етнополітичному вимірі.

7. Етнополітичні процеси у козацько-гетьманській державі. Процес обмеження та остаточної ліквідації царським урядом автономії України (друга половина XVII – XVIII ст.).

8. Особливості етнополітики Російської та Австрійської (Австро-Угорської) імперій щодо українців.

9. Ефективність вирішення етнонаціональних проблем в Україні Центральною Радою, Гетьманським урядом та Директорією УНР.

10. Дайте оцінку етнополітичним процесам в Україні в радянський період. Геноцид українського народу.

11. Особливості етнополітики в сучасній Україні. Склад населення.

12. Хвилі української еміграції, причини масового переселення українців за кордон в різні історичні періоди.

1. Перші державні утворення на сучасних українських землях. Розкажіть про суспільно-політичний устрій та систему управління держави Антів.

2. Державна організація та етапи політичного розвитку Руси-України. Зміст та ефективність реформ володаря Володимира Святославовича, спрямованих на централізацію Руси-України.

3. Розкажіть про піднесення Галицько-Волинського королівства, охарактеризуйте етапи його державного розвитку та визначте його роль в історії України.

4. Теорії походження українського козацтва та причини його зародження.

5. Національно-визвольна війна українського народу під проводом Богдана Хмельницького: причини, хід, наслідки, історична оцінка.

6. Головні етапи становлення Української козацько-гетьманської держави (Війська Запорозького) в ході національно-визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького.

7. Умови прийняття українсько-московського воєнного договору, визначте суть «Березневих статей» та їхнє значення в контексті українського державотворення. Окупація українських земель.

8. Державний устрій української Гетьманської держави за умовами «Гадяцького трактату» І. Виговського. Українсько-московська війна 1658 – 1659 рр.

9. «Українське питання» в міжнародній політиці напередодні Першої та Другої світових воєн.

10. Процес утворення та державотворча діяльність Української Центральної Ради.

11. Основні напрями внутрішньої політики гетьмана Павла Скоропадського. Прихід до влади Директорії УНР та її державотворча діяльність. Причини поразки української національно-демократичної революції 1917-1921 рр.

12. Діяльність уряду Західноукраїнської Народної Республіки, роль і місце ЗУНР в історії українського державотворення. Причини поразки українського національного руху на західноукраїнських землях у 1918-1919 рр.

13. Процес утворення СРСР та насильницьке входження до його складу України. Однопартійна система. Особливості певних періодів, закономірності наростання кризових явищ.

14. Офіційна політика Польщі, Румунії, Чехословаччини щодо західноукраїнських земель у 1920-1930-х роках.

15. Об’єднання українських земель у 1939-1940 рр. і процес радянізації в Західній Україні.

16. Особливості державотворчого процесу самостійної України. Система органів влади. Революції в Україні: причини, хід, наслідки.

17. Конституційний процес після здобуття Україною самостійності. Політичні реформи.

18. Етапи сучасної українсько-російської війни, її причини.

19. Основні напрями зовнішньої політики України на сучасному етапі. Курс на зближення з ЄС та НАТО.

1. Соціальна структура і соціальні відносини в Руси-України та Галицько-Волинського королівства.

2. Соціальна структура та соціальні відносини на українських землях в литовсько-польську добу.

3. Особливості соціальної структури козацько-гетьманської держави у період з 1648 року до кінця XVIII ст.

4. Соціальна модернізація на українських землях в Російській та Австрійській (Австро-Угорській) імперіях наприкінці XVIII – на початку ХХ ст.

5. Початок українського національного відродження в Наддніпрянщині, охарактеризуйте діяльність «Кирило-Мефодіївського» товариства.

6. Суспільно-політичні течії та рухи в Наддніпрянській Україні другої половини ХІХ ст. Основні течії у суспільно-політичному русі на західноукраїнських землях другої половини ХІХ – початку ХХ ст.

7. Початок українського національного відродження на західноукраїнських землях, роль «Руської трійці» у цьому контексті.

9. Особливості процесу виникнення українських політичних партій в України, проаналізуйте їх основні теоретичні положення. Їхня стратегія та тактика під час революції 1917-1920 рр. щодо національного питання.

10. Соціальна система радянської України 1919-1920 рр., сутність та зміст «воєнного комунізму».

11. Значення «українізації» 1920-х – початку 1930-х рр. для розвитку духовного життя українського народу у радянський (окупаційний) період.

12. Особливості проведення індустріалізації і колективізації сільського господарства в Україні. Геноцид українців 1932 – 1933 рр.

13. Масові репресії 1920-1930-х років у радянській Україні.

14. Німецький окупаційний режим на українських землях в роки Другої Світової війни та його наслідки. Рух опору.

16. Особливості соціальної політики в УРСР за часів хрущовської «відлиги».

17. Особливості політико-ідеологічних і культурних процесів в УРСР у перші післявоєнні десятиріччя (1945 – 1964 рр.).

18. Особливості суспільно-політичного й духовного розвитку українського суспільства в 1970-ті – 1980-ті рр. Дисидентський рух.

19. Суть запровадженої в СРСР політики «перебудови», у чому полягала специфіка її реалізації в радянській Україні?

20. Становище багатопартійної системи в сучасній Україні, її основні етапи.

21. Стан міжконфесійних відносин в Україні у перші роки після проголошення її державної незалежності.

22. Соціальна політика Української держави в умовах ринкової економіки.

1. Особливості культурного розвитку трипільських племен.

2. Особливості розвитку освіти в період Руси-України. Значення прийняття християнства для розвитку культури Руси-України.

3. Суть змін у стані освіти, які відбулися на українських землях з середини XIV ст. до середини XVII ст.

4. Порівняльна характеристика розвитку освіти на українських землях у Російській та Австрійській (Австро-Угорській) імперіях.

5. Розвиток освіти за часів Центральної Ради, Гетьманату П. Скоропадського та Директорії УНР.

6. Процес ліквідації неписьменності та становлення системи навчальних закладів у радянській Україні в 1917-1930-х роках. Політика українізації та русифікації.

7. Розвиток української науки у ХVІІІ – ХХ ст. Визначні відкриття.

8. Внесок українських науковців у перемогу СРСР в роки Другої світової війни.

9. Умови відновлення та розвиток освіти в радянській Україні після звільнення її від німецьких окупантів та їхніх союзників.

10. Українська наука в радянські часи. Особливості науково-технічної революції в СРСР і УРСР у 1960-1980-ті рр.

11. Розвиток освіти в Україні після проголошення її державної самостійності.

12. Досягнення і прорахунки в науково-технічному розвитку України в перше десятиліття після проголошення державної самостійності України.

Группа «Режа ВКонтакте»

Путь наш лежит в Сямженский район, в живописное местечко под названием Режа. Рас­стояние от Режского сельского поселения по автодороге до районного центра Сямжи - 46,4 км.

В конце XX века в этой местности существовало успешное, передовое хозяйство – кол­хоз миллионер «Первое Мая». Здесь проживало около 6 тысяч человек, жизнь кипела ключом. Школа была переполнена, детсад, два Дома культуры, библиотека, медпункт. Стадо колхозное было - более 4000 коров.

В настоящее время в деревнях Режского поселения Гридино, Рассохино, Коробицыно, Копылово, Марково, Монастырская, Колтыриха, Лукинская, Бурниха, Вороново, Сло­бодка, Погорелец постоянно проживает немногим более 300 человек, колхоза давно нет.

В исторических источниках Режа и её центр, деревня Монастырская,
упоминаются с XVI века. В XVI веке здесь уже существует Леванидова пустынь Тотем­ского Спасо-Суморина монастыря. От пустыни на крутом режском берегу остались зим­няя Николаевская и летняя Преображенская церкви. В самом начале XX века, в 1904 году, стены пятиглавого каменного храма Преображения Господня, стоящего на высоком правом берегу реки Режи, покрываются уникальной росписью «Деяния Христа».

Режские Николаевская и Преображенская церкви были повреждёны в лихие 30-е и по­слевоенные годы. А в настоящее время храм Преображения Господня восстанавливается жителями близлежащих деревень, выходцами из этих деревень и их потомками.

Режское сельское поселение сейчас упразднено, нет ни одного действующего предпри­ятия. А местные жители, находясь в бедственном положении, изо всех сил пытаются спа­сти, отремонтировать и возобновить святыню своей земли - Храм. Они организовали ак­тивную группу «РЕЖА» в социальной сети «ВКонтакте» (https://vk.com/club1701738), кото­рая объединила почти 600 участников и группу «Ремонт храма Преображения Гос­подня» (https://vk.com/club95698991).

Жители собирают средства, закупают строительные материалы, своими силами и при помощи подрядчиков проводят ремонтно-восстановительные работы и уборку террито­рии.

Летом 2016 года в Реже над куполом Храма Преображения был установлен крест. Это - событие, какого не было лет 100 в истории района и, наверное, области.

Величественный красавец крест - гордость режаков. Гордость от того, что побе­дили. Победили время, обстоятельства, разруху, начали исправлять ошибки советской эпохи. Да­леко теперь виден он, символ возрождения. Далеко виден крест, словно Храм хочет ска­зать: "Смотрите. Мы здесь, мы ещё живем и хотим жить в нашей Богом забытой деревне".

Попробуем обобщить то, что мы знаем об истории нашей Режи. Начнем издалека, хотя даже это "издалека" определить нелегко. Добавляйте, дополняйте, вносите коррективы. Мы с вами напишем историю нашей малой и исторической Родины! Вместе!

Итак, начинаем.

В исторических источниках Режа упоминается с 16 века, Историки по­лагают, что славянское население в этих местах проживало уже в XIV веке. Новгородцы осваивали Север, их путь шел по Ваге, Сухоне и Северной Двине.

В писцовой переписной книге 1623 - 1625 годов Режская волость представлена че­тырьмя деревнями: Бурниха, Колтыриха, Расохино, Погорелиха. В каждой из них по 4 двора, в Колтырихе - 3 двора. В те далёкие времена деревни были малодворными и малолюдными. Подробно дано описание монастыря: в ограде церковь, две кельи, хлебная, погреб, ледник. За монастырем два двора: скотный и конюшня. Отмеча­ется, что около монастыря меж болот располагаются деревни монастырские, а крестьяне призваны в них из Вологодского, Тотемского, Устюжского и Галицкого уездов. В книге указаны также среди проживающих 3 человека детенышей монастырских.

Кто такие монастырские детёныши?

Монастырские детеныши — это одна из самых любопытных категорий лиц, живших на монастырских землях. Несмотря на то, что эта категория часто упоминается в монастыр­ских документах, у нее не было четко очерченных границ. В исторической литературе нет отчетливой характеристики этой группы лиц, в ней не прослежено ни её возникновение, ни история её становления.
Неясность происходит от того, что в документах о детенышах говорится по-разному: то они фигурируют в одном ряду с монастырскими слугами, и зна­чит, выполняют такие же работы для монастыря, как и слуги, то детеныши оказываются крестьянами, работающими на земле. Жили они и внутри монастырских стен, и в мона­стырских слободах, иногда у них были даже свои дворы в монастырских деревнях. Рабо­тали они и как ремесленники — можно сказать, во 2-й половине XVII в. они заняты были почти во всех отраслях монастырского хозяйства. Источники упоминают монастырских детенышей с середины XVI столетия. Их появление и рост числа можно связать с увели­чением размеров монастырских пахотных земель.

Это были взрослые люди, обедневшие крестьяне и бобыли (безземельные крестьяне). Они обрабатывали мона­стырские поля, косили, были рыболовами. Благодаря денежным вспомоществованиям от монастырей они обзаводились собственными дворами или получали запустелые дворы беглых и задолжавших крестьян. Как и монахи, монастырские детеныши освобождались от податей и оброков, свою повинность монастырю они исполняли работой. Большая часть детенышей происходила из сирот или детей монастырских крестьян и бобылей.

Крестьяне, и в особенности бобыли, с радостью отдавали своих детей - мальчиков в мо­настырь. Вначале они выполняли легкую работу, потом женились на крестьянских девуш­ках, обзаводились собственными дворами, работали на монастырских полях, но в мона­стырских документах продолжали числиться монастырскими детенышами — по тради­ции и по фискальным соображениям. В XVII в. обнаруживаются уже договоры между монастырем и его взрослыми детенышами, в договорах перечислялись взаимные обязан­ности сторон. В писцовых книгах XVII в. содержится много сведений об этой группе лиц, зависимых от монастырей, и о дворах детенышей.

Режа - название реки и общее название наших деревень. Река Режа – левый приток Ваги протяженностью всего 27 километров. На языке коми Режа означает "быстрая река, про­текающая по болоту» или «скорая, проворная, болотистая».

Название реке дали представители народа коми? Как они оказались в наших местах?

Итак, славяне и коми-зыряне - первые, вероятно, очень немногочисленные, жители на­шей Режи. А в начале 16 века, примерно 1520 год, старцем Ефремом была основана Ефре­мова Спасо-Николаевская мужская пустынь. Разрешение было дано великим князем Мос­ковским Василием Иоанновичем.

Историческая справка.

Пустынь — традиционное православное монашеское поселение, обычно удалённый от основ­ного монастыря скит, располагавшийся в незаселённом людьми месте. Прежде пустынями называли небольшие мужские монашеские общины.

Василий III Иоаннович (25 марта 1479 — 3 декабря 1533) — Великий Князь Владимирский и Московский в 1505—1533, Государь всея Руси, сын Ивана III Великого и Софии Палео­лог, отец Ивана IV Грозного.

Дата добавления: 2017-01-13